Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Медичні науки
Акушерство та гінекологія

Диссертационная работа:

Чорна Олена Олександрівна. Оцінка ефективності діагностики і лікування гіпоксії плода при маловодді у вагітних: Дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2002. - 113арк. - Бібліогр.: арк. 103-113.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. Однією з маловивчених проблем сучасного акушерства є маловоддя. Маловоддя - це зменшення кількості навколоплідних вод, пов'язане з порушенням процесів їхньої секреції і резорбції. Абсолютна кількість амніотичної рідини, що визначає поняття маловоддя, за даними різноманітних авторів коливається від 60-80 мл до 500 мл [Ои Р.,1999, В.Є.Радзинский, 1993]. Частота маловоддя зустрічається в 0,3-0,4 % усіх пологів [Ю.В.Гулькевич ,1968], проте при вроджених вадах розвитку плода відмічається в 10 разів частіше. Сучасні методи діагностики свідчать про більш часте, до 5,5 % виявлення маловоддя [L.J.Merser 1984]. Маловоддя може розвиватися в різні терміни вагітності і нерідко залишається нерозпізнаним. При вираженому маловодді вагітність звичайно переривається на ранньому терміні. Виражене маловоддя обмежує рухову активність плода і часто ускладнюється контрактурою суглобів плода, аномаліями плечового кістяка. При доношеній вагітності, ускладненою маловоддям, часто спостерігаються вади розвитку плода: дисплазія легенів плода, скривлення хребта і кінцівок, клишоногість, зрощення шкірних покровів з амніоном. Можливо утворення амніотичних перетинок - тривких ниток і тяжів, що призводять до ампутації кінцівок плода. Маловоддя часто супроводжує плацентарну недостатність і є несприятливою прогностичною ознакою.

Дані про етіологію і патогенез маловоддя дуже суперечливі. Вважають, що в основі захворювання лежать патологічні процеси, пов'язані з порушенням діяльності амніону. Проте, частіше усього маловоддя викликане захворюваннями, що супроводжуються обмеженим або повним припиненням надходження сечі плода в амніотичну порожнину, до них відносяться вади розвитку нирок і сечових шляхів плода, двостороння аплазія нирок, полікістоз нирок і стеноз сечівника.[В.Є.Радзинский, 1993; К.Нісвандер, 1999]

Аналіз плину вагітності, родів і раннього неонатального періоду у жінок з маловоддям, що виникло на фоні різноманітних захворювань, виявив ряд важких ускладнень. Вкрай несприятлива прогностична ознака - виражене маловоддя в П триместрі вагітності призводить до переривання вагітності, антенатальної загибелі плода або загибелі новонародженого в перші дні життя. Проведені деякими авторами дослідження свідчать про наявність чіткої залежності між маловоддям і частотою вроджених вад розвитку плода, синдромом затримки внутрішньоутробного розвитку, а також перинатальної смертності [P.F.Chamberlain 1984; B.G.Du Masdent 1988].

В теперішній час тяжкі ускладнення пов'язані з маловоддям зустрічаються дуже рідко. У жінок з маловоддям, на основі вивчення архівних даних, тільки в 7 % були виявлені вроджені аномалії сечовидільної системи.

Питання виникнення маловоддя при різноманітних ускладненнях вагітності не вкладаються в загально визначену думку про етіологію та патогенез цієї патології. Так, L.J.Mercer і співавт.(1984) показали, що серед обстежених вагітних з маловоддям у 24,7 % випадків було діагностовано прееклампсію, 50 % з цих вагітних мали хронічну артеріальну гіпертензію. Не було відмічено кореляції між кількістю навколоплідних вод та тяжкістю захворювання, але була тенденція до розвитку прееклампсії у вагітних з помірним зниженням навколоплідних вод. У 13 % пацієнтів було діагностовано передчасні пологи.

Таким чином, усе вищесказане свідчить про відсутність єдиної думки про етіологію та патогенез маловоддя під час вагітності та ефективних методів лікування, що потребує подальшого вивчення даної патології з метою зменшення перинатальних ускладнень.

Дотепер засобів патогенетичної корекції маловоддя немає. Велике значення придається параплацентарному обміну для нормалізації порушень утворення навколоплідних вод і впливу через нього на гомеостаз фетоплацентарної системи. Застосовується інтраамніональне введення фізіологічного розчину, глюкози в низьких концентраціях, амінокислот і ультрафільтрату плазми материнської крові в сполученні з імунотерапією. Нажаль, терапія, що застосовувалась при лікуванні маловоддя виявилась неефективною. В останні роки досить перспективними вважаються методи корекції кількості амніотичної рідини, шляхом нормалізації водно-електролітного балансу у вагітної. З цією метою використовують різні шляхи гідратації вагітних різноманітними розчинами.[S.Doi; H.Osada; K.Seki 1998]

У зв'язку з відсутністю на сучасному етапі єдиної думки про етіологію та патогенез розвитку маловоддя у вагітних, відсутністю патогенетичного лікування даної патології, актуальність вивчення цієї проблеми не викликає сумнівів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри на тему “Оцінка репродуктивного здоров'я жінок у сучасних умовах: оцінити перебіг вагітності, родів і післяродового періоду у жінок з полікістозом яєчників і безпліддям в анамнезі; вивчити деякі механізми патогенезу аномалій родової діяльності і гіпоксії плода при різних видах акушерської патології” № державної реєстрації 0101V003191.

Мета дослідження. Зниження перинатальної захворюваності і смертності при маловодді у вагітних, шляхом підвищення ефективності лікування плацентарної недостатності і гіпоксії плода .

Завдання дослідження.

1.Провести клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності, пологів, стану плода і новонародженого на фоні маловоддя та визначити частоту його виникнення (1996-2000рр).

2.З'ясувати етіологічні чинники виникнення маловоддя у вагітних жінок.

3.Вивчити стан плода у вагітних із маловоддям за даними біофізичного профілю плода, кардіомоніторного спостереження , амніоскопії, доплерометрії, плацентометрії, УЗД .

4.З'ясувати фактори ризику у вагітних по розвитку маловоддя.

5. Розробити принципи лікування плацентарної недостатності і гіпоксії плода при маловодді у вагітних та вивчити їх ефективність.

Об’єкт дослідження. Хронічна гіпоксія плода при маловодді.

Предмет дослідження. Вивчення окремих ланок гомеостазу у вагітних із маловоддям та їх вплив на стан плода . Зв”язок між гіпоксією плода і маловоддям .

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі проведено клінічні і параклінічні дослідження. Використано клініко-лабораторні(загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, біохімічні дослідження крові, питома вага крові та сечі, осмолярність плазми крові); клініко-інструментальні (кардіотокографічні: нестресовий тест, ультразвукові), гістоморфологічні та статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі клініко-лабораторних та інструментальних методів досліджень розширилися знання про механізми виникнення маловоддя. Встановлено, що одним із чинників виникнення цієї патології є хронічна гіпоксія плода як наслідок хронічної плацентарної недостатності. Плацентарна недостатність виникає на фоні ускладнень вагітності, що призводять до порушень водно-електролітного балансу(Na++) в організмі жінки. Запропонована комплексна терапія порушень функції плаценти при маловодді, яка включає методи гідратації вагітної в поєднані з токолітичними засобами та препаратів, що покращують реологію крові.

Встановлена кореляційна залежність між осмолярністю плазми крові матері, осмолярністю навколоплідних вод, питомою вагою крові та сечі матері, що лягли в основу вибору лікувальної тактики при маловодді.

Практичне значення отриманих результатів. Враховуючи позитивну кореляційну залежність між осмолярністю плазми крові матері, осмолярністю навколоплідних вод і питомою вагою крові та сечі матері, дані показники можуть бути критеріями для проведення гідратації вагітних і лікування гіпоксії плода при маловодді.

Впроваджений в практику акушерських стаціонарів метод корекції маловоддя шляхом гідратації матері на фоні токолітичної терапіі.

Результати проведеного дослідження впровадженні в лікувальну роботу пологового будинку № 6 м. Києва, та пологодопоміжних закладів Київської області.

Матеріали дисертаційної роботи використовуються на практичних заняттях та в лекційному курсі для студентів кафедри акушерства і гінекології №2 Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця.

Особистий внесок здобувача. Особисто автором вибрано тему, визначено мету, завдання та напрямки проведення досліджень. Здійснено патентний пошук та аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури по темі, проведено підбір вагітних, клінічне обстеження. Всі дослідження, описані в роботі, були виконані особисто автором. Автором особисто проведено статистичну обробку, узагальнення отриманих результатів та їх аналіз. У сумісних публікаціях автору належить виконання основних клінічних спостережень та лабораторних досліджень.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження були повідомлені на 56 науковій конференції студентів та молодих вчених НМУ ім. О.О.Богомольця з міжнародною участю та на науково-методичному симпозіумі студентів та молодих вчених, секція акушерства та гінекології (29 листопаду 2001 р., м. Київ).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 робіт, із них 3 статті в фахових журналах та 3 тези доповідей в збірнику наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 106 сторінках машинопису, складається з вступу, огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, обговорення результатів дослідження, висновків та практичних рекомендацій. Покажчик використаної літератури містить 17 вітчизняних та 93 зарубіжних джерел. Робота ілюстрована 9 таблицями і 1 малюнком, які займають 7 сторінок.

Подобные работы
Михайлюта Марина Анатоліївна
Підвищення ефективності діагностики і лікування порушень менструального циклу при нейроендокринно-обмінній формі гіпоталамічного синдрому у жінок в репродуктивному віці
Чокіна Олена Миколаївна
Порівняльна характеристика ефективності деяких методів діагностики та лікування урогенітальної хламідійної інфекції
Дрозд Оксана Олександрівна
Порівняльна оцінка ефективності різних методів токолітичної терапії при передчасних пологах
Пересунько Олександр Петрович
Шляхи підвищення ефективності діагностики та профілактики раку яєчників та ендометрія
Тоня Алла Герасимівна
Порівняльний аналіз ефективності методів діагностики гіперпластичних захворювань ендо- і міометрія
Кожаков Віталій Леонідович
Прогнозування та діагностика ступеня тяжкості гестозів та ефективності терапії
Семко Олександр Францович
Трубна вагітність після допоміжних репродуктивних технологій (діагностика, лікування і реабілітація)
Островський Олександр Йосипович
Ранній гесто: патогенетичні особливості, діагностика, лікування.
Вигівська Лілія Миколаївна
Деякі аспекти патогенезу, діагностики, лікування ендометріозу шийки матки.
Щербаков Андрій Юрійович
Клініко-патогенетичні особливості діагностики, лікування та профілактики невиношування вагітності

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net