Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Медичні науки
Оториноларингологія

Диссертационная работа:

Заболотна Діана Дмитрівна. Клініко-імунологічні особливості діагностики та лікування хворих на хронічний риніт при патології піднебінних мигдаликів: Дис... канд. мед. наук: 14.01.19 / АМН України; Інститут отоларингології ім. О.С.Коломійченка. - К., 2002. - 168арк. - Бібліогр.: арк. 143-168.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. Лікування хворих на хронічний риніт є однією з актуальних проблем сучасної оториноларингології. Важливість її зумовлена не тільки серйозними клінічними проявами патології слизової оболонки порожнини носа, але і їх патогенетичним значенням в розвитку таких захворювань, як бронхіальна астма, хронічна пневмонія та інші
(М.С. Плужников, 1981; А.Г. Чучалин, 2001; Ю.И. Фещенко и соавт., 2002).

Існує багато засобів та методів, які запропоновані для лікування осіб з хронічними ринітами (як катаральним, так і алергічним), але до теперішнього часу воно залишається недостатньо ефективним, і стійке одужання настає порівняно рідко (К.Г. Селезнев, 2000; Ю.В. Мітін, 2001; А.С. Лопатин, 2001;
С.Б. Безшапочный и соавт., 2002; Ф.О. Тишко та співавт., 2002). Нові можливості в удосконаленні патогенетичної терапії при запальних захворюваннях порожнини носа відкриваються в теперішній час в зв’язку з визначенням ролі лімфоглоткового кільця у формуванні імунітету слизової оболонки верхніх дихальних шляхів (В.П. Быкова, 1995; Г.Э. Тимен и соавт., 2000; Brandtzaeg, 1996), а саме: було встановлено, що зв’язок морфо-функціонального стану структур лімфоглоткового кільця зі слизовою оболонкою порожнини носа реалізується через контакт антигенів з особливими структурами мигдаликів (Т-гамма/дельта-лімфоцитами, М-клітинами, епітеліальними клітинами з регуляторними функціями) та формування
В-комітованих лімфоцитів, які потім стають джерелом антитіл всієї слизової оболонки верхніх дихальних шляхів (А.Г. Волков, 1999; Т.И. Гаращенко, 1999). Необґрунтоване видалення аденоїдних вегетацій або мигдаликів призводить до порушення як системного, так і місцевого імунітету, підвищеній колонізації мікроорганізмами поверхневого епітелію слизової оболонки як у дітей, так і у дорослих.

Зниження ефективності місцевого імунітету, підвищена мікробна засіюваність відмічаються не тільки у хворих після тонзилектомії, але й у осіб з хронічним декомпенсованим тонзилітом, що сприяє хронічному перебігу захворювання, а часто і алергізації організму, зокрема, підвищенню утворення IgE-антитіл, які зумовлюють алергічні реакції негайного типу. Внаслідок цього хворі на хронічний декомпенсований тонзиліт або особи після тонзилектомії значно частіше страждають на різні запальні та алергічні захворювання дихальних шляхів (Д.И. Заболотный, О.Ф. Мельников, 1999; Т.И. Гаращенко, 1999; В.В. Кищук, 2001).

Цілком природно припустити, що підвищення ефективності лікування при хронічних запальних захворюваннях слизової оболонки порожнини носа може бути досягнуто шляхом покращення або нормалізації імунологічної спроможності клітин піднебінних мигдаликів.

Одним з препаратів, який має імуномодулюючу, протизапальну, антиоксидантну властивості, є “Кверцетин” (рослинний препарат, який отримують з флавоноїдного гликозиду рутину або пуп’янків софори японської). В зв’язку з чим було вирішено застосувати цей препарат при лікуванні хворих на хронічний риніт і хронічний декомпенсований тонзиліт.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планами НДР Інституту отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України (“Створення клініко-лабораторного діагностичного алгоритму функціонального стану піднебінних мигдаликів при хронічному тонзиліті”, № держреєстрації 0199U003987; а також “Створення експериментальних моделей хронічного риніту”, № держреєстрації 0102U003225).

Мета дослідження – підвищення ефективності діагностики та лікування хворих на хронічний риніт.

Завдання дослідження.

  1. Вивчити особливість клінічного перебігу хронічного катарального риніту і алергічного цілорічного риніту у хворих на хронічний декомпенсований тонзиліт, у осіб з видаленими піднебінними мигдаликами та без патології піднебінних мигдаликів.

  2. Дослідити основні функції носа у цієї категорії хворих.

  3. Встановити характер мікрофлори слизової оболонки порожнини носа і глотки в цих групах хворих.

  4. Вивчити показники місцевого та системного імунітету у цих пацієнтів.

  5. Дослідити морфологічні зміни слизової оболонки порожнини носа у хворих на хронічний катаральний риніт на фоні раніш видалених піднебінних мигдаликів та при наявності піднебінних мигдаликів без патології.

  6. Розробити модель хронічного запалення слизової оболонки порожнини носа у тварин і визначити ефективність протизапальної дії кверцетину.

  7. Вивчити ефективність застосування кверцетину в комплексному лікуванні хворих на хронічний катаральний риніт, які одночасно страждають на хронічний декомпенсований тонзиліт.

Об’єкт дослідження хворі на хронічний риніт з патологією піднебінних мигдаликів, тварини з експериментальним ринітом, результати експериментальної та клінічної терапії.

Предмет дослідженняклінічний стан хворих і тварин з експериментальним ринітом, показники місцевого та системного імунітету.

Методи дослідженняклінічні, імунологічні, патофізіологічні, морфогістохімічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Розроблено модель хронічного катарального риніту, основою якої є багаторазове немікробне подразнення слизової оболонки порожнини носа на фоні імунодефіциту, обумовленого попереднім введенням цитостатику. Визначено особливості впливу кверцетину на запальний процес в слизовій оболонці порожнини носа експериментальних тварин при його місцевому застосуванні. Позитивні клінічні, морфо-функціональні та імунологічні зміни стали основою для використання кверцетину в клініці при лікуванні хворих на хронічний катаральний риніт.

Показано, що хронічний катаральний риніт є захворюванням, тяжкість якого, тривалість загострень та характер ремісії в значній мірі залежать від стану лімфоглоткового кільця, зокрема піднебінних мигдаликів. При відсутності піднебінних мигдаликів або при декомпенсованому хронічному тонзиліті відмічається більш тяжкий перебіг катарального риніту.

Встановлено, що хронічний катаральний риніт, який перебігає на фоні відсутності піднебінних мигдаликів або хронічного тонзиліту, характеризується і більш вираженим проявом локального імунодефіциту у вигляді зниження вмісту секреторної форми імуноглобуліну А у слині, зниженням рівня імунокомпетентних клітин крові, підвищенням рівня IgE-продукції. Значні зміни в стані локального гуморального імунітету при патології піднебінних мигдаликів підтверджуються даними морфогістохімічних досліджень.

Науково обґрунтовані та апробовані ефективні схеми лікування хворих на хронічний катаральний риніт з місцевим використанням препарату “Кверцетин”.

Клініко-імунологічними дослідженнями встановлена висока терапевтична ефективність місцевого використання кверцетину шляхом аплікації на слизову оболонку порожнини носа.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлена суттєва роль стану піднебінних мигдаликів в перебігу хронічного катарального та цілорічного алергічного риніту, що є обґрунтуванням необхідності дослідження клінічного стану лімфоглоткового кільця та імунного статусу, насамперед визначення рівня секреторного імуноглобуліну А в ротоглотковому секреті, що має важливе значення при виборі методу лікування хворих на хронічний катаральний риніт.

Запропоновано ефективний спосіб лікування хворих на хронічний катаральний риніт з використанням 20% розчину кверцетину шляхом його нанесення на слизову оболонку порожнини носа (окремо або з одночасною аплікацією на сановані піднебінні мигдалики). Метод патогенетично обґрунтований, простий у використанні, без побічної дії, може широко використовуватись як в стаціонарних, так і в амбулаторних умовах.

Розроблена модель хронічного катарального риніту, яка може бути використана для вивчення особливостей розвитку запалення в слизовій оболонці порожнини носа та для апробації дії різноманітних фармацевтичних препаратів місцевого та/або загального використання.

Впровадження результатів досліджень. Запропонований метод лікування хворих на хронічний катаральний риніт впроваджено в поліклініці №1 Шевченківського р-ну м. Києва та Вінницькій обласній клінічній лікарні ім. М.І.Пирогова.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено всі клінічні дослідження, розроблено модель експериментального риніту, запропонована та обґрунтована експериментальна терапія та клінічне використання 20% розчину кверцетину як високоефективного засобу лікування хворих на хронічний катаральний риніт, проаналізовані та статистично оброблені дані наукових досліджень. Визначення показників місцевого та системного імунітету у хворих виконано разом із співробітниками лабораторії патофізіології та імунології під керівництвом проф. О.Ф.Мельникова. Морфогістохімічні дослідження стану слизової оболонки хворих на хронічний риніт та тварин з експериментальним ринітом проведено разом з пров. наук. співроб. лабораторії патофізіології та імунології, к.б.н. Л.П. Калиновською.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідались та обговорювались на науково-практичних конференціях Інституту отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України (2001-2002 рр.), на щорічних традиційних конференціях українського наукового медичного товариства оториноларингологів (Алушта, 2001 р., Вінниця, 2001 р., Чернівці, 2002 р.), науково-практичній конференції, присвяченій 65-річчю Московського науково-дослідного інституту вуха, горла та носа (Москва, 2000), на XX Міжнародному конгресі «Инфекция и аллергия носа» (Ярославль, 2001), на I з’їзді алергологів України (Київ, 2002 р.). Результати проведених досліджень обговорювались на засіданнях Вченої ради Інституту отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 наукових праць, з них 4 статті у провідних фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, та отримано 3 деклараційних патенти України на винахід.

Подобные работы
Шушляпіна Наталія Олегівна
Особливості діагностики та лікування хронічного фарингіту у ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанціїї
Кривша Віталій Вікторович
Особливості діагностики та лікування різних форм тимпаногенних лабіринтитів
Самойленко Сергій Сергійович
Особливості клініки, діагностики та лікування хворих на ранніх стадіях інфільтративного раку гортані
Дідковський Вячеслав Леонідович
Вестибулярна дисфункцiя при нейросенсорній приглухуватості (особливості діагностики та підходів до лікування)
Дідковський Вячеслав Леонідович
Вестибулярна дисфункція при нейросенсорній приглухуватості (особливості діагностики та підходів до лікування)
Щетініна Олена Олександрівна
Лікування гострої та хронічної патології вуха із застосуванням медичної п'явки hirudo medicinalis та лікарських засобів на її основі
Александрова Марія Геннадіївна
Діагностика та лікування алергічного риніту у шахтарів Донбасу
Чащева Олена Георгіївна
Клініко-імунологічні аспекти в діагностиці та лікуванні дітей з сенсоневральною приглухуватістю
Сидоренко Наталія Миколаївна
Хронічні риносинусити хламідійної етіології: діагностика та лікування
Кіщук Василь Васильович
Клініко-імунологічні підходи до оцінки функціонального стану піднебінних мигдаликів для діагностики та лікування хворих на хронічний тонзиліт

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net