Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Педагогічні науки
Соціальна педагогіка

Диссертационная работа:

Трубавіна Ірина Миколаївна. Теоретико-методичні основи соціально-педагогічної роботи : Дис... д-ра наук: 13.00.05 - 2009.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність і доцільність дослідження. В умовах становлення незалежної соціальної й демократичної держави в Україні, формування ринкових відносин, загострення суспільних протиріч зростає роль сім’ї як фактору виживання, захисту і розвитку людини, її соціалізації. У міжнародних документах сім’ю визнано основним середовищем і природним осередком суспільства, „колискою демократії”. Проте в сучасних умовах сім’я переживає кризу, яку не завжди може сама розв’язати. Про посилення уваги до проблем сім’ї свідчать підписана Україною в 1999 р. Конвенція про права дитини, де визнано право дитини на виховання і догляд у сім’ї, численні рішення на рівні держави щодо підтримки сім’ї. Пріоритетними напрямками державної сімейної політики проголошено захист прав сім’ї, її членів. При цьому відсутні ґрунтовні наукові дослідження з цієї проблеми в галузі соціальної педагогіки. Одним із шляхів захисту прав сім’ї та її членів є соціальна робота (Закон України „Про соціальну роботу з дітьми та молоддю в Україні”). Соціально-педагогічна робота з сім’єю в сфері соціальної роботи є за суттю правозахисною, оскільки спрямована на створення умов для реалізації прав, інтересів дітей та молоді, членів їх сімей. Цей аспект соціально-педагогічної роботи з сім’єю є недостатньо дослідженим у теорії соціальної педагогіки.

Сучасні наукові дослідження розкривають теоретичні основи соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю (І. Звєрєва, А. Капська, Г. Лактіонова, Л. Міщик, Л. Штефан, С. Гіль, С. Вершловський, Ю. Поліщук, А. Рижанова, С. Харченко); вивчають соціально-педагогічну діяльність із сім’єю в контексті соціальної роботи (Дж. Баріс, І. Грига, В. Гуров), психолого-педагогічне забезпечення соціальної роботи (В. Торохтій, Б. Хубієв); розкривають засади діяльності сімейного соціального педагога з акцентом на допомозі сім’ї у вихованні дітей (Ф. Кевля, Т. Лодкіна, Г. Селевко); звертають увагу на розв’язання проблем сім’ї (К. Акстманн, Н. Гарашкіна), на соціально-педагогічну підтримку різних типів сімей на різних рівнях: державному (Л. Алексєєва, С. Дармодехін, В. Бочарова), регіональному (О. Арсентьєва, Л. Бєлічева, Ф. Ільдарханова, Л. Лук’яненко, Г. Новокшонова, Є. Холостова), місце-вому (О. Безпалько, О. Самородова). Дослідники приділяють увагу окремим напрямам соціально-педагогічної та психологічної роботи з сім’єю - опіки над дітьми (С. Бадора, Г. Бевз, Г. Іващенко, Н. Комарова, Д. Мажец, С. Найдьонова, І. Пєша), подоланню насильства в сім’ї (М. Ліборакіна, Е. Нікуліна), підготовки молоді до сімейного життя (В. Кравець), формуванню усвідомленого батьківства і батьківської компетентності (Т. Алексєєнко, І. Братусь, З. Зайцева, Р. Овчарова, Г. Радчук), культури сімейних стосунків і педагогічної культури батьків (Дж. та Е. Бім, В. Костів, В. Сатір, М. Стельмахович, Н. Стіннет), виявленню потреб і проблем сім’ї, дітей (Н. Болдвін, А. Холман), подоланню кризи сім’ї (Г. Репринцева, Т. Шульга, І. Євграфова та ін.).

Теоретичною основою цих досліджень стали праці класиків педагогіки, що довели роль і місце сім’ї у вихованні особистості, обґрунтували завдання, зміст і методи сімейного виховання (Я. Комен-ський, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, І. Песталоцці, Г. Сковорода, К. Ушин-ський, П. Лесгафт, А. Макаренко, В. Сухомлинський та ін.). Базою для сучасних досліджень є праці класиків соціальної педагогіки Т. Ноля та П. Наторпа, що заклали теоретичні основи роботи з дітьми і молоддю.

У цілому існуючі дослідження спрямовані на розв’язання таких проблем сім’ї, як: підтримка сім’ї у виконанні нею виховної, репродуктивної, комунікативної функцій; корекція внутрішньосімейних стосунків; діагностика становища сімей в Україні. Таким чином, у теорії соціальної педагогіки відсутні теоретико-методичні основи та система соціально-педагогічної роботи з сім’єю, які б сприяли подоланню кризи сім’ї та її розвитку.

Актуальність розробки теоретико-методичних основ соціально-педагогічної роботи з сім’єю пов’язана з необхідністю подолання основних суперечностей зовнішнього і внутрішнього характеру, що існують. До зовнішніх протиріч у соціально-педагогічній роботі належать такі: між проголошенням ідеї захисту прав сім’ї та відсутністю орієнтації соціально-педагогічної роботи на їх захист; між проголошенням рівних прав членів родини та акцентом у практичній роботі лише на материнстві та дитинстві. До внутрішніх належать протиріччя між: необхідністю ефективної соціально-педагогічної роботи з сім’єю і відсутністю теоретико-методичних основ і системи такої роботи; існуванням орієнтації у соціально-педагогічній роботі на підтримку сім’ї у виконанні окремих функцій при потребі в роботі, яка була б орієнтована на розвиток сім’ї, реалізацію нею своїх прав і прав членів родини, виконання всіх її функцій.

Актуальність проблеми, її недостатня теоретична розробленість, виявлені протиріччя й зумовили вибір теми дослідження „Теоретико-методичні основи соціально-педагогічної роботи з сім’єю”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до перспективного плану досліджень у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди в 1999-2008 рр. у рамках колективної теми науково-дослідної роботи „Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх та вищих навчальних закладах” (РК 1-20099004104); плану досліджень Харківського філіалу Національної академії державного управління при Президентові України „Удоскона-лення регіональних владних структур та механізмів їх функціонування шляхом використання та адаптації досвіду провідних демократичних держав світу” (державний реєстраційний номер 0100U001206); „Соціальна держава: проблема формування в умовах трансформації українського суспільства (соціологічні аспекти аналізу)” за комплексним науковим проектом „Державне управління та місцеве самоврядування” (державний реєстраційний номер 0199U001589). Тема дослідження затверджена Вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (протокол № 1 від 23 лютого 2001 р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 11.04.2001 р.).

Об’єкт дослідження: процес соціально-педагогічної роботи з сім’єю.

Предмет дослідження: теоретичні та методичні основи соціально-педагогічної роботи з сім’єю в Україні в центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Мета дослідження: розробити та обґрунтувати теоретичні та методичні основи соціально-педагогічної роботи з сім’єю та експериментально їх перевірити в центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Концепція дослідження. У формулюванні концептуальних основ дослідження ми виходили з того, що соціально-педагогічна робота з сім’єю має бути спрямована на розвиток сім’ї, подолання її кризи, допомогу в її функціонуванні через створення умов для реалізації сім’єю своїх прав у суспільстві, прав членів родини у сім’ї. Це вимагає розробки нових теоретичних і методичних основ соціально-педагогічної роботи з сім’єю. Дослідження базується на таких положеннях:

1. Сім’я розглядається як окремий об’єкт соціальної педагогіки. Вона є особливою соціальною групою зі своїми власними цінностями, соціальним інститутом з правами та обов’язками в суспільстві, первинним колективом із розподілом влади і відповідальності, соціальною системою з особливими зв’язками, які ніде, крім сім’ї більше не існують – батьківсько-дитячими, подружніми, братерсько-сестринськими. Сім’я розвивається та соціалізується під впливом різних факторів, може виступати об’єктом та суб’єктом соціалізації. Механізмами соціалізації сім’ї є адаптація та уособлення (набуття автономності). Наслідком успішної соціалізації сім’ї є її розвиток як основа благополуччя.

2. Теоретичними основами соціально-педагогічної роботи з сім’єю є методологічні (філософські, психологічні), загальнонаукові, конкретно-наукові, соціально-педагогічні підходи, теорії, концепції про права людини як основи взаємодії соціального педагога і сім’ї, розвиток сім’ї, соціально-педагогічну роботу,її структуру, принципи, напрямки, зміст, умови здійснення, що зумовлено родиноцентричним підходом. Необхідність опори в соціально-педагогічній роботі на концепції прав людини і розвитку людини, сталого розвитку суспільства вимагає від соціального педагога поставити в основу своєї роботи права членів родини в сім’ї, права сім’ї у суспільстві, що робить його роботу правозахисною за суттю, значно підвищує роль охоронно-захисної функції. У своїй роботі з сім’єю соціальний педагог виконує комунікативну, охоронно-захисну, соціально-терапевтичну, діагностичну, попереджувально-профілактичну, організаторську, корекційно-реабілітаційну, прогностичну, мотиваційну,освітню, виховну функції та функцію соціального контролю. Сутність родиноцентричного підходу полягає в тому, що соціально-педагогічна робота з сім’єю має бути спрямованою на створення умов (через надання соціально-педагогічних послуг) для реалізації прав сім’ї у суспільстві і прав членів родини у сім’ї. Це забезпечує успішну соціалізацію сім’ї та її розвиток. Родиноцентричний підхід зумовлює виділення соціально-педагогічної складової в роботі фахівців різних сфер, орієнтиром роботи яких в інтересах сім’ї є права сім’ї та її членів.

3. Методичними основами соціально-педагогічної роботи з сім’єю в центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді України (ЦССМ, із 2005 р.– ЦССДМ) є концептуальні підходи „допомога для самодопомоги” та „кризового втручання”, за якими сім’я є суб’єктом та об’єктом роботи, а сама робота з сім’єю здійснюється як комплекс соціально-педагогічних послуг: підтримки, допомоги, самодопомоги і втручання. Ці послуги спрямовані на подолання кризи сім’ї, її перехід до функціонування і розвитку, розв’язання проблем сім’ї у виконанні всіх функцій і реалізації всіх прав родини і членів сім’ї.

4. Система соціально-педагогічної роботи з сім’єю у ЦССМ має базуватися на родиноцентричному підході як теоретичній основі роботи та методичних основах роботи („допомозі для самодопомоги” та „кризовому втручанні”). Системотвірним фактором виступає цільовий компонент системи, який забезпечує орієнтацію роботи на розвиток сім’ї через послуги, що спрямовані на захист прав сім’ї та її членів та їх реалізацію. Компонентами системи є: 1) ті, що відбивають структуру і методику роботи з сім’єю (мотиваційний, діагностичний, прогностичний, змістовий, операційний, контрольно-корекційний) та 2) ті, що розкривають умови її здійснення (орієнтаційний, етичний, методичний, організаційний).

На основі мети, завдань і концепції дослідження сформульовано гіпотезу роботи, яка передбачає, що підвищити рівень соціально-педагогічної роботи з сім’єю в центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді України буде можливо, якщо здійснювати її:

враховуючи комплекс проблем сім’ї та спрямовуючи соціально-педагогічні послуги на всі права і функції сім’ї;

як підсистему соціальної роботи з сім’єю ЦССМ, яка розроблена на основі родиноцентричного підходу та методичних основ (концептуальних підходах „допомоги для самодопомоги” і „кризовому втручанні”), та водночас як самостійну систему, яка має системотвірним компонентом цільовий, та іншими компонентами (тими, що відбивають структуру і методику роботи з сім’єю та тими, що розкривають умови її здійснення);

на основі державних комплексно-цільових програм роботи з сім’єю, державних соціальних стандартів надання соціально-педагогічних послуг сім’ям, єдиного науково-методичного забезпечення роботи щодо практики надання послуг сім’ям.

Відповідно до об’єкту, предмету, мети , концепції та гіпотези було визначено такі завдання дослідження:

  1. На основі теоретичного аналізу літератури, вивчення стану сім’ї в Україні та за кордоном уточнити поняття „сім’я” та схарактеризувати сім’ю як об’єкт соціальної педагогіки.

  2. Розробити понятійно-категоріальний апарат дослідження.

  3. Обґрунтувати теоретичні основи соціально-педагогічної роботи з сім’єю в Україні.

  4. На основі аналізу зарубіжного та вітчизняного досвіду визначити методичні основи соціально-педагогічної роботи у центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

  5. Розробити систему соціально-педагогічної роботи з сім’єю для центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

  6. Упровадити та експериментально перевірити ефективність запропонованої системи соціально-педагогічної роботи з сім’єю у центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Методологічну основу дослідження складають: ідеї та концепції, теорії історії, філософії, соціології, педагогіки, соціальної педагогіки, релігієзнавства, психології, економіки, правознавства про сім’ю; ідеї філософських концепцій біоетики, прагматизму, ненасильства та ін. про соціально-педагогічну роботу; психологічні теорії людської діяльності; антропологічний, ресурсний, аксіологічний, гуманістичний, компетентнісний, культурологічний, акмеологічний, системний, синергетичний, комплексний, особистісний, діяльнісний підходи; теорії соціалізації, соціальної роботи, соціальної педагогіки щодо роботи з сім’єю; критичний підхід (І. Липський) до теорії та практики соціально-педагогічної роботи з сім’єю; концепція розвитку і прав людини, сталого розвитку суспільства.

Теоретичну основу дослідження становлять висновки та положення: теорії пізнання про роль практики, системно-структурного підходу до аналізу педагогічних явищ і процесів (П. Анохін, І. Блауберг, В. Сагатовський, Г. Юдін); діалектики про роль діяльності у розвитку людини (М. Каган, В. Кремень, Г. Щукіна), соціальної філософії про категорію соціально-педагогічного, призначення соціальної роботи (В. Андрущенко, В. Кремень, М. Лукашевич, І. Пінчук, О. Скляров); гендерної теорії про забезпечення рівності прав і можливостей жінок та чоловіків (К. Левченко, Н. Кутова), психології щодо механізмів соціалізації особистості і груп (О. Леонтьєв, К. Роджерс, Г. Олпорт, С. Рубінштейн, Б. Скіннер, Д. Фельдштейн, К. Юнг); теорія держави та права про права людини (О. Скакун, М. Цвік, Ю. Шемшученко), теорії соціальної роботи про методики і технології роботи з сім’ями (Д. Барис, Г. Гмайнер, І. Грига, І. Козубовська, Н. Комарова, В. Торохтій, О. Холостова, Т. Шеляг); теорії соціальної педагогіки про соціалізацію груп (М. Бєляєва, С. Вершловський, С. Диба, В. Лісовський, А. Мудрик, Ю. Поліщук, С. Савченко, С. Харченко), соціально-педагогічну роботу з сім’єю (К. Акстманн, А. Капська, І. Звєрєва, Г. Лактіонова, Т. Лодкіна); політології про моделі соціальної політики (В. Єлагін, С. Дармодєхін, Ф. Ільдарханова, Г. Попович); теорії державного управління про принципи та зміст, методи роботи державних установ (С. Біла, Г. Мостовий, Г. Одінцова); історії соціальної педагогіки, соціальної роботи про становлення соціально-педагогічної роботи з сім’ями в Україні і за кордоном (Л. Мардахаєв, В. Бєляєв, А. Капська, Л. Міщик, В. Поліщук, С. Рунов, О. Холостова); теорії управління про кваліметрію як метод оцінки діяльності (Г. Дмитренко, Г. Єльникова, В. Лазарєв, О. Мармаза, М. Поташник).

Для досягнення поставленої мети, вирішення завдань і перевірки гіпотези використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: ретроспективний та порівняльний аналіз філософської, соціологічної, правової, психологічної та педагогічної літератури з проблеми для уточнення поняття сім’я, формулювання категоріально-поняттєвого апарату дослідження; аналіз, синтез, узагальнення, класифікація теорій, фактів, отриманих даних та моделювання для розробки родиноцентричного підходу, методичних основ і системи соціально-педагогічної роботи з сім'єю; емпіричні методи: вивчення досвіду соціально-педагогічної роботи з сім’єю, анкетування, педагогічне спостереження за роботою з сім’єю, кваліметричний метод для виявлення ефективності роботи з сім’єю; соціально-педагогічний експеримент для перевірки висунутої гіпотези, вивчення звітної та статистичної документації для визначення стану української сім’ї, її проблем, виділення тенденцій у соціально-педагогічній роботі з сім’єю, методи математичної статистики для перевірки вірогідності результатів експериментальної роботи.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося на державному рівні в системі центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Міністерства сім’ї, дітей та молоді України, де дисертант працював науковим консультантом; у Національній Академії державного управління при Президентові України (м. Харків, м. Київ), яка здійснювала підвищення кваліфікації працівників ЦССМ.

Дослідження проводилося в 3 етапи протягом 1998-2008 р.

Перший етап (пошуково-аналітичний (1998-2000)) присвячено теоретичному аналізу філософської, соціальної, психологічної та педагогічної літератури для поглибленого вивчення проблеми і рівня її розробки; аналізу історичного досвіду роботи з сім’єю, її стану, проблем, концепцій; визначенню вихідних позицій дослідження, мети, основних завдань; вивченню досвіду соціально-педагогічної роботи з сім’єю в Україні і за кордоном, проведено констатувальний експеримент.

Другий етап (теоретико-експериментальний (2001-2005)) – основний етап, протягом якого: обґрунтовано родиноцентричний підхід, методичні основи соціально-педагогічної роботи з сім’єю в системі ЦССМ, змодельовано і впроваджено систему роботи на цих основах, здійснено нормативно-правове, методичне забезпечення її реалізації, здійснено формувальний експеримент.

Третій етап – завершально-корекційний (2006-2008) – присвячено аналізу та обробці одержаних результатів, корекції окремих складових запропонованої педагогічної системи, узагальненню результатів експериментальної роботи; уточненню практичних висновків і рекомендацій; здійсненню оформлення дослідження відповідно до вимог ВАК.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше обґрунтовано і розкрито теоретичні та методичні основи соціально-педагогічної роботи у центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді а саме: обґрунтовано родиноцентричний підхід, розроблено методичні основи та систему такої роботи в центрах соціальних служб; обґрунтовано поняття „сім’ї” як об’єкту соціальної педагогіки; доведено необхідність соціально-педагогічної роботи з сім’єю в кризі в системі соціальної роботи як її самостійної підсистеми, зв’язок її з державною соціальною, гендерною, сімейною політикою, політикою в сфері соціальної роботи з дітьми і молоддю на основі надання соціально-педагогічних послуг сім’ям, залежність рівня розвитку сімей-користувачів соціально-педагогічних послуг ЦССМ від рівня розвитку соціально-педагогічної роботи ЦССМ; визначено зміст соціально-педагогічних послуг сім’ям (інформування, консультування, опіка); розкрито і введено в науковий обіг соціальної педагогіки: 1) категорії і поняття: родиноцентричний підхід, розвиток сім’ї; соціалізація сім’ї; підтримка, допомога, самодопомога сім’ї, втручання як комплекс соціально-педагогічних послуг; соціально-педагогічна профілактика, соціально-педагогічне обслуговування, соціально-педагогічна реабіліта-ція, соціально-педагогічний супровід; права сім’ї та їх перелік, соціальна опіка, первинна, вторинна, третинна соціально-педагогічна профілактика в роботі з сім’єю; 2) критерії і показники оцінки ефективності соціально-педагогічної роботи з сім’єю (якість життя сім’ї, якість соціально-педагогічної роботи).

Удосконалено: мету, завдання, зміст соціального інспектування сім’ї, сутність та шляхи реалізації супервізії в системі роботи ЦССМ з сім’єю.

Дістали подальшого розвитку: категорії та поняття соціальної педагогіки: принципи, зміст, форми і методи соціально-педагогічної роботи з сім’єю, технології надання соціально-педагогічних послуг сім’ям; функції соціального педагога (комунікативна, охоронно-захисна, соціально-терапевтична, діагностична, попереджувально-профілактична, організаторська, корекційно-реабілітаційна, прогностична, мотиваційна, визначено пріоритет охоронно-захисної функції); зміст професійної етики соціального педагога в роботі з сім’єю.

Теоретичне значення дослідження: систематизовано, оновлено і розвинуто категоріально-поняттєвий апарат соціальної педагогіки; визначено взаємозв’язок соціально-педагогічної роботи з сім’єю з соціальною роботою і соціальною політикою України, систематизовано теорії сім’ї для опису ознак її ідеального стану як орієнтиру роботи, дано характеристику сучасної української сім’ї, її стану; розроблена кваліметрична модель оцінки соціально-педагогічної роботи ЦССМ із сім’єю.

Практичне значення отриманих результатів полягає у: розробці автором і реалізації Державною соціальною службою державних комплексно-цільових програм ЦССМ щодо соціальної роботи з сім’єю („Соціальна підтримка сім’ї” (2001-2003), „Соціальний супровід неблагополучної сім'ї” (2002-2004), „Соціальний супровід ДБСТ та прийомних сімей” (із 2002 p); підготовці проекту концепції державної сімейної політики України, проектів Законів України „Про соціальну роботу з дітьми та молоддю”, „Про органи і служби у справах неповнолітніх”, „Про державну підтримку сімей у вихованні дітей”; проекту концепції Державної програми КМ України підтримки сім’ї на 2006-2010 pp.; державного соціального стандарту діяльності соціального педагога-спеціаліста ЦССМ, положень про соціальне інспектування сім’ї, соціальний супровід сім’ї, застосуванні кваліметричної моделі оцінки соціально-педагогічної роботи з сім’єю як інструменту вимірювання ефективності такої роботи. Отримані в ході дослідження результати покладено в основу методичного забезпечення реалізації розробленої системи роботи з сім’єю у вигляді посібників, монографії, методичних рекомендацій і матеріалів, буклетів, словника для фахівців кожного районного ЦССМ України, кожного відповідного ВНЗ.

Результати дослідження впроваджено в роботу Державної соціальної служби України (довідки № 01/46 від 15.01.2002, № 01/1101/ від 2.10.2003, № 01/868 від 20.07.2004, № 100 від 1.07.2005, № 124 від 13.10.2005, № 01/1001/ від 16.08.2006), Харківського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (акт про впровадження № 23 від 12.01.2006), Севастопольського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (довідка № 1076 від 20.12.2005), Державного департаменту України з питань виконання покарань (довідка 1-2780/ Кл від 2.06.2008), Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи Міністерства освіти і науки та АПН (довідка 38/1 від 02.06.2008).

Особистий внесок здобувача у роботах, опублікованих у співавторстві. У спільному посібнику з Н. Бугаєць (за нашою редакцією) „Теорія і практика взаємодії сім’ї та школи” автору належать: узагальнення досвіду взаємодії школи з сім’єю учня в історії, за кордоном, в Україні. У виданих у співавторстві з Н. Бугаєць методичних рекомендаціях „Методи вивчення сім’ї ” нам належать: ідея роботи з сім’єю як із системою і соціальним інститутом, зміст, напрямки, форми і методи роботи з сім’єю на різних етапах її розвитку, класифікація методик вивчення сім’ї відповідно до цих ідей та етапів. У посібниках у співавторстві з авторами із МЖПЦ „Ла Страда-Україна”, автору належать: сутність та опис ідеї фамілієцентризму (родиноцентризму), підходів „допомоги для самодопомоги”, „кризового втручання”, світовий досвід протидії жорстокому поводженню з дітьми, педагогічний аспект визначення жорстокого поводження з дітьми, теоретичні питання соціальної та соціально-педагогічної роботи з сім’єю, сутність і завдання методичної роботи, її організації; визначення завдань, повноважень і змісту роботи з сім'єю у ЦССМ; ідея неюридичного захисту дітей від жорстокого поводження; форми і методи роботи з батьками. У методичних рекомендаціях „Запобігання і протидія насильству в сім'ї” автору належать: загальна редакція, підхід „допомоги для самодопомоги”, шляхи формування позитивної мотивації клієнтів, технології і види соціальної профілактики насильства в сім’ї, аналіз проектів соціальної профілактики насильства в сім’ї, визначення сутності та технологій соціальної реабілітації потерпілих, підхід „кризового втручання”, ідея трансформації сім’ї; планування, принципи і зміст соціальної реабілітації сім’ї, опис досвід надання соціальних послуг потерпілим від насильства в сім’ї, ідея і розробка частини тренінгу „Сімейна економіка”, організація взаємодії суб’єктів протидії насильству в сім’ї. В інформаційно-аналітичному звіті ДЦССМ (2004) нам належить аналіз результатів роботи з сім’єю. У словнику нами подані визначення щодо сутності сім’ї, видів роботи з сім’єю. У методичних рекомендаціях, написаних спільно з Т. Кравченко, „Допомога батькам у вихованні дітей” нам належать: сімейні ролі, побудова програм роботи з сім’єю, питання організації просвітницької роботи з батьками. У роботах, виданих спільно з Г. Троцко, нам належать: визначення сутності, завдань, форм роботи українських дитячих і молодіжних громадських організацій („Українські дитячі та молодіжні організації”), сутність і методика здійснення ділового спілкування та його окремих форм („Теория и методика делового общения”); сутність, види, вимоги до управлінського рішення, методи індивідуального і колективного прийняття рішень, експертних оцінок („Основы эвристической деятельности в управлении”).

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні, експериментальні й прикладні результати досліджень, а також концептуальні положення та узагальнені висновки були представлені у вигляді доповідей і отримали схвалення на науково-практичних конференціях, семінарах, читаннях різного рівня: міжнародних: Москва, 2000, 2007; Львів, 2002; Ужгород, 1999, 2003; Київ, 2000, 2001, 2002; Люблин, 2004; Чернівці, 2004, 2007; всеукраїнських: Харків, 2000; Київ, 2001, 2007; Івано-Франківськ, 2002, 2008; Запоріжжя, 2004; Полтава, 2003; Ялта, 2006; Черкаси, 2008. Отримані результати та висновки дослідження доповідалися на засіданнях громадської науково-консультативної Ради Державної соціальної служби України, засіданнях і методологічних семінарах кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, науко-во-дослідного інституту педагогіки і психології ім. В.О. Сухомлинського при ХНПУ імені Г.С. Сковороди, засіданнях експертної ради Міжнародного жіночого правозахисного центру „Ла Страда – Україна”, засіданнях кафедри державної політики Харківського філіалу Національ-ної академії державного управління при Президентові України.

Кандидатська дисертація на тему „Випереджаючі пізнавальні завдання як засіб організації самостійної роботи молодших школярів” була захищена у 1995 р. у Харківському державному педагогічному інституті імені Г. С. Сковороди, її матеріали в тексті докторської дисертації не використовувалися.

Публікації. Основні результати дослідження відображені у 76 публікаціях (61 - одноосібна), у тому числі 1 монографії, 4 навчальних посібниках, 5 навчально-методичних посібниках, 7 науково-методичних матеріалах та рекомендаціях, 1 словнику, 31 статті у фахових виданнях, 12 доповідях і тезах у збірниках матеріалів конференцій, 11 інших публікаціях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних джерел ( 604 найменування, з них 12 іноземною мовою), 9 додатків на 108 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 595 сторінок, з яких 426 сторінок – основна частина. Дисертація містить 12 таблиць та 5 рисунків.

Подобные работы
Лактіонова Галина Михайлівна
Теоретико-методичні основи соціально-педагогічної роботи з жіночою молоддю в умовах великого міста.
Лактионова Галина Михайловна
Теоретико-методические основы социально-педагогической работы с женской молодежью в условиях крупного города
Міщик Людмила Іванівна
Теоретико-методичні основи професійної підготовки соціального педагога у закладах вищої освіти
Давиденко Галина Йосипівна
Методичні основи роботи з текстом художнього твору в школі
Запорожан Іван Григорович
Педагогічні основи правовиховної роботи з молодшими школярами
Лопушинський Іван Петрович
Лінгводидактичні основи методики роботи над художнім стилем мовлення у 5-7 класах середньої школи
Пелех Юрій Володимирович
Педагогічні основи організації позакласної виховної роботи зі старшокласниками в загальноосвітній середній школі
Палагнюк Тарас Васильович
Педагогічні основи культурно-спортивної роботи зі старшокласниками в загальноосвітній школі
Шайдур Ірина Анатоліївна
Організація самостійної роботи студентів педагогічних університетів на основі індивідуально орієнтованого підходу
Дідик Микола Михайлович
Психолого-педагогічні основи професійної діяльності фахівців соціальної роботи в органах внутрішніх справ України

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net