Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Юридичні науки
Адміністративне право, фінансове право, інформаційне право

Диссертационная работа:

Короєд Сергій Олександрович. Судовий розгляд справ про адміністративні проступки : Дис... канд. наук: 12.00.07 - 2009.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. Реформа правової системи в Україні, яка має на меті створення правової держави, поставила перед вченими-юристами серйозні теоретичні проблеми. Однією з таких проблем, яка потребує наукового вирішення, є проблема вдосконалення законодавчого регулювання питань розгляду справ про адміністративні проступки (правопорушення). Тривала правозастосовча практика, пов’язана з притягненням громадян до адміністративної відповідальності виявила переваги і недоліки Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) в частині тих його норм, які визначають порядок провадження у справах про адміністративні проступки, його стадій, і зокрема безпосередній розгляд справ. Усунення цих недоліків сприятиме вдосконаленню механізмів забезпечення законності в діяльності органів адміністративно-деліктної юрисдикції, в системі яких особливе місце займають суди, та посиленню правової захищеності громадян.

Питання розгляду судами справ про адміністративні правопорушення не є новим для юридичної науки, оскільки пов’язане із науковими дискусіями щодо можливості віднесення такої діяльності до правосуддя і виділення у зв’язку з цим особливостей розгляду судами зазначених справ, та тією чи іншою мірою знайшло своє вираження в працях таких науковців, як: В.Б. Авер’янов, А.Б. Агапов, О.П. Альохін, Л.С. Анохіна, О.М. Бандурка, Д.М. Бахрах, Ю.П. Битяк, І.Л. Бородін, Ю.А. Ведєрніков, І.А. Галаган, Є.С. Герасименко, І.П. Голосніченко, С.Т. Гончарук, Є.В. Додін, В.В. Зуй, Д.П. Калаянов, Р.А. Калюжний, Л.В. Коваль, Ю.М. Козлов, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, О.В. Кузьменко, С.О. Кузніченко, М.В. Лошицький, Д.М. Лук’янець, О.Є. Луньов, О.І. Миколенко, В.І. Олефір, О.І. Остапенко, Ю.С. Педько, В.Г. Перепелюк, С.В. Пєтков, Л.Л. Попов, Н.Г. Салищева, М.Р. Сиротяк, В.М. Скавронік, В.Д. Сорокін, Ю.М. Старилов, М.С. Студенікіна, М.М. Тищенко, Ф.Д. Фіночко, Н.В. Хорощак, О.В. Чекаліна, О.П. Шергін, В.К. Шкарупа та інші, праці яких і стали науковим підґрунтям дисертаційного дослідження.

Проте, вчені-адміністративісти досліджували зазначене недостатньо і лише в аспекті адміністративно-юрисдикційної діяльності або органів адміністративно-деліктної юрисдикції, тобто фрагментарно. З огляду на це, до сьогодні не розкрито поняття та ознаки судового розгляду справ про адміністративні проступки як здійснюваної в процесуальній формі адміністративно-деліктної діяльності судів та повно не охарактеризовано статус суду як органу правосуддя серед інших органів адміністративно-деліктної юрисдикції, а також не досліджено матеріально-правові та процесуальні особливості судового розгляду таких справ, в яких адміністративні протоколи до судів надходять від органів внутрішніх справ. Тому законодавче регулювання процесуального порядку притягнення до адміністративної відповідальності судами має ґрунтуватися на глибокому науковому аналізі цього питання. Наведені вище обставини обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, визначають її актуальність та науково-практичну значущість.

Теоретичну базу для цього дослідження, крім праць вищезазначених авторів, склали також праці таких вчених-юристів, як: С.С. Алексєєв, В.М. Горшеньов, Є.Г. Лук’янова, Д.Д. Луспеник, А.В. Малько, Е.М. Мурад’ян, Н.О. Рассахатська, В.О. Рязановський, О.І. Харитонова, С.А. Шатов та інші.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Київського національного університету внутрішніх справ (протокол № 3 від 27.03.2007), розглянута та схвалена відділенням державно-правових наук і міжнародного права Академії правових наук України (2007 рік, № 419). Робота виконана відповідно до пункту 75 Плану науково-дослідних та науково-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ. Її проблематика має безпосереднє відношення до Концепції адміністративної реформи в Україні, запровадженої Указом Президента України № 810 від 22.07.1998).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначення правової природи судового розгляду справ про адміністративні проступки як форми реалізації адміністративно-деліктних повноважень судів під час здійснення ними правосуддя в таких справах, етапів судового розгляду, матеріально-правових і процесуальних особливостей розгляду судами цих справ та науково-обґрунтоване вироблення на цій основі пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення національного адміністративно-деліктного законодавства та практики його застосування, яке має забезпечити належне регулювання адміністративно-деліктної діяльності судів в Україні.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі основні завдання:

– розкрити сутність юридичного процесу як форми діяльності та місце судового розгляду в ньому, визначити правову природу адміністративного процесу та адміністративно-юрисдикційного провадження, дослідити правову природу провадження у справах про адміністративні проступки, визначити поняття, сутність і властивості судового розгляду зазначених справ;

– визначити місце суду як органу правосуддя серед інших органів адміністративно-деліктної юрисдикції з огляду на його статус і компетенцію та виявити подальші тенденції розвитку адміністративно-деліктних повноважень судів;

– дослідити особливості підготовки судом справ про адміністративні проступки до розгляду, виявити обставини, існування яких робить неможливим закінчення підготовки справ до розгляду та запропонувати шляхи вирішення цих проблем;

– розглянути зміст етапу безпосереднього розгляду судом справи по суті та виробити рекомендації щодо його удосконалення;

– з’ясувати особливості винесення судами конкретних видів постанов за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення по суті;

– розглянути порядок доведення постанов до відома заінтересованих осіб, а також внесення пропозицій щодо усунення причин вчинення правопорушень;

– дослідити правову природу судової адміністративно-деліктної практики та суддівського розсуду в аспекті можливості їх впливу на результати вирішення справ про адміністративні проступки;

– охарактеризувати такі заходи забезпечення судового розгляду справ про адміністративні проступки, як привід порушника до суду та вилучення посвідчення водія до розгляду справи судом в аспекті ефективності їх застосування;

– з’ясувати особливості законодавчого регулювання та недоліки судової практики накладення таких адміністративних стягнень, як арешт і конфіскація, а також застосування усного зауваження та запропонувати шляхи їх виправлення.

Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що складаються в процесі судового розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Предмет дослідження – судовий розгляд справ про адміністративні проступки.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сучасна теорія наукового пізнання соціально-правових явищ, яка передбачає комплексне застосування ряду загальнонаукових і приватноправових методів, вибір яких обумовлено особливостями об’єкта, предмета, мети і завдань дисертаційного дослідження. При дослідженні питання правової природи судового розгляду справ про адміністративні проступки дисертант спирався на діалектичний метод, що виявилося, зокрема, у широкому використанні окремих парних категорій діалектики (форма і зміст, суть і явище, структура та елемент, причина і наслідок тощо) при дослідженні судового розгляду справ про адміністративні проступки, яке входить до структури адміністративно-деліктного провадження та є формою реалізації адміністративно-деліктних повноважень судів (підрозділ 1.1). Використання формально-логічного методу дозволило провести логічний і мовний аналіз правових норм, зокрема КУпАП та його проекту стосовно судового провадження у справах про адміністративні правопорушення (розділи 1, 2, 3). На основі поєднання формально-логічного методу та методу моделювання дисертантом сформульовані конкретні пропозиції щодо вдосконалення норм законодавства, яке регулює адміністративно-деліктну діяльність судів (розділи 2, 3). Також дисертантом був використаний порівняльний метод, за допомогою якого, по-перше, були виявлені погляди на адміністративну юрисдикцію та місце суду в ній в адміністративно-правовій доктрині зарубіжних країн (підрозділ 1.2), по-друге, порівнювалися норми чинного КУпАП із його проектом, а також з нормами законодавства про адміністративні правопорушення Російської Федерації (розділ 2), а по-третє, порівнювалися закономірності при здійсненні адміністративно-деліктної діяльності судів та інших юрисдикційних органів (підрозділ 1.2). Історико-правовий метод застосовувався переважно для з’ясування генезису виникнення та розвитку адміністративно-деліктних повноважень судів, що дозволило визначити перспективні напрями розвитку адміністративно-деліктної діяльності судів в майбутньому (підрозділ 1.2). Дисертантом використовувався також системний підхід і системно-структурний метод, за допомогою яких судовий розгляд справ про адміністративні правопорушення був досліджений, з одного боку, як стадія провадження у справах про адміністративні правопорушення, а з іншого боку, з точки зору його структури, яка складається з чотирьох взаємозалежних етапів (підрозділ 1.1, розділ 2). Крім того, були використані метод аналізу судової практики (розділи 2, 3) та метод анкетування (розділи 1, 2, 3).

Емпіричну базу дослідження склали матеріали 210 справ про адміністративні правопорушення та 347 постанов Голови Верховного Суду України за результатами перегляду справ про адміністративні правопорушення, більшість з яких надходили на розгляд до судів від органів внутрішніх справ. Також здобувачем було проведено анкетування серед 372 осіб (63 особи є працівниками суду, 251 особа – органів внутрішніх справ і 58 осіб надають правову допомогу) з метою вироблення рекомендацій щодо удосконалення законодавства про адміністративні правопорушення в межах предмету дисертаційного дослідження та визначення обґрунтованості сформульованих в роботі висновків. Також був використаний власний досвід роботи помічником судді місцевого загального суду.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що ця робота є одним із перших в Україні комплексних досліджень сучасного стану наукових поглядів та норм законодавства на правову природу судового розгляду справ про адміністративні проступки як форми здійснення правосуддя в таких справах та особливості статусу суду як органу правосуддя в адміністративно-деліктному провадженні, а також матеріально-правових і процесуальних особливостей розгляду справ про адміністративні проступки судами.

Основними результатами дисертаційного дослідження є низка положень, які характеризуються науковою новизною:

вперше:

– судовий розгляд справ про адміністративні проступки було визначено як судове адміністративно-деліктне провадження, яке є формою реалізації адміністративно-деліктних повноважень судів під час здійснення ними правосуддя в таких справах та формою вирішення адміністративно-конфліктної ситуації, яка виникла внаслідок вчинення адміністративного правопорушення або ж необґрунтованого складення протоколу про його вчинення щодо невинної особи і розв’язати (вирішити) яку покликаний саме суд під час розгляду цієї справи по суті;

– визначено, що при розгляді справ про адміністративні проступки суд виконує, поряд із правоохоронною (юрисдикційною), також й правозахисну функцію, отже, є одночасно органом адміністративно-деліктної юстиції;

– обґрунтовано недоцільність запровадження апеляційного оскарження постанов судів у справах про адміністративні проступки та доведено доцільність залишити раніше діючий порядок їх перегляду;

– доведено, що при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення суд фактично забезпечує інтереси потерпілої особи або публічні інтереси суспільства і держави, а при закритті провадження у справі через відсутність події чи складу адміністративного проступку суд фактично здійснює захист прав особи, щодо якої було необґрунтовано складено протокол про адміністративне правопорушення. Вперше введено поняття судовий адміністративно-деліктний механізм захисту прав потерпілого чи особи, щодо якої було необґрунтовано складено протокол про адміністративне правопорушення або публічних інтересів;

– запропоновано на законодавчому рівні закріпити положення про судовий контроль за застосуванням таких заходів забезпечення провадження, як адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей, вилучення речей та документів, зокрема посвідчення водія, таким чином, щоб цей контроль мав місце не в порядку адміністративного судочинства, а в межах провадження у справах про адміністративні проступки в порядку КУпАП у разі розгляду такої справи судом;

удосконалено:

– положення про статус суду як органу адміністративно-деліктної юстиції (правосуддя) при розгляді ним справ про адміністративні правопорушення та з’ясування його місця серед інших органів адміністративно-деліктної юрисдикції;

– шляхи розв’язання проблем, існування яких робить неможливим проведення підготовки справи про адміністративне правопорушення до судового розгляду (непідвідомчість, неправильне оформлення матеріалів справи, неможливість повідомлення порушника, необхідність витребування доказів тощо);

– порядок з’ясування можливих підстав для повернення матеріалів справи для належного оформлення та витребування додаткових доказів;

– практичні рекомендації щодо розгляду справи у відсутність правопорушника;

– практичні рекомендації щодо застосування адміністративного арешту, конфіскації, вилучення контрафактної продукції, а також усного зауваження;

дістали подальшого розвитку:

– дослідження правової природи провадження у справах про адміністративні правопорушення та його ознак як виду адміністративно-юрисдикційної діяльності;

– вчення про принцип змагальності та його застосування в судовому адміністративно-деліктному провадженні;

– положення про те, що розгляд судами справ про адміністративні проступки є своєрідною і дієвою формою судового контролю за діяльністю органів (посадових осіб), уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення;

– дослідження проблем щодо закінчення строків накладення адміністративного стягнення та уникнення правопорушником на цій підставі відповідальності;

– положення про вплив судової адміністративно-деліктної практики та суддівського розсуду як вихідних правових засад на результати вирішення справ;

– проблемні питання застосування таких заходів забезпечення розгляду справ, як привід порушника до суду і тимчасове вилучення посвідчення водія.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони використовуються:

у законотворчій діяльності – для вдосконалення законодавства про адміністративні правопорушення, зокрема процесуальних норм КУпАП, які регулюють порядок розгляду і вирішення справ про адміністративні проступки, а також проекту КУпАП (довідка Інституту законодавства Верховної Ради України про реалізацію наукових досліджень від 17.11.2008);

у правозастосовчій діяльності – для узагальнення та вдосконалення судової адміністративно-деліктної практики, досягнення однакового застосування адміністративно-деліктного законодавства, а також забезпечення повного виконання завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення (лист Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності від 23.07.2008);

у навчальному процесі – при підготовці підручників, навчально-методичних матеріалів із адміністративного права і процесу, а також науково-практичних посібників із рекомендаціями щодо застосування процесуальних норм КУпАП як в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ, так й юрисдикційній діяльності судів (акт впровадження результатів дослідження в навчальний процес КНУВС від 20.01.2009).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані дисертантом самостійно. У співавторстві опубліковано одну статтю, авторська участь здобувача становить 50 % і стосується обґрунтування особливостей взаємодії працівників ДАІ та суддів під час розгляду ними адміністративних справ про порушення правил дорожнього руху.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювалися і були схвалені на засіданнях кафедри адміністративної діяльності Київського національного університету внутрішніх справ. Результати дисертаційного дослідження доповідалися на: науково-практичній конференції «Адміністративне право і процес: шляхи вдосконалення законодавства і практики» (м. Київ, 22.12.2006); міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Становлення сучасної юридичної науки» (м. Тернопіль, 29.04.2008); міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Актуальні питання юридичної науки» (м. Тернопіль, 30.09.2008); міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Сучасна юридична наукова думка» (м. Тернопіль, 09.12.2008).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено у чотирнадцяти наукових публікаціях, десять з яких містяться у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та чотирьох матеріалах конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що включають дев’ять підрозділів, висновків, семи додатків, списку використаних джерел (307 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 277 сторінки, з них загальний обсяг тексту – 217 сторінок.

Подобные работы
Стоцька Марія Миколаївна
Провадження в справах про адміністративні проступки у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху
Мартиненко Борис Дмитрович
Гарантії суб'єктів провадження у справах про адміністративні проступки
Пінчук Микола Григорович
Предмет доказування і судовий розгляд справ про викрадення та інше незаконне поводження з вогнепальною зброєю, бойовими припасами і вибуховими речовинами
Жушман Максим Вікторович
Судовий розгляд справ, що виникають з законодавства про вибори
Навроцька Юлія Вячеславівна
Заочний розгляд справи в цивільному процесі України
Ткачук Олег Степанович
Судовий розгляд кримінальних справ про порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями Збройних Сил України
Кощинець Віктор Васильович
Використання спеціальних психологічних знань судом при розгляді кримінальних справ про злочини проти життя, здоров'я та гідності особи.
Дем`янчук Віталій Анатолійович
Фіксація інформації при розгляді кримінальної справи у суді.
Дорошенко Олександр Федорович
Судова експертиза як засіб доказування при розгляді цивільних справ щодо порушення прав на об'єкти інтелектуальної власності
Кузьменко Сергій Георгійович
Особливості судового розгляду та вирішення справ за позовами про звільнення майна з-під арешту

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net