Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Історія України

Диссертационная работа:

Брегеда Микола Володимирович. Ставлення населення Української РСР до процесу десталінізації (1953-1964 роки) : Дис... канд. наук: 07.00.01 - 2009.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми дослідження. У ході становлення та поступального розвитку демократичних засад Української держави важливого значення набуває процес формування національної самосвідомості. Знання минулого, врахування історичного досвіду необхідні для виховання повноцінних громадян України. Невід’ємними складовими цього процесу є зростання духовного потенціалу суспільства, подолання відчуженості людей від влади, вироблення правил їх політичної поведінки, перегляд ціннісних установок. Хоча вже пройшло понад 56 років після смерті Й. Сталіна, міф про нього було розвінчано, тіло винесене з Мавзолею, але рудименти сталінізму не зникли з нашої свідомості. Примітно, що й серед науковців немає єдиної думки щодо оцінки ролі особи Й. Сталіна в історії. Більше того, останнім часом нерідко стали виявлятися спроби реанімувати ім’я диктатора. На нашу думку, витоки нинішніх неоднозначних оцінок сталінського правління потрібно шукати в періоді хрущовської “відлиги”. Визнаючи невблаганну силу законів суспільного розвитку, не варто ігнорувати й суб’єктивний чинник історичного процесу. Перебіг десталінізаційних заходів визначався як тактичними політичними потребами й розрахунками представників кремлівського керівництва, так і позицією рядових громадян щодо офіційної інтерпретації цих заходів.

Гадаємо, що аналіз суспільних настроїв українського населення в ході десталінізації допоможе краще зрозуміти причини провалу спроб перебудови радянської системи і деякі політичні реалії сьогодення. Порушена проблема залишається малодослідженою як у вітчизняній, так і зарубіжній історіографії. Наявні праці характеризуються відсутністю комплексного підходу до обраної теми, обмеженістю хронологічних рамок, недостатньою джерельною базою тощо. У даний момент існує потреба в залученні до наукового обігу ряду розсекречених архівних матеріалів, що дають реальну можливість дослідити ставлення населення до процесу десталінізації, а також на основі документальних фактів прийти до більш ґрунтовних узагальнень. На часі також проблема переоцінки суспільно-політичних подій хрущовської “відлиги”, які в радянській історичній літературі висвітлювалися винятково через призму партійних рішень. Необхідно відмовитися від багатьох стереотипів, догматичних і кон’юнктурних підходів. Саме цим, на думку автора, обумовлена актуальність дослідження обраної теми.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною держбюджетної наукової теми “Християнські конфесії в Україні” (№ 0100U001531), яка виконується відповідно до планів навчальної та науково-дослідної роботи кафедри історії України Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Особистим внеском дисертанта в розробку теми є дослідження ставлення віруючих до процесу десталінізації в 1953–1964 роках, вивчення впливу реабілітації колишніх уніатських священиків на українське населення, підтвердження наукового положення про практично цілковиту відсутність десталінізації в галузі державно-церковних відносин хрущовської доби.

Метою роботи є комплексне дослідження на базі широкого кола опублікованої літератури та архівних документів впливу процесу десталінізації 1953–1964 років на суспільно-політичні настрої, моральний стан, свідомість українського населення.

Для реалізації даної мети нами поставлено такі завдання:

– визначити стан наукової розробки теми та виявити наявну джерельну базу;

– показати суспільну атмосферу в республіці після смерті Й. Сталіна і, виходячи з цього, виділити особливості масової свідомості, які визначали позицію українців щодо політики влади;

– з’ясувати реакцію громадськості на реформаторські заходи Л. Берії та висунуті йому звинувачення;

– вивчити ставлення населення радянської України до курсу на соціальну переорієнтацію економіки держави;

– проаналізувати особливості проведення амністії, а також юридичної, політичної, соціальної, партійної й публічної реабілітації та їх вплив на українське суспільство;

– простежити зміну суспільно-політичних настроїв українців після ХХ з’їзду КПРС;

– охарактеризувати реакцію громадськості на постанову і лист ЦК КПРС “Про антипартійну групу Маленкова Г.М., Кагановича Л.М., Молотова В.М.”;

– дослідити ставлення громадян республіки до усунення Г. Жукова від партійної й державної діяльності;

– висвітлити суспільно-політичні настрої українського населення після ХХІІ з’їзду КПРС;

– встановити особливості десталінізаційного процесу впродовж 1962–1964 років та його вплив на населення радянської України;

– у контексті десталінізації розглянути ставлення громадськості до усунення М. Хрущова від влади.

Об’єктом дослідження є процес десталінізації 1953–1964 років та його вплив на суспільно-політичні настрої, моральний стан, свідомість українського населення.

Предметом дослідження є ставлення різних категорій населення УРСР до викриття культу особи Й. Сталіна та його соратників, подолання спадщини сталінізму в сфері національно-культурних відносин, проголошення курсу на соціальну переорієнтацію економіки держави, проведення амністії й реабілітації.

Географічні межі роботи охоплюють територію УРСР, включаючи Кримську область, що ввійшла до складу республіки в лютому 1954 року.

Хронологічні рамки дисертаційного дослідження охоплюють період 1953–1964 років, упродовж якого проводилися десталінізаційні заходи.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що вперше на основі широкої джерельної та історіографічної бази проводиться комплексне вивчення проблеми ставлення українського населення до процесу десталінізації в 1953–1964 роках. Новизна наукових підходів обумовлена й тим, що в результаті проведених досліджень у дисертації

вперше:

– визначено стан наукової розробки теми ставлення населення Української РСР до процесу десталінізації 1953–1964 років;

– проаналізовано вплив на суспільно-політичні настрої, моральний стан, свідомість українців процесів: десталінізації в національно-культурній сфері, реформування репресивно-каральних органів, лібералізації системи відбуття покарання, амністії та юридичної, політичної, соціальної, партійної, публічної реабілітації;

– показано динаміку суспільно-політичних настроїв та трансформацію масової свідомості українців у ході здійснення політики десталінізації;

– уведено диференційований підхід (поділ населення за соціальною, партійною, національною, територіальною ознаками) при проведенні комплексного дослідження ставлення українського суспільства до процесу десталінізації;

– досліджено особливості реагування на десталінізаційні заходи різних категорій населення: селян, робітників та інтелігенції; комуністів, комсомольців і безпартійних; представників української, російської, єврейської, грузинської національностей та депортованих народів; мешканців Заходу, Сходу, Півдня, Півночі й Центру України; військовослужбовців Прикарпатського, Київського, Одеського військових округів і Чорноморського флоту; працівників репресивно-каральних органів;

– на основі розсекречених архівних матеріалів охарактеризовано реакцію української громадськості на постанову і лист ЦК КПРС “Про антипартійну групу Маленкова Г.М., Кагановича Л.М., Молотова В.М.”; розглянуто ставлення громадян республіки до усунення Г. Жукова від партійної й державної діяльності;

– уведено до наукового обігу значну кількість нових документальних матеріалів, пов’язаних зі ставленням українського населення до процесу десталінізації;

подальший розвиток дістали:

– питання масових настроїв населення УРСР після смерті Й. Сталіна, реакції українського суспільства на реформаційні заходи Л. Берії та висунуті йому звинувачення, ставлення громадян республіки до курсу на соціальну переорієнтацію економіки, суспільно-політичних настроїв українців після ХХ та ХХІІ з’їздів КПРС, оцінки українською громадськістю десталінізації впродовж 1962–1964 років;

– висвітлення різних підходів до проведення десталінізації, запропонованих Л. Берією, Г. Маленковим і М. Хрущовим;

– аналіз нормативно-правових актів вищих партійно-державних органів, спрямованих на реалізацію політики десталінізації. При цьому увага акцентувалася на впливі та наслідках цих актів для українського суспільства;

уточнено:

– статистику реабілітованих осіб в УРСР у період “відлиги”: 1) березень 1953 – лютий 1956 року: близько 85 тисяч; 2) березень 1956 – 1961 рік: понад 205 тисяч; 3) 1962–1964 роки: у межах 10-15 тисяч осіб.

доповнено:

– існуючі дослідження, присвячені проблемі реабілітації жертв сталінських репресій у 1953–1964 роках. Зокрема розглянуто еволюцію різновидів процесу реабілітації (юридичного, політичного, соціального, партійного й публічного).

Практичне значення дисертації полягає в тому, що викладені в ній матеріали, положення і висновки можуть бути використані при підготовці фундаментальних праць, написанні підручників, навчальних посібників з новітньої історії України та історії держави і права України, розробці нормативних і спеціальних курсів для студентів вищих навчальних закладів, а також у краєзнавчій та виховній роботі.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки, викладені в дисертації, знайшли відображення в авторських публікаціях, а також у доповідях і повідомленнях на наукових конференціях: ІХ Всеукр. наук.-практ. конф. “Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (Київ, 2006); І Всеукр. наук.-практ. конф. “Наука, освіта, суспільство очима молодих” (Рівне, 2006); ІІ Міжн. наук. конф. “Національна інтелігенція в історії та культурі України у ХІХ–ХХІ ст.” (Вінниця, 2006); ІІІ Міжнар. наук. конф. “Знаки питання в історії України: регіональний вимір української історії” (Ніжин, 2007); VІ Буковинській міжн. історико-краєзнавчій конф. (Чернівці, 2007); VI Міжн. наук.-практ. конф. “Шевченківська весна” (Київ, 2008); Міжн. наук. конф. “Сучасна україністика: наукові парадигми мови, історії, філософії” (Харків, 2008); 61-й Міжн. наук. конф. “Каразінські читання” (Харків, 2008); Міжн. наук. конф. “Нижньодунайський регіон в ХV–ХХ ст.: історичні, етнічні та культурні трансформації” (Одеса, 2008); IV Міжн. наук. конф. “Українство у світі: Україна є там, де живуть українці” (Чернігів, 2008); VII Міжн. симпозіумі з проблем аграрної історії (Черкаси, 2008).

Дисертаційний проект вдало пройшов конкурс на отримання стипендійного гранту від Наукового Товариства імені Шевченка в Америці з Фонду імені Івана Леська (різні галузі українознавства).

Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданні кафедри історії України Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.

Публікації: за матеріалами дисертації опубліковано 15 наукових праць, із них 8 – у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій – 6,3 друк. арк.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів (12 підрозділів), висновків, списку використаних джерел і літератури (980 позицій). Загальний обсяг дисертації становить 210 сторінок.

Подобные работы
Панов Ален Володимирович
Томаш Масарик і його ставлення до проблем Закарпаття в 20 – 30-х роках ХХ століття
Моренчук Андрій Анатолійович
Релігійні процеси в Україні у 1953-1964 роках (на матеріалах західних областей)
Лубко Інна Миколаївна
Спроби аграрних перетворень М.Хрущова та їх вплив на українське село (1953- 1964 рр.)
Потабенко Марія Володимирівна
Структура і динаміка ставлення населення України до екологічних проблем
Моренчук Андрій Анатолійович
Релігійні процеси в Україні у 1953-1964 роках (на матеріалах західних областей)

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net