Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Філологічні науки
Українська література

Диссертационная работа:

Тендітна Надія Миколаївна. Естетика смерті у прозі Є. Пашковського та О. Ульяненка. : Дис... канд. наук: 10.01.01 - 2009.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність дослідження. Естетичне ставлення до смерті передбачає емоційно-оцінне освоєння творцем цілісної реальності, тобто реальності життя і смерті. Адже подія смерті виражає найвище екзистенційне напруження в психології людини, а реакція на іншу смерть провокує глибинне усвідомлення індивідуального смислу життя. Смерть у структурі національної традиції переживалася конструктивно: традиції як закони буття пригнічували страх смерті, завдяки їм людина отримувала психологічну та естетичну рівновагу. Народна культура усувала страхітливі форми реагування на смерть, культивуючи ідею вічною життя. Художня література створює образні моделі, які показують, як індивідуальна свідомість долає страх смерті.

Знецінення вартості життя у XX столітті пов'язане з репресивними механізмами та індустрією образів смерті. Наприкінці XX ст. в українській літературі сформувалася нова постмодерна свідомість, якій властиве загострене апокаліптичне чуття. Цей факт активно осмислюється в сучасному літературознавстві (праці Т. Гундорової, Р. Харчук, М. Павлишина, Г. Грабовича та інших). У постмодерному епосі трактування смерті постало одним із провідних мотивів. Відбулася депсихологізація смерті, прямо пов'язана з її формалізацією та естетизацією в художній реальності, про що свідчать різноманітні варіанти символічної смерті (смерть твору, читача, автора, суб'єкта, героя, історії, метафізики). У порубіжній літературі замість “високої” смерті – трагічної або героїчної – спостерігаємо зниження її смислу через деконструкцію. а також зміну акту смерті з персонально-приватного на публічний і буденний. Розвиток технологічних відеоресурсів у постмодерній візуальній культурі дав змогу на деякий час забути про присутність та невідворотність смерті в людському житті. Через системи комп'ютерних ігор продукувалися різноманітні ілюзії безсмертя, а смерть, формалізуючись, отримувала статус естетичної розваги. Отже, постмодерністське уявлення про смерть створило ілюзію перемоги над смертю на основі візуального контролю, але видовищна смерть спустошила реальність трагізму й страждання. Інтенсифікація есхатологічних мотивів у сучасній українській прозі свідчить про накопичення інстинкту смерті в індивідуальній психології письменника, зокрема, і в сучасній культурі загалом. Аналогом смерті виступає тотальне отілеснення культури, яке відбувається разом з її карнавалізацією. У театралізованому світі здобувається перемога ігрової, несправжньої смерті над фізичною. Руйнування естетично-етичної цілісності в пізнанні життя і смерті привело до демонізації естетики: культура, захопившись хаосом і руйнацією, естстизувала смерть.

У зв'язку з актуалізацією проблеми смерті в українській літературі кінця XX –початок XXI ст. постало завдання проаналізувати дві прозові моделі світу провідних письменників постмодерного періоду: Є Пашковського та О. Ульяненка. Вибір цих письменників обумовлений яскраво вираженою психологією творчості, яка проявляється через образи життя і смерті. Художня танатологія – нова сфера досліджень у сучасному українському літературознавстві. Для її тлумачення обрано психоаналітичну інтерпретацію.

Образ людини, згідно з гуманістичним психоаналізом, формується залежно від потягу до життя й усього живого (біофілія) та потягу до смерті й усього мертвого (некрофілія). Та чи інша внутрішня підсвідома орієнтація в художній літературі обумовлює моделювання дійсності й способи мислення. Хоча тенденція до збереження життя й боротьби проти смерті є основою біофільного орієнтування, у творчості спостерігається змішування біофільної й непрофільної тенденцій. У художній літературі образи життя і смерті як ментальні стани свідомості тісно пов'язуються між собою й становлять єдину парадигму, адже цілісність – головне джерело естетичного пізнання. Українська література періоду пошукового державотворення – постмодерна за формою й постколоніальна за змістом – створила яскраві моделі художньої танатології, які потребують сучасного осмислення.

Цілісному підходу до тлумачення проблематики смерті сприяє і синтетична інтерпретаційна методологія. А вибір двох найяскравіших прозаїків кінця XX –початку XXI століття – Є. Пашковського та О.Ульяненка, є особливо благодатним матеріалом, адже саме на основі цієї прози простежуються яскраві процеси деколонізації в сучасній українській літературі. Твори цих письменників – це, справді, різні спроби індивідуального самозвільнення від травм і збочень тоталітарного минулого.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з планом наукової теми Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України: “Академічна історія української літератури” у 12 томах, номер державної реєстрації 0101U002081. Тема роботи затверджена на засіданні бюро науково-координаційної ради НАН України з проблеми “Класична спадщина та сучасна художня література”, протокол № 4 від 04 грудня 2008 року.

Мета дослідження – проаналізувати та зіставити естетику смерті в прозі Є. Пашковського та О. Ульяненка на тлі художнього мислення постмодерної епохи, у зв'язку з чим передбачено розв'язання таких завдань: 1) розглянути образи життя і смерті в постмодерних творах кінця XX століття; 2) розкрити характерні ознаки художньої танатології в прозі Є. Пашковського; 3) проаналізувати естетичне моделювання проблематики смерті в прозі О. Ульяненка; 4) встановити типологію художніх версій тлумачення смерті в прозі зазначених письменників та виявити їхні відмінності.

Об'єкт дослідження – художні тексти, публіцистика, літературна критика, інтерв'ю та інші форми саморепрезентації українських письменників – Є.Пашковського та О.Ульяненка.

Предмет дослідження – інтерпретація образів смерті, представлених творчістю Є. Пашковського та О. Ульяненка в естетично-психологічній системі кінця XX – початку XXI століття.

Методологічна основа дисертації. Методологічною основою дисертації є провідні твердження гуманістичного психоаналізу Е. Фромма, у яких розроблена антропологічно-філософська концепція людини на основі підсвідомого ставлення до життя і смерті.

Методологічна проблематика зазначеного дослідження пов'язана з синтезом психоаналітичної, соціологічної, філософської інтерпретацій з літературознавчим аналізом. Важливим аспектом для пізнання художньої танатології стали праці А. Камю та С. К'єркегора, згідно з якими переживання смерті відображає кульмінаційне напруження екзистенції. Для дослідження феномена смерті використано також розробки соціологів (Е. Дюркгайма, П. Ар'єса та М. Шенкао), в яких аналізується ставлення людини до смерті в різні історичні епохи, а особливо на зламі віків. Теоретичною базою є й праці сучасних філософів (М. Ліповецького, В. Суковати), в яких розкрито розуміння смерті в постмодерний період, а саме в час, коли смерть моделюється як “культурний” продукт, набуває “культурного іміджу” й використовується здебільшого як “ідеологічна конструкція”. На постмодерне розрізнення категорій смерті як психологічного факту і як безпосередньо “культурного явища” вказують праці А. Мережинської, М. Приплоцької. М. Кіяновської. Мотивація естетики смерті тісно пов'язана з постколоніальним психоаналізом, зокрема з розробкою психоаналізу націотворчого й імперського суб'єктів в історичному літературному процесі (Н. Зборовська). Для вивчення проблеми в індивідуально-стильовому напрямі посилаємося на концепції Т. Гундорової та Р. Харчук, якими було здійснено класифікацію сучасної української прози постмодерного періоду за принципом естетичної, стильової орієнтації. Для розуміння психології образності орієнтувалися на концепцію М. Моклиці, яка модерну естетику розглянула на основі психологічних типів К.Г. Юнга. Отже, дане дослідження проводиться на межі кількох наукових дисциплін для вироблення синтетичного психологічно-стильового аналізу.

Наукова новизна та особистий внесок здобувача. Сам предмет дослідження – інтерпретація художнього вираження проблеми смерті в сучасній українській прозі постмодєрного періоду – в романах Є. Пашковського та О. Ульяненка – визначає наукову новизну. У роботі вперше здійснено синтетичний психологічно-стильовий аналіз тлумачення образів і мотивів смерті для розрізнення ментальних станів художньої свідомості цих письменників. Важливим аспектом дослідження художньої танатології є також виявлення провідної стильової домінанти – експресіоністичної у Є. Пашковського і натуралістичної в О. Ульяненка.

Методи дослідження. Особливості предмета дослідження визначають його методику. Для аналізу естетики смерті в сучасній українській прозі застосовано контекстологічний та теоретичний методи. Крім цього, використано описову та порівняльно-зіставну методику дослідження, які виявляють відмінність типології конфлікту і його розв'язання в прозі Є. Пашковського та О. Ульяненка.

Теоретична цінність роботи полягає в розробці синтетичного психологічно-стильового аналізу для тлумачення образів смерті та розрізнення ментальних станів художньої свідомості у творчості Є. Пашковського та О. Ульяненка.

Практичне значення дисертації. Методика і результати даного дослідження можуть бути використані у викладацькій практиці, послужити для розробки теоретичних та історико-літературних навчальних спецкурсів в університетах та інститутах гуманітарного профілю при вивченні сучасного літературного процесу.

Апробація результатів дослідження. Пошукові твердження роботи були обговорені на науково-теоретичних конференціях: Всеукраїнській науковій конференції “Література та літературознавство: історія і сучасність” (Житомир, 2004): VII Міжнародній науковій конференції молодих учених (Київ, 2004); Всеукраїнській науковій конференції “Улас Самчук: художнє осмислення у країнсьюї долі в XX столітті” (Рівне, 2005); 2-й загальноуніверситетській науковій конференції молодих учених, присвяченій 60-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні (Слов'янськ, 2005); Міжнародній науковій конференції “Українська література в загальноєвропейському контексті”, присвяченій 60-річчю УжНУ та 60-річчю кафедри української літератури (Ужгород, 2005); Міжнародній науковій конференції “Масова література: від давнини до сучасності” (Бердянськ. 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сосюра і сучасність”, присвяченій 10-й річниці створення філологічного факультету (Слов'янськ, 2006); ІІІ Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми філології та перекладознавства” (Хмельницьк, 2007); IV Всеукраїнській науково-теоретичній конференції “Українська література в контексті світової”, присвяченій 190-річниці Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського (Одеса, 2007). Результати дослідження опубліковано у 19-ти статтях (з яких 13 – надруковано у виданнях, затверджених ВАК як фахові).

Подобные работы
Борисенко Катерина Григорівна
Явище синкретизму поезії та прози в українській літературі барокової доби
Ковалик Марина Олексіївна
Типологія жіночих характерів у прозі та драматургії В. Винниченка 1902-1923 рр.
Коломієць Наталія Євгенівна
Соцiально-психологiчнi аспекти особистостi та художнi форми їх вираження у творчостi Б.Д.Грiнченка (на матерiалi поезiї та малої прози)
Швець Алла Іванівна
Кримінальний сюжет і проблеми художнього психологізму та характеротворення у прозі Івана Франка
Алексеєнко Наталія Михайлівна
Стильові особливості малої прози Володимира Винниченка та проблема художнього напряму.
Захарчук Ірина Василівна
Культурологічно- естетичні функції малої прози Григора Тютюнника (Семантика та динаміка проекцій)
Полякова Ганна Олександрівна
Притча та притчевість в історичній прозі Валерія Шевчука
Усачова Катерина Сергіївна
Агіографічні та епічні інтертексти в прозі Наталени Королеви.
Яремкович Марія Андріївна
Проза Гната Михайличенка (особливості проблематики та поетики)
Тимощук Наталія Миколаївна
Антитоталітарний дискурс української прози ХХ століття: проблематика голодомору та особливості її художньої реалізації

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net