Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Педагогічні науки
Корекційна педагогіка (сурдопедагогіка та тифлопедагогіка, олігофренопедагогіка та логопедія)

Диссертационная работа:

Новікова Надія Володимирівна. Розвиток мовленнєвого дихання у дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення : Дис... канд. наук: 13.00.03 - 2009.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність дослідження. Сучасний етап розвитку корекційної педагогіки та спеціальної психології характеризується посиленою увагою до поглибленого вивчення дітей з порушеннями розвитку, а також наданням їм необхідної комплексної, медико-психолого-педагогічної та соціальної допомоги (А. М. Богуш, В. І. Бондар, В. М Синьов, В. В. Тарасун, Б. Г. Шеремет, М. К. Шеремет та ін.).

До категорії дітей з порушеннями розвитку належать діти, які мають затримку або відхилення в сенсорному, фізичному, мовленнєвому або розумовому розвиткові внаслідок органічного ушкодження чи функціональних порушень центральної нервової системи.

Учені використовують поняття «діти з порушеннями (відхиленнями, або відставанням) у розвитку», «діти з особливими освітніми потребами», «проблемні діти», «важкі діти» як синонімічні. Необхідність надання корекційної допомоги дітям з відхиленнями в розвитку проголошено в Декларації прав дитини Генеральної асамблеї ООН у листопаді 1959 року і закріплено в Національній доктрині розвитку освіти України у ХХI ст., Державній національній програмі «Діти України».

За останні десяліття в Україні виконано фундаментальні дослідження, що виявляють закономірності й особливості навчання та виховання дітей з різними відхиленнями в розвитку (А. М. Богуш, В. І. Бондар, В. В. Засенко, М. О. Козленко, Б. В. Сермєєв, В. М. Синьов, Є. Ф. Соботович, В. В. Тарасун, О. П. Хохліна, Б. Г. Шеремет, М. К. Шеремет, М. Д. Ярмаченко та ін.). У задоволенні особливих освітніх потреб, що виникають у дітей цієї категорії в дошкільному віці, провідним завданням є підготовка до навчання в загальноосвітній школі, якщо це дозволяє рівень їхнього загального розвитку, або спеціальній, якщо в дошкільному дитинстві їм не було надано корекційної допомоги чи її рівень виявився недостатнім, або якщо первинний дефект розвитку був домінуючим і мав відповідні наслідки (В. В. Тарасун).

Стан мовленнєвого розвитку дитини багато в чому визначає загальний розвиток дошкільника. Оволодіваючи засобами спілкування, дитина розвивається, збагачує свої знання про довкілля, удосконалює форми її відбиття. Відомо, що в процесі мовленнєвого розвитку формуються вищі рівні пізнавальної діяльності, здатності до понятійного мислення.

Відповідно до вікових етапів розвитку дитини мова відіграє важливу роль у становленні її особистості (А. М. Богуш, Н. В. Алмазов, М. Ю. Кистяковська, Н. В. Манько та ін.). Порушення мовлення негативно впливає на всі психічні прояви дитини, позначається на її діяльності й поведінці. Тяжкі мовленнєві вади впливають і на інтелектуальний розвиток, особливо на формування вищих рівнів пізнавальної діяльності. Це зумовлено тісним зв’язком мовлення та мислення (А. М. Богуш, Л. С. Волкова, О. М. Гвоздєв, О. О. Леонтьєв, О. Р. Лурія та інші) й обмеженістю, зокрема для дитини-логопата, соціальних, мовленнєвих контактів, у процесі яких здійснюється пізнання дитиною довкілля (М. К. Шеремет).

На формування особистості дитини, яка має тяжкі мовленнєві порушення, а звідси й особливості комунікативної діяльності, впливає обмеження рухової активності дитини. Це, насамперед, стосується регуляції тонусу дихальних м’язів, оскільки промовляння звуків тісно пов’язане з дихальним процесом. До сьогодні в загальній і спеціальній літературі визнається той факт, що стан мовленнєвого дихання багато в чому зумовлює звукову культуру мовлення дитини (М. М. Алексєєва, Е. С. Алмазова, О. С. Трифонова, Г. А. Тумакова, О. С. Ушакова, В. І. Яшина та ін.). Відтак, для дитини-логопата, мовленнєву практику якої обмежено, крім мовленнєвих механізмів, повинні бути задіяні й інші можливості, які забезпечують створення необхідного для артикуляції струменя повітря, що йде з легенів. Засобами досягнення цієї мети для дошкільників-логопатів можуть бути спеціальні вправи, що сприяють формуванню злагодженої координації в роботі периферійного мовленнєвого апарату, мовленнєвих механізмів мозку й дрібної і загальної моторики дитини.

На сьогодні ще недостатньо розроблено досліджень стосовно вивчення механізмів мовленнєвої діяльності та розвитку дітей дошкільного віку, зокрема не виявлено його складників, що здійснюють продукування мовлення. Одним з таких системоутворювальних факторів мовлення є мовленнєве дихання (Л. І. Бєлякова, А. І. Кравченко, О. І. Максаков, О. С. Трифонова, Г. А. Тумакова та інші).

Протиріччя, що виникли між необхідністю засвоєння змісту програми мовленнєвого розвитку дітей п’яти-шести років і несформованістю в них мовленнєвих механізмів, зокрема мовленнєвого дихання; необхідністю розвитку мовленнєвого дихання й відсутністю його кількісних характеристик, що ускладнює можливість виявлення рівня розвитку мовленнєвого дихання як у нормі, так і при недорозвиненні мовлення, зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Розвиток мовленнєвого дихання у дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках наукової теми кафедри дефектології та фізичної реабілітації Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського «Корекційний зміст фізичного виховання для різних категорій дітей з обмеженими психофізичними можливостями» (протокол № 8 від 22.12.2006 р.). Тема дисертації затверджена Вченою радою Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (протокол № 6 від 25.01.2007 р.) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 6 від 19.07.2007 р.).

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й розробити методику формування та корекції мовленнєвого дихання в дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення.

Досягнення поставленої мети потребувало розв’язання таких завдань:

1. Вивчити й схарактеризувати специфіку мовленнєвого дихання дітей дошкільного віку в нормі та із загальним недорозвиненням мовлення; уточнити поняття «корекційно-мовленнєва діяльність».

2. Розробити діагностичну методику вивчення здатності дітей із загальним недорозвиненням мовлення до варіативної діяльності з потоком видихуваного повітря.

3. Визначити педагогічні умови розвитку мовленнєвого дихання в дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення і схарактеризувати рівні мовленнєвого дихання старших дошкільників у нормі та із загальним недорозвиненням мовлення.

4. Розробити й апробувати у відповідних педагогічних умовах експериментальну методику розвитку мовленнєвого дихання в дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення в процесі корекційно-логопедичної роботи.

Об’єкт дослідження – навчально-мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення.

Предмет дослідження – розвиток мовленнєвого дихання в дітей дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення в процесі корекційно-мовленнєвої діяльності.

Гіпотеза дослідження: розвиток мовленнєвого дихання в дітей дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення буде ефективним, якщо зреалізувати такі педагогічні умови: створення комплексної системи засобів корекції мовленнєвого дихання; занурення дітей із загальним недорозвиненням мовлення в активну корекційно-мовленнєву діяльність, спрямовану на розвиток і корекцію мовленнєвого дихання; спільна робота логопеда й вихователя з розвитку мовленнєвого дихання в дітей із загальним недорозвиненням мовлення; уведення елементів контролю й оцінки в систему вправ з продукування та корекції мовленнєвого дихання в дітей із загальним недорозвиненням мовлення.

Методи дослідження. З метою обґрунтування теоретичних положень дисертації й уточнення основних наукових понять застосовано аналіз і узагальнення психолого-педагогічної літератури з досліджуваної теми, державних програмних документів з навчання й виховання дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку. На емпіричному рівні для виявлення реального стану розвитку мовленнєвого дихання в дітей із загальним недорозвиненням мовлення й ефективності проведеної з ними корекційно-логопедичної роботи використано: педагогічне спостереження, бесіди, експрес-анкетування, діагностування, тестування, педагогічний експеримент (попередньо-пошуковий, констатувальний і формувальний етапи). Під час обробки експериментальних даних застосовано методи математичної статистики.

Експериментальна база. Дослідження було проведене на базі ДНЗ комбінованого типу № 174 і № 228 для дітей з нормальним мовленнєвим розвитком і порушеннями мовлення (м. Одеса), ДНЗ № 193 компенсуючого типу для дітей з фізичними порушеннями. В експерименті взяли участь 150 дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення і 58 дошкільників з нормальним мовленням. До експерименту було залучено 98 вихователів ДНЗ і 98 вихователів спеціальних ДНЗ Одеської, Миколаївської і Херсонської областей.

Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження: уперше здійснено порівняльний аналіз розвитку мовленнєвого дихання дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення і в нормі, описано його специфіку; виявлено педагогічні умови розвитку мовленнєвого дихання в дітей із загальним недорозвиненням мовлення (створення комплексної системи засобів корекції мовленнєвого дихання; занурення дітей із загальним недорозвиненням мовлення в активну корекційно-мовленнєву діяльність, спрямовану на розвиток і корекцію мовленнєвого дихання; спільна робота логопеда та вихователя з розвитку мовленнєвого дихання в дітей із загальним недорозвиненням мовлення; уведення елементів контролю й оцінки в систему вправ з продукування мовленнєвого дихання); виявлено показники і схарактеризовано рівні розвитку мовленнєвого дихання в дітей із загальним недорозвиненням мовлення; уточнено сутність поняття «корекційно-мовленнєва діяльність»; виявлено причини порушення мовленнєвого дихання в дітей із загальним недорозвиненням мовлення; подальшого розвитку одержала методика корекції мовлення дітей дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення.

Практичне значення результатів дослідження: розроблено методику діагностики мовленнєвого дихання й експериментальну методику розвитку та корекції мовленнєвого дихання в дітей дошкільного віку під час корекційно-мовленнєвої діяльності; комплексну систему засобів корекції мовленнєвого дихання в дітей: комплекси дихальної гімнастики, вправи на корекційних м’ячах; комплекси лікувальної фізичної культури для корекції постави; завдання для сполученого виконання рухів і мовлення.

Результати дослідження можуть бути використані в роботі вихователів і логопедів спеціальних дошкільних закладів, у розробці програм і методичних посібників, післядипломній освіті педагогів, логопедів і в навчальному процесі вищих закладів освіти.

Оскільки частина дітей дошкільних навчальних закладів не володіє необхідними вміннями мовленнєвого дихання, запропонована методика розвитку мовленнєвого дихання може бути використана й для дітей, які не мають відхилень у мовленнєвому розвиткові.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчальний процес спеціального дошкільного закладу комбінованого типу № 174 м. Одеси (акт про впровадження № 107 від 10.12.08), спеціального дошкільного закладу комбінованого типу № 228 м. Одеси (акт про впровадження № 54 від 17.12.08), спеціального дошкільного закладу №193 м. Одеси компенсуючого типу для дітей з фізичними порушеннями (акт про впровадження № 150 від 25.12.08), спеціального дошкільного закладу №2 комбінованого типу м. Білгород-Дністровського (акт про впровадження № 63 від 11.12.08), Білгород-Дністровської спеціальної школи-інтернату № 10 для дітей з тяжкими порушеннями мовлення (акт про впровадження № 132 від 10.12.08), а також Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (акт про впровадження № 6013 від 25.12.08).

Достовірність результатів дослідження забезпечено теоретичним обґрунтуванням вихідних позицій, використанням сучасних методів наукового дослідження, адекватних його об’єкту, предметові та завданням, обсягом, змістом і аналізом експериментального матеріалу.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорено на міжнародних: «Проблеми реабілітації» (Одеса, 2008), «Адаптаційні можливості дітей та молоді» (Одеса, 2006, 2008), «Сучасні тенденції розвитку корекційної освіти» (Кам’янець-Подільський, 2008), всеросійській «Актуальные вопросы реабилитологии и пути их решения» (Нижній Новгород, 2006) науково-практичних конференціях, на наукових семінарах кафедри дефектології та фізичної реабілітації Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (2005-2008 рр.).

Особистий внесок автора в працях у співавторстві полягає в розробці програми дослідження й проведенні формувального етапу експерименту з дошкільниками із загальним недорозвиненням мовлення.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображено в 14 публікаціях автора, з яких 6 – у фахових виданнях України.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, 3 додатків. Загальний обсяг роботи становить 176 сторінок. У дисертації вміщено 16 таблиць, 11 малюнків, що обіймають 4 сторінки основного тексту. Додатки викладено на 16 сторінках. У списку використаних джерел 192 найменування, що охоплюють 17 сторінок.

Подобные работы
КОНДРАТЕНКО Валентина Олександрівна
Формування системи словоутворення як засіб розвитку мовлення слабочуючих учнів
Мартинчук Олена Валеріївна
Розвиток мовлення глухих учнів 5-7 класів у процесі вивчення дієслова
Кондратенко Валентина Олександрівна
Формування системи словотворення як засіб розвитку мовлення слабочуючих учнів
Кашуба Людмила Володимирівна
Розвиток зв'язного мовлення молодших школярів із затримкою психічного розвитку засобами образотворчого мистецтва
Качуровська Оксана Борисівна
Корекція мовленнєвого розвитку молодших школярів із тяжкими порушеннями мовлення засобами комп'ютерних технологій
Марченко Інна Сергіївна
Формування творчого зв'язного мовлення у дошкільників із затримкою психічного розвитку
Берник Тетяна Леонідвна
Розвиток диференційованих форм логопедичної допомоги дітям з вадами мовлення в Україні
Луцан Надія Іванівна
Методика розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку за текстами українських народних ігор
Орап Марина Олегівна
Комплексний підхід до розвитку мовлення першокласників у період навчання грамоти
Лобанчук Олена Анатоліївна
Інтеграція видів художньої діяльності як засіб розвитку мовлення молодших школярів

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net