Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Історія України

Диссертационная работа:

Галик Володимир Миколайович. Галицьке Підгір'я в громадсько-політичній та науковій діяльності Івана Франка. : Дис... канд. наук: 07.00.01 - 2009.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність дослідження. Однією з особливостей розвитку української історичної науки на зламі ХХ – ХХІ ст. є підвищення уваги до проблематики, в якій аналізується генеза історичної думки, процес збагачення історичних знань, внесок провідних учених у вивчення тієї чи іншої проблеми. До таких видатних постатей належить і Іван Франко, творча спадщина якого справила значний вплив на формування історичної свідомості різних поколінь та верств українського суспільства.

Актуальним є дослідження громадсько-політичної і наукової діяльності вчених – вихідців із Галицького Підгір’я. Саме вони у другій третині ХІХ ст. знаходилися біля витоків галицького краєзнавства. При цьому варто врахувати, що історико-краєзнавчі зацікавлення супроводжували (якщо й не випереджували) процес формування наукової історіографії в ХІХ ст. Важливим у згаданому контексті є врахування ролі у них Івана Франка, оскільки упродовж свого життя він активно займався не лише громадською, а й політичною та науковою роботою на згаданих теренах, у процесі якої активно вивчав історію, етнографію та фольклор регіону. Суспільно-політична діяльність Івана Франка на Галицькому Підгір‘ї посідає значне місце у загальних націотворчих процесах усієї Галичини, тому що його праці проповідували вихід зі злиднів та самоутвердження українського народу.

Результатом громадсько-політичної та наукової діяльності вченого і публіциста стало чимало історико-краєзнавчих та етнографічно-фольклорних праць, а також статей і розвідок. У них Іван Франко намагається виокремити проблемні питання минулого рідної землі, дати оцінку конкретним історичним явищам і фактам, а також подіям сучасного життя. Дослідникові належить кілька сотень публікацій, присвячених Галицькому Підгір’ю, зокрема, етнографічних та фольклорних праць, літературних, мовних, публіцистичних та спеціальних історичних досліджень. Погляди вченого на історичний процес, минуле і сучасне власного народу не втрачають своєї актуальності і натепер.

Важливість вивчення громадсько-політичної та наукової діяльності І. Франка на теренах краю зумовлюється, на нашу думку, двома найважливішими чинниками: історіографічним (потреба визначення ролі і внеску вченого у розвиток досліджень з історії Галицького Підгір’я в українській історичній науці) та джерелознавчим (уведення до наукового обігу комплексу джерел франкознавства).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка і є складовою частиною кафедральної теми “Пізньосередньовічна та ранньомодерна історія Дрогобицько-Самбірського Підгір’я (ХІ – XІХ ст.)” (державний реєстраційний № 0109U004083).

Мета дослідження полягає в аналізі громадсько-політичної та наукової діяльності І. Франка на теренах Галицького Підгір’я, його внеску у вивчення історії рідного краю в суспільно-політичному та культурно-просвітницькому аспекті.

Для досягнення мети, з використанням широкої джерельної бази, частина якої вперше вводиться до наукового обігу, необхідно вирішити такі основні завдання:

- визначити рівень наукової розробки теми в історіографії та проаналізувати джерельну базу дослідження;

- простежити особливості громадсько-політичної діяльності та історико-краєзнавчих праць І. Франка, присвячених історії Дрогобиччини, а саме Нагуєвичів, Дрогобича, Борислава та інших населених пунктів;

- проаналізувати діяльність ученого на теренах Самбірщини, Старосамбірщини, Турківщини, а також визначити його внесок у розвиток історичного краєзнавства, фольклористики та етнографії краю;

- охарактеризувати громадську діяльність та зв’язки вченого із провідними особистостями Стрийсько-Сколівського Підгір’я та розглянути історико-краєзнавчі і етнографічно-фольклорні праці Івана Франка, присвячені історії Стрийщини та Сколівщини;

- розкрити суть суспільно-політичної діяльності І. Франка на теренах Галицького Підгір‘я та її вплив на формування національних процесів у Галичині.

Об’єктом дисертаційного дослідження виступає багатогранна творча (евристично-наукова, археографічна й публіцистична) спадщина Івана Франка про Галицьке Підгір’я в контексті суспільно-політичних та націотворчих процесів у Галичині.

Предметом дослідження є становлення і розвиток історико-краєзнавчих та етнографічних поглядів Івана Франка, а також його наукова й громадсько-політична діяльність на теренах Галицького Підгір’я.

Хронологічні рамки дослідження. У роботі застосовано хронологічну схему, яка охоплює часові межі громадсько-політичної та наукової діяльності І. Франка на теренах Галицького Підгір’я (період з останньої третини XIX ст. до 1916 року). За точку відліку беремо дитячі та юнацькі роки І. Франка, початок яких припадає на навчання в Дрогобичі, де він починає займатися громадською та дослідницькою роботою і пише перші праці історико-краєзнавчого характеру. У цей час відбувається формування світогляду та наукових інтересів І. Франка. Верхня межа – 1916 р. (рік смерті).

Термінологія. У роботі для окреслення географічних меж досліджуваної території вжито термін “Галицьке Підгір‘я” який запровадив до наукового ужитку Іван Франко. Надалі дослідники вживали і згаданий термін так і синонімічні поняття: “Бойківське Підгір‘я”, “Дрогобицько-Самбірське Підгір‘я”, “Підгір‘я”, “Прикарпаття”, “Підгір‘я Карпат”, “Підкарпаття” тощо. З огляду на існуючу термінологічно-географічну розмаїтість щодо досліджуваної території, прикметним є вживання терміну “Галицьке Підгір‘я” часів Івана Франка. Зазначимо також, що географічні межі окресленого поняття не збігаються з територією широко вживаного в сучасній науці поняття “Бойківщина” (зокрема, давно відомо, що Дрогобич та його рівнинні околиці не входили до складу Бойківщини).

Географічні межі дослідження обіймають території Галицького Підгір’я, які включають Дрогобицький, Самбірський, Староміський (Старосамбірський), Турчанський (Турківський) і Стрийський повіти (адміністративний поділ відповідає часу існування Австро-Угорської імперії). Мова йде про конкретну територію, межі якої, в основному, збігаються з теренами Перемишльського князівства періоду Київської Русі та Перемишльської землі Руського воєводства часів Речі Посполитої. У підавстрійській Галичині, історію якої найбільше досліджував І. Франко, окреслена територія входила в межі відповідних повітів державного адміністративного поділу. За сучасним районуванням сюди входять Дрогобицький, Самбірський, Старосамбірський, Турківський, частково Мостиський, Стрийський і Сколівський райони Львівської області, значна частина Долинського району Івано-Франківської області та прикордонна смуга Підкарпатського воєводства Республіки Польща.

Теоретико-методологічні засади дослідження базуються на основі принципів історизму й об'єктивності, що дало змогу проаналізувати умови виникнення і розвитку подій, усвідомити причинно-наслідкові зв'язки. Застосовано загальнонаукові методи: абстрагування, логічний і системно-структурний; спеціально-історичні методи: історико-порівняльний та історико-типологічний, а також проблемно-хронологічний спосіб викладу матеріалу.

Провідними в роботі стали методи реконструкції і моделювання. Важливе місце в дослідженні належить реконструкції громадсько-політичної та наукової діяльності вченого на теренах Галицького Підгір’я і його історико-краєзнавчих та етнографічно-фольклорних досліджень з минулого краю, більшість із яких конкретно не окреслювалася, а випливала (разом із літературними, історичними, політичними ідеями) з цілісного тексту авторських міркувань.

У процесі роботи важливу роль відіграв біографічний принцип, що передбачає дослідження історичних явищ та процесів крізь призму життя та творчості окремих помітних представників епохи. Персоналістичний або біографічний підхід традиційно пріоритетний, оскільки його застосування є особливо плідним у студіях, спроектованих на царину історії ідей і, зокрема, вивчення громадсько-політичної діяльності та дослідницької спадщини І. Франка.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що залучено до наукового обігу призабуті, маловідомі джерела та матеріали з громадсько-політичної та наукової діяльності І. Франка, що дало змогу верифікувати формування його поглядів на вивчення минулого Галицького Підгір’я. Комплексно узагальнено доробок вітчизняної та зарубіжної історіографії, що уможливило ретельно розглянути діяльність ученого на теренах рідного краю. На підставі аналізу джерел більш глибоко, ніж раніше, простежено особливості зародження й розвитку історико-краєзнавчих та етнографічно-фольклорних поглядів Івана Франка на історію окремих регіонів Галицького Підгір’я (Дрогобиччини, Самбірщини, Старосамбірщни, Турківщини, Стрийщини та Сколівщини).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані для написання спеціальних робіт з франкознавства; при створенні навчальних та навчально-методичних посібників з історії України, при підготовці спеціальних та нормативних курсів у вищих навчальних закладах; проаналізований фактичний матеріал і зроблені на його підставі теоретичні узагальнення можуть бути залучені до подальших наукових досліджень з обраної тематики.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації обговорювались на Міжнародній науковій конференції “Архіви та краєзнавство: шляхи інтеграції” (Київ-Трускавець-Дрогобич, 16-19 квітня 2003 р.); VII-мій Дрогобицькій Міжнародній науковій історико-краєзнавчій конференції “Дрогобицько-Самбірське підгір’я крізь призму століть” (м. Дрогобич, 24-25 вересня 2004 р.); Міжнародному симпозіумі до 150-річчя від дня народження Івана Франка і 50-річчя надання його імені Дрогобицькому державному педагогічному університету (м. Дрогобич, 21-22 жовтня 2005 р.); Міжнародному науковому конгресу: “Іван Франко: дух, наука, думка, воля” (до 150-річчя від дня народження), (м. Львів, 27 вересня – 1 жовтня 2006 р.); VIII-ій Дрогобицькій Міжнародній науковій історико-краєзнавчій конференції “Дрогобицько-Самбірське Підгір‘я крізь призму століть” (м. Дрогобич, 12-13 жовтня 2006 р.); Міжнародній конференції “Fasciculi musei regionalis Brzozoviensis” (м. Бжозув, Республіка Польща, 7-10 травня 2007 р.); ХІХ-ій науковій сесії Наукового товариства ім. Шевченка. (м. Львів, 28 лютого – 29 березня 2008 р., Дрогобицький осередок НТШ, м. Дрогобич, 21 березня); щорічних підсумкових конференціях викладачів та студентів історичного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка 2004-2008 рр.

Публікації. Основні результати дослідження викладені в 2-ох наукових виданнях та 10 статтях, із них 6 – у фахових виданнях ВАК України, 1 – за кордоном.

Структура дисертації зумовлена метою, завданням та характером дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (806 позицій). Загальний обсяг дисертаційного дослідження – 242 с. Основна частина – 168 с.

Подобные работы
Микитчук Наталія Миколаївна
Ідея української соборності у творчій спадщині й діяльності М.Драгоманова та І.Франка
Тюрменко Ірина Іванівна
Проблеми української державності в діяльності та науковій спадщині Івана Огієнка
Борчук Степан Миколайович
Громадсько-культурна та наукова діяльність Ісидора Івановича Шараневича (1829-1901 рр.)
Лахманюк Тетяна Володимирівна
Науково-педагогічна та громадсько-політична діяльність Івана Горбачевського
Зуляк Іван Степанович
Товариство "Просвіта" у Західній Україні в міжвоєнний період: організаційні засади, господарське становище та культурно-просвітня діяльність
Гриб Оксана Іванівна
Громадсько-просвітницька діяльність та історична спадщина Олександра Барвінського
Міщук Андрій Іванович
Громадська та наукова діяльність Юліана Целевича (1843-1892 рр.)
Поляруш Світлана Іванівна
Становлення і діяльність органів державної опіки та громадської благодійності на Лівобережній Україні (1775-1918 рр.)
Павко Анатолій Іванович
Становлення та діяльність політичних партій і організацій в Україні наприкінці XIX - на початку ХХ ст.
Скоморовський Віталій Богданович
Історико-краєзнавчі погляди Івана Франка

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net