Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Історія України

Диссертационная работа:

Бірьова Ольга Юріївна. Поміщицькі садиби Харківської губернії (перша половина ХVІІІ – початок ХХ століття) : Дис... канд. наук: 07.00.01 - 2009.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми дослідження. Проблема вивчення історичних пам’яток, якими є садиби Харківської губернії (Слобожанщини), актуальна в сучасній історичній науці. Протягом тривалого часу, в роки радянської влади, слобідські садиби вивчалися дослідниками неналежним чином. Опубліковано окремі праці, присвячені деяким аспектам садибної тематики. Незважаючи на зацікавленість означеною темою в останнє десятиліття, вона залишається на стадії розробок та досліджень.

Більшість слобідських садиб втрачено назавжди, а ті, що залишилися, перебувають в незадовільному стані і до комплексу їхньої реабілітації входить не лише фізичне зберігання пам’ятки, але й наукове дослідження ансамблю: вивчення його історії, етапів будівництва та власників.

Нині складено Державний реєстр національного культурного надбання, до якого входять історичні пам’ятки Харківщини: садибні комплекси й окремі споруди в колишніх маєтках. Інтерес до історії поміщицьких маєтків Слобідської України зростає серед фахівців різних галузей. Адже в цьому регіоні знаходяться унікальні ансамблі, котрі є кращими витворами своєї епохи. Панські садиби – це не лише взірець мистецької праці й архітектурного оформлення, а й свідки історії Харківщини, що характеризують різноманітні аспекти соціального й економічного ладу.

Збільшення кількості досліджень у цій сфері дає змогу актуалізувати заходи щодо збереження зазначеного культурного надбання, а також розширити тематику наукових розробок у цій галузі історії України.

Таким чином, незважаючи на актуальність означеної проблематики, вивчення історії формування поміщицьких садиб Харківської губернії ще не було предметом самостійного дослідження, що й зумовило вибір теми дисертації – "Поміщицькі садиби Харківської губернії (перша половина XVIII – початок XX століття)".

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідницької роботи Харківської державної академії культури, узгодженої з держбюджетною тематикою: "Дослідження розвитку культури, історії, архітектури, будівництва в Слобідській Україні". Робота виконана в руслі реалізації завдань, визначених Законом України "Про охорону культурної спадщини" від 2000 р.

Мета дослідження – вивчення історії утворення поміщицьких садиб Харківської губернії з урахуванням особливостей форм слобідського землеволодіння, соціальних чинників, що сприяли виокремленню козацької старшини у замкнений дворянський стан, дослідження етапів формування садибних комплексів.

Відповідно до мети, в дисертації вирішуються такі завдання:

- вивчити наукові праці за темою дослідження;

- проаналізувати наявний джерельний матеріал;

- визначити умови заселення Слобідського краю та засоби формування дворянського землеволодіння, а на їх базі – поміщицьких садиб;

- охарактеризувати соціальні зміни, що привели до виокремлення дворянського стану – засновників садибних комплексів;

- розглянути характерні особливості утворення маєтків у Слобідській Україні в першій половині XVІІІ ст.;

- дослідити розвиток садибного будівництва з другої половини XVІІІ до початку ХХ ст.

Об’єкт дослідження поміщицькі садиби Харківської губернії першої половини XVIII – початку ХХ ст.

Предмет дослідження – історія формування поміщицьких садиб Харківської губернії. Вивчення історії становлення маєтків здійснюється на засаді дослідження процесу заселення Слобожанщини, виокремлення дворянського стану, утворення перших ансамблів та подальшого розвитку садибного будівництва.

Методи дослідження. Для всебічного вивчення поміщицьких садиб Харківської губернії в роботі використані як загальнонаукові, так і спеціально-історичні методи.

Хронологічні рамки дослідження садибних комплексів обмежуються першою половиною XVIII – початком ХХ ст., тобто від часу побудови перших садиб до 1917 р., коли садибне будівництво припинилося. Але для детальнішого та послідовнішого розгляду історичного надбання авторка у деяких випадках звертається і до часу освоєння краю, тобто до другої половини XVII ст.

Територіальні межі дисертаційного дослідження охоплюють землі Харківської губернії відповідно до кордонів станом на 1917 р.: на півночі вона межувала з Курською та Воронезькою губерніями; на сході – із землею війська Донського; на півдні – з Катеринославською губернією; на заході – з Полтавською. Харківська губернія поділялася на одинадцять повітів: Старобільський, Ізюмський, Куп’янський, Зміївський, Вовчанський, Харківський, Сумський, Богодухівський, Лебединський, Охтирський, Валківський. Це основне ядро Слобожанщини, яка мала свої особливості садибного будівництва порівняно з іншими регіонами України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- вперше здійснена комплексна історична характеристика садибних ансамблів з часу їх утворення до революції 1917 р.;

- проведено історіографічний аналіз за даною темою з урахуванням її специфіки;

- авторкою охарактеризовані головні передумови виникнення садибних ансамблів;

- досліджено суспільно-політичні чинники, що сприяли формуванню поміщицьких маєтків у Слобідській Україні;

- на відміну від попередніх наукових праць, які висвітлювали частково питання про окремі складові садибного ансамблю, досліджені всі аспекти маєткового комплексу;

- вперше проаналізовано внутрішнє оздоблення поміщицьких будинків паралельно зі стилістичними змінами в мистецтві й архітектурі.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що їх можна використовувати при подальшому вивченні поміщицьких садиб Слобожанщини; при написанні узагальнюючих праць і навчальних посібників з історичного краєзнавства; при підготовці лекційного матеріалу, складанні програм спецкурсів з історії України.

Апробація результатів дисертації здійснювалася шляхом обговорення тексту дисертації на засіданнях міжкафедрального семінару кафедри історії України і всесвітньої історії й кафедри музеєзнавства та пам’яткознавтсва Харківської державної академії культури, а також на науковій конференції "Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття" (Харків, 22 – 23 квітня 2004 р.), міжнародній науково-практичній конференції "Наукові дослідження – теорія та експеримент 2005" (Полтава, 16 – 20 травня 2005 р.), міжнародній науково-практичній конференції "Розвиток наукових досліджень 2005" (Полтава, 7 – 9 листопада 2005 р.), науковій конференції "Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття" (Харків, 25 – 26 квітня 2006 р.).

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 8 наукових праць, з яких 4 статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження і побудована з урахуванням принципу логічного викладення матеріалу. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг роботи – 206 сторінок. Основний зміст викладено на 160 сторінках. Список використаних джерел та літератури, обсягом 14 сторінок, налічує 173 найменування. У додатках, обсягом 30 сторінок, розміщено 58 фотографій, 3 креслення.

Подобные работы
Корнієнко Віра Миколаївна
Благодійність в освітянській галузі Харківської губернії (друга половина ХІХ - початок ХХ століть)
Редькіна Ольга Анатоліївна
Земства Лівобережної та Південної України як органи місцевого самоврядування та осередки ліберального руху в другій половині ХІХ - початку ХХ століття
Нарадько Андрій Валерійович
Благодійність у розвитку освіти в Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ століть)
Ступак Федір Якович
Діяльність благодійних товариств Києва другої половини ХIХ- початку ХХ століття
Іваницька Лілія Василівна
Суспільно-політичні та науково-організаційні аспекти становлення і розвитку кібернетичної науки в Україні в другій половині XX - на початку XXI століття
Мартинова Ірина Станіславівна
Розвиток середньої освіти на Харківщині у другій половині XIX - на початку XX століття
Плаксій Тамара Миколаївна
Міське самоврядування Середньої Наддніпрянщини в другій половині XIX - на початку XX століть
Фареній Ігор Анатолійович
Кооперативний рух у Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ - на початку ХХ століття.
Хаустова Ольга Вадимівна
Розвиток благодійництва у Харкові у другій половині XIX - на початку ХХ століть

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net