Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Історія України

Диссертационная работа:

Дворкін Ігор Володимирович. Трансформація музейної справи Наддніпрянщини у 1805-1920 рр. (за матеріалами Полтавської, Харківської, Чернігівської губерній та м. Києва) : Дис... канд. наук: 07.00.01 - 2009.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми дослідження. Музеї, основними функціями яких є документування і збереження природничих та історико-культурних цінностей, а також виховання широких верств населення, відіграють значну роль у житті суспільства. На території сучасної України перші музеї виникли на початку ХІХ ст. Протягом ХІХ – початку ХХ ст. музеї України існували при відсутності української національної держави, утисків з боку імперської влади, залишаючись важливою складовою духовно-культурного відродження українського народу. Дослідження внеску української інтелігенції у розвиток музейництва дозволяє розкрити роль вчених, митців, громадських діячів у збереженні та збагаченні національної культурної спадщини. Крім того, музеї названого періоду були одним з небагатьох джерел об’єктивної інформації про минуле українського народу. Завдяки музеям існувала можливість донести до широких верств населення яскраві надбання не лише української, а й світової історії та культури, визначити самобутність та ідентичність українського народу.

Українські музеї ХІХ – початку ХХ ст. відіграли значну роль у становленні й розвитку багатьох напрямків наукових досліджень. Без опрацювання на сучасному рівні та узагальнення наукових здобутків музеїв у галузі музеєзнавства, історії, археології, українознавства, етнографії, природничих наук картина розвитку науки, у тому числі й університетської, названого періоду буде недостатньою. Дослідження нормативно-правової бази діяльності музеїв ХІХ – початку ХХ ст., фондової, науково-дослідної, експозиційної роботи, їх просвітницької місії має незаперечне прикладне значення для сучасного музеєзнавства, при формуванні музейної політики, визначенні перспективних напрямків розвитку музейної справи.

Українськими науковцями досліджені лише певні аспекти функціонування музейної справи України ХІХ – початку ХХ ст. Значним є науковий доробок істориків періоду Російської імперії, здійснений переважно в межах позитивістської парадигми. Підхід радянських істориків до висвітлення явищ культурного та наукового життя у Російській імперії, у тому числі музейництва, відштовхувався від апріорно негативного ставлення та часто призводив до хибних висновків. Зважаючи на ці фактори, об’єктивне, неупереджене вивчення розвитку українського музейництва ХІХ – початку ХХ ст. на основі сучасних методологічних засад має важливе наукове значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у рамках науково-дослідної теми кафедри політичної історії Національного технічного університету „Харківський політехнічний інститут” “Суспільно-політичне, соціально-економічне та духовне життя в Україні в ХІХ – ХХ ст.”

Об’єктом дослідження є українське музейництво ХІХ – початку ХХ ст. (термін „музейництво” у дисертації вживається нарівні з „музейна справа”).

Предметом дисертаційного дослідження є процес становлення та розвитку українського музейництва ХІХ – початку ХХ ст. у м. Києві та Лівобережній Україні.

Мета дослідження – комплексне вивчення та науковий аналіз основних тенденцій організації музейної мережі на Лівобережжі та у м. Києві у ХІХ – на початку ХХ ст., визначення і висвітлення основних напрямків діяльності музейних установ.

Відповідно до поставленої мети визначені наступні завдання:

– проаналізувати історіографічну та джерельну базу дослідження, встановити ступінь розробки проблеми у вітчизняній історіографії;

– дати загальну характеристику музейній мережі Наддніпрянщини ХІХ – початку ХХ ст.;

– висвітлити та узагальнити досвід створення і накопичення музейних колекцій вищих навчальних закладів, наукових інституцій, органів місцевого самоврядування досліджуваного регіону;

– простежити роль органів міського та земського самоврядування, наукової і творчої інтелігенції, меценатів у розвитку музейної справи;

– дослідити нормативну базу діяльності, джерела фінансування та матеріальний стан музеїв;

– з’ясувати особливості роботи українських музеїв у період національно-демократичної революції (1917 – 1920 рр.);

– визначити форми і методи наукової, видавничої, фондової та просвітницької діяльності музейних установ.

Хронологічні рамки дослідження. Нижньою хронологічною межею є 1805 р. – відкриття Харківського університету, в якому були засновані перші музейні установи досліджуваного регіону. Верхня хронологічна межа дослідження – 1920 р. У цьому році в основному закінчився процес реорганізації та націоналізації українських музеїв і розпочався новий етап розвитку музейної справи України – радянський.

Територіальні межі дослідження охоплюють Лівобережну Україну – Чернігівську, Полтавську, Харківську губернії та м. Київ. Саме у цьому, близькому за своїм соціально-економічним та культурним розвитком регіоні, працювали музеї усіх профілів, що дозволило комплексно, з максимальною повнотою дослідити процес створення та подальшої роботи музейних осередків і визначити основні напрямки їх діяльності, притаманні й іншим музеям Наддніпрянщини ХІХ – початку ХХ ст.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що на основі широкого кола джерел та аналізу історіографічного доробку вітчизняних вчених зроблено спробу об’єктивного вивчення історії українського музейництва Наддніпрянщини (на прикладі регіону Лівобережжя та м. Києва) ХІХ – початку ХХ ст., зокрема:

– розроблено класифікацію українських музеїв названого періоду за критеріями профілю музейного закладу, належності музеїв до певних наукових та громадських інституцій;

– хронологічно визначені основні етапи розвитку музейної справи Наддніпрянської України досліджуваного періоду;

– вперше складено реєстр музеїв, що працювали в Україні у період з початку ХІХ ст. й до 1920 р.;

– здійснений порівняльний аналіз діяльності однопрофільних музеїв;

– дістав подальше узагальнення внесок українських меценатів у розвиток музейної справи;

– проаналізовані правові засади та матеріальна база діяльності музейних установ;

– дістало подальшого вивчення українське музейництво у період національно-демократичної революції;

– в історичному аспекті простежена робота із систематизації та каталогізації фондів музейних установ, їх видавнича діяльність;

– комплексно висвітлено внесок музеїв ХІХ – початку ХХ ст. у розвиток вітчизняної науки;

– усебічно розглянута просвітницька діяльність музеїв України;

– до наукового обігу залучені нові архівні документи та опубліковані матеріали, раніше не досліджені у контексті вивчення українського музейництва.

Практичне значення роботи. Теоретичні висновки та фактичний матеріал дослідження можуть бути використані при підготовці спеціальних і узагальнюючих наукових праць, а також підручників з історії України, історії української культури, історичного краєзнавства та музеєзнавства; при розробці відповідних лекційних та спеціальних курсів для гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів. Отримані результати дозволяють доповнити загальну концепцію історії музейної справи України ХІХ – початку ХХ ст.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані у сучасному музеєзнавстві. Досвід, накопичений у попередні періоди розвитку вітчизняного музейництва, може стати в нагоді працівникам музейних закладів при визначенні перспективних напрямків подальшого функціонування галузі.

Апробація результатів дисертації. Результати та висновки роботи оприлюднені на міжнародних, всеукраїнських, регіональних науково-практичних та науково-теоретичних конференціях: ХХХІІІ краєзнавчій конференції молодих учених, присвяченій 150-річчю від дня народження академіка Д.І.Яворницького (Харків, 2005 р.); 59-й конференції молодих учених „Каразінські читання” (Харків, 2006 р.); V Всеукраїнській науково-практичній конференції „Український технічний музей: історія, досвід, перспективи” (Київ, 2006 р.); міжнародній науковій конференції „Десяті Слобожанські читання” (Харків, 2006 р.); VІІ Багаліївських читаннях (Харків, 2006 р.); Всеукраїнській науковій конференції „Формування національних та загальнолюдських цінностей в українському суспільстві (Харків, 2006 р.); ХХХІV краєзнавчій конференції молодих учених, присвяченій 70-річчю Студентського наукового товариства ХНУ ім. В.Н. Каразіна (Харків, 2006 р.); міжнародній науковій конференції „Краєзнавство і учитель” (Харків, 2007, 2008 рр.); міжнародній науковій конференції молодих учених „Каразінські читання (історичні науки)” (Харків, 2007, 2008 рр.); регіональній науково-теоретичній конференції студентів та аспірантів „Україна й світ: минуле, сучасне та майбутнє” (Харків, 2007 р.); міжнародній науковій конференції „Дванадцяті Слобожанські читання” (Харків, 2008 р.); міжнародній науковій конференції „Сучасна україністика: наукові парадигми мови, історії, філософії” (Харків, 2008 р.). Основні положення та висновки дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри політичної історії Національного технічного університету „Харківський політехнічний інститут”.

Публікації. Головні результати дослідження відображені у восьми наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України; а також у восьми доповідях і повідомленнях на наукових конференціях.

Структура дисертаційної роботи обумовлена метою та завданням дослідження, побудованого за проблемно-хронологічним принципом і складається зі вступу; чотирьох розділів; висновків; списку використаних джерел та літератури (428 бібліографічних позицій на 40 стор.) та додатків на 8 стор.

Загальний обсяг дисертації становить 226 стор., з яких основна частина – 178 стор.

Подобные работы
Архірейський Дмитро Володимирович
Діяльність воєнних нарад України в 1920-1924 роках (на матеріалах південних губерній)
Надибська Світлана Богданівна
Соціально-економічний розвиток міст Південної України в 1861-1900 рр. (за матеріалами Херсонської та Катеринославської губерній)
Кульчицька Олена Василівна
Громадські та політичні організації Півдня України в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. (на матеріалах Херсонської губернії).
Удовик Володимир Миколайович
Німецько-фашистський окупаційний режим (1941-1944 рр.) на території генеральної області "Київ" (Київська та Полтавська області)
Третяк Кирило Олегович
Історія забудови та архітектури Києва наприкінці XIX-початку XX століть
Герасименко Людмила Сергіївна
Народне ополчення та винищувальні батальйони в обороні Києва (1941 р.)
Худолей Оксана Сергіївна
Трансформація пам'яткоохоронної справи у процесі становлення незалежної Україні (90 - рр. ХХ - початок ХХІ ст.)
Котляр Юрій Вадимович
Повстансько- партизанський рух українських селян у 1919- на початку 1920 рр. (На матеріалах Півдня України)
Бєлоглазов Роман Миколайович
Політика радянської влади щодо релігійних конфесій у 1920-і роки (за матеріалами Кримської АСРР)
Глушковецький Анатолій Леонідович
Вибори до Державних Дум і становлення парламентаризму в Російській імперії у 1906-1917 рр. (на матеріалах Подільської губернії).

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net