Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Історія України

Диссертационная работа:

Лега Андрій Юрійович. Участь Збройних Сил України у міжнародних миротворчих операціях (1992 - 2006 рр.) : Дис... канд. наук: 07.00.01 - 2009.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. На початку XXI ст. для урядів більшості держав світу є притаманним прагнення до підтримання й збереження міжнародної стабільності, формування таких відносин між країнами, які виключали б можливість реалізації політики, що є загрозою національній безпеці народів, а взаємовигідне співробітництво стає домінуючим. Відтак, застосування збройних сил перестає бути необхідним і надійним засобом досягнення великодержавних цілей, тоді як упровадження дипломатичних, економічних та інших заходів у реалізації національних інтересів стає значно ширшим. Сучасний розвиток взаємин між країнами зумовлює необхідність запровадження якісно нової моделі діяльності міжнародних організацій, що супроводжується насамперед зростанням їхнього безпосереднього впливу на всі галузі світового суспільно-політичного процесу.

Найважливішою й найбільш представницькою за складом і обсягом повноважень є Організація Об'єднаних Націй. Вона, як і всі інші міжнародні організації, функціонує не ізольовано. ООН органічно інтегрована до цілісної світової системи, а тому є важливим гарантом колективної безпеки, яка базується на засадах превентивного упередження збройних конфліктів. На її членів покладені обов'язки не лише протидіяти вже розгорнутій агресії, але й надавати допомогу (консультації) сторонам можливого конфлікту, щоб запобігти крайньому загостренню взаємин між ними.

Україна, як одна з держав-засновниць Організації Об'єднаних Націй, виступає за подальше підвищення її ролі в системі світових міжнародних відносин як ефективної інституції забезпечення загального миру, безпеки та стабільного економічного розвитку. На Самміті в штаб-квартирі ООН зазначена позиція України у вересні 2000 р. була підтверджена Президентом України Л. Кучмою, який наголосив на тому, що українці, як і більшість людей планети, прагнуть щастя, миру, достатку; вони хочуть жити в демократичній державі, жити без страху за своє майбутнє, за життя і долю наступних поколінь.

На цьому ж Самміті Генеральний секретар ООН К. Аннан звернув увагу на те, що нині Україна відіграє помітну роль у миротворчих операціях. За останні 8 років понад 12 тис. українських військовослужбовців у складі об'єднаних миротворчих сил виконували відповідні завдання в Анголі, Гватемалі, Боснії і Герцеговині, Македонії, Таджикистані, Хорватії. Серед них: 1 генерал, близько 2 тис. офіцерів, 1 тис. прапорщиків, понад 8,5 тис. солдатів. З них під час миротворчих акцій 19 осіб загинуло й 60 було поранено. На сучасному етапі представники нашої держави в складі миротворчих сил ООН перебувають у Східному Тиморі, Афганістані, Лівані, Сьєрра-Леоне, Демократичній Республіці Конго, Судані, Лівані та Іраку.

Які ж існують проблеми для України в миротворчих операціях під егідою Організації Об'єднаних Націй та ОБСЄ, загалом у системі військової співпраці?

Яку роль і місце при цьому відводить українцям міжнародна спільнота?

Відповіді на ці питання, на думку автора, безперечно, мають для нашої незалежної держави неабияке суспільно-політичне значення, бо саме їх правильне вирішення сприятиме розвитку національної історії та її складової – історії миротворчості.

Актуальність теми дисертації полягає в тому, що досвід проведення миротворчих операцій може бути використаний в удосконаленні миротворчої діяльності України та застосування Збройних Сил України (далі ЗСУ) у подальших операціях щодо підтримання миру. Це особливо актуально нині, коли Україна переживає складний період свого утвердження як суверенної держави. Об’єктивний науковий аналіз дозволяє краще усвідомити й узагальнити досвід створення та застосування миротворчих підрозділів, більш творчо використовувати набуті навички і вміння при запобіганні конфліктам у практиці будівництва і бойового застосування ЗСУ, підготовці особового складу останніх до участі в об’єднаних міжнародних військових контингентах і органах управління, призначених для виконання миротворчих, гуманітарних, пошуково-рятувальних та інших завдань. Набутий досвід у миротворчому процесі, безперечно, допоможе Українській державі більш успішно розробляти плани на майбутнє.

Доцільність написання нашої роботи обумовлюється також і відсутністю узагальнюючих праць, які відображали б комплексний аналіз історіографії цієї теми.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами та планами. Дисертацію виконано в межах наукової теми кафедри історії України Черкаського державного технологічного університету "Історія України: регіональний аспект" (номер державної реєстрації 0103U003693).

Об’єктом дослідження є міжнародні миротворчі операції кінця ХХ – початку ХХІ ст.

Предметом дослідження визначено участь ЗСУ в миротворчих операціях означеного періоду.

Мета роботи дослідження полягає в тому, щоб на основі об’єктивного, але критичного аналізу наявних матеріалів, чинних нормативно-правових документів і статистичних даних стосовно діяльності українських миротворців вивчити характерні риси й особливості застосування вітчизняних збройних формувань у міжнародних операціях, відобразити розвиток тактики їх дій під час врегулювання конфліктів і з’ясувати напрями можливого використання отриманого досвіду для сучасних ЗСУ.

Визначена мета передбачає виконання таких завдань:

1. Проаналізувати профільну історичну та спеціальну воєнну літературу, дати класифікацію й охарактеризувати використані в процесі творчого пошуку джерела.

2. Визначити роль ЗСУ в миротворчих операціях під егідою ООН і ОБСЄ.

3. З’ясувати історичні передумови та закономірності залучення українських миротворців до врегулювання воєнних конфліктів.

4. Дослідити суть і характерні особливості миротворчої діяльності ЗСУ, а також простежити головні тенденції цього процесу.

5. У результаті виконаної дисертаційної роботи запропонувати можливі напрями використання отриманого досвіду для кращого застосування (у разі потреби) українських збройних формувань у миротворчих операціях.

Хронологічні рамки роботи охоплюють період з 1992 до 2006 р. Вибір нижньої межі зумовлено початком розбудови Збройних Сил незалежної України та їхньої участі в миротворчому процесі. Верхня межа обрана з урахуванням того, що означена діяльність чимдалі поширюється, а кількість міжнародних операцій за участю вітчизняних військовослужбовців збільшується. З 2006 р. почала діяти нова Державна програма розвитку ЗСУ. Її слід вважати як завершення певного цілісного етапу в цьому контексті.

Територіальні межі дослідження охоплюють регіони, де українські військовослужбовці відігравали помітну роль у миротворчих операціях (Ангола, Гватемала, Боснія і Герцеговина, Македонія, Таджикистан, Хорватія).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному висвітленні теми, яка ще не стала предметом спеціального наукового пошуку.

Зокрема, вперше у вітчизняній історичній науці з’ясовано об’єктивні передумови виникнення миротворчих операцій, розкрито нормативно-правову базу такої діяльності, показано роль і місце в ній українських спеціальних підрозділів, визначено фактори, що безпосередньо впливали на тактику їхніх дій в операціях із підтримання миру. Також виявлено головні тенденції розвитку всього миротворчого процесу, запропоновано можливі напрями використання отриманого досвіду.

Отже, здійснено певний внесок у подальшу систематизацію джерельної бази, історіографію теми, аналіз досвіду функціонування системи міжнародної миротворчої діяльності тощо.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що основні положення, теоретичні висновки та узагальнення про участь українських збройних формувань у сучасних міжнародних миротворчих операціях можуть бути використані: при проведенні подальших наукових досліджень із цієї тематики; при підготовці воєнно-історичних праць, підручників, навчальних посібників та курсів лекцій із новітньої історії України; навчанні у вищих навчальних закладах; у процесі військово-патріотичного виховання молоді, у системі гуманітарної підготовки особового складу Збройних Сил України.

Результати наукового пошуку також можуть стати в нагоді органам державного та військового управління для надання практичних рекомендацій командирам профільних формувань щодо вдосконалення теорії й практики підготовки та застосування підрозділів ЗСУ в операціях із підтримання миру.

Апробація результатів роботи. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри історії України Черкаського державного технологічного університету. Загальна концепція дослідження знайшла своє відображення в доповідях, проголошених автором на Міжнародній науково-практичній конференції "Локальні війни та збройні конфлікти другої половини ХХ ст.: проблеми теорії і практики" (м. Київ, 2003); IV Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми сучасних наук – 2008" (2008); IV Міжнародній науково-практичній конференції "Динаміка досліджень – 2008" (м. Софія, 2008); IV Міжнародній науково-практичній конференції "Наука: теорія і практика – 2008" (м. Прага, 2008).

Окремі матеріали дослідження використовувалися під час навчальних занять із студентами Черкаського державного технологічного університету.

Публікації. Основні положення та висновки дисертації автором викладено в 7 публікаціях, з них – 4 у фахових виданнях, визначених переліком ВАК України, в одній монографії. Загальний обсяг публікацій становить 4,5 др. арк.

Подобные работы
Анісімов Костянтин Вікторович
Однострої збройних сил України періоду національних змагань 1917-1920 р.
Гречка Анна Борисівна
Боротьба прогресивних сил Лівобережної України за українізацію освіти 1900 на початку 1917рр.
Соляр Ігор Ярославович
Проблема консолідації національно-державницьких сил Західної України (1923- 1928 рр.)
Рябуха Юрій Валерійович
Збройні Сили Півдня Росії на території України в 1919 р.
Дерейко Іван Іванович
Місцеві військові формування збройних сил Німеччини на території Рейхскомісаріату "Україна" (1941-1944 роки)
Комарова Людмила Валеріївна
Миротворчі операції міжнародних організацій та участь в них України (1992-2007)
Чмир Микола Васильович
Символіка збройних сил України 1917-1920 рр.
Яременко Лідія Миколаївна
Документальна та бібліотечно-бібліографічна спадщина комісій з вивчення продуктивних сил України УАН-ВУАН (1919-1931)
Козинець Іван Павлович
Участь Збройних Сил України в міжнародній миротворчій діяльності (1992-2006 рр.)
Коропатнік Ігор Михайлович
Організаційно-правові аспекти застосування підрозділів Збройних сил України в миротворчих операціях

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net