Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Історія України

Диссертационная работа:

Дзагалов Анатолій Сосланбекович. Переселення українських козаків і селян на Терек (1832-1904 рр.). : Дис... канд. наук: 07.00.01 - 2009.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. Трансформація суспільства після відновлення незалежності, нові політичні реалії, зміни, що відбулися в житті народу України, відкрили можливості для значного розширення проблематики історичних досліджень. Це стосується й історії переселення та міграцій українців на «околиці» Російської імперії, а саме козаків і селян на Терек; переосмислення масштабу явища, суті, значущості, місця і ролі українських переселенців у військово-землеробській колонізації та освоєнні земель Північного Кавказу.

Актуальність дослідження зумовлена й тим, що на означеній території і досі мешкає багато українців, які, незважаючи на асиміляційні процеси з більш чисельним місцевим російським населенням, намагаються зберегти свою ідентичність, створюючи національно-культурні громади. Розвиток міждержавних відносин передбачає налагодження перспективних зв’язків з українською діаспорою, зокрема в нинішніх республіках Терського регіону Російської Федерації, де проживають нащадки переселенців XIX – початку XX ст. Всебічне вивчення й аналіз подій минулого, вироблення та реалізація програм налагодження контактів із закордонними, російськими українцями, розвиток соціально-економічних, культурно-просвітницьких зв’язків із північнокавказькими республіками – суб’єктами Російської Федерації, можуть стати важливими факторами у формуванні сучасних взаємин між Україною і Росією.

Висвітлення теми передбачає й політологічну складову. Україна унітарна, але багатонаціональна держава, відтак переосмислення переселенського руху українського народу, вивчення досвіду міжетнічних взаємин сприятиме ії державним інституціям у справі вирішення міжнаціональних і міжконфесійних проблем усередині країни і дозволить виробити ефективну, та науково обґрунтовану регіональну політику.

Дослідження історії українського переселенського руху сприятиме зростанню уваги вихідців з України, які проживають у різних країнах світу, до минулого свого народу, що, безумовно, справлятиме позитивний вплив на процеси консолідації нації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертацію виконано згідно з науковими планами Інституту історії України НАН України, зокрема у рамках теми відділу української історіографії та спеціальних історичних дисциплін Інституту історії України НАН України у 2004 – 2008 рр. – «Історія української історичної науки: методологія, джерела та персоналії» (державний реєстраційний номер: 0103U000696).

Об’єктом дисертаційного дослідження є процес переселення жителів колишніх губерній царської Росії, – Волинської, Катеринославської, Київської, Подільської, Чернігівської, Полтавської, Херсонської, Таврійської, Харківської, тобто більшої частини українських земель, в один із регіонів Північного Кавказу – на Терек.

Предметом вивчення є політичні, соціально-економічні аспекти переселення та міграції українських козаків і селян на Терек, етапи й особливості процесу.

Територія переселення обмежується історико-географічним регіоном, який включав у себе землі колишньої Терської області (нині південна частина Ставропольського краю, північ Дагестану, Північно – Осетинська, Чеченська, Інгуська, Кабардино-Балкарська республіки).

Хронологічні межі роботи охоплюють 1832–1904 рр. Переведення «малоросійських» козацьких полків на Кавказ у 1832 р. стало початком масового, організованого російським урядом переселення українських козаків і селян на територію колишньої Терської області. Саме протягом означеного часу у Терському регіоні вперше з’явилися військово-землеробські населені пункти – козацькі станиці, а також села та хутори, компактно заселені вихідцями з Полтавської, Чернігівської, Харківської, Катеринославської та інших губерній Російської імперії. На 1904 р. земельний фонд на Тереку практично вичерпався і область не могла більше масово приймати переселенців. Названі фактори й зумовили хронологічні межі дослідження.

Мета наукового пошуку полягає у цілісному, комплексному та хронологічно-послідовному аналізі переселенського руху українських козаків і селян на Терек, його політичних та соціально-економічних аспектів.

Для досягнення даної мети були поставлені наступні завдання:

– проаналізувати стан та ступінь вивчення проблеми в історіографії, визначити рівень і повноту забезпечення джерельною базою;

– розглянути процес формування і переселення «малоросійських» козацьких полків на територію Терського регіону, здійснивши при цьому співставлення і порівняльний аналіз інформації з українських і північнокавказьких джерел;

– охарактеризувати специфіку етапів переселення українців на територію Терської області у 1861–1904 рр. (виявити причини, основні напрями міграції і місця компактного розселення);

– з’ясувати соціально-економічні та військово-політичні аспекти міграції;

– розкрити наслідки переселенського руху українців на Північний Кавказ протягом визначеного періоду;

– систематизувати отримані відомості з динаміки переселення та демографії українців на Тереку.

Методологічною основою дисертаційної роботи є принципи історизму, діалектики, системного й об’єктивного підходу до дослідження змісту і сутності подій.

Аналіз складних, взаємопов’язаних подій передбачає використання різних методів історичного пізнання. У ході обробки комплексу джерел застосовано загальнонаукові методи. Системний аналіз дозволяє досліджувати тему переселення українців на Терек у всьому взаємозв’язку ії складових частин, залучати різноманітні джерела, зокрема, актові та діловодні документи, статистичні матеріали, дореволюційну періодичну пресу тощо. Статистичний метод дослідження дає уявлення про чисельність і склад населення, охоплює проблеми землеволодіння та оренди, ціни на місцях та ін. Джерела досліджувалися за допомогою історико-системного, історико-порівняльного, картографічного, типологічного і реконструкційного методів, які дозволили виявити, аналізувати, систематизувати і критично оцінити всю залучену інформацію. Автор також застосував проблемно – хронологічний метод дослідження, що дало можливість розподілити тему на ряд локальних проблем, визначених у розділах, в кожному з яких історичний матеріал розглядається у хронологічній послідовності.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:

– проаналізовано історичну, соціально-економічну, етнографічну та статистико-демографічну літературу про життєдіяльність терського козацтва, складовою частиною якого стали козаки, військові поселяни, відставні солдати і селяни з України; вивчено також спеціальні роботи, присвячені переселенському руху українського народу. Велика увага приділена вивченню краєзнавчої літератури, історії селищ і міст Кабардино-Балкарії та Північної Осетії;

– у науковий обіг введено значну кількість раніше невикористаних документальних матеріалів, що дозволило висвітлити невідомі факти та події, пов’язані з переселенням, історією заснування і заселення українцями станиць, сіл і хуторів на Тереку, більшість з яких збереглися до наших днів;

– уперше в історіографії на підставі залучення широкого кола опублікованих документів і архівних матеріалів, комплексно реконструйовано історичний процес переселення українців на Терек, що відбувався у руслі внутрішньої та зовнішньої політики уряду Російської імперії;

– на основі порівняльного аналізу відомостей з північнокавказьких і українських архівосховищ досліджено формування й переселення «малоросійських» козацьких полків після 1832 р. на Терек. У результаті співставлення першоджерел автору вдалося довести факт заснування українцями козацьких станиць в означеному регіоні; встановити ідентичність козаків «малоросійських» полків із жителями станиць Владикавказького лінійного полку в 1845 р.;

– розглянуто приклади переселення на Терек як великих, так і дрібних партії козаків, державних селян і відставних солдатів із родинами;

– на основі архівних матеріалів вдалося довести факти заснування українськими козаками та селянами селищ і хуторів у Терській області в 1885–1902 рр.

– автором складено таблиці, які дають уявлення про чисельність козаків 1-го и 2-го Малоросійських полків, сформованих в Україні і поселених у станицях Владикавказького козацького полку в 1833 – 1851 рр.; кількість родин, переселених з Полтавської губернії в Терську область 1877 – 1893 рр.; чисельність українців в округах і містах Терської області у 1897 р.; кількість українців, вихідців із різних губерній, що мешкали в округах і містах Терської області у 1897 р.; основні види діяльності українців – жителів Терської області у 1897 р.; про орендну та покупну ціну на 1 десятину землі у Харківській губернії й округах Терської області у 1891–1904 рр.; чисельність поселених ревізьких душ із Харківської, Полтавської, Чернігівської губерній в станицях Терського козацького війська у 1836 – 1849 рр.; кількість родин і душ державних селян з України, поселених у станицях Терського козацького війська у 1847 – 1849 рр. тощо.

Крім того, до дисертації у вигляді додатків долучаються дані з архівних документів, які дозволяють ідентифікувати козаків «малоросійських» полків з жителями терських станиць, котрі перебувають у фондах державних архівів міст Київ, Чернігів, Владикавказ та Нальчик.

Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що основні його положення, залучений фактичний матеріал, зроблені висновки в подальшому можуть бути використані при написанні узагальнюючих праць, розробці лекційних і спеціальних курсів з минулого України та історії народів Північного Кавказу, а також при підготовці робіт з краєзнавства і етнографії. Авторські напрацювання є важливими при вивченні генеалогії українців, що нині проживають на Північному Кавказі.

Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження є наслідком самостійної праці дисертанта. Наукових робіт, написаних у співавторстві, немає.

Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалась на засіданнях відділу української історіографії Інституту історії України НАН України. Окремі її положення та висновки були висвітлені у доповіді на VI Костомаровських читаннях (29 – 30 травня 2007 р. мм. Чернігів-Прилуки).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладені в чотирьох статтях, опублікованих у виданнях, визначених переліком ВАК України як фахові.

Структура дисертації підпорядкована меті та завданням дослідження. Вона складається зі вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків, списку використаних джерел та літератури (525 позицій), карт, таблиць і додатків. Обсяг рукопису становить 272 сторінки (з них 200 сторінок основного тексту).

Подобные работы
Петренко Євген Дем"янович
Переселення козаків і селян України на Кубань (1792-1917 роки)

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net