Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Історія України

Диссертационная работа:

Кушнір Людмила Володимирівна. Діяльність жіночих рад Донбасу (1920-1933 рр.). : Дис... канд. наук: 07.00.01 - 2009.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми дослідження. Роль жінок постійно зростає, збільшується їхня питома вага в економіці, політиці, культурі, громадському житті. Багаточисельність сучасних жіночих організацій, динаміка їхнього розвитку свідчать, з одного боку, про підвищення соціального статусу жінки в країні, про демократичний характер змін у суспільстві, а з другого — про наявність невирішених пекучих проблем. Жіночий рух в Україні має свої традиції, які формувались в складних та суперечливих умовах протягом багатьох десятиліть. Вивчення становлення та розвитку жіночого руху є невід’ємною складовою частиною соціальної історії. З огляду на це, виникає науковий інтерес до визначення та переосмислення позитивних і негативних здобутків, які отримали жінки Донбасу на початку становлення радянської влади. Визнаючи позитивні зрушення, що сталися у становищі жінок завдяки змінам у законодавстві, слід зазначити, що втілити їх у життя можна було лише за умови проведення планомірної роботи серед жіночого населення. Для досягнення цієї мети було пройдено шлях цілісного ідейно-теоретичного переосмислення та організаційного структурування жіночого руху, наслідком якого стало створення жіночих рад.

Досвід владних структур Донбасу в розв’язанні специфічних соціальних проблем жіночого населення, отриманий у роки нової економічної політики, у період напередодні і в роки першої п’ятирічки, коли формувалися основні напрямки і форми роботи серед робітниць і селянок, має практичне значення. На особливу увагу заслуговують заходи, спрямовані на залучення жінок до народного господарства, зростання ролі жіноцтва у суспільно-політичному житті, зокрема, виховання жінок – державних та громадських лідерів, підвищення їхнього культурного рівня, а також вирішення нагальних проблем морально-етичного характеру. Незважаючи на те, що жіночі осередки були виразниками інтересів Комуністичної партії, під їхнім впливом з’явилися нові шляхи досягнення жінками рівних можливостей з чоловіками. Реалізація завдань, що постали перед жіночими радами, розглядалася як обов’язкова умова для вирішення так званого „жіночого питання”.

Без ґрунтовного вивчення основних причин зародження та напрямків діяльності радянських жіночих організацій буде неповною історія Донбасу, з’ясування ролі жіноцтва, організаційних форм та методів роботи постає необхідним для розуміння змін, що відбулися. Ознайомлення з діяльністю осередків жіночої активності допомагає визначити пріоритети політики рішення „жіночого питання” за радянським зразком.

Відповідно, вивчення досвіду функціонування жіночих рад є актуальним не лише з огляду на наявність певної лакуни в історіографії жіночого руху в Україні, а й для пояснення тих проблем, з якими стикаються сучасні організації. Все вищезазначене вимагає більш повного дослідження діяльності жіночих осередків в обраний період, критичного та неупередженого підходу до вивчення та аналізу джерел.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з виконанням на кафедрі історії слов’ян Донецького національного університету наукової теми „Проблеми нової та новітньої історії України: сучасний погляд” (реєстраційний номер Г - 07/28).

Об’єкт дослідження — жіночі ради Донбасу у 20-ті – на початку 30-х рр. ХХ ст.

Предметом дослідження є економічна, культурницька та соціальна діяльність жіночих рад Донбасу.

Хронологічні межі дослідження охоплюють 1920 – 1933 рр. — період функціонування радянських жіночих організацій.

Територіальні межі дисертаційного дослідження окреслені історико-географічною назвою Донбас, а саме його українською частиною (сучасні Донецька та Луганська області). У 20–30-ті рр. ХХ ст. ця територія входила спочатку до складу Донецької губернії (1920–1925 рр.), а потім до п’яти округ (1925–1930 рр.): Артемівської (до 1924 р. — Бахмутська), Луганської, Маріупольської, Сталінської (до 1924 р. — Юзівська) та Старобільської; 17 районів (1930–1932 рр.), Донецької області (1932–1938 рр.), Сталінської та Ворошиловградської областей (з 1938 р.). Таганрозька та Шахтинська округа досліджуються лише у період з 1920 по 1924 рр., тобто до передачі Північно-Кавказькому краю РСФСР.

Мета дисертації полягає в аналізі основних напрямків діяльності жіночих рад, визначення їхньої ролі і місця у громадському житті регіону в 1920–1933 рр.

Для досягнення поставленої мети передбачається розв’язати наступні завдання:

проаналізувати існуючі наукові дослідження та узагальнити історіографічні надбання;

вивчити інформативні можливості джерел та визначити ступінь їх достовірності;

оглянути політичне й економічне становище у 1920–1933 рр., у якому вирішувалось „жіноче питання”;

виявити чинники, які зумовили формування жіночих рад у Донбасі;

визначити особливості структури радянських жіночих організацій та оцінити методи діяльності;

охарактеризувати вплив жінрад на залучення жінок до виробництва;

з’ясувати роль жінрад у підвищенні культурного рівня жіноцтва Донбасу;

оцінити діяльність активісток щодо поліпшення побутових умов життя населення;

надати оцінку ефективності заходів жіночих осередків у розв’язанні проблем родинних стосунків;

визначити і проаналізувати причини і доцільність припинення існування жіночих рад.

Наукова новизна одержаних результатів визначається постановкою і втіленням авторської концепції дослідження. У дисертації зроблена одна з перших спроб висвітлення особливості функціонування жіночих рад Донбасу, виявлено причини створення жіночих організацій, проведено комплексне вивчення основних напрямків діяльності і визначено особливості їхньої структури, відтворено і окреслено хронологічні рамки, розроблено періодизацію існування жінрад, розкрито форми, методи та механізми впливу на жіночі маси, з’ясовано кількість жінвідділів, делегатських зборів, їхній склад. До наукового обігу залучено значну кількість нових статистичних даних, архівних матеріалів, які не використовувалися попередниками. Також показано шляхи розв’язання таких гострих проблем, як неписьменність, безробіття, складні побутові умови і визначено місце організованого жіноцтва у піднесенні культурного рівня пересічної жінки в означений період.

Практичне значення дисертації полягає у тому, що в дослідженні на широкій базі аналітичних матеріалів отримано розгорнуті узагальнення, які характеризують розвиток та специфіку діяльності жіночих об’єднань Донбасу обраного періоду. Дисертаційна робота може бути використана викладачами у навчальному процесі — під час створення спецкурсів, у лекційних курсах та на семінарських заняттях як з краєзнавства, так і з історії України. Матеріали дослідження стануть у нагоді при підготовці праць з соціальної історії. Висновки варто враховувати під час вироблення концептуальних засад та перспектив розвитку сучасного жіночого руху.

Особистий внесок здобувача полягає в постановці наукової проблеми й самостійному її вирішенні, що дозволяє більш глибоко та всебічно відтворити процес зародження, трансформації та ліквідації жіночих рад, а також висвітлити основні напрями їхньої діяльності протягом 20-х – початку 30-х рр. ХХ ст.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювались на засіданнях кафедри історії слов’ян Донецького національного університету. Загальна концепція дослідження та його окремі аспекти висвітлені на міжнародних, всеукраїнських і регіональних конференціях, зокрема на Міжнародній науковій конференції „Історія очима молодих дослідників” (Донецьк, 1999); Міжрегіональній науковій конференції „Україна у світовому історичному процесі” (Маріуполь, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих науковців „Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень” (Одеса, 2005); Науковій конференції Донецького національного університету за підсумками науково-дослідної роботи за 2003–2004 рр. (Донецьк, 2005); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика — 2006” (Дніпропетровськ, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 статей, з них 5 статей надруковано у наукових виданнях, затверджених переліком ВАК України як фахові. За результатами конференцій опубліковано 5 тез доповідей. Загальний обсяг публікацій сягає 4 друкованих аркушів.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, додатків, списку посилань, списку використаних джерел та літератури, що становить 351 одиницю. Загальний обсяг роботи — 266 сторінок, з них основного тексту — 170 сторінок.

Подобные работы
Бем Наталія Вікторівна
Політичні настрої українського селянства в умовах суцільної колективізації сільського господарства (кінець 1920-х - 1933 рр.)
Чмихова Валентина Іванівна
Діяльність Верховної Ради України в умовах незалежності (березень 1990 - січень 2000 рр.)
Костюк Лариса Кіндратівна
Українська історіографія діяльності місцевих Рад з другої половини 50-х до середени 80-х років
Вінцковський Тарас Степанович
Участь населення Херсонської губернії в організації та діяльності місцевих органів влади і управління Центральної Ради (березень 1917 р.- квітень 1918 р.)
Волошенко Вікторія Олександрівна
Комітети незаможних селян в Донбасі (1920-1933рр.)
Глушко Тамара Михайлівна
Історія архівної справи в Донбасі у 1920-1930-х роках
Струченков Олександр Вікторович
Інженерно-технічна інтелігенція Донбасу (кінець 1920-х – 1930-і роки): формування, умови життя, діяльність.
Гнітько Світлана Петрівна
Інженерно- технічна інтелігенція Донбасу в 1920-ті - на початку 1930-х років
Богінська Ірина Валентинівна
Педагогічні кадри Донбасу і політика українізації (1920- 30-ті роки)
Шарпатий Віктор Григорович
Діяльність М.О.Скрипника на чолі наркомату освіти радянської України (1927- 1933 рр.)

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net