Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Історія України

Диссертационная работа:

Каганов Юрій Олегович. Опозиційний рух в Україні і країнах Центрально-Східної Європи (1980-ті - 1991 рр.): компаративний аналіз : Дис... канд. наук: 07.00.01 - 2009.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. Дезінтеграція радянської держави і здобуття Україною незалежності 1991 року були обумовлені комплексом чинників, серед яких чільне місце займає опозиційний антикомуністичний рух, що найбільш яскраво і дієво проявив себе в останнє десятиріччя існування СРСР.

У вітчизняній історіографії демократична боротьба українських інакодумців вивчається, цілком природно, як суто національний феномен. Такий підхід є закономірним на етапі накопичення джерельної бази, її інтерпретації. Однак історична дистанція, що віддаляє події 80-х рр. XX ст. від наших днів, вимагає поглиблення дослідницьких методик. Одним із засобів, що дозволяє більш рельєфно інтерпретувати український опозиційний рух, є компаративний аналіз. Синхронність типологічно схожих з українськими процесів опозиційної боротьби в регіоні Центрально-Східної Європи (далі – ЦСЄ) у 1980-ті – 1991 рр. зумовлює доцільність залучення компаративного підходу.

Актуальність порівняння українського і центрально-східноєвропейського варіантів опозиційного руху посилюється євроінтеграційними прагненнями нашої держави, що потребують від українських дослідників включення вітчизняної історії до європейської типології, у тому числі й таких її важливих сторінок, як рух опору напередодні й під час суверенізації України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась як частина держбюджетної науково-дослідної теми історичного факультету Запорізького національного університету “Суспільно-політичні трансформації в Україні наприкінці XX ст. у світлі історичної компаративістики” (номер держреєстрації 0106У000587). Особистим внеском дисертанта у розробку теми є дослідження опозиційного руху в Україні в контексті трансформаційних процесів у ЦСЄ.

Об’єктом дисертаційного дослідження є суспільно-політична ситуація в Україні і країнах ЦСЄ у 1980-ті – 1991 рр.

Предметом дослідження виступає український опозиційний рух як складова суспільно-політичних трансформацій у порівнянні з аналогічними процесами в країнах ЦСЄ у 1980-ті – 1991 рр.

Мета дослідження – провести компаративний аналіз опозиційного руху в Україні і країнах ЦСЄ в контексті суспільно-політичних трансформацій у 1980-ті – 1991 рр.

Для досягнення означеної мети в дисертаційному дослідженні постулюються наступні науково-дослідницькі завдання:

– проаналізувати стан розробки проблеми в історіографії та охарактеризувати специфіку джерельної бази дослідження;

– висвітлити теоретико-методологічні засади та пізнавальні можливості історичної компаративістики при дослідженні проблеми опозиційного руху;

– визначити спільні та відмінні риси Гельсінського руху в контексті опозиційної боротьби в Україні і країнах ЦСЄ;

– розкрити у компаративному вимірі вплив екологічного фактора на політизацію руху опору в Україні і ЦСЄ;

– охарактеризувати роль і місце православного та католицького чинників в опозиційному русі в Україні та регіоні ЦСЄ;

– порівняти особливості молодіжного опозиційного руху в процесі зародження і реалізації суспільно-політичних трансформацій в Україні і центрально-східноєвропейських країнах;

– з’ясувати роль освіти у формуванні опозиційного потенціалу та демократичних цінностей молоді в Україні і країнах ЦСЄ;

– дослідити специфіку українського робітничого та профспілкового руху на тлі країн ЦСЄ.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період 1980-ті – 1991 рр. – епоху визрівання та реалізації демократичного транзиту. Враховуючи той факт, що при загальній синхронності процесів опозиційної боротьби в Україні і ЦСЄ існують певні хронологічні розбіжності подій у різних країнах, констатуємо неможливість жорсткого фіксування хронологічних рамок. Нижня хронологічна межа має умовний характер і застосована для позначення активізації опозиційного руху в частині розглядуваних територій. Для ілюстрації окремих передумов опозиційного руху увага зосереджується на більш ранніх проявах інакодумства. Верхня хронологічна межа пов’язана з проголошенням України як незалежної держави.

Територіальні межі дослідження. Особливість роботи полягає в синхронному аналізі в конкретно-історичний період подій на двох територіях. У центрі дослідницької уваги Україна, що визначається в кордонах республіки у складі СРСР. З іншого боку, аналізується регіон Центрально-Східної Європи.

Поняття “Центрально-Східна Європа”, зміст та історична еволюція якого розкриті в дисертації, використовується передусім як інтелектуальна конструкція. Констатуючи відсутність у науковій корпорації одностайності щодо визначення країн, які складають даний регіон, у дисертаційному дослідженні він включає в себе такі країни, як: Польща, Чехословаччина, Угорщина, Болгарія, Румунія. Ці держави, серед іншого, об’єднує спільне минуле – перебування в системі “соціалістичного табору” і майже одночасний транзит від тоталітаризму до демократії внаслідок серії антитоталітарних революцій 1989 р. За рамки дисертації винесені Югославія та НДР, у яких опозиційний рух переплітався з, відповідно, міжетнічними проблемами й інтегративними процесами, що ускладнює включення досвіду цих країн до однопорядкових критеріїв компаративного аналізу.

Методологічною основою роботи є історична компаративістика як напрямок і стратегія наукового аналізу. Застосування її базувалося на основі міждисциплінарного підходу, залученні загальнонаукових принципів наукового пізнання (історизму, багатофакторності, всебічності, системності, об’єктивності, аксіологічного підходу) та традиційних методів: загальнонаукових (аналітичного і синтетичного, індуктивного і дедуктивного); загальноісторичних (порівняльно-історичного, проблемно-хронологічного, ретроспективного, синхроністичного, діахронічного).

Наукова новизна дослідження визначається тим, що вперше у вітчизняній історіографії опозиційний рух 1980-х – 1991 рр. розглядається не як суто національний феномен, а в компаративному вимірі, з урахуванням аналогічних процесів у країнах ЦСЄ.

Поглиблено розуміння історичної компаративістики як напрямку і стратегії наукового аналізу, визначено її пізнавальні можливості та обмеження для дослідження проблеми опозиційної боротьби. Доведено типологічну спорідненість антикомуністичного, демократичного характеру опозиційних рухів в Україні і ЦСЄ у транзитний період. На підставі компаративного аналізу здобуло широке обґрунтування положення про національно-визвольне забарвлення більшості напрямків і течій українського антитоталітарного руху.

Переосмислено традиційні оцінки щодо нечисленності та маловпливовості українського гельсінського руху, з’ясовано гальмівну роль його внутрішніх ідейно-політичних дискусій порівняно з гельсінським питанням у ЦСЄ. Уточнено зв’язок екологічного питання із суспільно-політичними процесами, закономірності його загострення в період 1989–1991 рр. та занепаду в посткомуністичну епоху, відтворено арсенал форм і методів екологічної боротьби – на прикладі України і країн ЦСЄ. Визначено суб’єктно-об’єктну специфіку та еволюцію релігійного чинника у формуванні опозиційного руху та національної ідентичності в Україні на тлі церковно-державних відносин у регіоні ЦСЄ. За допомогою вивчення досвіду країн колишнього “соціалістичного табору” розширено розуміння української студентської “революції на граніті” та неформальних молодіжних ініціатив, що вирізнялись переплетенням соціально-побутових і освітянських питань з національно-державними вимогами. Сформульовано і розкрито проблему суперечливої ролі радянської моделі освіти у формуванні опозиційного потенціалу та демократичних цінностей молоді в Україні і ЦСЄ. Встановлено “навздогінний” характер українського робітничого та профспілкового руху порівняно з польською моделлю; відтворено його досягнення та прорахунки у співставленні з центрально-східноєвропейськими аналогами.

Практичне значення. Матеріали дисертації можуть бути використані при підготовці підручників з історії України та історії ЦСЄ, для створення узагальнюючих та спеціальних курсів з новітньої історії України у вищих навчальних закладах, де історія нашої держави включатиметься в європейський контекст. Робота сприятиме подальшому становленню історичної компаративістики як напрямку наукового аналізу в українській історичній науці та стане у нагоді при написанні прикладних компаративних досліджень.

Апробація результатів дослідження здійснена під час їхнього обговорення на засіданнях кафедри новітньої історії України Запорізького національного університету. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли відображення у доповідях і повідомленнях на 10 наукових зібраннях, зокрема: Міжнародній науковій конференції “Знаки питання в історії України” (м. Ніжин, жовтень 2002 р.), Міжнародній науковій конференції молодих вчених “56-і Каразінські читання” (м. Харків, квітень 2003 р.), Міжнародній Літній науковій школі Російського державного гуманітарного університету “Комунікативні стратегії культури та освітні практики” (м. Москва, м. Звенигород, серпень 2003 р.), II Міжнародному конгресі українських істориків “Українська історична наука на сучасному етапі розвитку” (м. Кам’янець-Подільський, вересень 2003 р.), VIII Всеукраїнській науково-практичній конференції “Наука і освіта 2005” (м. Дніпропетровськ, лютий 2005 р.), I Міжнародному форумі “Актуальні проблеми сучасної науки” (м. Самара, вересень 2005 р.), III Міжнародній науковій конференції “Поляки і політика” (м. Житомир, листопад 2005 р.), Міжнародному конгресі “Дні науки-2007” Європейського колегіуму польських і українських університетів (м. Люблін, листопад 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Становлення та розвиток Української державності”, присвяченій 70-річчю від дня народження Вячеслава Чорновола (м. Львів, грудень 2007 р.), Міжнародній науковій конференції “Соціальні та національні чинники революцій і реформ в Україні: проблеми взаємовпливів” (м. Запоріжжя, грудень 2008 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових робіт, серед яких 9 статей у фахових виданнях обсягом 12,3 ум. друк. арк.

Структура дисертаційного дослідження обумовлена поставленими метою, завданнями, особливістю методологічного базису. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатку, списку використаних джерел і літератури (502 позиції). Загальний обсяг дисертації становить 288 с., з них основного тексту – 198 с.

Подобные работы
Винарчук Тетяна Валеріївна
Український національний рух в контексті визвольної боротьби народів Центрально-Східної Європи (кін. ХІХ ст.-1920 р.): компаративний аналіз
Шановська Олена Андріївна
Діяльність Народного Руху України з розробки національної програми та практичного втілення її в процесі державотворення (1989-1996 рр.)
Кузьміна Сніжана Вячеславівна
Шахтарський страйковий рух України в 1989-1999 роках
Верезомська Світлана Жоржівна
Ф.Ернст у пам'яткоохоронному русі України 1917-1933 рр.
Мардаренко Олена Вікторівна
Українсько-російські відносини у політичній діяльності Народного Руху України (1989-1998 рр.)
Тиский Михайло Григорович
Народний Рух України: Волинська регіональна організація на зламі 80-90-х років
Козирев Олег Сергійович
В.Г.Мальований у суспільно-політичному русі України 70-80-х років ХІХ ст.
Бондаренко Сергій Васильович
Народний Рух України та його роль у національно-політичному житті наприкінці 80-х - на початку 90-х років ХХ століття
Овсієнко Станіслав Леонідович
Діяльність Народного Руху України в умовах внутрішньопартійної кризи (1997 - 2002 рр.)
Жиленкова Ірина Миколаївна
Ліберально- демократична течія в суспільному русі України (друга половина ХІХ- початок ХХ ст.)

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net