Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Педагогічні науки
Теорія і методика навчання та виховання (по областях і рівню освіти)

Диссертационная работа:

Логвіненко Наталія Михайлівна. Вивчення фольклорних джерел творчості українських письменників на уроках української літератури в 10-11 класах. : Дис... канд. наук: 13.00.02 - 2009.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність дослідження. Загальноосвітня школа виконує вирішальну роль у розв’язанні проблеми національно-культурного утвердження українського народу, формування його історичної свідомості, збереження й примноження традицій, вивчення національно-етнографічних особливостей, функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя. Це визначено основними програмними документами культурно-освітнього розвитку держави. У Національній доктрині розвитку освіти у ХХІ ст., Державному стандарті базової і повної середньої освіти особливу увагу зосереджено на діяльності школи, яка ґрунтується на засадах органічного поєднання національного і загальнолюдського. У Концепції 12-річної загальної середньої освіти зазначається, що зміст шкільної освіти детермінований українознавчим спрямуванням, який безпосередньо забезпечується вивченням таких загальноосвітніх предметів, як українська мова і література, історія України, географія України, українська художня культура тощо, а також висвітлення українознавчого матеріалу в змісті інших навчальних предметів. Тільки якісна освіта може забезпечити випускникам української школи рівноправне співжиття у світовому просторі.

Українській літературі як одному з базових предметів у шкільному курсі національної освіти відведено визначальну роль у цьому процесі, оскільки в умовах становлення незалежної української держави виняткового значення набуває художня література як націотворчий фактор. Зреалізувати можливості націотворчого впливу художнього слова на майбутніх громадян України, зберегти родовідне коріння, історичну пам’ять нації допомагають фольклорні твори, що становлять один із знакових складників національної культури і є втіленням національної сутності нашого народу, його "колосального багатства" (Б. Степанишин).

Необхідність розбудови національної школи, гуманізації освіти, оновлення змісту літературної освіти, її впливу на розвиток особистості, сприяння процесу національно-духовної ідентифікації; залучення старшокласників до загальнолюдських моральних цінностей, глибокого зацікавлення учнів історією, культурою рідного народу зумовили теоретичну й практичну значущість розроблення методики вивчення фольклорних джерел творчості українських письменників на уроках літератури.

Психолого-педагогічними засадами нашого дослідження стали праці видатних педагогів, письменників, котрі надавали великого значення творам фольклору в реалізації національної системи виховання й освіти (К. Ушинський, Т. Шевченко, І. Франко, Н. Русова, О. Білоусенко, Г. Ващенко, В. Сухомлинський та ін.). Їхні наукові дослідження розкривають надзвичайний потенціал усної народної творчості для розвитку інтелектуальної особистості, емоційно-естетичного збагачення кожної дитини. Фольклор дає ключ до розуміння вікової психології, дитячих художніх смаків, творчих можливостей. Вивчення усної народної творчості, її поетики сьогодні посідає важливе місце в літературній освіті школярів, оскільки допомагає сформувати в них чіткіше уявлення про самобутність рідного народу, його національне світобачення і світосприймання, а також відчути зображувальну силу слова, глибше й повніше усвідомити процес розвитку художньої літератури, розкрити її національне коріння.

Методологічні засади розв’язання проблеми закладено в працях фольклористів В. Бойка, О. Вертія, М. Грицая, М. Грицюти, В. Гусєва, О. Дея, М. Дмитренка, Є. Кирилюка, Л. Міщенко, М. Пазяка, C. Росовецького, В. Чичерова, Ю. Соколова; літературознавців М. Грушевського М. Драгоманова, М. Максимовича, В. Петрова; мовознавця О. Потебні; письменників І. Франка, О. Гончара, М. Рильського, М. Стельмаха та ін. про вплив народної творчості на розвиток художньої літератури, її національну сутність.

Роль фольклору в розвитку літературної мови простежували М. Костомаров, І. Срезневський, О. Потебня, І. Франко, М. Драгоманов, М. Рильський, О. Гончар, розглядають цю проблему й сучасні дослідники С. Єрмоленко, Н. Данилюк та ін.

Аналізуючи виявлення в мові невловимого "національного духу", "духу народу" (О. Потебня), учені доводять, що мова як специфічне явище людської культури зберігає й передає наступним поколінням світ поетичних уявлень народу, а розвиток художнього стилю літературної мови здійснюється завдяки синтезові традиційного й новаторського, завдяки діалектичній єдності та співмірності загальнолюдського й національного в мистецтві.

Для з’ясування розвитку літературного процесу у світі, визначення місця української літератури (усної й писемної) у світовому контексті, зацікавлення ним старшокласників важливими є думки фольклористів О. Дея, О. Зілінського, Р. Кирчіва, Н. Шумади та ін. про те, що український фольклор як "винятково багата галузь слов’янського фольклору" зіграв надзвичайно важливу роль у розвитку не тільки національної літератури (українська народна поезія має широку популярність у слов’янському світі й займає особливе місце в обміні художніми цінностями з іншими країнами).

До досліджуваної проблеми в різні часи зверталися вчені-методисти М. Рибникова, Т. Бугайко і Ф. Бугайко, О. Мазуркевич, Л. Удод, Ф. Поліщук і вчителі-практики.

Вивченню фольклору, окремим його аспектам присвячено дисертації О. Скиби, О. Прокопової, у яких опосередковано розглядається досліджувана нами проблема.

Формуванню теоретико-літературних понять учнів з проблеми надавали особливу увагу О. Бандура, Н. Білоус, О. Вертій, О. Телехова.

Однак стан дослідження обраної теми відзначається відсутністю методики вивчення фольклорних джерел творчості українських письменників на уроках літератури в старших класах, яка дала б змогу глибоко і всебічно розкривати літературно-фольклорні зв’язки та їх роль в історії розвитку мистецтва художнього слова.

Отже, дослідження "Вивчення фольклорних джерел творчості українських письменників на уроках літератури в 10–11 класах" має теоретичну й практичну значущість, актуалізоване суспільними і культурологічними чинниками.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукової роботи лабораторії навчання української мови і літератури Інституту педагогіки АПН України "Науково-методичне забезпечення вивчення української і зарубіжної літератур у 12-річній середній загальноосвітній школі" (реєстр. № 0103U000400).

Мета дослідження полягає у створенні науково обґрунтованої та експериментально перевіреної методики вивчення фольклорних джерел творчості українських письменників, спрямованої на розуміння глибинної краси художнього слова, єдності форми і змісту літературного твору, творчої індивідуальності письменника, розкриття національного коріння їхніх творів; посилення впливу на емоційну сферу та інтелект учнів, створення найголовнішого підґрунтя для успішного розвитку їхнього духовного світу.

Реалізація мети передбачає розв’язання таких основних завдань:

вивчити і проаналізувати теоретичні положення цієї проблеми; з’ясувати стан дослідженості її в педагогічній спадщині та практиці сучасної школи;

здійснити відбір літературних творів за програмою 10–11 класів, які дадуть можливість найповніше розкрити значення фольклорних джерел;

визначити методи, форми ефективного засвоєння знань з фольклористики і літературознавства;

виявити ступінь сформованості у старшокласників умінь визначати й аналізувати фольклорні джерела творчості українських письменників;

розробити та експериментально перевірити ефективність пропонованої методики вивчення фольклорних джерел творчості українських письменників на уроках української літератури в 10–11 класах.

Об’єктом дослідження є навчально-виховний процес на уроках української літератури в 10–11 класах загальноосвітніх шкіл.

Предметом дослідження – методика вивчення фольклорних джерел творчості українських письменників на уроках літератури в старшій школі.

Дослідження проблеми будувалося на методологічній основі гуманізації та гуманітаризації освіти, наукових праць визначних фольклористів, літературознавців і педагогів з питань трансформації та синтезу фольклору в літературі, з проблеми формування особистості, світогляду, національної самосвідомості.

Під час дослідження використано такі методи наукового пошуку:

теоретичні – аналіз і синтез фундаментальних праць з фольклористики, літературознавства, педагогіки, дидактики, психології для вивчення стану теоретичної розробки проблеми; методичних праць для з’ясування найефективніших шляхів вивчення цієї теми; дисертаційних досліджень з метою вивчення стану дослідженості проблеми на сучасному етапі;

емпіричні –діагностичний метод (анкетування, бесіди з учителями та учнями з метою виявлення стану досліджуваної проблеми у практиці сучасної школи); обсерваційний метод (педагогічні спостереження, самоспостереження та аналіз уроків літератури, усних і письмових відповідей респондентів для визначення рівня знань і сформованості умінь опрацьовувати фольклорні джерела творів); педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний етапи) для з’ясування ефективності розробленої методичної системи та її впровадження; аналіз та обробка здобутих результатів.

Експериментальною базою дослідження стали ЗОШ № 206, школа-ліцей № 38 ім. В. М. Молчанова м. Києва, колегіум № 16 м. Дніпрдзержинська, ЗОШ І–ІІІ ступенів № 28 м. Житомира, ЗОЗ № 8, № 9, № 20, № 22 м. Рівного, ЗОШ І–ІІІ ступенів № 2, № 3 м. Глухова, Глухівська спеціалізована школа-інтернат І–ІІІ ступенів ім. М. І. Жужоми, Рейська ЗОШ І–ІІІ ступенів та Гришковецька гімназія Бердичівського р-ну Житомирської обл., ЗОШ Миколаївської обл.

Дисертаційне дослідження здійснювалося у три етапи.

На першому етапі (2002–2003 рр.) вивчалися праці фольклористів, літературознавців, психологів, педагогів і методистів з досліджуваної проблеми; розроблялися теоретичні положення, формулювалися й уточнювалися об’єкт, предмет, мета, завдання; з’ясовувався стан проблеми в практиці сучасної школи; здійснювався відбір літературних творів за чинними програмами; готувалися навчальні матеріали для апробації.

На другому етапі (2003–2004 рр.) здійснювався констатувальний зріз та аналізувалися його результати; розроблялася методика формувального експерименту.

На третьому етапі (2004–2008 рр.) проводилося експериментальне навчання з метою перевірки ефективності пропонованої методики вивчення фольклорних джерел творчості українських письменників. Здобуті в процесі навчання результати поетапно і всебічно аналізувалися та узагальнювалися; формулювалися й уточнювалися основні положення і висновки роботи; здійснювався опис експериментального дослідження.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що:

уперше розроблено та експериментально перевірено методику вивчення фольклорних джерел творчості українських письменників на уроках літератури в
10–11 класах;

визначено показники й рівні сформованості знань і умінь старшокласників аналізувати твір з погляду використаних у ньому фольклорних джерел;

доведено практичну доцільність авторських моделей уроків із вивчення фольклорних джерел творчості українських письменників, серед яких – інтегровані уроки, уроки-подорожі, уроки-дослідження, уроки-зустрічі в літературних вітальнях; індивідуальна робота з учнями – учасниками Малої академії наук;

узагальнено і систематизовано на основі розрізнених джерел відомості про фольклоризм творчості письменника як теоретико-літературне поняття, визначено методи, форми ефективного засвоєння знань з фольклористики й літературознавства;

удосконалено методику роботи над розумінням глибинної краси художнього слова, гармонії форми й змісту літературного твору;

подальшого розвитку набули методичні підходи до організації науково-дослідницької роботи старшокласників.

Практичне значення здобутих результатів полягає в підвищенні ефективності літературної освіти старшокласників, забезпеченні активної навчальної діяльності учнів на основі формування в них умінь і навичок самостійної роботи з художнім твором, підручником, критичними матеріалами, на основі розвитку їхніх творчих здібностей, наукового аналітичного мислення, посиленні впливу на емоційну сферу та інтелект учнів; у впровадженні в роботу вчителя-словесника науково обґрунтованої й експериментально перевіреної методики вивчення фольклорних джерел творчості українських письменників, використання її для вдосконалення шкільних програм і підручників; у створенні дидактичних засад підготовки майбутніх учителів до викладання літературно-фольклорних зв’язків на уроках української літератури.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися на всеукраїнських науково-практичних конференціях: "Зміст і структура шкільної літературної освіти" (м. Глухів, 2002 р.), "Фольклор і література в історичному розвитку та державотворенні" (м. Бориспіль, 2005 р.), "Культурологічні та філологічні аспекти формування особистості ХХІ ст." (м. Херсон, 2007), "Українська література: погляд із ХХІ ст." (м. Миколаїв, 2008); на засіданнях лабораторії навчання української мови та літератури, звітних науково-практичних конференціях Інституту педагогіки АПН України (2002–2006 рр.); на семінарах і засіданнях методичних об’єднань учителів-словесників загальноосвітніх шкіл міст Києва, Житомира, Глухова.

Публікації. Основний зміст дисертації відображено у 17 публікаціях; з них 10 – у виданнях, затверджених ВАК України, 4 – у наукових вісниках за результатами науково-практичних конференцій, 2 – методичних посібниках (у співавторстві), 1 – програмі з української літератури для 12-річної школи (у співавторстві).

Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Обсяг роботи 226 сторінок, 192 – основного тексту (в тому числі 7 таблиць, 1 діаграма), 11 сторінок – додатки. Бібліографія включає 259 найменувань і подана на 21 сторінці.

Подобные работы
Фасоля Анатолiй Миколайович
Формування духовного свiту особистостi у процесi вивчення української лiтератури (9 - 11 класи)
Таранік-Ткачук Катерина Валеріївна
"Методика застосування стилістичного аналізу в процесі вивчення творів зарубіжної літератури в 9 - 11 класах"
Островська Галина Олександрівна
Методика вивчення епічного твору параболічного типу в шкільному курсі зарубіжної літератури (11 клас)
Мариновська Оксана Яківна
Методика роботи над системою ключових епізодів епічного твору на уроках зарубіжної літератури (10 клас)
Головань Тетяна Олександрівна
Розвиток інтересу учнів 8-9 класів до вивчення правознавства
Лутченко Людмила Іванівна
Організація самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів 7-9 класів при вивченні математики
Ігнатенко Микола Якович
Методологічні та методичні основи активізації навчально- пізнавальної діяльності учнів старших класів при вивченні математики
Акуленко Ірина Анатоліївна
Система диференційованих вправ з логічним навантаженням як засіб розвитку логічного мислення учнів 5-6 класів при вивченні математики
Шолохова Наталія Сергіївна
Формування когнітивних умінь учнів 7-8 класів у процесі вивчення фізики за інтерактивними технологіями
Архіпова Тетяна Леонідівна
Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів 7-9 класів у процесі вивчення геометрії з використанням комп'ютера

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net