Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Філософські науки
Філософія освіти

Диссертационная работа:

Шульга Ольга Антонівна. Філософія діяльності бібліотечних закладів освіти в період глобалізації та інформаційної революці : Дис... канд. наук: 09.00.10 - 2009.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми дослідження обумовлена потребами формування єдиного освітнього простору Об’єднаної Європи, до якого прагне долучитися й Україна, що відбувається за допомогою двох провідних способів інтеграції: знань і комунікацій. При цьому потреби розвитку європейської і світової спільноти обумовлюють зміни не тільки освітніх технологій у межах окремих країн, але й детермінують сутність і зміст становлення транснаціональної системи професійної освіти, визначають філософію її функціонування та розвитку у дискурсі становлення суспільства знань. Вивчення цих глибинних змін в освіті має не тільки науково-теоретичне, але й безпосереднє практичне значення, оскільки торкається змісту навчання і виховання, стимулює докорінну перебудову інфраструктури навчально-виховного процесу. Бібліотечна галузь виявляється тут центральним елементом, без удосконалення якої принципово не можливо забезпечити належний науковий, інформаційний, методичний та виховний супровід освіти майбутнього часу.

Інтеграційний процес у сфері інформаційно-аналітичного забезпечення функціонування національних систем професійної освіти суттєво гальмується не тільки і не стільки станом її матеріально-технічного забезпечення у межах окремих держав, скільки, по-перше, ментальністю державних службовців, керівників освітянської галузі, професорсько-викладацького складу ВНЗ, що вважають бібліотечну справу другорядним чинником перебудови освітянської галузі; по-друге, відсутністю адекватних ХХІ століттю світогляду і відповідних ідеологем у сфері педагогічного менеджменту і менеджменту освіти, що потребують переходу від класно-урочної системи освіти до переважно самостійного алгоритму отримання новітніх знань особистістю протягом життя і за допомогою інтерактивних дистанційних форм навчання; по-третє, поліморфізмом університетського знання, що зазнають метаморфози при трансформації із суспільної в особистісні форми буття; по-четверте, значним перевантаженням «інформаційним шумом» навчального процесу, що обумовлюється слабкою аналітичною роботою інформаційно-довідкових центрів бібліотечної галузі.

При цьому кожна країна має свої «родимі плями». Донедавна бібліотечна справа в Україні функціонувала в традиційних для планово-адміністративного суспільства формах. Розпад СРСР розірвав колишні міжбібліотечні зв’язки, суттєво обмежив систему нових надходжень, знищив обмін періодичними виданнями. Загальна економічна криза поставила бібліотеки на межу краху. Бібліотеки ВНЗ у буквальному розумінні «виживали» лише за рахунок позабюджетних коштів і доброї волі керівництва закладів. Перед системою освіти замаячила реальна загроза втрати основного освітнього ресурсу – наукової інформації, відторгнення студента від книги. Перед незалежною Україною постало завдання формування новітньої мережі бібліотек освітянської галузі, створення всеукраїнського інформаційного, координаційного галузевого центру, загалом системи інформаційного забезпечення системи освіти. Виникла низка питань як матеріального, так і теоретико-методичного порядку, що потребує негайного вирішення. Це торкається, у першу чергу: розміщення бібліотек, обладнання читальних залів і книгосховищ, закріплення кваліфікованих кадрів, розбудови перспективних напрямів бібліотечної діяльності системного рівня: галузеве управління, маркетинг, педагогічне бібліотекознавство, книгознавство, бібліографознавство, міжбібліотечні комунікації, наукова діяльність, модернізація її роботи у зв’язку з поінформованістю користувачів послуг, зі спонтанним нарощенням інформаційного ресурсу та швидким оновленням інформаційних технологій.

Теоретичного узагальнення потребують й трансформації, що відбуваються в самій системі бібліотечної справи під впливом науково-технічного прогресу, ринкових та демократичних інновацій. Нині кожна бібліотека, точніше, кожен заклад освіти, має турбуватись щодо маркетингу бібліотечних послуг, оновлення фондів, забезпечення періодичних видань, оснащення бібліотеки необхідною технікою та програмами. На практиці виживають тільки ті бібліотечні заклади, що зорієнтувались у кризовій ситуації і суттєво зростили свій науковий потенціал, перебудували корпоративну кадрову політику, освоїли новітню інформаційну техніку та технології, вийшли на новий рівень інформаційного обслуговування та міжнародних зв’язків. Які ж виклики формує ринок щодо сучасної бібліотечної справи? Які інновації впроваджені (чи впроваджуються) в неї сьогодні, завтра і в більш віддаленій перспективі? Чи готові бібліотечні працівники залишити традиційні методи роботи й перейняти новітні інформаційні технології? Пошуком відповідей на ці й низку інших питань обумовлена актуальність і цінність даного дослідження.

Ступінь наукового опрацювання проблеми. Слід мати на увазі, що проблеми трансформації бібліотечної справи певною мірою досліджувались в нашій науковій літературі. Її становлення та розвиток в часи утвердження незалежної української держави в головному вузівському бібліотечному центрі - Державній науково-педагогічній бібліотеці АПН України імені Василя Сухомлинського досліджувались такими науковцями, як Ю.Артемов, Т.Букшина, В.Зотова, Ж.Левченко, Л.Пономаренко, П.Рогова, Т.Сахарова, В.Соломка, Г.Черняєва та ін.

Організацію діяльності спеціальних науково-педагогічних бібліотек досліджували та узагальнювали Н.Горбенко, Т.Діденко, Н.Розуменко (Київ), Я.Сокольська (Львів), Т.Роскіна (Миколаїв), Л.Крижко (Запоріжжя), Л.Петрова (Кіровоград) та ін.

Досвід науково-педагогічних бібліотек вищих навчальних закладів узагальнювали їх директори та наукові співробітники, зокрема, В.Білоус, Л.Макогон, Л.Савенкова, Н.Тарасава, Л.Тікан, І.Турко, Л.Цимбал та ін.

Специфіці функціонування бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів присвятили свої публікації такі автори, як Р.Гудяк, Є.Ковальов, Н.Кравець, Н.Мелконян, В.Мозгова, О.Печенежська, А.Радченко, Т.Стадник, Л.Федчишин та ін.

Звертає увагу на себе Науковий збірник АПН України, спеціально присвячений історії становлення та розвитку бібліотек, що забезпечують інформаційні потреби фахівців освітянської галузі України – «Історія освітянських бібліотек України» (2006). Цей збірник написаний за результатами ґрунтовного аналізу архівних матеріалів, фондів рідкісних книг, наукових праць і монографій відомих істориків, педагогів, громадських діячів і бібліотекознавців.

Не менш актуальним є також видання, підготовлене фахівцями Народної Української Академії (м. Харків) – «Нариси історії вузівських бібліотек м. Харкова». В ньому вперше в українській бібліотекознавчій галузі зроблена спроба реставрації історії становлення та розвитку вузівських бібліотек м. Харкова - найбільш потужного вузівського міста України. У збірнику розглядається еволюція формування фондів, системи каталогів і картотек, автоматизації інформаційних процесів, роль і місце бібліотек в структурі сучасного вищого навчального закладу.

І все ж, незважаючи на досить потужну серію публікацій, проблему трансформації бібліотечної справи не можна вважати вичерпаною. Існує низка питань, на які нині ще немає достатньо обґрунтованої відповіді. До таких запитань відносяться, зокрема, пошук основних чинників та напрямів трансформації змісту діяльності бібліотечних освітніх закладів: зовнішніх (глобалізація, інформаційна революція, міжнародна міграція та культурні зв’язки, прозорість функціонування інформації тощо) та внутрішніх (зростання культурно-інформаційних запитів та мовних можливостей особистості, потреба в інформованості людей); модернізація інформаційно-аналітичної та науково-дослідницької функцій бібліотечних закладів (зростання інформаційних можливостей сучасних бібліотек та проблеми їх інформатизації); міжнародні програми трансформації бібліотечної справи (аналіз позитивного досвіду), роль сучасних бібліотек в організації науково-дослідницької роботи викладачів та студентів; резерви посилення культурно-просвітницької та виховної функцій бібліотек; основні напрями просвітницько-виховної діяльності сучасних бібліотек (обслуговування студентів художньою літературою, організація виставок, конкурсів та літературних вечорів, презентація студентської літературно-художньої творчості, молодих дарувань); формування інтелігентності студента, його високих духовно-моральних якостей; суперечності та резерви зростання - потреба в фінансовому та ресурсному забезпеченні, підготовка бібліотечних кадрів, інформатизація бібліотечних закладів тощо. Враховуючи актуальність і недостатню обґрунтованість цих питань, автор обрав їх у якості предметної галузі самостійного теоретичного аналізу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження входить до тематичного плану науково-дослідних робіт, як складова колективної теми Інституту вищої освіти АПН України відділу змісту, філософії та прогнозування вищої освіти «Філософія і методологія розвитку вищої освіти України в контексті євроінтеграційних процесів» (РК №.0106U002009, 2006-2008рр.). Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради Інституту вищої освіти АПН України (протокол № 3 від 26 жовтня 2006 р.).

Метою нашого дослідження є аналіз зміни статусу та філософії діяльності бібліотек закладів освіти в період глобалізації та інформаційної революції.

Досягнення цієї мети вимагає розробки (вирішення) наступних дослідницьких завдань:

- визначення предмета дослідження – «філософії діяльності бібліотек» в історії їх становлення та розвитку і в сучасний період;

- визначення чинників, що формують виклики традиційній філософії діяльності бібліотечних закладів;

- аналіз можливостей відповіді бібліотечних закладів на зовнішні (глобалізація та інформаційна революція) та внутрішні (логіка розвитку знання і бібліотечної галузі, утвердження незалежної державності, ринкові та демократичні перетворення, розширення свободи особистості) фактори;

- вивчення конкретних напрямів трансформації філософії діяльності бібліотечних закладів: а) впровадження новітніх інформаційних технологій; б) розширення можливостей участі бібліотек у науково-дослідницькій діяльності; в) утвердження нових принципів міжнародного співробітництва; г) модернізація культурно-просвітницької та виховної функції бібліотеки;

Об’єктом дослідження є діяльність наукових бібліотек в закладах освіти в історичному і сучасному контекстах.

Предмет дослідження - трансформація філософії діяльності бібліотечних закладів освіти в період глобалізації та інформаційної революції.

Методологічна база дослідження. Методологічну базу дисертаційного дослідження становить діалектичний підхід, який спирається на принципи об'єктивності та цілісності, аналітико-синтетичний та індуктивно-дедуктивний методи; історико-філософський аналіз, у відповідності до якого відслідковуються підходи до розгляду бібліотечної справи, що ґрунтується на порівняльному аналізі концепцій, дає змогу визначити сутність та значення нової філософії організації діяльності бібліотек під впливом внутрішніх та зовнішніх чинників.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що в дисертації здійснено цілісне теоретичне дослідження трансформації філософії діяльності бібліотечних закладів освіти в період глобалізації та інформаційної революції та його впливу на організацію функціонування і розвитку різних сегментів їх виробничої діяльності у залежності від провідних тенденцій інтеграції і поліморфізму знання у галузі вищої професійної освіти. Особистий внесок автора полягає у висвітленні наступних положень, що виносяться на захист:

вперше:

визначено, що «філософія діяльності бібліотечних закладів» є провідною світоглядною ідеологемою організації, функціонування та розвитку цих інфраструктурних інститутів, сформованої як відповідь на виклики інтеграції та становлення інформаційної єдності світової спільноти у дискурсі саморозгортання суспільства знань, що детермінує: а) мережевий характер побудови бібліотечної сфери вищої професійної освіти; б) активізацію інноваційно-аналітичної функції бібліотечних закладів, що одночасно обробляють інформаційні потоки у вимірі інтеграції і поліморфізму сучасних професійних знань; в) трансформацію і диференціацію нормативно-етичної системи взаємодії фахівців і споживачів у ланцюгу: отримання - обробки - передачі - зберігання - користування сучасною науково-технічною інформацією; г) вимоги і стандарти до змісту, структури і системи професійних знань, умінь і навичок персоналу цих закладів; д) активне входження бібліотек у ринкову модель функціонування сучасного соціального світу на правах посередника кроскультурної, міжнародної і наддержавної комунікаційної взаємодії;

- концептуалізовано шляхи подальшої оптимізації функціонування бібліотечних закладів освіти, як активних агентів навчально-виховного процесу у системі вищої освіти, що набувають завдяки перерозподілу акцентів у системі власних функцій значно вищого статусу у суспільстві, оскільки вони: а) створюють сучасну систему науково-технічної інформації, що інтегрує міжнародні, міжгалузеві, полікультурні, теоретичні і методологічні знання науковців, а також технологічний і методичний досвід викладачів усіх країн світу; б) стають аналітичними центрами, що обслуговують сучасною науково-технічною інформацією не тільки заклади науки і освіти, ЗМІ і масового споживача бібліотечних послуг, а й органи корпоративного, регіонального, галузевого, національного і наднаціонального рівнів; в) живлять процес становлення інформаційної єдності світової спільноти; г) виступають безпосередніми виробниками і охоронцями інтелектуальної власності на інноваційні інформаційні продукти; д) сприяють підвищенню у суспільстві ролі ВНЗ як атракторів наукового, освітянського і культурно-історичного процесів.

дістало подальшого розвитку:

- уявлення про місце і роль підстави і умов у модернізації бібліотечних закладів освіти, оскільки детально проаналізовано: а) зміст підстави, а саме: саморозгортання системи науково-технічного і педагогічного знання, а також логіку становлення бібліотечної сфери, збагаченої інформатично-аналітичними технологіями обробки і зберігання знання у відповідності до сучасного етапу інформаційного розвитку світової спільноти; б) зміст мікроумов - трансформацію корпоративних і галузевих сфер, а також макроумов (наднаціональних, наддержавних, континентальних і світових) до яких віднесено: глобалізація управління й інформаційна революція, становлення нового світового порядку і поглиблення демократичних перетворень, як у суспільстві загалом, так і в діяльності університетів, наприклад, автономізація, розширення самостійної підготовки студентів та виробничої практики тощо;

- аналіз конкретних напрямів або реакції-відповіді бібліотечних закладів на виклики, насамперед, зовнішніх чинників - глобалізації та інформаційної революції: а) впровадження новітніх інформаційних технологій; б) розширення можливостей участі бібліотек у науково-дослідницькій діяльності; в) утвердження нових принципів міжнародного співробітництва; г) модернізація культурно-просвітницької та виховної функції бібліотеки;

- знання про основні суперечності в діяльності бібліотечних закладів України, вирішення яких прискорить впровадження нової філософії їх функціонування та розвитку, а саме: підготовку бібліотечних кадрів, які володіють аналітичними знаннями, уміннями та навичками; озброєння їх сучасними підходами до організації бібліотечної справи, однією-двома іноземними мовами та інформаційними технологіями; інформатизацію бібліотечних закладів; відстежування їх потреб у фінансовому та ресурсному забезпеченні (поповнення фондів, особливо за рахунок міжнародної періодики), тощо;

- уява про маркетинг інформаційних послуг населенню як якісно нову функцію, якою має оволодіти персонал бібліотечного закладу, що забезпечує його сталість функціонування у інфраструктурі ВНЗ, територіальної громади, регіону і взагалі засіб включення його у життєдіяльність громадянського суспільства і ринкову модель розвитку країни;

- пропозиція щодо організації спеціального державного комітету у структурі Міністерства культури України (або департаменту у структурі Міністерства освіти та науки України), який би взяв на себе основну відповідальність за ідеологію, напрями, зміст, технологію, темпи і цілісність модернізації бібліотечної справи в Україні у відповідності з вимогами часу і світовими тенденціями.

Теоретичне і практичне значення дослідження полягає у формуванні нової філософії організації та функціонування бібліотек закладів освіти під впливом таких чинників, як глобалізація та інформаційна революція, зокрема розвиток за такими напрямами, як впровадження новітніх інформаційних технологій; створення електронних каталогів; розширення можливостей участі бібліотек у науково-дослідницькій діяльності; утвердження нових принципів міжнародного співробітництва; модернізація культурно-просвітницької та виховної функції бібліотеки тощо. На базі дослідження можна підготувати спеціальний курс для студентів бібліотекознавчих спеціальностей, внести зміни до організації виховної діяльності бібліотек.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дослідження обговорювалися на засіданні відділу змісту, філософії та прогнозування вищої освіти Інституту вищої освіти Академії педагогічних наук України, на ряді науково-теоретичних та практичних конференцій, а саме: Науково-практичній конференції «Перспективи інформаційно-бібліографічного забезпечення вищої освіти» (м. Одеса, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Стан та перспективи розвитку системи науково-інформаційного забезпечення освітянської галузі України» (м. Київ, 2007); ІІІ Міжнародних й ІV Всеукраїнських педагогічних читаннях «Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю: ідеї, пошуки, перспективи» (м. Кіровоград-Павлиш-Київ, 2008); науково-теоретичній конференції «Бібліотека в інформаційному суспільстві» (м. Київ, 2008).

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковані у чотирьох наукових статтях у фахових виданнях з філософських наук.

Подобные работы
Толстоухов Анатолій Володимирович
Творення еко-майбутнього в контексті глобалізації: проблеми керування та перспективи розвитку
Крисенко Олексій Володимирович
Феномен глобалізації: концептуальні виміри, інституціональні структури та геоісторична динаміка
Курок Інна Сергіївна
Творчість та інноваційність у контексті науки доби глобалізації.
Пряженцева Катерина В'ячеславівна
Лінгвістичний поворот в філософії та його вплив на філософію науки
Пряженцева Катерина В'ячеславівна
Лігвістичний поворот в філософії та його вплив на філософію науки
Луценко Олена Миколаївна
Метафізика Еросу в творчості Б.Вишеславцева та філософія російського релігійного ренесансу кінця ХІХ - початку ХХ століть.
Луценко Олена Миколаївна
Метафізика Eросу в творчості Б.Вишеславцева та філософія російського релігійного ренесансу кінця XIX - початку ХХ століть
Ду Хон Вей
Духовні цінності людини в філософії та практиці буддизму
Райда Костянтин Юрійович
Постекзистенціалістські тенденції в сучасній зарубіжній філософії та гуманітарних науках (історико- філософський аналіз)
Апанасенко Галина Богданівна
Орест Новицький про сутність предмету філософії та проблему періодизації історико-філософського процесу

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net