Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Філологічні науки
Теорія літератури

Диссертационная работа:

Назаревич Леся Тарасівна. Екзистенційність як філософська та художньо-естетична домінанта української малої прози кі-нця ХІХ - початку ХХ століття : Дис... канд. наук: 10.01.06 - 2009.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність дослідження. До екзистенційного світовідчуття упродовж віків звертається кожне покоління по-новому. Навколо проблем особистості з її внутрішніми колізіями, специфікою буття, особливостями мікросвіту формувалися центральні теми в екзистенціалізмі, а екзистенційні мотиви, відтак, ставали своєрідним живильним імпульсом модернізму. Про екзистенціалізм в Україні активно заговорили в 90-х роках XX століття; до того радянська наука cповідувала думку, що це – «ідеалістична течія сучасної буржуазної філософії», яка «чужа діалектичному матеріалізмові», що «система ілюзій та хибних рішень, які несе з собою екзистенціалізм, – типовий прояв занепаду у філософії…».

На сучасному етапі постала проблема переосмислення нашої літератури і в цьому аспекті. До 90-х років ХХ ст. творчість В. Винниченка, Ольги Кобилянської, М. Коцюбинського, Б. Лепкого, В. Стефаника, Марка Черемшини та ін. вивчали переважно з ідеологічних позицій, що викликало здебільшого однобічні тлумачення. Можливо, не всі згадані письменники свідомо обирали цю світоглядно-філософську систему основою власної творчості (тим більше, що теоретичне обґрунтування екзистенціалізму з’явилося лише у 20-х роках ХХ ст., коли вийшли друком праці М. Гайдеґґера), але вони інтуїтивно відчували дух доби і писали у цьому річищі.

Наукові праці, статті, монографії Стефанії Андрусів, Наталії Білоус, Т. Бойка, Ю. Бондаренка, Майї Васильєвої, Р. Гром’яка, Людмили Дем’янівської, І. Денисюка, М. Дубини, Ніли Зборовської, М. Ільницького, Г. Клочека, Мирослави Крупки, Ю. Кузнецова, Марії Моклиці, Д. Наливайка, М. Ткачука, Наталії Шумило, П. Ямчука та ін. засвідчують, що на сьогодні немає концептуального, теоретичного дослідження однієї з кардинальних проблем сучасного літературознавства – екзистенційності малої прози кінця ХІХ – початку ХХ століття. Наукові розвідки стосуються лише окремих персоналій, носять історико-літературний або філософський характер; їхні автори, лише принагідно торкаючись проблем екзистенціалізму, не ставили собі за мету цілісно осмислити та виявити екзистенційні домінанти в малій прозі модернізму. Наявні сьогодні дослідження екзистенціалізму стосуються того періоду, коли філософія існування уже остаточно сформувалася як течія. Оскільки подібні тенденції простежуємо задовго до її теоретичного увиразнення, то пропонуємо розширити хронологічні рамки екзистенц-філософії, а сукупність мотивів, образів, ідей називати екзистенційними.

Загалом проблем модернізму (із частковим висвітленням екзистенційних аспектів у літературі) торкалися не лише літератори, а й фахівці з інших галузей (філософії, естетики, психології). Про це свідчать численні дослідження, зокрема, «Гуманістично-екзистенціальні мотиви в творчості М. М. Коцюбинського (спроба історико-філософського дослідження)» Тамари Андрійчук, «Екзистенційні мотиви в творчій спадщині В. Винниченка» Ганни Бежнар, «Трагічні оптимісти. Екзистенційне філософствування в українській літературі ХІХ – першої половини ХХ століття» Наталії Михайловської, «Екзистенційні ідеї В. Винниченка у контексті європейської соціальної філософії» Оксани Петрів, «Екзистенційний вимір духовності людини у творчості Григорія Сковороди» Олександри Шикули, «Екзистенційність як художньо-естетичний метод в українській літературі ХХ століття» Жанни Ящук та ін. Ґрунтовною, теоретично осмисленою з позицій екзистенціалізму є праця В. Пахаренка «Начерк Шевченкової етики», де автор розмежував поняття «екзистенціалізм» та «екзистенційність».

Проблема екзистенційності в українській літературі найповніше оприсутнювалася на рубежі ХІХ – ХХ століть. Адже література саме цієї епохи виявляла надмірну суб’єктивність, напруженість, психологізм, естетизм. До кінця ХІХ століття жоден письменник не зумів так майстерно змалювати душевний біль людини, як це робили митці нової генерації. Власне тексти цього періоду, особливо малої прози, найбільш сконцентровано зображували особистість з усіма проявами її характеру. Теми сенсу людського буття, приреченості, смерті, відчаю, самотності, болю, страху митці доволі часто осмислювали без відриву від національного коріння.

Саме цей масив малої прози дозволив осмислити проблеми внутрішнього світу людини крізь призму філософських та естетичних шукань доби модернізму. У роботі аналізується категорія екзистенційності як домінанта літератури «fin de sicle». Загалом під екзистенційністю розуміємо ознаки тексту, світоглядну позицію персонажа, умонастрій як провідний мотив модерних текстів. Водночас розмежовуємо поняття «екзистенційний» («екзистенціальний») та «екзистенціалістичний». Терміном «екзистенційність» окреслююємо ті проблеми, які стосуються людського буття або екзистенції загалом, а «екзистенціалістичність» – ті аспекти, які мають безпосередній стосунок до філософії екзистенціалізму.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що у ньому запропоновано визначення поняття екзистенційності як домінанти творчості митців-модерністів. Обрана тема належить до теоретично неувиразнених і загалом малорозроблених. Екзистенційність як домінанта, центральна проблема літератури досліджуваного періоду дає можливість розкрити ті теоретичні проблеми, що цікавлять науковців на сучасному етапі (зокрема художньо-естетичну природу українського модернізму), спроектувати окремі висновки на новітню літературу ХХ століття. Новелістика «зламу віків» є багатогранним матеріалом для виявлення екзистенціальних закономірностей людського буття та його естетичного осмислення. Без теоретичного висвітлення означеної проблематики аналіз мистецького доробку був би неповним. У зв’язку з цим не можна оминути таких важливих рис літератури, як філософічність, психологізм, естетизм та етичність, що є осердям екзистенціалізму. Вони стали орієнтирами для структурування аналізу окреслених питань у творах письменників «fin de sicle», їх суголосності з ідеями філософії екзистенціалізму.

Мета роботи – здійснити цілісне, системне дослідження вияву екзистенційності в українській малій прозі кінця ХІХ – початку ХХ століть; на основі вивчення теоретичних праць європейських екзистенціалістів та аналізу художніх світів яскравих письменників-модерністів (В. Винниченка, Ольги Кобилянської, М. Коцюбинського, Б. Лепкого, В. Стефаника, Марка Черемшини, М. Яцківа) простежити спільні риси творів малої прози в українській і європейських літературах та виявити їх національну самобутність, увиразнити світоглядні домінанти. Особливу увагу звернути на філософські, психологічні, естетичні вияви ідей екзистенціалізму на українському ґрунті (на рівні тем, ідей, мотивів), а також на форми їх художнього вираження у тексті, прийоми творення екзистенційності фікційного світу (на рівні часово-просторової організації тексту, художньо-стилістичних засобів, тропів).

Мета передбачає вирішення таких завдань:

– проаналізувати базові теоретичні праці європейських екзистенціалістів;

– обґрунтувати поняття екзистенційності літератури та пов’язані з ним теоретичні аспекти сучасного літературознавства;

– простежити суголосність української новелістики з європейською для ширших теоретичних узагальнень;

– виявити екзистенційні стани персонажів в українській малій прозі «зламу віків»;

– висвітлити найістотніші екзистенційні проблеми жінки у вітчизняній літературі «fin de sicle»;

– окреслити екзистенційну категорію часовості та її вияв у текстах на рівні хронотопу;

– з’ясувати поетологічні особливості творів екзистенційного спрямування.

Об’єктом дослідження є українська мала проза кінця ХІХ – початку ХХ століття (тексти В. Винниченка, Ольги Кобилянської, М. Коцюбинського, Б. Лепкого, В. Стефаника, Марка Черемшини, М. Яцківа та ін.).

Предметом дослідження є особливості поетики української екзистенційної новелістики «зламу віків».

Теоретико-методологічна основа дослідження ґрунтується на принципах екзистенціалізму, закладених насамперед у працях Н. Аббаньяно, М. Бердяєва, М. Гайдеґґера, А. Камю, С. К’єркегора, Ф. Ніцше, Ж.-П. Сартра, М. де Унамуно, К. Ясперса та ін. Літературознавчий аналіз творів модерністів здійснюється з урахуванням теоретичних концепцій О. Астаф’єва, М. Бахтіна, Тамари Гундорової, І. Денисюка, М. Євшана, М. Єфремова, Д. Затонського, М. Кодака, Михайлини Коцюбинської, Ю. Кузнєцова, Наталії Михайловської, Марії Моклиці, Соломії Павличко, В. Пахаренка, Я. Поліщука, В. Фащенка, І. Франка, Н. Хамітова, Наталії Шумило та ін.

Методика дослідження передбачає застосування феноменологіч-ного, герменевтичного та психоаналітичного підходів для розкриття категорії екзистенційності в літературі, а також використання біографічного та аналітичного методів.

Теоретичне значення дослідження полягає у різноаспектності аналізу, що дає змогу цілісно осмислити явище екзистенційності в літературі на рівні поетики. Запропоновано запровадити в науковий обіг поняття екзистенційність.

Практичне значення роботи зумовлене можливістю використання отриманих результатів у викладанні нормативних і спеціальних вузівських курсів із теорії літератури, історії української літератури, спецсемінарів, при написанні методичних посібників, курсових, дипломних робіт тощо.

Зв’язок з науковими темами. Робота виконана у річищі комплексної теми кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка «Проблеми рецептивної поетики, наратології і трансляторики в українсько-зарубіжних літературних зв’язках» (номер державної реєстрації 0105U000748). Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради ТНПУ імені Володимира Гнатюка (протокол № 5 від 22 лютого 2005 р.) та схвалена координаційною радою при Інституті літератури НАН України (протокол № 130 від 17 травня 2005 р.).

Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорена і рекомендована до захисту на засіданні кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (Протокол № 4 від 29 листопада 2007 р.). Окремі аспекти дослідження оприлюднені на щорічних наукових конференціях та науково-методичних семінарах кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (2005–2007 рр.), на конференції «Література в контексті кризової доби» (Чернівці, 2005 р.), V Всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Українська література: духовність і ментальність» (Кривий Ріг, 2005 р.), Міжнародній науковій поетологічній конференції «Криза теорії» (Чернівці, 2007 р.), Міжнародній конференції «Польська, українська, білоруська та російська літератури в європейському контексті» (Луцьк, 2007 р.), Міжнародній науковій конференції «Проблеми інтерпретації творчої спадщини Богдана Лепкого» (Тернопіль, 2007 р.), Всеукраїнській науковій конференції «Новітня теорія літератури і проблеми літературної антропології» (Тернопіль, 2008 р.), на міжвузівських наукових семінарах «Терміносистеми слов’янського літературознавства» (ІІІ етап – Тернопіль, 2005 р., IV етап – Житомир, 2006 р., V етап – Рівне, 2007 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано одинадцять статей у наукових фахових виданнях та збірниках наукових праць.

Подобные работы
Островська Алла Степанівна
Форми вираження авторської свідомості в творчості письменників нової генерації кінця XIX - початку XX століття (на матеріалі малої прози В.Стефаника, О.Кобилянської, М.Коцюбинського)
Гнатюк Михайло Іванович
Літературознавчі концепції Івана Франка у контексті методологічних пошуків українського літературознавства другої половини XIX - початку XX століття
Рождественська Ірина Євгенівна
О.С.Пушкін у літературній свідомості кінця XIX- початку XX століття
Тхорук Раїса Леонтіївна
Особливості поетики премодерністського віршу початку XX століття: рання лірика Олександра Олеся
Дубровська Ольга Тарасівна
Еволюція жанру оди на зламі століть (кінець XVIII - початок XIX)
Руссова Світлана Миколаївна
Типологія образу автора в ліричному тексті (на матеріалі російської та української поезії ХХ століття)
Старовойт Ірина Миколаївна
Український постмодернізм у критичному та художньому дискурсах кінця XX століття
Мних Людмила Миколаївна
Генеза та функціонування числової символіки у поезії ХХ століття
Дуркалевич Вікторія Володимирівна
Синтетизм творчого мислення Івана Франка (проза початку ХХ ст.)
Тищук Тетяна Михайлівна
Повість як жанр: головні принципи та композиційні можливості (на матеріалі української та російської прози ХІХ- початку ХХ ст.)

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net