Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Історія України

Диссертационная работа:

Струченков Олександр Вікторович. Інженерно-технічна інтелігенція Донбасу (кінець 1920-х – 1930-і роки): формування, умови життя, діяльність. : Дис... канд. наук: 07.00.01 - 2009.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. Однією з нагальних проблем, яка вимагає сьогодні термінового вирішення, є перехід України від індустріального до інформаційного типу суспільства. За нових умов гарантами добробуту та стабільного поступу держави стають інтелектуальні ресурси та розвиток високих технологій. Відповідно підвищується значення інтелігенції як носія та творця знань, особливо інженерно-технічних працівників (ІТП). Не займаючись фізичною працею, але тісно пов’язані зі сферою матеріального виробництва, вони здійснюють організацію, керівництво та нагляд за виконанням робіт. Без перебільшення, від їхніх умінь та навичок, від їхньої наполегливої та кропіткої праці залежить науково-технічний прогрес.

Для з’ясуванні природи, статусу та ролі технічної інтелігенції в сучасному українському суспільстві треба досконало проаналізувати той соціально-історичний та політичний ґрунт, на якому вона формувалась. У якості такого ґрунту виступають події та процеси, які мали місце в 1920-1930-і роки. Сучасна українська інтелігенція (в тому числі й інженерно-технічна) генетично пов’язана з попередніми поколіннями «радянської робітничо-селянської інтелігенції», яка постала як нова соціальна спільнота саме в цю переламну добу. Витоки більшості соціальних та психологічних рис сучасної інтелігенції слід шукати в тих часах.

Вивчення джерел формування технічної інтелігенції, форм та методів підготовки спеціалістів, особливостей їхнього соціального становища, професійної та громадської діяльності дозволить краще осягнути зміни, які відбулися в українському суспільстві в 1920-1930-і роки. Крім того, звернення до цієї наукової проблеми дає можливість зрозуміти не лише сутність та принципи функціонування соціальної системи тієї доби, але й відповісти на питання про чинники, які обумовили формування своєрідного стилю життя, світосприйняття та соціальності людини, відомих зараз у суспільствознавстві як радянська ідентичність.

Зв’язок дисертації з науково-дослідницькими програмами та планами. Дослідження підготовлене на кафедрі історії слов’ян Донецького національного університету в рамках науково-дослідної теми «Проблеми нової та новітньої історії України» (№ Г-07/28).

Об’єктом дослідження виступає інженерно-технічна інтелігенція Донбасу, її професійна та громадська діяльність, детермінована місцем у системі соціально-економічних та політичних відносин, що склалися в радянському суспільстві в роки довоєнних п’ятирічок.

Предметом дослідження є вся сукупність соціальних, політичних, економічних та культурних процесів, що мали місце в Україні в 1928-1940 роках, на тлі яких відбувалося відтворення технічної інтелігенції як окремої соціальної групи, а також її участь в індустріальному будівництві та громадському житті країни.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють добу довоєнних радянських п’ятирічок, тобто 1928-1940 роки. Саме на цей період в Україні постала командно-адміністративна система. Разом з тим у ці роки з’явилася нова, принципова відмінна від попередніх поколінь технічна інтелігенція. Докорінно змінилися соціальні джерела її формування, методи та форми підготовки, кількісний та якісний склад.

Географічні рамки дослідження включають територію Донбасу в межах сучасної Донецької та Луганської областей. У 1928-1930 роках вона охоплювала п’ять округів: Артемівський, Луганський, Маріупольський, Сталінський та Старобільський. У 1930 році округи були ліквідовані, а управлінські функції були передані до районів, які існували в їхніх межах. В 1932 році всі райони ввійшли до складу Донецької області, яка в 1938 році була розділена на Сталінську та Ворошиловградську області.

Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі опрацьованих джерел та літератури провести комплексний узагальнюючий аналіз змін у соціальному обличчі та статусі інженерно-технічної інтелігенції Донбасу наприкінці 1920-х – у 1930-і роки, а також всебічно вивчити її виробничу та громадську діяльність.

Досягнення зазначеної мети передбачає розв’язання таких завдань:

визначити рівень розробленості запропонованої теми в історичній науці;

проаналізувати базові засади державно-партійної політики щодо технічної інтелігенції;

оцінити забезпеченість народного господарства Донбасу інженерно-технічними кадрами та виявити динаміку зміни їхнього кількісного та якісного складу протягом довоєнних п’ятирічок;

дослідити основні форми і методи підготовки та підвищення кваліфікації ІТП;

виявити чинники, які обумовили зміни рівня та якості життя техперсоналу;

проаналізувати професійну діяльність технічних спеціалістів, визначити їхній трудовий внесок в індустріальне будівництво країни;

з’ясувати причини, хід та наслідки репресивної політики держави щодо технічної інтелігенції Донбасу наприкінці 1920-х – в 1930-і роки;

охарактеризувати соціально-психологічне обличчя виробничо-технічної інтелігенції, її громадську діяльність та політичні настрої;

виявити регіональні особливості формування, діяльності та умов життя технічної інтелігенції Донбасу в роки радянської модернізації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що автор:

визначив ступінь розробки теми у вітчизняній та зарубіжній історичній науці;

увів до наукового обігу значний масив архівних першоджерел: звіти центральних та місцевих партійних і профспілкових органів, дані статистики, матеріали особистого походження;

простежив еволюцію політики державно-партійного керівництва СРСР щодо творення нової генерації технічної інтелігенції; на основі статистичних матеріалів виявив динаміку зростання кількісного та якісного складу спеціалістів Донбасу від 1928-1929 до 1939-1940 років;

дослідив рівень та якість життя ІТП, зокрема, динаміку реальних доходів, умови праці та побуту, характер дозвілля тощо;

неупереджено підійшов до вивчення виробничої та громадської діяльності технічної інтелігенції, висвітивши як позитивні, так і негативні моменти участі спеціалістів в ударництві, стахановському русі, в різноманітних громадсько-політичних кампаніях та акціях;

проаналізував низку архівно-слідчих справ, а також дані особистих карток 1040 спеціалістів, заарештованих органами держбезпеки в 1937-1938 роках; завдяки широкому діапазону вибірки визначено соціально-демографічний склад ІТП – жертв «великого терору», вивчено дію механізму масових репресій;

розглянув різноманітні аспекти життя технічної інтелігенції крізь призму формування в неї нових соціально-психологічних рис, що якісно відрізняли її від попередніх поколінь інтелігенції.

Теоретичне та практичне значення дисертації визначається можливістю використати її матеріали для розробки спецкурсів, посібників, бібліографічних покажчиків з історії інтелігенції Донбасу, а також для підготовки фундаментальних праць з новітньої історії України. Основні положення дослідження можуть бути враховані державними, господарськими та громадськими органами. Міністерство освіти і науки та Міністерство економіки мають врахувати досвід аналогічних інституцій 1920-1930-х років при визначенні потреб народного господарства в спеціалістах, у розробці та реалізації програм з підготовки та підвищення кваліфікації ІТП. Виходячи з досвіду радянської модернізації, на сучасному етапі держава разом з профспілками та адміністрацією підприємств має проводити виважену соціальну політику стосовно технічної інтелігенції, використовувати різноманітні методи та форми стимулювання її виробничої активності. Останнє стосується трудового змагання та курсів підготовки робітників провідних професій, які набули значного поширення на підприємствах важкої промисловості.

Особистий внесок здобувача полягає в постановці наукової проблеми, яка у зазначених хронологічних та географічних межах досі не була предметом спеціального дослідження. На прикладі одного з найбільших та найстаріших індустріальних районів України інженерно-технічна інтелігенція розглядається як суб’єкт та об’єкт радянської модернізації.

Апробацію результатів дослідження здійснено шляхом виступів із доповідями на 8 міжнародних науково-практичних конференціях: «Європейська наука ХХІ століття: стратегія і перспективи розвитку-2006» (22-31 травня 2006 р., Дніпропетровськ), «Передові наукові розробки-2006» (1-15 вересня 2006 р., Дніпропетровськ), «Науковий потенціал світу-2006» (18-29 вересня 2006 р., Дніпропетровськ), V Міжнародна науково-практична конференція «Шевченківська весна» (1-2 березня 2007 р., Київ), наукова конференція професорсько-викладацького складу Донецького національного університету (24-26 квітня 2007 р., Донецьк), VII Міжнародна наукова конференція «Історія та сучасність: погляд крізь віки» (17-18 травня 2007 р., Донецьк), IV Міжнародна науково-практичної конференції «Сучасні проблеми управління» (29-30 листопада 2007 р., Київ), VI Міжнародна науково-практична конференція «Шевченківська весна» (20-21 березня 2008 р., Київ).

Публікації. Основний зміст дисертації викладений у 8 статтях, надрукованих у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій – 5 друкованих аркушів.

Структура дисертації. Дане дисертаційне дослідження складається зі вступу, чотирьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків, посилань, додатків (18 схем і таблиць), списку джерел та літератури (270 найменувань) – всього 277 сторінок, з них основна частина – 180 сторінок.

Подобные работы
Литвин Наталя Миколаївна
Політичні репресії проти наукової інтелігенції в радянській Україні в 1920- 1930роках (ідеологічні аспекти проблеми)
Кінд-Войтюк Наталія Василівна
Історико-краєзнавчі дослідження і пам'яткоохоронна робота на Волині у 1920-х - 1930роках.
Гнітько Світлана Петрівна
Інженерно- технічна інтелігенція Донбасу в 1920-ті - на початку 1930років
Шаров Ігор Федорович
Робітничий клас України у сфері виробництва в умовах формування і зміцнення командної економіки (кінець 20-х - 30-ті роки): Історіографічний аналіз
Заруба Віктор Миколайович
Синявський Антін Степанович: життя, наукова та громадська діяльність (1866- 1951)
Лимар Алла Олександрівна
Матвій Терентійович Симонов (Номис): життя, культурно-наукова, громадська та педагогічна діяльність
Токар Наталія Миколаївна
Наукова і громадська діяльність В. Доманицького в контексті суспільно-політичного життя України останньої чверті ХІХ – початку ХХ ст.
Поліщук Микола Самійлович
Освітня діяльність інтелігенції на Правобережній Україні в 2-й половині ХІХ ст.
Дудка Раїса Анатоліївна
Суспільно-культурна діяльність інтелігенції України у другій половині 50-х на початку 60-х років ХХ століття
Невінчана Ірина Олександрівна
Освітня діяльність української інтелігенції в контексті загальноєвропейських процесів націотворення у 1921-1934 рр.

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net