Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Історія України

Диссертационная работа:

Козерод Олег Віталійович. Євреї України в 1921-1929 рр. : Дис... д-ра наук: 07.00.01 - 2009.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність дослідження. На сучасному етапі зростає важливість і актуальність питань, які пов’язані з розвитком національної політики в Україні. Тому принципового значення набувають дослідження перехідних етапів у історії найбільших національних громад в Україні, в тому числі єврейської громади, яка зазнала принципових трансформацій унаслідок початку більшовицького соціального експерименту в країні в 20-ті роки ХХ ст.

Сьогоднішня національна інфраструктура України є великим надбанням, вона склалася історично унаслідок глибинних процесів, трансформувалася та змінювалася протягом багатьох сторіч. Розглядаючи історію України, слід мати на увазі, що це не тільки історія українського народу, але й історія інших народів, які здавна жили на її території та брали безпосередню участь у житті цієї країни. Тому об’єктивної картини історії нашої держави неможливо відтворити, не розкривши і не дослідивши закономірностей розвитку та історії її національних меншин.

Історія участі євреїв у суспільно-політичному та соціально-економічному житті України у 20-ті роки ХХ ст. становить актуальну та одну із недостатньо вивчених у вітчизняній історіографії проблем. Всебічне дослідження його історії та процесу розвитку інститутів єврейського життя має свої специфічні особливості. По-перше, вони поряд з історією єврейського народу становлять важливі проблеми історії української держави. Їх аналіз дає змогу по-новому підходити до аналізу подій періоду нової економічної політики.

По-друге, визначаючи періодизацію етнонаціональної історії нашої держави, слід враховувати зміну проблематики та методологічних підходів у працях істориків, зміну закономірностей у формуванні джерельної бази, характеру наукових робіт і, нарешті, ідейну боротьбу, в умовах якої розвивалася історіографія.

Зв’язок роботи з науковими темами. Робота виконувалася у контексті державної програми наукових досліджень етнонаціональних процесів в Україні в межах держбюджетної теми Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України “Єврейська ідентичність: світовий етнополітологічний та етноісторичний контекст” (номер державної реєстрації 0103U000184). Тема дисертаційного дослідження затверджена відділом єврейської історії та культури та Вченою радою Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України від 24 червня 2007 р. (Протокол №7).

Об’єктом дослідження є проблема історії євреїв України у період 1921-1929 рр.

Предметом дослідження є соціально-економічний та політико-етнокультур-ний аспекти життя євреїв України в роки нової економічної політики.

Територіальні межі дослідження охоплюють УСРР відповідно до тогочасного адміністративно-територіального поділу.

Обгрунтування хронологічних меж дослідження. Щодо періодизації нової економічної політики серед дослідників існують різні точки зору. Однак більшість фахівців вважає, що нова економічна політика тривала з весни 1921 до осені 1929 років. Початок цій політиці поклав Х з’їзд РКП(б), який прийняв рішення про перехід від продрозкладки до продподатку, що стало початком непу. Закінчення періоду нової економічної політики відносять до моменту прийняття ЦК ВКП(б) у листопаді 1929 року постанови “Про підсумки і подальше завдання колгоспного будівництва”. Вона передбачала згортання непу та поширення масової колективізації.

Метою дисертаційного дослідження є визначення та аналіз основних тенденцій розвитку інститутів єврейської громади України в 20-ті роки ХХ ст. Автор прагнув визначити причинно-наслідкові зв’язки та основні віхи політики різних органів державної влади, громадських та господарських органів щодо єврейського питання в Україні у 1921-1929 роках, а також особливості розвитку єврейських громадських установ. На підставі аналізу були визначені головні чинники об’єктивних закономірностей соціального та культурного розвитку єврейської громади України в роки нової економічної політики.

Виходячи з цього, у дисертації визначилися такі головні науково-дослідницькі завдання:

оцінити важливість та стан наукової розробки проблеми, теоретичний рівень та напрями її висвітлення;

проаналізувати основні характерні риси розвитку радянської та української історіографії, визначити недостатньо опрацьовані аспекти історії та культури євреїв України періоду 1920-х років;

визначити напрями розвитку зарубіжної історіографії проблеми та напрями подальших наукових студій;

визначити масштаби погромного руху та соціально-економічне становище єврейської громади після закінчення громадянської війни в Україні, причини й перебіг погромного руху та його наслідки для єврейської громади країни;

узагальнити досвід щодо основних заходів влади щодо надання правової та соціальної допомоги нужденним мешканцям міст та містечок України з боку державних та громадських організацій на початку 1920-х років та оцінити їх ефективність;

здійснити аналіз впливу закордонних єврейських організацій на соціальне та політичне становище єврейської громади, взаємодії радянської влади з “Джойнтом” та іншими закордонними організацями;

проаналізувати основні заходи органів вищого партійно-державного керівництва СРСР та УСРР щодо єврейської громади, причини та наслідки боротьби з політичними та громадськими єврейськими організаціями різного напряму;

оцінити участь єврейської спільноти у соціально-економічних перетвореннях в Україні періоду непу, розвитку кооперації, приватного підприємництва, створенні сільськогосподарських господарств;

дослідити форми і заходи суспільно-політичного тиску на представників єврейської релігії та культури, оцінити зміни основних інститутів єврейської релігійної громади, пов’язані з впливом антирелігійної пропаганди та репресивних заходів влади;

простежити шляхи, форми та методи боротьби влади з сіоністскими організаціями, мовою іврит та еміграційними настроями серед євреїв у 1920-ті роки;

оцінити структурні зміни основних інститутів єврейської громади в період 1920-х років, котрі відбулися під впливом радянсько-більшовицької політики;

з’ясувати закономірності розвитку культури та літератури мовою їдиш, внесок євреїв у розвиток науки, культури, архітектури, мистецтва в Радянський Україні.

Методологія і методи дослідження. Методологічну базу дисертації становить принцип історизму, що у нашому розумінні являє собою підхід до історичних процесів та явищ з позицій динаміки, вивчення взаємозв’язків між ними та їх взаємообумовленості; принцип багатофакторності, тобто вивчення суб’єктивних та об’єктивних чинників, які в сукупності дають можливість встановити, чому саме так розвивалася історія єврейського життя в Україні в період непу.

Автор спирався також на системний підхід як одну з головних умов справжньої науковості будь-якого дослідження.

У теоретично-методологічну основу дослідження також покладено вивірені часом та визнані науковцями різних історіографічних шкіл принципи науковості, орієнтації на загальні моральні цінності, поєднання минулого та сучасного.

Конкретними методами, на яких базувався автор, були історико-порівняльний та хронологічно-проблемний, які були використані під час аналізу здобутків і відмінностей української, російської та зарубіжної історіографії, метод періодизації та метод формально-кількісного аналізу.

Наукова новизна дослідження визначається авторською концепцією аналізу проблеми, комплексним соціальним (політичним, культурологічним) підходом до історії єврейського населення в період політики коренізації та соціально-економічних перетворень періоду непу. Уперше предметом кваліфікаційного дослідження стала історія єврейської меншини Радянської України у її тогочасних межах у 1920-ті роки. Захищені в Україні дисертації характеризували розвиток політики коренізації та політики влади щодо єврейської меншини на Півдні України, в Донбасі та інших регіонах, або стосувалися окремих аспектів єврейської історії – кооперативного, або колонизаційного рухів тощо.

Як наслідок, створено авторську концепцію єврейського життя у 1920-ті роки. Завдяки дослідженню сформульовано нові положення. А саме:

Зроблена одна з перших спроб комплексного історіографічного аналізу наукової літератури за темою обраного дослідження і окреслено проблеми, що потребують подальшого вивчення.

Доведено, що становлення і розвиток єврейських громадських установ відбувалися під впливом політики більшовицької партії, яка керувалася марксистсько-ленінською доктриною національної політики щодо національних меншин в Україні.

Встановлено місце, роль і значення створення єврейських секцій, єврейських наукових і культурних установ в УСРР, проаналізовано їхні здобутки і нерозв’язані проблеми. Доведено, що недооцінювання проблем розвитку цих органів стало одним із чинників занепаду єврейського культурного життя наприкінці 20-х років.

Детально продемонстровано, що організаційний розвиток єврейських установ у соціальній і суспільно-політичній галузях в УСРР був складним, суперечливим і сповненим вад; структура часто і невиправдано зазнавала змін, які здебільшого не відбивалися позитивно на їхній роботі.

Комплексно досліджено процес формування політики більшовиків щодо єврейського населення України в 1921-1929 роках, проаналізовано найважливіші законодавчі й інші нормативні акти, що були прийняті в цей період. У результаті сформульовано висновки щодо відповідності офіційної політики до реалій боротьби з єврейськими громадами та установами.

Підтверджено, що ідейно-політичний вплив більшовицької партії, класовий характер економічної політики стали негативними чинниками розвитку єврейського життя в УСРР.

Практичне значення дисертації полягає у тому, що її матеріали можуть бути використані у вузівських і шкільних підручниках, краєзнавчій і просвітницькій роботі. Вони стануть у нагоді в розробці нормативних і спеціальних курсів з єврейської історії та культури, історії іудаїзму. Результати й висновки дисертаційного дослідження можна використати у розробці та впровадженні окремих напрямів національної політики в Україні, в наукових розробках і комплексних дослідженнях проблем міжетнічної та міжконфесійної толерантності та злагоди в українському суспільстві.

Серед питань, котрі потребують свого якнайшвидшого вирішення, – забезпечення реальних, а не декларативних кроків щодо захисту національних меншин, аналіз сучасного стану політики органів центральної та місцевої влади щодо різних національностей і запобігання дискримінації за національною ознакою. Тому з врахуванням актуальності та особливого значення проблеми результати проведеного дослідження можуть доповнити окремі елементи програми побудови в Україні мирного етнічно полікультурного суспільства, в якому поважаються права представників усіх етнічних та релігійних груп.

Особистий внесок здобувача полягає у створенні на основі аналіза великого масиву літератури та архівних джерел, в тому числі введених до наукового обігу вперше, картини участі євреїв у соціальних та суспільно-політичних змінах, котрі відбувалися у радянському суспільстві в період 20-х років ХХ ст. Автором запропоновані нові концептуальні підходи до висвітлення становища євреїв України періоду непу.

Апробація результатів дослідження відбувалася у формі повідомлень та доповідей на міжнародних і республіканських конференціях, семінарах, симпозіумах. Зокрема, на міжнародній конференції «Європа у ХХ ст.: шлях від війни до миру” (м. Харків, 12-18 травня 1996 p.), V міжнародній конференції “Єврейська історія та культура в країнах Центральної та Східної Європи” (м.Київ, 1998), VIII міжнародній конференції по іудаїці (м.Корольов, 2000), міжнародній конференції “Десять років єврейського національного відродження в пострадянських країнах: досвід роботи, перспективи” (м.Київ, 2001), VII міжнародній щорічній міждисциплінарній конференції по іудаїці (Москва, 2000), Відкритому форумі робітників єврейської освіти «Єтрог-5761» (Київ, 2001), міжнародній конференції “Катастрофа Європейського Єврейства під час Другої cвітової війни: Рефлексії на межі століть” (Київ, 2000), IX міжнародній щорічній міждисциплінарній конференції по іудаїці (Москва, 2002), VIII Конгресі Европейської Асоціації гебрейських досліджень у Москві, конференції Міжнародного Інституту соціальної історії у Гаазі (м. Гаага, 2002), конференції Центру гебраїстики та єврейських досліджень (м.Оксфорд, 2007). Результати дослідження доповідалися на науково-теоретичних конференціях у Київському та Харьківському національних університетах, Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України. Крім того, основні положення дисертації були доведені до наукової громадськості шляхом публікації у наукових збірниках Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України, Бюлетені Української асоціації релігієзнавців і Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.Сковороди НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Харківського державного педагогічного університету ім. Г.Сковороди, Дніпропетровського національного університету, Мелітопольського державного педагогічного університету, Запорізького державного університету. Загалом концепція та основні положення дослідження розглядалися на 30 конференціях, засіданнях “круглих столів” (міжнародних, всеукраїнських). Дисертація обговорювалася у відділі єврейської історії та культури Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України і була позитивно оцінена критикою.

Публікації. Основний зміст дисертації опубліковано в двох монографіях та 22 статтях у фахових виданнях. Основні результати дослідження були також опубліковані у виданнях науково-теоретичного і громадсько-політичного альманаху “Грані”, Наукових записках Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім.І.Ф.Кураса НАН України, Бюлетені Української асоціації релігієзнавців і Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.Сковороди НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Харківського державного педагогічного університету ім. Г.Сковороди, Дніпропетровського національного університету, Мелітопольського державного педагогічного університету, Запорізького державного університету, Оксфордського центру єврейских досліджень.

Структура дисертації обумовлена метою, завданнями та головними напрямами дослідження. Робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (62 с., 1007 найменувань) та додатків. Повний обсяг роботи – 445 сторінок, з них основного тексту – 376 сторінок.

Подобные работы
Городецький Олександр Володимирович
Національна політика Радянської держави щодо польського населення Півдня України (19211929 рр.).
Олійник Микола Миколайович
Становлення і діяльність профспілок в умовах розвитку приватного підприємництва в Україні (1921- 1929 рр.)
Мазур Василь Митрофанович
Кооператитвний рух у національних районах Української СРР (1921 - 1929 рр.)
Мазур Василь Митрофанович
Кооперативний рух у національних районах Української СРР (1921- 1929 рр.)
Николаенко Николай Васильевич
Потребительская и промысловая кооперация в Крыму (1921 - 1929 гг.)
Паскаленко Владислав Євгенович
Заможне селянство в сільськогосподарській кооперації України (1921-1929 рр.): соціально-економічний аспект
Струк Зоряна Ігорівна
Українські виробничо-торгівельні кооперативи в Західній Україні (1921-1939 рр.)
Анісімов Вячеслав Валентинович
Земельні громади України (1921-1929 роки)
Сушко Олександр Олександрович
Становлення та функціонування приватного підприємництва в Україні періоду НЕПу (1921 - 1928 рр.): історико-теоретичний аспект
Іванцова Ніна Іванівна
Розвиток професійної робітничої освіти без відриву від виробництва у 1921—1930 рр. в Україні

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net