Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Медичні науки
Оториноларингологія

Диссертационная работа:

Васильєв Валерій Михайлович. Клініко-морфологічне обгрунтування патогенезу та лікування хворих на хронічний атрофічний сморідний риніт : Дис... д-ра наук: 14.01.19 - 2009.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. Хронічний атрофічний сморідний риніт (озена) є важким хронічним захворюванням, яке вражає переважно дітей, молодь та осіб працездатного віку, суттєво обмежує їх можливості вільного спілкування, кращого працевлаштування і значно погіршує якість життя людини. Більшість хворих страждають на озену протягом всього життя.

Захворювання розповсюджене по всьому світу, але є місцевості та країни, в яких хронічний атрофічний сморідний риніт (ХАСР) зустрічається значно частіше: Китай, Японія, країни Південно-Східної Азії; в Європі – Греція, Іспанія, Польща, Німеччина, Україна, Білорусь, Росія (західні регіони). Останнім часом з’явилися наукові повідомлення про випадки захворювання у країнах, де озена раніше діагностувалась вкрай рідко – Фінляндія, Франція, Данія, Англія, США ( 1999; ., 2002; et al, 2004; Alexandre M., Brette M.D., 2006). В зарубіжній літературі значно збільшилась кількість робіт, присвячених ХАСР, що свідчить про підвищення зацікавленності до даного захворювання ( Segal N., Puterman M., 2005,
).

Незважаючи на те, що вивчення даної проблеми продовжується багато років, вона до цього часу практично не вирішена, оскільки залишаються не з’ясованими найголовніші питання: по-перше, не визначені причини і механізми виникнення та розвитку захворювання, а по-друге, відсутні ефективні методи лікування хворих (Л.А. Зарицкий, К.М. Губина, 1977; И.А. Курилин, В.М. Васильев, 1982; И.А.Крилов,1988; В.И. Диденко, 2001, 2005; В.Р Чистякова, Л.В. Торопшина, 2001; Zakrzewski J., 1993; 1999; 2002; , 2002; 2005; Dutt S.N., Kameswaran M., 2005).

У великій кількості робіт, присвячених патогенезу ХАСР, домінують дві точки зору – інфекційна теорія, що пов’язує виникнення захворювання з потраплянням на слизову оболоку (СО) носа клебсієли озени (КО), та теорія гіпосидерозу, яка відносить ХАСР до різновиду залізодефіцитних станів. Обидві теорії мають свої як позитивні, так і негативні сторони, але з позицій кожної з них окремо неможливо обгрунтувати типові особливості клінічного перебігу озени. Прибічники цих теорій проводили лікування хворих з використанням лише антимікробних препаратів або ж застосовували тільки препарати заліза і не отримали стійких позитивних результатів (А.П. Красильников, М.В. Мякинникова, И.А. Крилов, 1974; Коновальчиков Г.Д., Овчаренко Т.М., Крылов И.А., 1990; Крылов И. А., Израитель Н. А., 1999; В.А.Петряков, 2005; Krzeska-Malinowska I., Held-Ziolkowska M., 2006).

Важливе значення має також те, що до нинішнього часу не висвітлені питання класифікації озени з урахуванням та співставленням клінічних, патоморфологічних і лабораторних даних; не відпрацьовані і не мають загального розповсюдження методичні підходи для застосування патогенетично обґрунтованих способів лікування хворих; потребують вдосконалення методи хірургічної рекалібровки носових ходів; не визначені критерії для підбору оптимальних імплантаційних матеріалів.

Слід також враховувати, що нині в Україні (та й загалом у світі) зростає число залізодефіцитних та імунодефіцитних станів (СНІД, техногенно-індукованний імунодефіцит тощо), судинних порушень, які є підґрунтям для розвитку озени. За даними ВООЗ від залізодефіциту потерпає кожен п’ятий мешканець земної кулі, і при цьому проблема дефіциту заліза залишається актуальною не тільки для країн, що розвиваються, а й для високорозвинених держав (С.В.Видиборець, 2004).У Центральній та Східній Европі 10-12% жінок та 3-8% чоловіків страждають на залізодефіцитну анемію. Серед осіб молодого (ювенільний період) віку 50% мають латентний дефіцит заліза чи залізодефіцитну анемію, а серед жінок дітородного віку – 30%. За даними МОЗ України поширеність залізодефіцитної анемії у нашій державі та захворюваність на неї складає 1163,9 на 100 тис. серед всього населення і 3598,6 – серед дітей (С.М.Гайдукова, С.В.Видиборець, І.В.Колесник, 2001).

Враховуючи те, що озена виникає частіше всього в дитячому та молодому віці, а в патогенезі захворювання порушення обміну заліза має суттєве значення, наведені факти стосовно зростання частоти залізодефіцитних станів серед населення країни засвідчують умови для збільшення захворюваності також і на хронічний атрофічний сморідний риніт. Все вищесказане аргументує актуальність обраного напрямку досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної тематики кафедри оториноларингології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця „Розробка та впровадження нових технологій для вдосконалення методів діагностики та лікування захворювань вуха, носа, приносових пазух, глотки, гортані, трахеї і стравоходу” (№ державної реєстрації 0103 U 4000882).

Мета дослідження – надати клініко-морфологічне обгрунтування патогенезу і лікування хронічного атрофічного сморідного риніту (озени).

Завдання

  1. З`ясувати вірогідну роль клебсієли озени в патогенезі захворювання на підставі даних мікробіологічних досліджень вмісту носової порожнини.

  2. Встановити прояви та поширеність сидеропенічного синдрому у хворих на озену шляхом проведення комплексних клінічних і біохімічних досліджень.

  3. Вивчити особливості патоморфологічних змін слизової оболонки носа при озені із задіянням комплексного структурного аналізу (зокрема - електронної мікроскопії).

  4. Розробити концепцію патогенезу озени на підставі результатів проведених клініко-лабораторних і морфологічних досліджень.

  5. Запропонувати клініко-морфологічну класифікацію озени з урахуванням особливостей сучасного перебігу захворювання та даних комплексних досліджень.

  6. Розробити та апробувати патогенетично обгрунтовані підходи до лікування хворих на озену

  7. Удосконалити метод хірургічного звуження патологічно розширених носових ходів у пацієнтів з хронічним атрофічним сморідним ринітом.

  8. Визначити ефективність застосування запропонованих методів лікування хворих на озену на підставі оцінки віддалених результатів і розробити практичні рекомендації для лікування та профілактики хронічного атрофічного сморідного риніта.

Об’єкт дослідження хронічний атрофічний сморідний риніт, етіологія, патогенез, лікування.

Предмет дослідження – клініко-лабораторні прояви озени, вміст носової порожнини, залізо сиворотки крові, патоморфологічні картини слизової оболонки носа, дані ринопневмометрії, ольфактометрії, транспортної функції слизової оболонки.

Методи дослідження: клінічні, інструментальні, лабораторні, морфологічні (оглядові гістологічні, селективні гістохімічні, електронномікроскопічні) і статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на Україні та в світі на основі результатів комплексних досліджень представлено клініко-морфологічне обгрунтування патогенезу хронічного атрофічного сморідного риніту як «інфікованого гіпосидерозу».

Вперше:

- доведено, що у хворих на хронічний атрофічний сморідний риніт одночасно має місце порушення обміну заліза (сидеропенія) та інфікування порожнини носа клебсієлою озени;

розроблено концепцію патогенезу озени, згідно з якою виникнення захворювання відбувається внаслідок послідовного впливу на організм і слизову оболонку носа двох чинників – сидеропенії та інфекції;

визначено, що порушення обміну заліза є початковим фоновим процесом, який створює підгрунтя для реалізації патологічного впливу клебсієли озени;

з’ясовано особливості патоморфологічних змін слизової оболонки носа при озені на внутрішньоклітиному рівні з задіянням комплексного структурного аналізу і зокрема електронної мікроскопії, що дало можливість визначення морфогенезу захворювання;

розроблено нову клініко-морфологічну класифікацію озени при якій виділяються 3 стадії захворювання – початкову, явну та умовно-регресивну, яка виходить з результатів клінічних, бактеріологічних, біохімічних, відеоендоскопічних, патоморфологічних та функціональних досліджень;

розроблено патогенетично обгрунтований метод комбінованого лікування хворих на озену;

використано в якості імплантата консервовану тверду мозкову оболонку для хірургічної рекалібровки патологічно розширених носових ходів;

удосконалено методику хірургічного лікування озени за рахунок відновлення атрофованого заднього відділу нижньої носової раковини шляхом введення імплантату (трубки чи згортка) з консервованої твердої мозкової оболонки при хірургічному лікуванні хворих на озену;

вперше в Україні та в країнах СНД описано та задокументовано відеоендоскопічні картини носової порожнини при різних стадіях озени.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблена теорія патогенезу озени дозволила обгрунтувати і впровадити в практику новий метод комбінованого лікування хворих на хронічний атрофічний сморідний риніт.

Оптимізовано діагностичну та лікувальну тактику надання допомоги хворим на озену, шляхом застосування обов’язкового клініко- діагностичного алгоритму комплексного лабораторного обстеження і формулювання патогенетичних методів лікування.

Розроблено нову клініко-морфологічну класифікацію озени.

Створено атлас відеоендоскопічних змін носової порожнини у хворих на озену.

Розроблено консервативні та комбіновані методи лікування хворих на озену залежно від стадії захворювання.

Удосконалено методики хірургічних втручань по рекалібровці патологічно розширених носових ходів.

Показано високу ефективність застосованих патогенетично обгрунтованих комбінованих методів лікування хворих на озену.

Проведено інформативне та практичне забезпечення широкого розповсюдження в практиці охорони здоров’я розроблених ефективних методів лікування хворих на хронічний атрофічний сморідний риніт.

Впровадження результатів досліджень. Результати роботи – розроблені методики комплексного обстеження і патогенетичного лікування хворих на хронічний атрофічний сморідний риніт – впроваджені в практику ЛОР-відділення і в повсякденну діяльність міської поліклініки Олександрівської клінічної лікарні (м. Київ) та у навчальний процес клінічних баз кафедри оториноларингології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Дані патоморфологічних досліджень слизової оболонки носа при озені задіяні у роботі Інституту екологічної патології людини (м. Київ) і лабораторії ендоекології та техногенно-індукованої патології Інституту сорбції та проблем ендоекології НАН України.

Розроблені методичні рекомендації, публікації, деклараційні патенти на винаходи, виступи дисертанта на різних форумах протягом кількох десятиліть сприятимуть широкому застосуванню розроблених методів лікування хворих на озену в практику закладів охорони здоров`я України.

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок автора роботи полягає насамперед в проведенні багаторічних клінічних, лабораторних обстежень, спостережень та лікування 338 хворих на ХАСР. Вивчення проблеми озени було започатковане проф. І.А.Куриліним, який в 1963 році здійснив перші хірургічні втручання в порожнині носа при озені. З квітня 1966 року і до нинішнього часу всі дослідження та лікування хворих на ХАСР були виконані автором представленої роботи. Разом з науковими консультантами – д. мед. н., проф. О.М.Науменком та д. мед. н. В.П.Терещенко було сплановано та розроблено організаційно-методичні аспекти виконання клінічних, лабораторних і патоморфологічних досліджень. Здійснивши патентно-інформаційний пошук і проаналізувавши численні літературні дані та підсумувавши результати власних досліджень, автор обгрунтував нову концепцію патогенезу хронічного атрофічного сморідного риніту, яка полягає в послідовній дії на організм двох патологічних факторів – сидеропенії та інфікування порожнини носа клебсієлою озени. Ця концепція виникнення та розвитку озени отримала назву теорії «інфікованого гіпосидерозу».

Виходячи з результатів клінічних і патоморфологічних досліджень, автор запропонував нову клініко-морфологічну класифікацію озени, при якій виділяються 3 стадії захворювання – початкова, явна та умовно-регресивна, і вперше описав відеоендоскопічні картини носової порожнини при різних стадіях цього захворювання.

Автор розробив і впровадив в практику охорони здоров’я патогенетичні методи консервативного та комбінованого лікування хворих на озену, модифікував хірургічний метод рекалібровки (звуження) порожнини носа з відновленням атрофованого заднього відділу нижньої носової раковини і вперше застосував в якості імплантату консервовану тверду мозкову оболонку. Автор самостійно прооперував 195 хворих на озену і довів високу клінічну ефективність запропанованих методів, вивчивши віддалені результати лікування у 311 пацієнтів в терміни від 1 до 5 років.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на: ІХ (Київ, 2000 р.) та X з’їздах (Судак, 2005р.) оториноларингологів України; Щорічних традиційних конференціях оториноларингологів України (2003, 2004, 2006, 2007, 2008 рр.); ІІ з’їзді оториноларингологів Білорусії (Мінск, 1984 р.); засіданні Товариства оториноларингологів м.Києва та Київської області (Київ, 2008 р.), засіданнях кафедри оториноларингології НМУ імені О.О. Богомольця (Київ, 2007, 2008 рр.); засіданні РПК «Оториноларингологія» (Миргород, 2007 р.).

Публікації. За темою дисертації загалом опубліковано 40 наукових робіт: статей у наукових журналах – 24, в т.ч. одноосібних – 15, в матеріалах і тезах конференцій – 13 (одноосібних – 5). У виданнях, рекомендованих ВАК України – 25 робіт, з числа яких є 3 деклараційні патенти на винахід. Також наявні методичні рекомендації, інформаційний лист та раціоналіоналізаторська пропозиція.

Подобные работы
Шевчук Юрій Вікторович
Хронічний тонзиліт (питання патогенезу та лікування)
Самойленко Сергій Сергійович
Особливості клініки, діагностики та лікування хворих на ранніх стадіях інфільтративного раку гортані
Александрова Марія Геннадіївна
Діагностика та лікування алергічного риніту у шахтарів Донбасу
Чащева Олена Георгіївна
Клініко-імунологічні аспекти в діагностиці та лікуванні дітей з сенсоневральною приглухуватістю
Сидоренко Наталія Миколаївна
Хронічні риносинусити хламідійної етіології: діагностика та лікування
Мавров Генадій Іванович
Репродуктивна функція у хворих на сечевостатевий хламідіоз і мікоплазмоз: оцінка стану, лікування та профілактика порушень
Кіщук Василь Васильович
Клініко-імунологічні підходи до оцінки функціонального стану піднебінних мигдаликів для діагностики та лікування хворих на хронічний тонзиліт
Шушляпіна Наталія Олегівна
Особливості діагностики та лікування хронічного фарингіту у ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанціїї
Євчев Федір Дмитрович
Удосконалення діагностики та лікування хворих з рецидивними пухлинами і регіонарними метастазами раку гортані
Троян Василь Іванович
Діагностика та лікування хворих на злоякісні пухлини гортанної частини глотки

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net