Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Філософські науки
Етика

Диссертационная работа:

Савранська Наталія Олександрівна. Етико-філософський аналіз благодійності. : Дис... канд. наук: 09.00.07 - 2008.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність та доцільність теми дослідження. У ХХ сторіччі благодійність набрала величезного розмаху. Через подібну діяльність благодійники спрямовують свої зусилля на вирішення суспільних проблем та покращення якості життя громад. В Україні із набуттям нею своєї незалежності благодійною діяльністю починають займатися бізнес-компанії, відомі особи, заможні та пересічні громадяни. На проблеми благодійності все частіше починають звертати свою увагу і перші особи держави. Особливої актуальності благодійна діяльність набуває тоді, коли держава на практиці не може виконати покладених на неї соціальні функції. А українська держава сьогодні знаходиться саме в такому становищі.

Благодійність постійно перебуває в центрі дискусій громадськості, науковців, політиків, державних службовців, активістів громадського сектору. Однак, ставлення до неї та до практик її реалізації в сучасному суспільстві є неоднозначним. З одного боку, благодійна діяльність сприяє вирішенню суспільних проблем та покращенню якості життя громад, але, з іншого боку, за благодійними програмами та акціями можуть бути завуальовані власні інтереси їх організаторів, що також може призводити до певних зловживань. Викликає дискусії і вплив благодійності на благоотримувачів та сучасні методи її реалізації.

В умовах сучасного розвитку етичної думки, особливо актуальними стають прикладні етичні дослідження, спричинені особливо неоднозначними соціальними практиками, з приводу яких залишаються питання про гідні способи їх практичного вирішення. З іншого боку, сучасна філософська думка особливу увагу приділяє дослідженням "Іншого" та дійсності суб'єкт-суб'єктних стосунків, які можуть бути реалізовані і в благодійній діяльності як безпосередньому піклуванні про "Іншого". Таким чином, функціонуюча в суспільстві практика благодійності вимагає свого теоретичного обґрунтування та аналізу.

Якщо звернутися до досліджень благодійності відомими в історії філософії та культури фахівцями, то можна констатувати їх багатоманітність та різноплановість. До аналізу проблем благодійної діяльності зверталися такі відомі західні філософи та мислителі як Сенека, Б. Мандевіль, Г.В.Ф. Гегель, К. Маркс, Ф. Енгельс, П. Лафарг, Дж. Мілль, А. Карнегі, Г. Форд, В. Франклін. Вони аналізували різні аспекти благодійності, проблеми пов'язані з її реалізацією, її соціальними впливами. Значного розвитку на Заході дискусії стосовно благодійності отримали у ХХ ст., особливо в Сполучених Штатах Америки, де приватна філантропія набула колосального розмаху (Р. Бах, Т. Бродхед, К. Маккарті, Б. Сіверс, Дж. Сорос та ін).

В Росії дослідження благодійності також мають досить тривалу історію. Ще в ХІХ ст. проводились дослідження допомоги нужденним й діяльності благодійних товариств та установ Росії, в тому числі діючих на сучасних українських землях (В. Дерюжинський, П. Єфименко та інші). Розгляду морального аспекту функціонування благодійності приділили увагу Л. Толстой та Ф. Достоєвський. У сучасній Росії теж існують досить глибокі розробки у дослідженні благодійності, хоча за радянських часів, як і в Україні, такі дослідження проводилися дуже рідко. Серед дослідників цієї теми можна виділити А. Векслер, Н. Загорулько, Б. Модель, І. Модель, М. Потапенко, Г. Тульчинського. Наприкінці 80-х років ХХ століття (в часи радянської перебудови) з етичною критикою благодійності виступив А. Гусейнов. Дослідження цієї проблеми проводив і відомий російський етик Р. Апресян.

В той же час, українські сучасні дослідники свою увагу звертають переважно на історично-хронологічний аспект благодійності (О. Донік, В. Корнієнко, Т. Курінна, Т. Ніколаєва, С. Поляруш, Ф. Ступак, І. Суровцева, О. Ткаченко, К. Шихова). М. Дмитрієнко та О. Ясь аналізують не лише історію розвитку благодійності в світі та в Україні, а також роблять спробу розглянути і ситуацію з благодійністю в СНД у післярадянський період.Соціологічні дослідження різних аспектів сучасної української благодійності проводяться здебільшого громадськими організаціями та, часто, вони спрямовані на власні потреби представників самого громадського сектору.

На основі результатів, отриманих вищезгаданими авторами та досліджень, що присвячені загальнотеоретичним та методологічним проблемам етико-філософської науки (Аристотеля, Г. Бесс, М. Вебера, Г.В.Ф. Гегеля, Т. Гоббса, І. Канта, Т. Адорно, М. Якоб та ін.), класичних та новітніх досліджень принципів та цінностей пов'язаних з благодійністю, таких, як справедливість, милосердя, любов, відповідальність (відповідно, Н. Бердяєва, М.Бубера, Д. Гільдебранда, Г. Йонаса, Е.Левінаса, К. Л'юіса, Е.Макінтайра, П. Рікера, Дж. Ролза, Е.Фрома, О. Гьоффе, А.Швейцера та А. Прокоф'єва, а також вітчизняних науковців: Т. Василевської, А.Єрмоленка, С. Кримського, В. Малахова,), стає можливим проведення систематичного етико-філософського аналізу благодійності.

Хоча з приводу моральної кваліфікації благодійності немає єдності думок ні в суспільстві, ні в теоретичних дослідженнях різних часів, тим не менш, ця тема не є достатньо дослідженою. Непроясненою залишається природа благодійної діяльності, її сутнісні особливості, недостатньо показана кореляція поняття "благодійність" з поняттями "філантропія", "спонсорство", "меценатство", "милостиня". Малодослідженим залишається те, які моральні цінності втілює та пропагує благодійність та те, яких конкретних форм вона сьогодні набуває.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Наукові проблеми державотворення України", науково-дослідної роботи філософського факультету № 01БФ01-01 "Філософська та політична освіта в Україні на перетині тисячоліть", науково-дослідницькою тематикою кафедри етики, естетики та культурології філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення визначальних рис благодійності, її історії, природи, аналіз благодійності в контексті моралі й дослідження її сучасних форм реалізації.

Досягнення поставленої мети дослідження передбачає вирішення таких завдань:

в дослідженні історичних типів благодійності виявити особливості її сучасного типу;

визначити необхідні базові поняття для її дослідження та уточнити співвідношення змістів цих понять;

в аналізі теоретичних підходів щодо розгляду благодійності виявити характерні особливості "справжнього" та "девіантного" типів, а також розглянути специфіку її сучасних досліджень;

виокремити морально-етичні принципи, що регулюють функціонування благодійності;

проаналізувати конкретні форми реалізації благодійності та її функції у сучасному суспільстві.

Об’єкт дослідження – благодійність як форма суспільної діяльності.

Предметом дослідження є морально-етичний аспект благодійності.

Методами дослідження стали ретроспективний метод (використаний для виявлення історичних типів благодійності), методи типологізації та класифікації (завдяки яким виявляється типове для благодійної діяльності, класифікуються її теоретичні моделі та виокремлюються цінності, які вона втілює), компаративний метод (дозволяє для виокремлення специфіки сучасної благодійності порівняти її з попередніми типами), метод каузальності застосовано для виявлення залежності моделі благодійної діяльності від превалювання тієї чи іншої моральної цінності, завдяки методу узагальнення та описовому методу опрацьовано фактичний матеріал дослідження (конкретні випадки реалізації благодійності), аналітичний метод використовується для аналізу конкретних форм реалізації благодійності та виявлення її функцій.

Наукова новизна полягає у тому, що вперше у вітчизняній етиці здійснено спробу систематичного етико-філософського дослідження благодійності шляхом проведення широкого аналізу природи благодійності та сучасних форм її реалізації.

Найважливішим теоретичним здобутком проведеного дослідження є, насамперед, постановка проблеми – аналізу морально-етичного аспекту благодійності, що дає змогу розширити предметне поле прикладної етики.

У результаті вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань обґрунтовано положення, що мають ознаки наукової новизни, а саме:

на основі дослідження історичних типів Західної благодійності (античного, християнського та новочасного) виявлено особливості її сучасного типу: раціоналізація, анонімність, інституалізація та професіоналізація тощо;

проведено диференціацію змісту понять "благодійність" та "філантропія"; уточнено співвідношення поняття "благодійність" з поняттями "благодіяння" та "милостиня", а також здійснено етичну експертизу понять, які застосовуються у нормативних документах, що регламентують благодійну діяльність;

вперше запропоновано диференціацію "справжнього" та "девіантного" типів благодійності, встановлено, що перша з них спрямована на благоотримувача (бенефіціарія), тоді як друга – на самого благодійника;

на основі аналізу недоліків і переваг благодійності, в якій превалює справедливість, милосердя чи любов, запропоновано модель індивідуальної благодійності, що об’єднує їх і є такою, що найповніше реалізує зміст моральних принципів та цінностей;

дістало подальший розвиток дослідження конкретних форм благодійності та було запропоновано їх класифікацію (індивідуальна, колективна особиста та професійна благодійність); уточнено, функції благодійності у сучасному суспільстві (послаблення існуючого соціального зла, покращення соціального становища в суспільстві, сприяння зростанню "соціального капіталу").

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони дають змогу по-новому осмислити благодійність в контексті моралі, виявити її соціальну значимість та етичний зміст. Також у дисертації пропонуються нові теоретико-методологічні підходи у дослідженні благодійності.

Одержані результати дають змогу розробити конкретні пропозиції, методики та заходи щодо оптимізації практичного вирішення питань пов'язаних з реалізацією благодійної діяльності (в тому числі пов’язаних з її ефективністю та спрямованістю, налагодженням її підтримки владою, розповсюдженням корпоративної філантропії, та залученням громадян до особистої участі у подібній діяльності).

Крім того, матеріали дисертації можуть бути використані під час розробки нормативних курсів та спецкурсів з етики та соціальної роботи.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою, здійснене на основі наукових праць вітчизняних та зарубіжних учених. Висновки і положення новизни одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дослідження оприлюднені на міжнародних конференціях "Дні науки філософського факультету" Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2006, 2007, 2008 рр.), Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Шевченківська весна" (2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Аксіологічні аспекти трансформації сучасного українського суспільства" (2007 р.) та вміщенні у фахових виданнях ВАК України.

Публікації. Впровадження результатів дослідження здійснювалося у формі наукових публікацій – чотирьох статтях, що були вміщенні у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України та опублікованих тезах виступів на 5 конференціях.


© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net