Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Філологічні науки
Фольклористика

Диссертационная работа:

П'ятаченко Сергій Васильович. Фолькористична діяльність П.О.Гнідича. : Дис... канд. наук: 10.01.07 - 2003.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми дисертації визначається тим, що постать Павла Гнідича не отримала в українській фольклористиці належного висвітлення, його науковий доробок протягом століття залишався на маргіналіях наукових зацікавлень. У пропонованій роботі вперше здійснено спробу системного розгляду фольклористичної діяльності Павла Гнідича, з’ясування світоглядних переконань і аналізу методологічних засад його наукової діяльності. Уперше подається біографія вченого, а також архівні фотопортрети науковця, які є першим кроком до формування іконографії П.Гнідича. Актуальністю позначена і проблема відтворення контексту наукової діяльності вченого та з’ясування його зв’язків із науковими центрами та окремими вченими й діячами культури.

Уведення в широкий обіг оригінальних наукових поглядів і багатої збирацької спадщини П.Гнідича видаються сьогодні особливо доцільними з огляду на пошуки сучасною Україною свого духовного обличчя.

Отже, актуальність і важливість теми, її недостатнє науково-теоретичне опрацювання та необхідність більш повного представлення в українській фольклористиці такого обдарованого вченого, як Павло Гнідич, зумовили вибір дисертаційного дослідження.

Об’єктом дослідження є фольклорні матеріали, опубліковані П.Гнідичем у п’ятитомному збірнику “Матеріалів з народної словесності Полтавської губернії” (Полтава, 1914-1915), що містить обрядову і необрядову пісенність, а також народну прозу. До аналізу залучено більше тисячі пісень та їх варіантів, а також більше сотні зразків прозових творів. Допоміжним джерелом є окремий ненумерований том “Матеріалів з народної словесності Полтавської губернії” – “Оповіді козаків” (Полтава, 1914), який містить автобіографічний, краєзнавчий і фольклорно-етнографічний матеріал, поданий місцевими селянами, а також етнографічно-публіцистичні нариси П.Гнідича, опубліковані в регіональних часописах. Основою для з’ясування фактів наукового, педагогічного та особистого життя стали архівні матеріали, спогади сучасників ученого, сільських старожилів, газетна хроніка, матеріали спеціально проведених автором дослідження польових експедицій слідами П.Гнідича.

Предметом дослідження є системне осмислення наукової спадщини П.Гнідича з огляду на його місце в історії української фольклористики та внеску в справу збереження народнопоетичних скарбів і розвитку методики збирання й публікації фольклору.

Мета дослідження полягає в усебічному аналізі фольклористичної діяльності П.О.Гнідича, з’ясуванні специфіки його наукової методології, окресленні контексту діяльності, визначенні його місця в історії української фольклористики, а також в уведенні у науковий обіг його практичної і теоретичної спадщини.

Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких конкретних завдань:

- увести у науковий обіг архівний, мемуарний, критичний матеріал, що торкається життя та наукової діяльності П.Гнідича;

- визначити науково-теоретичні й методологічні підвалини збирацької й видавничої діяльності вченого і їх зв’язок із його науковим світоглядом;

- дослідити ступінь збереження та функціональну еволюцію фольклорного матеріалу, записаного П.Гнідичем, простежити зміни у його поетиці та семантиці.

- на основі аналізу різноманітного в жанрово-тематичному, функціональному, структурному відношеннях фольклорного матеріалу зі збірника П.Гнідича довести, що прозовий і пісенний фольклор Роменщини, при усій його специфічності, є органічною складовою загальнонаціональної культурної традиції.

Окреслені завдання визначають також наукову новизну роботи, яка полягає у тому, що у пропонованій роботі вперше здійснено спробу системного розгляду фольклористичного доробку Павла Гнідича й з’ясування його світоглядних переконань і методологічних засад. Уперше подається біографія вченого, а також залучаються невідомі раніше джерела, робиться спроба формування іконографії вченого. Новизною позначена й спроба уведення П.Гнідича у контекст розвитку української фольклористики, а також трактування його постаті як національно свідомого українського вченого. Дослідником пропонується також відмова від русифікованого написання питомо українського прізвища вченого і передачі його згідно норм українського правопису.

Теоретико-методологічну основу дисертації становлять фундаментальні праці М.Костомарова, О.Потебні, І.Франка, Ф.Вовка, М.Грушевського та ін., які присвячені дослідженню українського фольклору. Для обґрунтування жанрово-тематичного аналізу використовувались окремі положення М.Максимовича, М.Драгоманова, П.Чубинського, Ф.Колесси, М.Возняка, М.Грушевського, О.Дея. Бралися до уваги також загальнотеоретичні концепції О.Веселовського, О.Потебні, В.Перетца, М.Дашкевича, В.Проппа, В.Петрова, К.Грушевської. Орієнтація на сучасні точки зору у фольклористиці зумовила звертання до робіт Р.Кирчіва, Н.Шумади, С.Мишанича, І.Денисюка, Ю.Крутя та ін.

Методами дослідження означеного матеріалу були історико-порівняльний і типологічний метод. Порівняльний аналіз використовувався на різних рівнях – етнографічному, національному і міжнаціональному рівнях. До аналізу залучався емпіричний матеріал з теорії й практики світового народознавства, зокрема, такого його підрозділу, як усна народна творчість, а також дані суміжних наук – етнографії, історії, мовознавства, теорії мистецтва тощо. У першому розділі дисертації застосовані елементи біографічного методу.

Теоретичне значення роботи полягає у тому, що вона є певним внеском у справу дослідження теорії українського фольклору, зокрема таких її напрямків, як теорія жанру, його специфіка, аналіз. Значенням роботи також є осмислення специфіки обраного П.Гнідичем локально-монографічного принципу фіксації фольклору.

Практичне значення дисертації пов’язане із уведенням у науковий обіг фольклористичної спадщини П.Гнідича, збагаченням історії науки матеріалами, що стали бібліографічною рідкістю, новими архівними матеріалами, доповненими сучасними записами. Суттєве значення має з’ясування зв’язків П.Гнідича з науковими осередками Москви, Петербурга, Полтави, Харкова, Ромен, а також із науковими, культурними, громадськими діячами того часу.

Дослідження фольклорних записів П.Гнідича дає можливість для більш повного осмислення народної культурної традиції, особливо її регіональних аспектів. Співставлення записів П.Гнідича з варіантами М.Максимовича, П.Куліша, П.Чубинського, О.Потебні, Г.Нудьги, В.Дубравіна та ін. дає можливість вивчення природного життя фольклорного тексту.

Окремі положення роботи можуть знайти подальший розвиток у працях фольклористів, етнографів, дослідників етнопедагогіки й етнопсихології, істориків і краєзнавців. Матеріали дисертації можуть бути використані в курсі вивчення усної народної творчості у вищих та середніх навчальних закладах, при написанні відповідних розділів підручників, навчальних посібників, енциклопедичних і довідкових видань, курсових і дипломних робіт.

Оскільки дане дослідження є першою спробою аналізу наукової спадщини П.Гнідича, то ступінь готовності окремих розділів і підрозділів до практичного використання різний. Окремі положення потребують подальшого уточнення, проведення додаткових спостережень, пошукової та аналітичної роботи. Зокрема, потребує уточнення наукова біографія вченого, а також сучасна трансформація сучасного фольклору даної місцевості.

Апробація результатів дисертації відбувалась паралельно з опрацюванням окремих її розділів. Результати досліджень доповідались на регіональних, всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях. Зокрема, фольклористична діяльність П.Гнідича на Роменщині як члена Полтавської вченої архівної комісії була темою виступів на наукових читаннях “Полтавська вчена архівна комісія та проблематика історії краю” (Полтава, 1993), на обласній науково-практичній конференції до 900-ліття першої літописної згадки міста Ромен “Ромен: історія, наука, культура” (Ромни, 1996) та науковій конференції до 100-річчя Полтавської вченої архівної комісії (Полтава,2003). Жанрово-тематичним аспектам фольклорного матеріалу зі збірника П.Гнідича були присвячені виступи на Днях української культури в Ягеллонському університеті (Краків, 1993), на обласній науково-практичній конференції “Регіональний принцип освоєння фольклорних традицій Сумщини” (Суми,1993), на Шостих Потебнянських читаннях (Суми,1998). Традиція дослідження варіантів народних пісень О.Потебнею та П.Гнідичем була темою виступу на Міжнародній науковій конференції “Традиції Харківської філологічної школи. До 100-річчя від дня народження М. Наконечного” (Харків,2000). Виступ “Оповіді козаків” Павла Гнідича як зразок народної документальної прози” був підготовлений на Всеукраїнську наукову конференцію “Документалістика на порозі ХХІ століття” (Луганськ, 2003).

Окремі матеріали дисертації лягли в основу кількох краєзнавчих нарисів, газетних публікацій, включені до програми з усної народної творчості для вузів, розробленої кафедрою української літератури Сумського державного педагогічного університету ім. А.С.Макаренка, використовувались для проведення спецкурсів, студентських конференцій, написання курсових і дипломних робіт студентами філологічного факультету.

Публікації. Загальний обсяг публікацій по темі дисертації – 3,8 друкованого аркуша, з них чотири статті опубліковані у фахових виданнях, їх загальний обсяг – близько 2 друкованих аркушів.

Особистий внесок дисертанта полягає у вивченні і системному аналізі фольклористичної спадщини вченого, а також у порівняльному аналізі пісенних і прозових зразків із збірника П.Гнідича, першій спробі формування біографії вченого. Внеском також є проведення експедицій слідами П.Гнідича, які дали додатковий фактичний матеріал для встановлення окремих фактів наукової біографії вченого, а також сприяли з’ясуванню часової динаміки фольклорних творів.

Зв’язок з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційне дослідження є підрозділом комплексної теми “Актуальні проблеми української літератури і фольклору” при Донецькому центрі української культури і літератури (98 – 1ВВ/63) Донецького національного університету.

Дисертацію обговорено і схвалено на засіданні кафедри української літератури і фольклористики Донецького національного університету.

Подобные работы
Підгорна Лілія Миколаївна
Фольклористична діяльність Миколи Костомарова (методологічний аспект)
Федас Валентина Володимирівна
Науково-теоретичні засади фольклористичної діяльності Михайла Максимовича
Сокіл Ганна Петрівна
Фольклористична діяльність Осипа Роздольського
Новак Валентина Іванівна
Фольклористична діяльність М.Т.Рильського
П'ятаченко Сергій Васильович
Фольклористична діяльність П.О.Гнідича
Іваннікова Людмила Володимирівна
Фольклористична діяльність Я. П. Новицького

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net