Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Медичні науки
Акушерство та гінекологія

Диссертационная работа:

Білик Наталія Миколаївна. Передчасне відшарування плаценти (механізми розвитку, лікувально-профілактичні заходи) : Дис... д-ра наук: 14.01.01 - 2008.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність проблеми. Особливу небезпеку виникнення масивних акушерських кровотеч викликає передчасне відшарування нормально розташованої плаценти (ПВНРП). Ця патологія в 30 % випадків є причиною материнської смертності (Глуховец Б.И., 2000; Parant O., 2000; Гайструк А.Н., 2006) та перинатальної патології і смертності (Kyrklund-Blomberg N.B. et al., 2001; Hladky K. et al., 2002).

За даними різних авторів ПВНРП зустрічається в 1,0-2,0% випадків (Ananth C.V. et al., 1999; Hladky K. et al., 2002), у 5,9 випадків на 1000 одноплідних вагітностей (Abu-Heija A. et al., 1998) та у 12,2 випадків на 1000 двійнят (Ananth C.V. et al., 2001), у 5,1% випадків передчасних пологів (Sheiner E. et al., 2002). Передчасне відшарування плаценти у 51,5% випадків викликає кровотечу під час вагітності (Nagayama C., 2006; Sacornbut E., 2007) та в більшості випадків веде до геморагічного шоку і ДВЗ-синдрому.

ПВНРП може бути у вагітних під час наступної патології: гестози, захворювання нирок, ізоімунний конфлікт між матір'ю та плодом, перерозтягнення матки (багатоводдя, багатоплідність, великий плід), захворювання судинної системи, цукровий діабет, захворювання сполучної тканини, запальні процеси матки, плаценти, аномалії розвитку або пухлини матки (підслизові, інтрамуральні міоми) (Sibai B.M., 2005). Безпосередньою причиною передчасного відшарування плаценти може бути: травма (Crossman N., 2004), раптове зменшення об'єму навколоплодових вод, абсолютно або відносно коротка пуповина, патологія скоротливої діяльності матки (Протоколи МОЗ України, 2004; Rasmussen S., 1999, 2001).

В останні роки доведено, що провідне значення у виникненні передчасного відшарування плаценти належить змінам судин, які є слідством пізніх гестозів вагітних, гіпертонічної хвороби (Chen C.L., 2000; Haram K. et al., 2000; Венцковский Б.М., 2005). За даними Глуховець Н.Б. (2002), основними етіологічними факторами передчасного відшарування плаценти є тяжкі гестози, висхідне бактеріальне інфікування плодового міхура, хронічний ендоміометрит. В якості сприятливих факторів мають значення: гематогенна інфекція плаценти, вади розвитку матки, міома матки, коротка пуповина, механічна травма, швидке вилиття навколоплодових вод у разі багатоводдя, вживання наркотиків, інтенсивне паління. Механічні та стресові фактори також мають певне значення, особливо коли поєднуються з вказаною патологією (Shumwaj J. et al., 1999; Reis P.M. et al., 2000).

Передчасне відшарування плаценти може бути причиною дистресу плода, синдрому затримки розвитку та антенатальної його загибелі (Oron T. et al., 2001; Hnat M.D. et al., 2002). Але найбільшу небезпеку для життя матері чинить кровотеча, геморагічний шок та ДВЗ – синдром, що можуть розвинутись під час даної патології (Серов В.Н., 2003).

В останні роки в зарубіжній літературі з’являються повідомлення про інфекційну природу походження передчасного відшарування плаценти (Malone F.D. et al., 1997). Причиною передчасного відшарування плаценти може бути антифосфоліпідний синдром (Бицадзе В.О., 2006; Isom K. et al., 2002).

Однак питання виникнення передчасного відшарування плаценти в акушерській практиці, особливо в плані етіопатогенезу та лікування вірусних плацентарних васкулітів, висвітлені недостатньо. Це певною мірою обумовлено відсутністю адекватних критеріїв для оцінки ефективності фармакотерапії передчасного відшарування плаценти. Для діагностики цієї патології використовують давно відомі інструментальні методи (ультразвукове дослідження, допплерівська сонографія, МРТ та ін.) (Nasu K. et al., 2002; Kihutani M., 2003). Однак, за допомогою цих методик ми лише констатуємо факт відшарування плаценти та визначаємо обсяг ураження, а причину, що сприяла виникненню цієї патології, встановити не можемо. Крім того виникають різні ургентні ситуації, коли ми не завжди можемо використати ці методи дослідження, що потребує розробки та впровадження нових діагностичних методик. Актуальним залишається питання пошуку чутливих тестів для контролю за ефективністю лікування ретрохоріальних гематом та локальних форм передчасного відшарування плаценти.

У зарубіжній та вітчизняній літературі зовсім не висвітлені тромбоцитарна та плазмово-судинна ланки гемостазу та стан мікрогемоциркуляторних порушень в системі мати-плацента-плід у разі передчасного відшарування плаценти. Також немає робіт, присвячених вивченню морфологічних змін в плаценті, спіральних артеріях, матці, які відбуваються під час розвитку цієї патології.

У літературі переважно описано лікування плацентарних васкулітів у разі гестозів другої половини вагітності та за гіпертонії. У той час як лікування плацентарних васкулітів вірусної етіології залишається мало з’ясованим.

Несвоєчасне та неефективне лікування передчасного відшарування плаценти збільшує відсоток хірургічного втручання за життєвими показниками (Кулаков В.И., 2004; Гайструк А.Н., 2006) та показник перинатальної захворюваності та смертності (Kyrklund-Blomberg N.B. et al., 2001), що потребує більш глибокого вивчення етіопатогенезу, розробки нових тестів для ранньої діагностики та ефективності фармакотерапії, а також впровадження нових методів профілактики та лікування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана праця є фрагментом науково-дослідної роботи, яка виконується на кафедрі акушерства та гінекології № 2 Одеського державного медичного університету “Профілактика, діагностика і терапія синдрому уповільнення росту і недостатності живлення плода при акушерській і гінекологічній патології”, номер держреєстрації 0106U010827.

Мета роботи та завдання. Зниження материнської та перинатальної захворюваності і смертності при передчасному відшаруванні плаценти шляхом розробки нових діагностичних критеріїв ризику виникнення і розвитку даної патології, створення на їх основі нових комплексів терапії та профілактики.

Завдання дослідження:

1. Провести ретроспективний аналіз частоти та наслідків передчасного відшарування плаценти в центральній частині України за останнє десятиріччя (1996-2006 рр.).

2. Вивчити стан тромбоцитарної, плазмово-судинної ланок системи гемостазу при гострому, підгострому та резидуальному періодах передчасного відшарування плаценти з визначенням порівняльної діагностичної цінності окремих показників гемостазу (плазміногену, антитромбіну ІІІ, фактору фон Вілленбранда ).

3. Розробити критерії для ранньої діагностики ретрохоріальних та ретроплацентарних гематом та патології хоріона і плода.

4. Розробити математичну модель прогнозування величини крововтрати у жінок з ретрохоріальними та ретроплацентарними гематомами.

5. З’ясувати особливості плодово-матково-плацентарної гемодинаміки при локальних формах передчасного відшарування плаценти та оцінити ефективність комбінування лікарських засобів.

6. Визначити особливості мікрогемоциркуляторних порушень в матці, плаценті, судинах при різному генезі передчасного відшарування плаценти та морфологічно оцінити ефективність комбінованої терапії.

7. Вивчити особливості розвитку новонароджених та дітей першого року життя у жінок з передчасним відшаруванням плаценти, стан новонароджених при застосуванні фармакотерапії ретрохоріальних і ретроплацентарних гематом та при профілактичному лікуванні жінок групи ризику його виникнення.

8. Дослідити вплив віддалених наслідків передчасного відшарування плаценти на сексуальну та репродуктивну функцію жінки та оцінити ефективність профілактичних засобів при лікуванні патологічних станів.

9. Розробити принципи терапії локальних форм передчасного відшарування плаценти в зв’язку з етіопатогенезом, алгоритм профілактичних заходів у вагітних групи ризику його виникнення та оцінити їх ефективність.

Об'єкт дослідження: перебіг вагітності та пологів у жінок з передчасним відшаруванням плаценти.

Предмет дослідження: епідеміологія, прогнозування, профілактика акушерських і перинатальних ускладнень перебігу вагітності, пологів, стану плода і новонародженого у разі передчасного відшарування плаценти.

Методи дослідження: загальноклінічні, інструментальні (ультразвукові, допплерометрія, кардіотокографія), імуноферментні (визначення рівня антитіл до кардіоліпіну, гормонів, активності показників гемостазу), гістологічні, математично-статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. У роботі науково обґрунтована судинна, гемостатична, інфекційна природа походження при тих чи інших формах та патогенетичних варіантах розвитку передчасного відшарування плаценти. Вивчені дані про можливий зв’язок окремих факторів, що приймають участь у формуванні системи гемостазу, шляхом порівняльного дослідження динаміки їх вмісту при гострих, підгострих та резидуальних формах передчасного відшарування плаценти. Вперше запропонована математична модель прогнозування величини крововтрати у вагітних з ретрохоріальними та ретроплацентарними гематомами. За допомогою методу визначення антитіл до кардіоліпіну вперше розроблені діагностичні критерії патології хоріона та плода на ранніх термінах вагітності. Вперше запропонований спосіб ранньої діагностики передчасного відшарування плаценти, що полягає у визначенні активності фактору фон Віллебранда. Вперше проведена комплексна оцінка стану системи гемодинаміки при локальних формах передчасного відшарування плаценти і показана ефективність комбінування лікарських засобів при різних етіогенних факторах передчасного відшарування плаценти, які можуть впливати на стан плодово-матково-плацентарного кровоплину. Вперше визначені питання, пов’язані зі станом матки і судин, шляхом детальних морфологічних досліджень при даній патології. На основі отриманих результатів розроблений алгоритм ведення, лікування вагітних з даною патологією та можливі шляхи її профілактики. В патогенезі розвитку передчасного відшарування плаценти вперше доведена значимість групи крові, ЦМВ, герпетичної та хламідійної інфекцій, комбінації змін активності фактора фон Віллебранда та антитромбіна ІІІ.

Практичне значення отриманих результатів. Висока інформативність та діагностична цінність активності фактору фон Віллебранда дозволяє рекомендувати її для діагностики ретрохоріальних гематом та передчасного відшарування плаценти, а також для оцінки ефективності фармакотерепії. Визначення рівня антитіл до кардіоліпіну в сироватці крові жінок дозволяє на ранніх етапах прогнозувати патологію хоріона та плода. Використання допплерометрії матково-плацентарного кровоплину вчасно виявить порушення в системі мати-плацента-плід при передчасному відшаруванні плаценти та буде здійснювати контроль за ефективністю фармакотерапії. З метою профілактики ендокринологічних порушень, гіперпластичних процесів ендометрію, аденоміозу у жінок з оперованою маткою в звязку з передчасним відшаруванням плаценти слід застосовувати лікувально-профілактичні засоби (КОК, аспірин, генікохель, оваріум-композитум). Використання математичної моделі прогнозування величини крововтрати у вагітних з ретрохоріальними та ретроплацентарними гематомами дозволить своєчасно проводити комплекс лікувально-профілактичних заходів з метою зниження материнської та перинатальної захворюваності та смертності.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано пошук, проведено аналіз літератури за темою дослідження, здійснено параклінічні дослідження щодо лабораторної та інструментальної діагностики передчасного відшарування плаценти, проведено патогістологічні дослідження плаценти, матки, судин, які відбуваються при різних варіантах передчасного відшарування плаценти, розроблено нові схеми лікування локальних форм ретрохоріальних та ретроплацентарних гематом з урахуванням етіопатогенезу, розроблено профілактичні заходи щодо виникнення цього важкого акушерського ускладнення.

Апробація матеріалів дисертації. Основні положення дисертації апробовано на міжкафедральному засіданні Вінницького національного медичного університету ім.М.І.Пирогова; Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні питання сучасного акушерства”, 2004 р., м.Тернопіль; міжнародному конгресі “Акушерство і гінекологія: новини року”, 2004 р., м.Тернопіль; науково-практичній конференції “Актуальні питання сучасного акушерства”, 2004 р., м. Вінниця.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 25 робіт, з них 20 у журналах, зареєстрованих ВАК України, 2 – у тезах конференції, 3 патенти на винахід.

Структура та об'єм дисертації. Дисертаційна робота викладена на 265 сторінках машинопису і складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, 9 розділів власних досліджень, обговорення, висновків та списку використаних джерел, який нараховує 306 джерел. Робота ілюстрована 72 таблицями та 30 малюнками.

Подобные работы
Загородня Олександра Сергіївна
Нові аспекти патогенезу та прогнозування передчасного відшарування нормально розташованої плаценти
Романенко Тамара Григорівна
Патогенетичні механізми дисадаптаційних порушень у системі мати-плацента- плід, їх прогнозування та корекція у жінок, які мешкають на територіях, забруднених радіонуклідами
Кожухар Ганна Володимирівна
Механізми розвитку і тактика ведення передчасних пологів у вагітних з наркотичною залежністю
Танько Ольга Петрівна
Клініко-патогенетичні механізми діагностики, лікування і профілактики ускладнень вагітності у жінок з хронічними гепатитами та при розвитку у них HELLP-синдрому (клініко-експериментальне дослідження)
Юрченко Ірина Вікторівна
Клінічне значення етапної діагностики природжених вад розвитку у дітей в оцінці ефективності заходів щодо їх попередження
Карлійчук Олександр Оксентійович
Запобігання розвитку інтраперитонеальних ускладнень після оперативних втручань на жовчевивідних шляхах завдяки колоносанаційним заходам (клінічно- експериментальне дослідження)
Шевцова Тетяна Іванівна
Особливості ранньої неонатальної адаптації та корекція порушень у дітей від матерів з передчасним відшаруванням нормально розміщеної плаценти
Фомочкіна Ірина Іванівна
Метаболічні механізми розвитку іммобілізаційного стресу та їх корекція
Митник Зіновій Миколайович
Остеопороз і остеопенічний синдром при хронічних захворюваннях печінки: чинники ризику, механізми розвитку, діагностика, лікування
Непорада Каріне Степанівна
Спільні механізми розвитку патологічних змін в окремих відділах системи травлення

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net