Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Педагогічні науки
Теорія і методика навчання та виховання (по областях і рівню освіти)

Диссертационная работа:

Скворцова Світлана Олексіївна. Методична система навчання учнів початкових класів розв'язування сюжетних математичних задач : Дис... д-ра наук: 13.00.02 - 2008.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність дослідження. В період соціально-економічних перетворень, що відбуваються в Україні, кардинальної перебудови усієї сукупності суспільних відносин, входження України в європейський та світовий простір є необхідним створення таких умов навчання і розвитку школярів, завдяки яким відбуватиметься виховання відповідальної особистості, що здатна на самоосвіту й самовдосконалення, вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, спроможна мислити критично. Водночас важливим сьогодні є набуття учнем набору певних компетентностей, необхідних для життя в суспільстві та швидкозмінному світі. Сюжетні математичні задачі є моделями життєвих ситуацій, пов’язувальною ланкою між різноманітними сюжетами реального світу і строгими формами математичних виразів і операцій. Сюжетні математичні задачі є полігоном для розпізнавання проблемних ситуацій, що виникають у довкіллі, які можна розв’язати математичними засобами, їх формулювання математичною мовою та розв’язування, використовуючи математичні знання, методи та способи. Таким чином, формуючи загальні способи і методи розв’язування сюжетних математичних задач, ми вчимо дітей на основі математичних знань певним чином діяти у ситуаціях, що виникають у повсякденному житті. Тому у Державному стандарті початкової загальної освіти в Україні (зі змінами та доповненнями, затвердженими колегією Міністерства освіти і науки України 20 жовтня 2005 р.) наголошується на формуванні у молодших школярів умінь розв'язувати задачі, що розкривають зміст арифметичних дій і відношень, залежності між величинами.

Пошуки моделей навчання розв’язувати сюжетні задачі, що адекватні сучасним вимогам суспільства, потребам та інтересам особистості, складають одну з актуальних проблем методики навчання математики. При цьому на перший план висуваються завдання розробки теоретичних основ методичної системи навчання розв’язування сюжетних задач стосовно таких категорій_ як цілі, зміст, методи, організаційні форми і засоби навчання. Питання про цілі розв’язування сюжетних задач є центральним в методиці навчання математики. Його вивченням займалися у різні роки В.А.Євтушевський, Н.О.Менчинська, М.І.Моро, Є.С.Ляпін, Л.М Фрідман та інші психологи і методисти. Розв’язування сюжетних задач розглядалося, переважно, як засіб формування системи математичних понять. Саме на цій основі й була розроблена М.В.Богдановичем методика розв’язування задач у початковій школі. Але на сучасному етапі розбудови шкільної математичної освіти на перший план висувається мета формування в учнів загального підходу, загального вміння розв’язувати різноманітні задачі. Отже, існує необхідність розробки методичної системи навчання розв’язування задач, яка б відповідала цій меті.

Вагомий внесок у розробку методологічних засад проблеми навчання розв’язувати математичні задачі, зокрема сюжетні, зроблено А.К.Артьомовим, О.М.Астрябом, М.О.Бантовою М.В.Богдановичем, Г.П.Бевзом, М.І.Бурдою, В.Л.Дроздом, О.С.Дубинчук, П.М.Ерднієвим, М.І.Зайкіним, Н.Б.Істоміною, М.Я.Ігнатенком, Ю.М.Колягіним, В.І.Крупічем, Є.І.Лященко, Д.М.Маєргойзом, Г.І.Мартиновою, В.І.Мішиним, М.Г.Моро, В.Н.Осинською, О.М.Пишкало, Г.І.Саранцевим, О.І.Скафою, З.І.Слєпкань, Н.А. Терешиним, Л.М.Фрідманом, Т.М.Хмарою, С.Є.Царьовою, В.О.Швецем та ін. У методичній літературі висвітлюються різні аспекти формування у молодших школярів умінь розв’язувати задачі. Серед них можна виділити: вдосконалення системи математичних задач, що пропонуються в початковій школі (М.В. Богданович, Г.П.Лишенко); озброєння учнів методами аналізу сюжетних задач: пропонується широке застосування опорних схем (С.М.Лисенкова, Г.І.Мартинова), схематичних рисунків (А.К.Артьомов, Н.Б.Істоміна, В.В.Малихіна, Л.Г.Петерсон, С.Є.Царьова), схем аналізу або синтезу – „дерев міркувань” (А.К.Артьомов, М.О.Бантова, М.І.Бурда, Г.І.Мартинова); формування уміння розв’язувати задачі різними способами (Г.Г.Шульга, Р.Н.Шикова), робота з перетворення задач після їх розв’язання (Л.І.Шорникова, С.Є.Царьова та інші); використання різних форм організації навчального процесу: диференційованої (О.В.Баринова, В.А.Мізюк), колективної (Є.С.Казько) та ін.

В роботах останніх років вчені наголошують, що кінцевою метою навчання розв’язування задач має бути формування загального уміння розв’язувати задачі, але окрему увагу слід приділяти й формуванню умінь розв’язування задач певних видів. Л.М.Фрідманом та С.Є.Царьовою визначено загальні напрямки роботи з формування умінь розв’язувати задачі (і загального, і умінь розв’язувати задачі певних видів), але детальні методичні розробки в літературі відсутні.

На відміну від зазначених авторів, які лише проголошують мету навчання розв’язування задач в початковій школі та характеризують напрямки її досягнення, питання про формування умінь розв’язування задач докладніше розроблено у системах розвивального навчання (І.І.Аргинська, Н.Б.Істоміна, В.В.Малихіна, В.В.Слугін, Е.І.Алексендрова). Але зміст та порядок розгляду сюжетних задач у системах розвивального навчання не відповідає чинній в Україні програмі, тому їх не можна безпосередньо застосувати в умовах традиційного навчання. Між тим, усі вони побудовані на основі діяльнісного підходу, двох діяльнісних теорій навчання – теорії Д.Б.Ельконіна і В.В.Давидова та теорії П.Я.Гальперіна. Причому, в багатьох дослідженнях доведено доцільність використання цих теорій для навчання розв’язування задач; зокрема, ефективність застосування теорії поетапного формування розумових дій П.Я.Гальперіна при формуванні в учнів початкових класів стратегії розв’язування сюжетних задач підтверджено Т.К.Горобець-Чмут, а застосування теорії змістовних узагальнень при навчанні розв’язування типових математичних задач в основній школі розглянуто В.Н.Осинською. Виходячи із психологічної сутності цих теорій, для формування загального вміння розв’язувати задачі найбільше придатною видається теорія П.Я.Гальперіна, а для формування вмінь розв’язувати задачі певних видів – теорія В.В.Давидова.

Перелічені підходи відображують важливі, але лише певні сторони дослідження проблеми навчання молодших школярів розв’язування сюжетних математичних задач і не охоплюють усі елементи методичної системи, спрямованої на формування умінь розв’язувати задачі. Не сприяє розробці цієї проблеми й те, що у вітчизняній методиці математики: 1) відсутня класифікація складених задач, в якій були б подані усі математичні структури задач, що їх доцільно пропонувати у початковій школі; 2) існують різні погляди на трактування поняття „уміння розв’язувати задачі”, на операційний склад „загального уміння розв’язувати задачі”; 3) не розкрито операційний склад уміння розв’язувати задачі певних видів; 4) залишилось осторонь питання про навчання комплексу дій, що складають ці уміння; 5) не досліджено динаміку формування в молодших школярів умінь розв’язувати задачі протягом всього навчання у початковій школі (з 1-го по 4-й клас) у повному обсязі задачного матеріалу початкового курсу математики. Між тим, різноманіття видів задач початкового курсу математики, з одного боку, надає можливість опрацювати кожну зі складових дій загального уміння спочатку на матеріалі простих, а потім і складених задач, а далі зосередити увагу на формуванні умінь розв’язувати задачі певних видів; а з іншого – вимагає застосування цілісної системи навчання молодших школярів розв’язування сюжетних задач, що містила б дві підсистеми: 1) формування загального уміння; 2) формування уміння розв’язувати задачі певних видів.

Отже, у працях наших попередників теоретично не обґрунтовано та не розроблено методичну систему навчання молодших школярів розв’язування сюжетних задач відповідно до вимог сучасного етапу розвитку освіти. Така система має бути спрямована на формування умінь розв’язувати задачі, що передбачає певну послідовність навчання дій, які складають загальне уміння та уміння розв’язувати задачі певних видів, на матеріалі задач окремих математичних структур з 1-го по 4-й клас.

Актуальність розробки такої системи підтверджується станом шкільної практики. Учні початкової школи зазнають серйозних труднощів у розв’язанні сюжетних задач, що також підтверджують результати проведеного нами констатуючого експерименту – в близько 74% учнів уміння розв’язувати задачі сформовано на низькому або середньому рівні. Це свідчить про недосконалість традиційної методики навчання розв’язування задач, що реалізована у чинних підручниках математики для початкової школи та застосовується вчителями. До того ж, Міністерством освіти і науки України здійснюється перехід на підручники нового покоління. На наше переконання, у їх основу варто покласти науково обґрунтовану методичну систему навчання розв’язувати сюжетні задачі, яка б враховувала визначені відповідно до сучасних вимог цілі, завдання і функції такого навчання.

Все вищезазначене свідчить про наявність суперечностей:

між соціальними вимогами щодо спрямування навчально-виховного процесу на формування в учнів загальнопредметних компетентностей, до яких належать і уміння розв’язувати задачі, та недостатнім рівнем сформованості таких умінь в учнів початкової школи;

між соціальним запитом щодо спрямування навчально-виховного процесу в особистісне русло, між потребами та інтересами учня і традиційними методами, формами й засобами навчання розв’язування задач;

між наявним станом теоретичної розробки проблеми формування вмінь розв’язувати задачі та практикою навчання молодших школярів розв’язування задач;

між необхідністю формування загального вміння розв’язувати задачі та спрямуванням навчання на запам’ятовування учнями способів розв’язування задач окремих математичних структур (не типових);

між проголошенням функції розвитку мислення при розв’язуванні задач та традиційними методами, засобами і формами роботи над задачами, нехтуванням вчителями дослідженням задач після їх розв’язання, тощо;

між необхідністю оволодіння молодшими школярами загальним умінням розв’язувати задачі та уміннями розв’язувати задачі певних видів, що суттєво впливає на успішність їх подальшого навчання у основній школі, та відсутністю у методичній науці відповідної системи, яка б передбачала формування цих умінь.

Таким чином, зростання актуальності проблеми навчання молодших школярів розв’язування сюжетних задач в умовах нової освітньої парадигми, а також недостатнє висвітлення цієї проблеми в методичній літературі обумовили вибір теми дисертаційної роботи, визначили її мету та завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження пов’язаний з темою науково-дослідної роботи кафедри педагогічних технологій початкової освіти Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського „Теорія і практика підготовки вчителів початкових класів до застосування новітніх педагогічних технологій” (рішення вченої ради університету, протокол № 5 від 25.12.2003) та Одеського обласного інституту вдосконалення вчителів „Особисто-орієнтовані психолого-педагогічні технології в сучасному освітньому просторі” (рішення вченої ради інституту, протокол № 1 від 29.12.2004). В дисертації використані результати, отримані при виконанні науково-дослідних робіт за темою № 0105U000190 „Професійно-педагогічні засади підготовки фахівців”, що входить до переліку наукових досліджень Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського.

Тема дисертації затверджена вченою радою Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського (протокол №2 від 30.09.2004) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні при АПН України (протокол №2 від 22.02.2005).

Мета і завдання дослідження. Згідно зі стратегічним напрямом Державного стандарту початкової загальної освіти, метою дослідження є теоретичне обґрунтування і побудова методичної системи навчання молодших школярів розв’язування сюжетних задач.

Відповідно до мети дослідження поставлені такі дві групи завдань:

До першої групи належать теоретичні й науково-методичні завдання, пов’язані з розробкою теоретичних основ методичної системи навчання молодших школярів розв’язування сюжетних задач:

  1. Проаналізувати стан дослідження поняття „задача” і діяльності з розв’язування задач у педагогіці і психології.

  2. Проаналізувати стан проблеми формування вмінь розв’язувати задачі в молодших школярів у педагогічній теорії та практиці, а також з’ясувати причини недоліків у навчанні дітей розв’язування задач. Виділити психолого-педагогічні засади і сформулювати методичні вимоги до навчання розв’язування задач.

  3. Охарактеризувати систему умінь розв’язувати сюжетні задачі, які мають бути сформовані в початковій школі, і визначити операційний склад цих умінь.

  4. Розробити і науково обґрунтувати теоретичну концепцію методичної системи навчання молодших школярів розв’язування сюжетних задач.

Друга група завдань пов’язана з практичною реалізацією теоретичних положень дослідження:

  1. Розробити компоненти методичної системи навчання молодших школярів розв’язування задач:

методику формування в молодших школярів загального уміння розв’язувати прості і складені сюжетні задачі;

методику формування в молодших школярів умінь розв’язувати задачі певних видів.

  1. Експериментально перевірити результативність пропонованої методичної системи формування в молодших школярів загального вміння й умінь розв’язувати задачі певних видів.

Об’єктом дослідження є процес навчання математики в початковій школі.

Предмет дослідження – методична система формування в молодших школярів умінь розв’язувати сюжетні математичні задачі протягом навчання з 1-го по 4-й клас.

Методи дослідження. Теоретичною основою дослідження послужили теоретико-методологічні положення теорії пізнання, теорії системного і комплексного підходу та їх застосування до навчання математики (В.І.Крупіч, В.С.Ледньов, А.М.Пишкало, З.І.Слєпкань та ін.); діяльніснісного підходу, загальнопсихологічної теорії діяльності, діяльнісних теорій навчання (Л.С.Виготський, П.Я.Гальперін, В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін, О.М.Леонтьєв, В.В.Репкін, Н.Ф.Тализіна та ін.); особистісно орієнтованого підходу, теорії проблемного, розвивального та диференційованого навчання (М.І.Алексєєв, Н.М.Бібік, М.І.Бурда, В.В.Давидов, А.К.Дусавицький, Д.Б.Ельконін, Ю.З.Гільбух, Л.В.Занков, М.Я.Ігнатенко, Г.С.Костюк, Є.М.Кабанова-Меллер, З.І.Калмикова, В.В.Сєріков, А.М.Матюшкін, М.І.Махмутов, В.Ф.Паламарчук, О.Я.Савченко, З.І.Слєпкань, І.Унт, О.В.Хуторський, І.С.Якиманська та ін.); методології і методики навчання математики (Г.П.Бевз, М.І.Бурда, Я.І.Грудьонов, М.Я.Ігнатенко, Т.В.Крилова, І.О.Новік, А.М.Пишкало, О.І.Скафа, З.І.Слєпкань, А.А.Столяр, Н.А.Тарасенкова, В.О.Швець, Н.М.Шунда та ін.); результатів психологічних досліджень з проблемології та процесу розв’язування задач (Г.О.Балл, А.Ф.Есаулов, Н.О.Менчинська, К.А.Славська, Л.М.Фрідман, В.П.Ярощук та ін.); положень методики навчання математики про роль задач у цьому навчанні (О.М.Астряб, Г.П.Бевз, В.Г.Болтянський, М.І.Бурда, О.С.Дубинчук, М.Я.Ігнатенко, Ю.М.Колягін, Д.Пойа, Г.І.Саранцев, З.І.Слєпкань, А.А.Столяр, Л.М.Фрідман, Т.М.Хмара, В.О.Швець, М.І.Шкіль та ін.); праць в галузі інформатики і методології інформатизації (О.М.Білоцерковський, І.Є.Булах, А.М.Довгялло, А.П.Єршов, М.І.Жалдак, В.І.Клочко, Н.В.Морзе, Т.О.Олейник, Ю.С.Рамський, О.В. Співаковський, Ю.В.Триус та ін.). Нормативною базою дослідження є Закони України „Про освіту” та „Про загальну середню освіту”, Державна національна програма „Освіта” („Україна ХХІ століття”), Національна доктрина розвитку освіти в Україні, концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи, Державний стандарт початкової загальної освіти.

Для досягнення поставленої в роботі мети, розв’язання завдань використано систему загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: теоретичні - вивчення, аналіз філософської, психолого-педагогічної, методичної літератури, програм, підручників та навчальних посібників з математики для початкової та середньої школи (розділ 1, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4.1, 2.4.2 – тут і далі підрозділи дисертації); теоретичне моделювання процесу навчання розв’язування задач (розділ 3); проектування і конструювання (розділ 4, розділ 5); емпіричні - вивчення і узагальнення вітчизняного та зарубіжного педагогічного досвіду (2.1.2, 2.2), цілеспрямоване спостереження за процесом розв’язування задач учнями, опитувальні методи – анкетування вчителів, інтерв’ювання, тестування учнів (6.1); педагогічний експеримент: констатувальний, формувальний (розділ 6). Використані методи доповнюють один одного й забезпечують можливість комплексного пізнання предмета дослідження.

Теоретико-методичне та експериментальне дослідження виконувалося у чотири етапи протягом 1995-2007 років.

На першому етапі (1995 – 1997 рр.) вивчався стан досліджуваної проблеми у психолого-дидактичній та методичній науці і у практиці початкової школи, проводився констатувальний експеримент.

На другому етапі (1997 – 2000 рр.) вирішувалися дві групи завдань. Перша з них стосувалася розробки та науково-теоретичного обґрунтування методичної системи навчання розв’язування сюжетних задач в курсі математики початкової школи, а друга – організації та здійснення пошукового експерименту, під час якого перевірялися окремі компоненти методичної системи й уточнювалася гіпотеза дослідження.

Третій етап (2001 – 2005 рр.) передбачав проведення формувального експерименту з метою перевірки ефективності методичної системи навчання молодших школярів розв’язування задач. Така перевірка здійснювалась шляхом порівняльного аналізу результатів тестування в контрольних і експериментальних класах, а також цілеспрямованих педагогічних спостережень у класах, де здійснювалося дослідне навчання.

На четвертому етапі (2006-2007 рр.) одержані результати були проаналізовані й узагальнені, що дозволило підтвердити справедливість теоретичних висновків. Систематизовано та оформлено результати дослідження у вигляді докторської дисертації, підготовлено і видано монографію. Розроблена методична система активно впроваджувалась у практику навчання молодших школярів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному. Вперше розроблено модель методичної системи навчання молодших школярів розв’язувати сюжетні математичні задачі, що реалізує мету формування вмінь розв’язувати задачі. У зв’язку з цим уточнено поняття „загальне уміння розв’язувати задачі”, „уміння розв’язувати задачі певних видів”; набуло подальшого розвитку визначення складу загального уміння розв’язувати сюжетні задачі (конкретизовано операційний склад загального уміння на матеріалі простих задач та на матеріалі складених задач), та вперше визначено склад умінь розв’язувати задачі певних видів.

Уперше розроблено теоретичну модель поетапного опрацювання дій, що складають загальне уміння розв’язувати задачі, на основі системи взаємопов’язаних навчальних задач: уперше визначено динаміку поетапного опрацювання окремих дій, що його складають, а також зміст задачного матеріалу та типи завдань, на яких відбувається формування певної дії у певній формі. Удосконалено методичну схему змістовних узагальнень (В.Н.Осинська) і застосовано її для навчання молодших школярів розв’язування „типових” задач.

Уперше обґрунтовано поєднання „типових” задач схожих математичних структур у більш крупні блоки, узагальнено їх математичні структури (визначено істотні ознаки „типових” задач, в тому числі груп „типових” задач початкового курсу математики) та сформульовано узагальнений спосіб розв’язування задач кожного блоку. Удосконалено наявні класифікації простих і „типових” задач на основі подання опорних схем та схематичних рисунків до кожного виду. Уперше розроблено класифікацію складених задач (які не містять групи пропорційних величин) за назвою простої задачі, що має розв’язуватися останньою.

Практичне значення дослідження полягає у методичному забезпеченні цілісної методичної системи навчання молодших школярів розв’язування задач через системи завдань. Ці системи завдань охоплюють 1 – 4-й класи, доведені до технологічного рівня і можуть бути безпосередньо застосовані вчителями початкової школи на уроках математики та студентами факультетів початкових класів на заняттях з методики викладання математики. Підготовлено спецкурс для студентів педагогічних вузів та слухачів курсів підвищення кваліфікації інституту удосконалення вчителів, для підготовки їх до реалізації запропонованої методики. Створено навчально-методичний посібник, що одержав гриф Міністерства освіти і науки України [6] і методичні рекомендації [2; 3; 4; 5] для студентів факультетів початкового навчання та вчителів; у цих виданнях висвітлюється розроблена цілісна методична система навчання учнів початкових класів розв’язування задач та подано її практичну реалізацію на окремих етапах навчання (з 1-го по 4-й клас). Результати дослідження використані нами для створення програми з математики для 1- 4-го класів, що має гриф Міністерства освіти і науки України [6; 7], і для написання підручників математики для 1-го (який проходить процедуру надання грифу Міністерства освіти і науки України) та 4-го класів (що посів ІІІ місце на Всеукраїнському конкурсі підручників і має гриф Міністерства освіти і науки України). Ці результати можуть бути застосовані й іншими авторами для написання підручників з математики для початкової школи.

Результати дослідження впроваджені в практику роботи загальноосвітніх шкіл м. Одеси та Одеської і Кіровоградської областей: м. Одеса (довідка № 01-11/1589 від 5.05.2006; довідка № 652 від 12.05.2006; довідка № 10 від 26.05.2006; довідка № 207 від 10.04.2006; довідка № 92 від 20.03 2006; довідка № 14 від 4.04.2006; довідка № 34 від 5.05.2005; довідка № 105 від 5.05.2006); м. Березівка Одеської області (довідка № 20 від 6.04.2006); Фрунзівський район Одеської області (довідка № 19 від 7.04.2006); Комінтернівський район Одеської області (довідка № 31 від 6.04.2006); Голованіський район Кіровоградської області (довідка № 07-1/34 від 2.05.2006; довідка № 39 від 8.05.2005). Впровадження результатів дослідження у школах м. Одеси та Одеської області здійснювалось за сприяння Одеського обласного інституту вдосконалення вчителів (довідка № 555 від 16.06.2006). Розширення меж впровадження результатів дослідження забезпечено виданням масовими тиражами навчальних і методичних посібників для учнів і вчителів початкової школи, які розроблені здобувачем.

Результати дослідження використовуються у лекційних курсах з шкільного курсу математики та методики його викладання у початковій школі, спецкурсах, які читаються у Південноукраїнському державному педагогічному університеті ім. К.Д.Ушинського (довідка № 1200 від 16.06.2006) та в Одеському обласному інституті вдосконалення вчителів; втілені у навчальних посібниках [2; 3; 4; 5], робочих програмах і методичних матеріалах з названої дисципліни.

Особистий внесок дисертанта в здобутті наукових результатів дослідження підтверджують: самостійне результативне дослідження теоретичних і методичних аспектів досліджуваної проблеми; власний концептуальний підхід до розробки методичної системи навчання молодших школярів розв’язування задач шляхом поетапного опрацювання дій, що складають загальне уміння розв’язувати задачі, та шляхом поєднання „типових” задач у окремі групи і узагальнення способів їх розв’язання, з метою формування умінь розв’язувати задачі певних видів; особисто визначені загальні засади дослідження, обґрунтування та реалізація його основних положень; підготовлений навчально-методичний посібник для педагогічного вузу та школи; особисто розроблені і опубліковані навчально-методичні матеріали, апробовані у педагогічному експерименті, доповідях і виступах на конференціях, семінарах, методичних об’єднаннях вчителів, курсах підвищення кваліфікації вчителів початкових класів. Разом із співавторами видано 4 посібники (дисертантом особисто написано 40,5 д.а.: особистий внесок полягає у розробці методики навчання учнів 1-4 класів розв’язування задач, а також формування в них обчислювальних навичок та у здійсненні загального редагування). Авторський внесок здобувача у програмі з математики для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів полягає у визначенні змісту навчального матеріалу з формування обчислювальних навичок та алгебраїчної пропедевтики, а також у визначенні видів задач для кожного року навчання і дій з розв’язування задач, які мають бути сформовані наприкінці кожного року. Подані в дисертації результати теоретичних і практичних досліджень та висновки належать виключно автору.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження оприлюднені на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень 2004” (Дніпропетровськ, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції „К.Д.Ушинський і сучасність: пріоритетні напрямки розвитку професійної освіти”(Одеса, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції, присвяченій 170-й річниці НПУ ім. М.П.Драгоманова, 125-й річниці з дня народження професора О.М.Астряба, 70-й річниці фізико-математичного факультету „Актуальні проблеми теорії і методики навчання математики” (Київ, 2004), першій Міжнародній науково-практичній конференції „Науковий потенціал світу 2004” (Дніпропетровськ, 2004), Всеукраїнській науково-методичній конференції „Проблеми математичної освіти” (Черкаси, 2005), Всеукраїнських науково-практичних читаннях, присвячених педагогічній спадщині К.Д.Ушинського (Одеса, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції „Булонський процес: модернізація змісту природничої педагогічної освіти” (Полтава, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції „Евристичне навчання математики” (Донецьк, 2005), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції „Особистісно орієнтоване навчання математики: сьогодення і перспективи” (Полтава, 2005), одинадцятій Міжнародній науковій конференції імені академіка М.Кравчука (Київ, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції „Особистісно орієнтовані педагогічні технології у початковій освіті” (Тернопіль, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Освітнє середовище як методична проблема” (Херсон, 2006), Всеукраїнській науково-методичній конференції „Проблеми математичної освіти” (Черкаси, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Математична освіта в Україні: минуле, сьогодення, майбутнє” (Київ, 2007). Результати дослідження обговорювались на засіданнях кафедри математики і методики її навчання, звітних наукових конференціях Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського (1995 – 2006) та викладені шляхом публікацій.

Публікації. Основні наукові результати дисертаційної роботи опубліковано у 56 друкованих роботах: в 1 монографії (40,46 д.а.), 7 книгах та брошурах (93,61 д.а.), 27 статтях у науково-методичних журналах (14,29 д.а.), 6 збірниках наукових праць (2,75 д.а.), 15 матеріалах і тезах конференцій (2,88 д.а.), загальним обсягом 155,96 умовних друкованих аркушів (власна участь автора дисертації 133,38). При цьому 1 підручник, 1 навчально-методичний посібник та 1 програма мають гриф МОН України, 32 статті розміщено у фахових виданнях (з них 31 опубліковано одноосібно).

Подобные работы
Гевко Ігор Васильович
Конструктивно-технологічні задачі як засіб інтелектуального розвитку учнів 5-7 класів на уроках трудового навчання
Гібалова Наталія Володимирівна
Методична система навчання учнів 5-6 класів елементів геометрії
Дем'яненко Олена Олександрівна
Система творчих завдань у процесі навчання зарубіжної літератури учнів 5-8 класів
Попова Тетяна Миколаївна
Методичні засади розвитку системи задач з механіки у класах з поглибленим вивченням фізики
Березан Ольга Веніамінівна
Система розрахункових задач і вправ з хімії як засіб розвитку інтелектуальних умінь школярів у класах хіміко-біологічного профілю
Сяська Наталія Андріївна
Методична система реалізації функцій задач в навчанні планіметрії
Рибалко Андрій Володимирович
Система дослідницьких задач як засіб розвитку продуктивного мислення старшокласників у навчанні фізики
Палихата Елеонора Ярославівна
Система навчання українського усного діалогічного мовлення учнів основної школи
Іваськів Ігор Степанович
Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів на основі систем штучного інтелекту при навчанні інформатики в старшій школі
Бут Анатолій Анатолійович
Система проблемних завдань з фізичної географії у навчанні учнів основної школи.

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net