Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Економічні науки
Економіка та управління науково-технічним прогресом

Диссертационная работа:

Єгоров Ігор Юрійович. Стан і перспективи розвитку наукового потенціалу України в контексті теорії технологічної динаміки : Дис... д-ра наук: 08.02.02 - 2007.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. Сучасний період розвитку України характеризується необхідністю провести модернізацію національної економіки на засадах переходу до інноваційно-інвестиційної моделі. Це вимагає глибокого осмислення сутності перехідних процесів, узагальнення досвіду інших країн і регіонів світу, та розробки методичного інструментарію, адаптованого для потреб аналізу ситуації саме в Україні. Важливе значення у процесах трансформації належить науковому потенціалу країни, який відіграє активну роль у процесах генерування нового знання та нововведень. У той же час і сам науковий потенціал зазнає істотних змін під багатоаспектним впливом соціально-економічних та технологічних перетворень.

Після кризи 1990-х років, незважаючи на політичні проблеми, економіка України поступово зростає і якісно змінюється, але самі темпи та напрямки цих змін не можуть не викликати занепокоєння: сектори із низьким ступенем переробки продукції продовжують домінувати на тлі занепаду багатьох високо- і середньотехнологічних галузей національного господарства. У той же час у сучасному світі досвід успішного розвитку пов’язаний в першу чергу із проведенням активної інноваційної політики, стимулюванням наукових досліджень і розробок (НДДКР), зростанням частки високотехнологічних продукції та послуг у ВВП. Це викликає необхідність формування наукового потенціалу із відповідним набором якостей, що відповідають цілям розбудови економіки інноваційного типу.

Саме тому проблеми адекватної оцінки рівня розвитку національного наукового потенціалу, визначення впливу науково-технологічних факторів на інноваційний розвиток економіки та дослідження змін у структурі та функціях науки набувають все більшої актуальності. Паралельно із цим виникають проблеми проведення коректних порівнянь на міжнародному рівні та у часі (особливо, якщо розглядаються досить значні часові проміжки) та оцінки можливостей тієї, чи іншої країни забезпечити ефективний розвиток, який дозволяє увійти до групи країн-лідерів або, як мінімум, наблизитися до неї.

Піонерами вивчення цих проблем визнано класиків економічної науки, таких, як А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс, Ф. Ліст, В. Парето, А. Маршал, П. Сраффа і особливо Й. Шумпетер, Г. Мюрдаль, С. Кузнєц, К. Поланьї та В. Леонтьєв.

Необхідно визнати, що проблематика, пов’язана із вивченням технологічної динаміки та впливу науки й інновацій на соціально-економічний розвиток окремих країн та регіонів світу отримала новий імпульс в останні десятиріччя завдяки роботам К. Ерроу, Р. Солоу, П. Ромера, Н. Калдора, Ф. Еньона, П. Ховіта, А. Янга, Ц. Гріліхеса, Б-А. Лундвала, Б. Карлсона, Ч. Едквиста, Н. Вонортаса, Е. Менсфілда, Дж. Меткалфа, Л. Джорджіу, Й. Сігурдсона, Р. Нельсона, Дж. Форестера, Н. Розенберга, Ф. Кодами, Ф. Малерби, Л. Орсеніго, Б. Твіса, М. Маккілві, С. Козенс, Х. Група, Р. Станкевича, Х. Новотни, М. Гіббонса та багатьох інших представників традиційних напрямків економічної науки. Вагомий внесок у розробку питань ролі науки та інновацій у суспільстві та аналіз перспектив соціально-економічного розвитку зробили представники відносно нового напрямку економічної науки – еволюційної економіки: К. Фрімен та його численні учні та колеги – Дж. Досі, Л. Соте, Н. фон Тунзельман, М. Шарп, В. Волкер, Б. Мартін, М. Бел, К. Перес- Перес, К. Павіт, П. Пател, Д. Хікс, М. Хобдей та інші.

Теоретико-методологічні й практичні проблеми науково-технологічного розвитку, зміни у структурі та функціях наукового потенціалу в умовах трансформації пост-соціалістичних країн розглянуто у роботах Д. Дайкера, С. Радошевича, К. Ріше, А. Філачека, А. Ясинського, К. Мюллера, В. Меске, Дж. Кутлачі, А. Інзельт, Б. Санто, П. Тамаша, Я. Фаркаша, К. Балаш, Е. Оконь-Хородинської, К. Іванової, І. Лудіна, І. Іонешти-Сісешті, Х. Хіршхаузена, А. Салваєц, Б. Урем та деяких інших дослідників. Що стосується країн СНД, і насамперед Росії, то тут можна відзначити Д.С. Львова, В.Л. Макарова, Н.М. Моісеєва, Б.Г. Салтикова, А.Є. Варшавського, Л.Є. Варшавського, С.Ю. Глазьєва, Н.І. Іванову, А.А. Динкіна, І.Г. Дежину, А.В. Євсеєнка, Г.А. Унтуру, Л.Е. Мінделі, О.А. Дагаєва, Л.К. Піпію, О.А. Ленчук, Н.В. Гапоненко, А.В. Юревича, А.А. Слонімського, Г.О. Несветайлова та багатьох інших.

Безпосередньо вивченням різних аспектів трансформації науково-технологічного потенціалу України плідно займалися такі вчені, як Б.А. Маліцький, В.М. Геєць, В.П. Семиноженко, Л.К. Бесчасний, Б.Р. Кияк, Я.С. Яцків, В.П. Александрова, В.Г. Чирков, Ю.М. Бажал, А.А. Чухно, Г.І. Калитич, Д. М. Черваньов, О.О. Лапко, Л.І. Федулова, В.І. Терехов, П.Т. Бубенко, В.І. Онопрієнко, В.С. Яцков, О.Т. Богорош, М.І. Крупка, Ю.Ф. Шкворець, та деякі інші.

У той же час деякі питання проведення порівняльного аналізу стану та перспектив розвитку наукового потенціалу України із залученням даних щодо інших країн світу, вплив процесів соціально-економічної трансформації на розвиток науково-технічної сфери України та систему так званих зворотних зв’язків між розвитком науки та економіки досліджено недостатньо. Позитивний досвід зарубіжних країн вивчений і використовується дещо фрагментарно.

Тому у роботі основну увагу зосереджено на поглибленому аналізі сутності перехідних процесів у соціально-економічній сфері на основі використання теоретичних положень, що дістали свого поширення в останні роки, зокрема теорії технологічної динаміки та еволюційної економіки. За допомогою методів та підходів теорії технологічної динаміки досліджується роль науки та технологій у соціально-економічному розвитку. Еволюційна економіка розглядає нерівномірності процесів розвитку, якісні зміни у соціально-економічних системах на основі застосування інновацій та відповідних інституційних перетворень.

У практичному плані досліджено можливості використання сучасних методів оцінки впливу науки і технологій на економічний розвиток, включаючи розробку сценаріїв та застосування методів математичного моделювання.

Необхідно також зазначити, що в останні два десятиріччя значного розвитку отримала статистика науково-технічної діяльності в міжнародних економічних і статистичних організаціях, у тому числі в ООН, МВФ, ЮНІДО, ОЕСР, Світовому банку, Євростаті тощо, керівництва і рекомендації яких практично стали міжнародними стандартами у цій сфері. Україна ще не повністю перейшла на ці стандарти, що створює проблеми при порівняльному аналізі. Питання співставлення основних параметрів розвитку наукового потенціалу в Україні та в інших країнах світу також досліджено у роботі. Перспективи входження країни до Європейського Союзу, серед іншого, обумовлюють розвиток національного наукового та інноваційного потенціалу країни у відповідності до підходів та принципів, що використовуються у країнах ЄС. Тому дослідження виконане з урахуванням підходів і вимог щодо методичного та статистичного забезпечення науково-технологічної та інноваційної сфери, що отримали своє поширення в розвинутих країнах Європи і світу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України. Методологічні й практичні положення дисертації розроблялись відповідно до таких науково-дослідних тем і робіт (у лапках – номер державної реєстрації): Формування і супроводження Державних науково-технічних програм на основі проблемно-орієнтованих оцінок пріоритетів технологічного розвитку і релевантності науково-технічного потенціалу (0296U001724); Теоретико-методичні проблеми реформування національної наукової системи та вдосконалення механізму регулювання інноваційного розвитку (0299U000701); Порівняльне дослідження та моделювання національних наукових політик держав с перехідною економікою (0298U000982); Моделювання та індикативне планування науково-технічного розвитку у країнах з перехідною економікою (0202U006120); Наукове обґрунтування стратегії переходу до економіки, що базується на знаннях (0204U006431); Розроблення інноваційної моделі структурної перебудови економіки, разом із пропозиціями щодо механізму її впровадження (0204U000295); Розроблення моделі стратегічного планування науково-технологічного розвитку України (0103U002195); Розроблення методичних рекомендацій щодо оцінки наукових установ та проведення аналізу ефективності їх діяльності в окремих галузях економіки (0204U006496); Розробка основних засад формування та механізмів реалізації державної науково-технологічної політики для забезпечення переведення економіки України на інноваційний шлях розвитку (0205U004464); Удосконалення науково-методичних засад оцінювання з метою обєктивізації інформації щодо стану та розвитку науково-технологічної сфери (0204U003162); Розробка та впровадження методів оцінки діяльності науково-дослідних лабораторій НАН України на базі анкетування (0105U005497). Близькі за тематикою та змістом роботи виконувалися під керівництвом автора у Науково-дослідному інституті статистики (у теперішній час – Науково-технічний комплекс статистичних досліджень) Держкомстату України: Розробка методологічних положень статистики соціально-економічного розвитку України (підтеми „Розробка методології аналізу стану науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні на основі даних державної статистики” (0105U007968) та „Удосконалення системи статистичних показників у галузі статистики науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні” (0106U004850)); Аналітико-статистична модель стратегії розвитку науково-технічного потенціалу (0103U007406).

Особиста участь автора в одержанні наукових результатів полягає у науковому керівництві більшістю тем, що виконувалися у 2000-2006 рр., роботі як відповідального виконавця (у 1991- 2006 рр.) і проведенні досліджень в рамках їх практичної реалізації, в тому числі з розробки методичних рекомендацій щодо вибору підходів до проведення аналізу стану наукового та інноваційного потенціалів, розробки методичних принципів, плану, програми досліджень, розробки сценаріїв та моделей, проведення відповідних розрахунків, створення баз даних, аналізу отриманої статистичної інформації, розробці рекомендацій щодо подальшого удосконалення статистичних спостережень та форм статистичної звітності тощо.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертації є розробка на основі теорії технологічних змін методологічних підходів та методичного інструментарію для вивчення ролі, змісту та особливостей функціонування наукового потенціалу в умовах формування інноваційної моделі економічного розвитку, а також обґрунтування концептуальних засад і практичних заходів щодо приведення основних характеристик наукового потенціалу у відповідність до потреб розбудови суспільства, що базується на знаннях.

Для досягнення мети дослідження були вирішені такі завдання методологічного, методичного та практичного характеру:

- визначено можливості адаптації існуючих підходів до оцінки впливу науково-технічних факторів на процеси відтворення в умовах переходу до інноваційного типу розвитку економіки;

- узагальнено теоретичну базу досліджень із проблем вивчення місця і ролі наукового потенціалу в процесах соціально-економічного розвитку;

- визначено особливості науково-технологічного розвитку у різних регіонах світу з метою застосування цього досвіду в Україні;

- розроблено методичні підходи та конкретні рекомендації, спрямовані на удосконалення статистичного забезпечення наукової та інноваційної діяльності в Україні;

- обґрунтовано методичні засади щодо забезпечення можливостей для порівнянь даних щодо наукової та інноваційної діяльності в Україні та інших країнах світу;

- проаналізовано сучасний стан наукового потенціалу України з позицій його відповідності вимогам інноваційного розвитку;

- визначено сукупність методологічних принципів та запропоновано підходи до дослідження стану, перетворень, структури і взаємозв’язків між окремими компонентами науково-технічної та інноваційної діяльності, включаючи групування, розробку імітаційних моделей та аналіз структурних змін в контексті теорії технологічної динаміки;

- розроблено пропозиції щодо подальшого удосконалення практичних підходів до аналізу стану та перспектив розвитку наукового потенціалу України.

Об’єктом дисертаційного дослідження є динаміка розвитку наукового потенціалу України, зміни його ролі і місця в соціально-економічних процесах в контексті теорії технологічних змін.

Предметом дисертаційного дослідження є методологічні й методичні принципи вивчення динаміки наукового потенціалу, аналіз його кількісних та якісних характеристик та методи визначення впливу науково-технологічних факторів на соціально-економічний розвиток.

Методи дослідження. У дисертації автор використав як теоретичну і методологічну основу методи системного аналізу дослідження явищ і процесів у їх взаємозв’язку і розвитку. Для проведення практичних розвідок було застосовано методи класифікації, статистичних групувань, кореляційно-регресійний аналіз, метод імітаційного моделювання, інтерв’ю та анкетування, графічний метод, логічне узагальнення результатів в рамках застосування проблемно-орієнтованого підходу до аналізу якісних та кількісних характеристик наукового потенціалу.

Інформаційною базою роботи є аналітичні матеріли та результати досліджень ЦДПІН НАНУ, статистичні й аналітичні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства освіти і науки, Міністерства економіки тощо. У роботі були використані дані офіційних методичних та статистичних публікацій Євростату, ООН, ЮНІДО, МВФ, Світового банку, ОЕСР, Статичного комітету СНД та інших міжнародних економічних і статистичних організацій. При розробленні окремих методологічних і практичних положень дисертації були використані законодавчі та нормативні акти, що регулюють різні аспекти науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні, наукова монографічна література та статті вітчизняних і зарубіжних вчених та фахівців.

Наукова новизна отриманих результатів. У дисертації розроблено і сформульовано основні методологічні, методичні та практичні засади щодо аналізу і оцінки основних параметрів розвитку наукового потенціалу в умовах транзитивної економіки та переходу на інноваційну модель соціально-економічного розвитку. Найбільш вагомі теоретичні та практичні результати, що характеризують новизну дослідження й особистий внесок автора, такі:

вперше:

- узагальнено теоретико-методологічні засади оцінки впливу науково-технічної діяльності на соціально-економічний розвиток країн із перехідною економікою з позицій теорії еволюційної економіки в контексті аналізу технологічної динаміки;

- обґрунтовано методологічні засади щодо удосконалення системи статистичних показників у галузі науки та інновацій у відповідності до міжнародних стандартів, зокрема комплексних показників науково-технічного та інноваційного розвитку, що сприятиме підвищенню надійності, достовірності й ефективності управлінських рішень у цій галузі в Україні;

- обґрунтовано методичні підходи до забезпечення співставності даних про економічний та соціальний розвиток на макрорівні в результаті якісних змін, викликаних процесами технологічної динаміки, особливо у тривалі проміжки часу, що, зокрема, надає можливість показати ступінь умовності подібних співставлень та обмеження застосування принципу циклічності в економічному аналізі;

- розроблено методологічні засади й методичні підходи щодо аналізу результативності діяльності наукових організацій, а також малих та середніх інноваційних підприємств із урахуванням змін у системі взаємовідносин між бізнесом і наукою;

- розроблено методологічні засади, методичні та організаційні підходи щодо побудови сценаріїв науково-технологічного розвитку із застосуванням імітаційних моделей, що дозволить поєднати експертну інформацію із можливостями математичного моделювання та поліпшити статистичну оцінку реальної динаміки різних компонент наукового потенціалу України;

отримали подальший розвиток:

- методологічні положення щодо аналізу структурних змін в економіці країни, що є результатом технологічних перетворень на макрорівні;

- методичні положення щодо оцінки результативності наукових досліджень на макрорівні та рівні наукових колективів;

- методичні підходи щодо аналізу науково-технологічної складової трансформаційних процесів у країнах із перехідною економікою, зокрема у країнах Центральної та Східної Європи та СНД із позиції конвергенції цих економік з економіками країн ЄС;

- методичні підходи до проведення порівняльного аналізу економічного розвитку завдяки використанню співставних фінансових показників та показників фізичних обсягів виробництва товарів та послуг;

удосконалені:

- методичні положення щодо аналізу міграційних процесів у науково-технологічній сфері, що сприятиме отриманню більш об’єктивної картини у цій галузі;

- методичні положення щодо створення сателітних рахунків для відображення науково-технологічної діяльності в системі національних рахунків України.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані автором наукові результати мають не тільки теоретико-методологічне, а й прикладне значення для вирішення конкретних проблем розвитку економіки та науково-технологічної сфери.

Автор брав участь як керівник, або відповідальний виконавець у реалізації низки спеціалізованих проектів на замовлення Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, Державного фонду фундаментальних досліджень, планових та госпрозрахункових робіт для Держкомстату України, що підтверджується довідками або посиланнями на участь у виконанні наукових тем, які мають відповідну державну реєстрацію.

Частина пропозицій автора знайшла відображення у змінах в офіційних формах державної статистичної та відомчої звітності.

Крім того, автор як співробітник ЦДПІН НАНУ брав участь у підготовці аналітичних матеріалів та рекомендацій щодо удосконалення управління у науково-технічній галузі для Президії НАНУ, Кабінету Міністрів та Верховної Ради України, зокрема у підготовці проекту закону „Про наукову і науково-технічну діяльність” (у першій і другій редакціях) доктрини реформування науки, концепції інноваційного розвитку України та проектів інших документів.

Результати, отримані автором, були визнані на міжнародному рівні, про що свідчать посилання у фахових та офіційних публікаціях, інформація на Інтернет сайтах міжнародних організацій та офіційні листи від організаторів відповідних проектів. Зокрема, результати автора використані у трьох міжнародних проектах за програмою АСЕ-ТАCІS (1995-2000 рр.) із проблем економічного та науково-технічного розвитку країн СНД, проекті ІNTAS № 99 – 00943 „Інновації, малі і середні підприємства та економічний розвиток в Україні та Білорусі” (1999-2002 рр.), Міжнародного фонду „Відродження” (1998-1999 рр.) з проблем конверсії у науково-технологічній сфері, у проекті на замовлення Українського науково-технологічного центру (2005-2006 рр.) по вивченню стану і перспектив наукових колективів, що співпрацювали із Центром, та у роботі автора в якості експерта при підготовці першого статистичного довідника країн ЄС у науково-технологічній сфері (1994-1995 рр.), експерта у міжнародному проекті „Міленіум” з науково-технологічного прогнозування (1998-1999 рр.), експерта Економічної комісії ООН для Європи з проблем структурних змін та інноваційного розвитку в країнах Східної Європи та СНД (2003 р.), експерта Програми ЄС ТACIS-ТEMPUS (2005-2006 рр.) та консультанта (експерта) Статистичного інституту ЮНЕСКО із проблем статистики науки (2004-2006 рр.).

Результати дисертаційного дослідження використовувалися також при підготовці автором двох кандидатів наук із спеціальності 08.02.02, що успішно захистили дисертації у 2004 та 2005 рр.; викладанні різноманітних спецкурсів та керівництві магістерськими роботами на економічному факультеті Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка у 1992-2001 рр.

Апробація результатів дисертаційного дослідження.

Основні положення і результати, які включені в дисертацію, докладалися і обговорювалися на:

1. Десяти Київських міжнародних симпозіумах з проблем науково-технічного розвитку і історії науки (Київ, 1988 – 2006 рр., симпозіуми проводилися раз на два роки); Конференції Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України з проблем євроінтеграції у сфері науки і освіти (Київ, червень 2006 р.); трьох міжнародних конференціях «Наука та інновації в країнах з перехідною економікою» (Алушта, Крим, Україна, 1998, 1999, 2005 рр. – всі - вересень); міжнародній науково-практичної конференції «Актуальні проблеми розвитку статистики» (Ялта, Крим, Україна, вересень 2004 р.); міжнародній конференції ЮНЕСКО «Науково-технічний розвиток: роль державних і неурядових організацій» (Київ, червень-липень 1989 р.); міжнародних конференціях ЮНЕСКО з проблем науково-технічного розвитку в країнах з перехідною економікою (Київ, вересень 2001 р., Київ, грудень 2003 р.); міжнародній конференції з проблем розвитку країн з перехідною економікою (Росія, Москва, МДУ, червень 1995 р.); дев'яти щорічних (міжнародних) конференціях Європейської асоціації еволюційної політичної економіки (Іспанія, Барселона, жовтень-листопад 1993 р., Данія, Копенгаген, листопад 1994 р., Польща, Краків, жовтень 1995 р., Бельгія, Антверпен, листопад, 1996 р., Греція, Афіни, жовтень 1997 р., Португалія, Лісабон, листопад, 1998 р., Чехія, Прага, листопад, 1999 р., Німеччина Берлін, листопад 2000 р., Греція, Рейтімно, жовтень 2004 р.); п'яти (міжнародних) конференціях Європейської асоціації з дослідження науки і технологій (Гетеборг, Швеція, серпень, 1992 р.; Угорщина, Будапешт, серпень 1994 р.; Німеччина, Білефельд, жовтень 1996 р.; Португалія, Лісабон, жовтень 1998 р.; Австрія, Відень, вересень 2000 р.); трьох Генеральних конференціях Європейської асоціації інститутів, що займаються проблемами розвитку (Німеччина, Берлін, вересень 1993 р., Австрія, Відень, вересень 1996 р., Словенія, Любляна, вересень 2002 р.); двох міжнародних конференціях «Потрійна спіраль: взаємодія держави, бізнесу і університетів в процесах проведення НДДКР» (США, Нью-Йорк, січень 1998 р., Італія, Турін, травень 2005 р.); двох міжнародних конференціях «Циммерінг форум» з проблем створення єдиного європейського наукового простору (Франція, Лілль грудень 2001 р.; Бельгія, Брюссель, листопад 2003 р.); двох міжнародних конференціях з проблем структурних змін і інноваційного розвитку під егідою Економічної комісії ООН для Європи (Швейцарія, Женева, квітень 2003 р.; Росія, Москва, листопад 2003 р.); конференції Європейської наукової асоціації «Проблеми формування наукової політики ЄС» (Італія, Іль-Чокко, листопад 1994 р.); шести щорічних міжнародних конференціях дослідників проблем регіонального розвитку «Будапештський форум» (Угорщина, Будапешт, 1997-2004 рр., серпень-вересень); Європейській Конференції з кількісних методів дослідження науки і інновацій (Німеччина, Карлсруе, жовтень 2002 р.); шести міжнародних семінарах НАТО з проблем наукової політики в країнах Східної Європи і країнах, що виникли на території Радянського Союзу (Великобританія, Бірмінгем, вересень 1991 р.; Угорщина, Будапешт, серпень 1994; Великобританія, Лондон, жовтень 1995 р.; Угорщина, Будапешт, жовтень 1997 р.; Польща, Варшава-Білосток, вересень 1999 р.; Росія, Санкт-Петербург, квітень 2004 р.); міжнародній літній Академії з проблем стійкого розвитку науки і технологій (Австрія, Грац-Дейчландсберг, липень 1999 р.).

2. На наукових семінарах і конференціях ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН України, семінарах НТК статистичних досліджень Держкомстату України, Українського міжнародного комітету з питань науки і культури при НАН України (1988-2006 рр.), Інституту Міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка (2004 р.), Інституту міжнародних економічних і політичних досліджень РАН (Москва, жовтень 2003 р.), Міжнародного університету Японії (Ураса, жовтень 1990 р.), університету Канагава (Японія, червень 1994 р.); Підрозділу (Центру) з досліджень наукової політики Сассекського університету (Великобританія, Брайтон, липень 1994 р., грудень 1999 р.), Міжнародного центру досліджень науки і технологій Університету ім. Дж. Вашингтона (Вашингтон, США, квітень, 1996 р.); Центру досліджень наукової політики Лундського університету (Швеція, березень, 1998 р.); Центру дослідження інновацій Будапештського університету економіки і ділового адміністрування (травень-червень 2002 р.); Економічної комісії ООН для Європи (Швейцарія, Женева, червень-липень, 2003 р., лютий 2005 р.); Кеннанівського інституту (Вашингтон, США, червень 2004 р.), семінарів ЄС з проблем наукової політики і формування програм спільних досліджень з країнами партнерами ЄС (Брюссель, Бельгія, червень 2005 р., Упсала, Швеція, липень 2005 р.).

Методологічні та практичні результати дисертаційної роботи неодноразово обговорювалися на засіданнях вчених рад Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАНУ та Науково-дослідного інституту статистики (у теперішній час – НТК статистичних досліджень) Державного комітету статистики України.

Теоретичні та практичні результати, отримані автором, були відзначені спільною премією президій академій наук України, Білорусі та Молдови за 1997 р.

Публікації. Основні положення та найважливіші результати дисертації опубліковані автором самостійно та у співавторстві у приблизно 200 наукових працях (виданих більше ніж у 15 країнах світу), серед яких дві одноосібні монографії, 22 колективні монографії та брошури, 40 статей у наукових фахових журналах України з економічних наук, більше 100 статей і тез доповідей в інших виданнях загальним обсягом більше 115 др. арк.

Подобные работы
Мех Олег Андрійович
Організаційно-економічне обгрунтування розвитку науково-технічного потенціалу фармацевтичної галузі України
Шипуліна Юлія Сергіївна
Управління потенціалом інноваційного розвитку промислових підприємств
Войцеховська Юлія Вікторівна
Економічна оцінка та оптимізація розвитку виробничо-технологічного потенціалу промислових підприємств
Гайдук Любов Адольфівна
Управління інноваційним потенціалом підприємств України
Лузан Катерина Олександрівна
Комплексна оцінка науково-технічного потенціалу Української академії аграрних наук та її місце в академічному секторі науки України
Пирець Наталія Михайлівна
Експортний потенціал України в контексті розвитку світового господарства
Додонова Марія Володимирівна
Особисті підсобні господарства сільських жителів Криму: стан, перспективи розвитку
Алексеєнко Максим Дмитрович
Банківський капітал: стан та перспективи розвитку в Україні
Чукаєва Ірина Костянтинівна
Паливний комплекс України: сучасний стан та перспективи розвитку
Лисенко Вероніка Володимирівна
Стан та перспективи розвитку господарств населення

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net