Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Географічні науки
Економічна, соціальна та політична географія

Диссертационная работа:

Сонько Сергій Петрович. 1.Теоретичні основи формування просторових соціоприродних систем у контексті концепції стійкого розвитку України : Дис... д-ра наук: 11.00.02 - 2006.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність роботи. Неухильне загострення глобальних проблем, передусім екологічної, примушує науковців переглянути методологічні орієнтири розвитку предметів своїх наук. У суспільної географії є певні переваги порівняно з іншими науками у коректності постановки і подальшого вирішення глобальної екологічної проблеми, на якій змикаються складні взаємовідносини Природи-Населення-Господарства. Коректна постановка і обґрунтування реальних шляхів розв’язання глобальної екологічної проблеми – унікальний шанс для географії укріпити свої фундаментальні теоретико-методологічні позиції в системі наук і посилити свій світоглядний статус.

Сучасний поступ України до «постіндустріального», «інформаційного», «глобалізованого» суспільств під прапором концепції сталого розвитку, методологічні орієнтири якої ще остаточно не визначені, а, тому, досить сумнівні, примушує замислитись над більш загальними засадами людського, регіонального, і країнного розвитку – розвитку, який обумовлює соціальний запит на формування певних парадигм наукового дослідження.

У суспільній географії тривалий час панує просторова парадигма, яка в сучасних умовах вимагає подальшої поглибленої розробки і удосконалення згідно з вимогами часу. Зв'язок коректної постановки багатьох глобальних проблем, передусім екологічної, з використанням Людиною географічного простору лише починає усвідомлюватись науковим загалом. Найскоріше, коректна постановка екологічної проблеми з метою її подальшого вирішення лежить в річищі оптимізації географічного простору – оптимізації, яка може бути здійснена лише шляхом дослідження тенденцій просторового розвитку соціоприродних систем – важливих об’єктів суспільної географії.

Тісний взаємозв’язок соціального запиту на розвиток певної наукової парадигми і тенденцій розвитку окремої науки дуже чітко простежується в трендах економічної географії, яка, свідомо відійшовши від природної складової свого предмета, протягом лише останньої чверті ХХ століття здійснила стрімкий стрибок через «соціально-економічну» до «суспільної», тим самим відмовившись від дослідження дійсно об’єктивних коренів загострення глобальної екологічної проблеми. Недостатня сформованість методологічних орієнтирів суспільної географії (передусім у розробці концепції стійкого розвитку), відбита в матеріалах останнього з’їзду географічного товариства (Чернівці,2004), і обумовила вибір теми дисертаційної роботи та її значення для розвитку України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Зміст, тематична спрямованість і мета роботи тісно пов’язані з «Програмою формування національної екомережі України», програмою ЮНЕСКО «Людина і біосфера», «Порядком Денним на ХХІ століття» (Ріо-де-Жанейро,1992), з «Підсумковою декларацією Всесвітнього форуму в Йоханнесбурзі»(2002 р.), «Кіотським протоколом» щодо викидів оксидів вуглецю в довкілля (1998-2005), з «Севільською стратегією» щодо організації і функціонування планетарної мережі біосферних резерватів, «Всеєвропейською стратегією збереження біологічного та ландшафтного різноманіття» (1995 р.), Законом України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 - 2015 роки», зокрема, Розділ ІІІ., пункт 11, в якому оговорюється проведення фундаментальних і прикладних досліджень, спрямованих на розроблення методів і рекомендацій щодо збереження та відтворення ландшафтного різноманіття. Головні теоретичні положення дисертації використані у науковій програмі кафедри економічної і соціальної географії Одеського національного університету «Розробка концепції соціально-економічного розвитку Українського Причорномор’я» (Постанова Кабінету Міністрів України №324 від 5 травня 1995 р.)

Методичне, наукове та інформаційне забезпечення роботи здійснювалося в межах тематики науково-дослідної роботи кафедри розміщення продуктивних сил і технологій виробництва Криворізького економічного інституту КНЕУ «Розробка єдиної багатоцільової ГІС Кривбасу» (1998-2002) та «Моніторинг навколишнього середовища Кривбасу і проблеми природокористування в регіоні» (початок виконання – грудень 2004 р.).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у розробці теоретичних основ формування просторових соціоприродних систем для коректної постановки, структуризації і подальшого вирішення проблеми взаємодії природи і суспільства у контексті концепції стійкого розвитку України.

Досягненню мети сприяло послідовне вирішення наступних основних задач:

1. Дослідження головних тенденцій освоєння Людиною географічного простору для встановлення причинно-наслідкового зв’язку між загостренням глобальної екологічної проблеми і господарським освоєнням поверхні планети.

2. Дослідження ноосферного змісту просторових соціоприродних систем для розробки їх типології у таксономії первинних просторово-часових одиниць ноосфергенезу.

3. Обґрунтування екосистемного змісту процесу взаємодії природи і суспільства з подальшою розробкою концепції ноосферних екосистем та пошуком критеріїв для ноосферної типології країн світу.

4. Модифікація концепції стійкого розвитку до вітчизняної специфіки з подальшою розробкою оптимізаційної просторової моделі збалансованого розвитку просторових соціоприродних систем.

5. Розробка загальнонаукових і світоглядних положень нової парадигми суспільної географії і їх застосування у сучасних модифікаціях її теорії згідно з концепцією ноосферних екосистем.

Основна гіпотеза роботи полягає у можливості вирішення глобальної екологічної проблеми шляхом оптимізації просторового розвитку соціоприродних систем.

Об’єктом дослідження є просторові соціоприродні системи.

Предметом дослідження є суспільно-географічний процес еволюційного розвитку просторових соціоприродних систем.

Методи досліджень. Методологічну основу дисертаційної роботи склали наукові підходи сучасної географії, історії, екології, філософії, економіки до вивчення взаємодії природи і суспільства, цивілізаційного та ноосферного розвитку, теоретичної географії та постнекласики, викладені як у вітчизняних, так і в закордонних джерелах. Основна гіпотеза роботи, її мета і положення, що захищаються, не могли б бути сформульовані автором без докладного знайомства з працями Е.Б.Алаєва, В.А.Анучина, М.В.Багрова, Н.І.Базилевич, П.Я.Бакланова, Г.В.Балабанова, М.І.Вавілова, В.І.Вернадського, А.Геттнера, Ф.І.Гиренка, А.П.Голікова, М.А.Голубця, І.О.Горленко, Л.М.Гумильова, В.І.Данилова-Даниельяна, В.О.Дергачова, В.В.Докучаєва, М.І.Долішнього, С.І.Дорогунцова, У.Ізарда, Т.М.Калашникової, В.М.Кравченка, В.Г.Крючкова, С.Б.Лаврова, Ю.Г.Липеца, К.С.Лосєва, І.М.Маєргойза, Л.І.Мечникова, М.С.Мироненка, М.М.Моісеєва, С.Я.Ниммик, Я.Б.Олійника, Ю.В.Павленка, В.М.Пащенка, Є.Н.Перцика, М.Д.Пістуна, С.А.Подолинського, В.С.Преображенського, А.М.Ракитникова, М.Ф.Реймерса, Б.Б.Родомана, В.П.Руденка, Л.Г.Руденка, Ю.Г.Саушкіна, П.Тейяр-де-Шардена, А.Дж.Тойнбі, О.Г.Топчієва, П.Хаггета, А.Т.Хрущова, А.В.Чаянова, О.І.Шаблія, Г.І.Швебса.

Для досягнення поставленої в роботі мети був застосований наступний комплекс методів: електронне картографування окремих об’єктів дослідження (та їх сполучень) за допомогою методики елементарних ГІС, розробленої автором; математичне моделювання балансу гумусу в ґрунті на основі розробленої автором методики розрахунку екологічної надійності систем землеробства; картографічне екологічно-сільськогосподарське моделювання, застосоване для встановлення аналогій при дослідженні речовинно-енергетичних потоків у природних і агроекосистемах; апарат факторного і кореляційно-регресійного аналізу, за допомогою якого були встановлені зв’язки між різними параметрами розвитку природних і господарських систем, а також формування інфраекосистем; методи просторово-графічного і картографічного моделювання для розробки граничної (ідеальної) моделі взаємодії природи і суспільства в процесі природокористування; різноманітні методи літературного пошуку і аналізу; різноманітні методичні підходи в межах порівняльного (логіко-просторового, картографічного, історико-еволюційного, ретроспективного), гіпотетично-дедуктивного аналізу.

Основні наукові положення, що захищаються в дисертації:

1. Просторовий розвиток соціоприродних систем уособлює в собі географічний аспект взаємодії природи і суспільства. Власне, суспільно-географічний процес розглядається як просторовий прояв ноосферогенезу. Прагнення до оптимізації взаємодії природи і суспільства (ноосфери) повинне здійснюватись в річищі оптимізації просторових відносин у системі «Природа-Населення-Господарство».

2. Процес ноосферогенезу насичений глибоким екологічним змістом, а просторові соціоприродні системи є ноосферними екосистемами. Вони утворюються в результаті еволюційної взаємодії і взаємопроникнення трьох різноякісних, але тісно взаємопов’язаних екосистем homo sapiens – агроекосистем, урбоекосистем, інфраекосистем. Разом вони утворюють Модифіковану Екосистему Людини.

3. Сучасний етап ноосферогенезу характеризується випереджаючим розвитком інфраекосистем, в основі яких лежить виробництво, накопичення, відтворення інформації. Потужні управлінські інформаційні потоки, які йдуть із світових міст, переструктуровують географічний простір, спотворюючи інваріантні просторово-часові відносини. Осягнення такої нової якості Екосистеми Людини може бути усвідомленим лише в річищі інформаційно-просторово-часової парадигми географії, яка поступово приходить на зміну традиційним – просторовій і просторово-часовій.

4. У процесі ноосферогенезу головних докорінних змін потерпає едафічний компонент Екосистеми Людини, що полягає у глибокій трансформації просторово-часових відносин у соціоприродних системах. Саме тому одна з головних причин виникнення і загострення глобальної екологічної проблеми, а, відтак, невизначеність методологічних орієнтирів концепції сталого розвитку пояснюється різними швидкостями «заповнення» географічного простору Природою і Суспільством.

5. Прагнення до стійкого розвитку України повинне втілюватись у наближенні її адміністративно-територіального устрою до просторової динаміки ноосферних екосистем, передусім агроекосистем. При цьому необхідно здійснювати всебічне наближення до контактного (а не бар’єрного) типу розмежувань між природними і антропогенними компонентами просторових соціоприродних систем.

Наукова новизна результатів дослідження полягає у наступному:

1) Теоретична і методологічна новизна полягає в розроблених або удосконалених автором: гіпотезі - пасток для простору, часу та інформації; теорії – географічного розвитку ноосферогенезу; парадигмах - інформаційно-просторово-часовій, просторово-екологічній, природничої історії; концепціях - агроекосистем, ноосферних екосистем, реґіоналізації та приграничних конфліктів.

2) Із загальнонаукової точки зору вперше в історіософські моделі пропонується ввести парадигму природничої історії в її авторській сучасній інтерпретації, що полягає у встановленні еволюційних трендів просторової динаміки популяції Homo Sapiens.

3) Проекція вказаних трендів на терени України дозволить об’єктивно визначити сучасний стан і шляхи подальшого розвитку нашої держави в системі загальнопланетарних та планетарно-космічних відносин.

4) Автором вперше встановлюється причина загострення і намічаються шляхи реального вирішення глобальної екологічної проблеми.

5) Вперше розроблена концептуальна, логіко-просторова ідеальна (гранична) динамічна модель соціоприродної взаємодії, заснована на принципі просторової ротації.

6) Вперше робиться спроба розробити систему критеріїв-показників для ноосферної типології країн світу.

Наукове значення роботи полягає у розвитку суспільно-географічних основ дослідження просторових соціоприродних систем в річищі нової інформаційно-просторово-часової парадигми. При цьому здійснені відповідні модифікації методологічного і методичного апарату сучасної суспільної географії. Зокрема, удосконалені деякі напрямки теорії розміщення господарства (теорія центральних місць В.Кристаллера), уявлення про територіальний поділ праці в умовах глобалізованої економіки, уявлення про генеральний напрямок процесу територіальної організації виробництва з наступною зміною дії факторів розміщення господарства.

Достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій підтверджується: теоретичним узагальненням наукових підходів до вивчення взаємодії природи і суспільства, розроблених як автором, так і його попередниками; високою збіжністю головних трендів реґіонально-країнного розвитку і тенденцій просторового розвитку соціоприродних систем, відмічених автором; невирішеністю глобальної екологічної проблеми в межах існуючих теоретико-методологічних підходів і парадигм, а, відтак, невизначеністю методологічних орієнтирів концепції стійкого розвитку України.

Практичне значення одержаних результатів:

1) Завдяки використанню розроблених в роботі нових теоретичних підходів може бути здійснено модифікацію теорії економічного районування і концепції енерго-виробничих циклів в напрямках, запропонованих автором.

2) Розроблено методологічні засади удосконалення існуючої системи адміністративно-територіального устрою України.

3) Зроблена спроба адаптувати концепцію стійкого розвитку до сучасних умов України.

4) Визначені наукознавчі орієнтири подальшого розвитку геоінформатики як науки.

Особистий внесок здобувача. В основу роботи покладені матеріали, зібрані автором протягом майже двадцятирічних економіко-географічних досліджень різноманітних соціоприродних систем, що формуються на різних просторових рівнях. Отримано наукові результати, що виносяться на захист; сформована робоча гіпотеза, мета, наукові положення і задачі дослідження; розроблена методологія дослідження просторових соціоприродних систем в річищі нової інформаційно-просторово-часової парадигми; ця методологія практично реалізована при адаптації концепції сталого розвитку на терени України, при модифікації теорії економічного районування (зокрема, удосконаленні існуючого адміністративно-територіального устрою) і концепції енерго-виробничих циклів; розроблене нове тлумачення загальнонаукових, зокрема історіософських концепцій.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження доповідались на з’їздах Географічного товариства України (Сімферополь,1990, Луцьк, 2000, Чернівці, 2004), міжнародних наукових конференціях: Международном экологическом семинаре «Евроэко-90» (Обнинск,1990), «Ландшафти і сучасність» (Вінниця, 2000 р.), «Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми європейської інтеграції і транскордонної співпраці» (Луцьк, 2001), «Проблемы и перспективы использования геоинформационных технологий в горном деле» (Днепропетровск, 2001), «Страны и регионы на пути к сбалансированному развитию» (Киев, 2003), реґіональних наукових конференціях «Географія та екологія Кривбасу» (Кривий Ріг, 1999), «Комп’ютерне моделювання та інформаційні технології в науці, економіці та освіті» (Кривий Ріг, 2001, 2002 р.р.).

Результати проведених досліджень відображені в «Атласі Харківської області»(1993), а також стали основою створення понад 100 оригінальних карт сільського господарства і АПК Харківської, Полтавської, Сумської областей, Нікопольського району Дніпропетровської області. Автором виконано розділ «Оценка воздействия растениеводства на ландшафты Харьковской области» науково-дослідної роботи «Географические основы рационального природопользования» (№ГР 0187.0000253.-с.100-113. Харьков,1990), а також розділ «Разработка почвозащитной системы земледелия в колхозе им.Жовтневой революции Ичнянского района Черниговской области» наукової роботи «Внедрение почвозащитной системы земледелия в колхозе им.Жовтневой революции Ичнянского района Черниговской области» (№ГР 01.9.10 046768 Кривой Рог,1991).

На основі методичних підходів, розроблених автором, створені елементарні геоінформаційні системи «Сфера послуг Соцміста Дзержинського району міста Кривого Рогу», «Геоінформаційна система моніторингу навколишнього середовища Кривбасу», Географічна база даних «Середня освіта міста Кривого Рогу», Пошукова картографічна система «Вулиці і будинки Кривого Рогу» у довіднику «Кривий Ріг-2001», Довідкова геоінформаційна система «Міста України». Переважна більшість одержаних наукових результатів використана в навчальному посібнику «Ринок і реґіоналістика»(Київ: Ельга, Ніка Центр,2002) з грифом Міністерства освіти і науки України та монографіях «Інфраструктура в умовах транзитивної економіки»(в співавторстві) (Харків: Екограф,2004) і Ринкова трансформація економіки АПК: кол.монографія у чотирьох частинах./За ред.акад.УААН П.Т.Саблука. (Київ.ІАЄ, 2002.).

За результатами дисертаційного дослідження видано наукову монографію «Просторовий розвиток соціо-природних систем: шлях до нової парадигми» (Київ: Ніка-Центр,2003.- 26,4 ум.друк.арк.), на яку є позитивна рецензія доктора географічних наук, професора М.Д.Пістуна у науковому часописі «Географія і сучасність» (Випуск 11, 2004 р.-С.287-290).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані у трьох монографіях (одноособовій, колективній і у співавторстві), 24 статтях у наукових журналах, 9 матеріалах і тезах конференцій, 1-му навчальному посібнику з грифом Міністерства освіти і науки України, серії щорічних довідників «Кривий Ріг», 9 статтях у збірниках наукових праць. Підготовлено 6 довідкових видань та 4 електронні розробки. З перелічених 20 робіт опубліковано у провідних фахових наукових виданнях по географічних науках, 3 у фахових виданнях по економічних і 1 по геологічних науках.

Подобные работы
Сонько Сергій Петрович
Теоретичні основи формування просторових соціоприродних систем у контексті концепції стійкого розвитку України
Сонько Сергій Петрович
Теоретичні основи формування просторових соціоприродних систем у контексті концепції стійкого розвитку України
Підгрушний Григорій Петрович
Промисловість і регіональний розвиток України (теорія та практика суспільно-географічного дослідження)
Лісовський Сергій Антонович
Економіко-географічні засади збалансованого розвитку України
Маруняк Євгенія Олександрівна
Вплив процесів глобалізації на розвиток регіонів України
Поливач Катерина Анатоліївна
Культурна спадщина та її вплив на розвиток регіонів України (суспільно- географічне дослідження)
Савчук Іван Григорович
Суспільно-географічні засади розвитку зовнішньої торгівлі України з країнами-членами Європейського Союзу
Ковтуник Інна Іванівна
Розвиток зв'язку в Україні: територіальна організація та вплив на соціально-економічні процеси в регіонах
Нємець Людмила Миколаївна
Соціально-географічні основи стратегії переходу України на модель стійкого розвитку
Бурка Володимир Йосипович
Географічні особливості розвитку будівельно-індустріальних комплексів України на регіональному рівні (на матеріалах Карпатського економічного району)

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net