Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Юридичні науки
Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право

Диссертационная работа:

Бурлаков Сергій Юрійович. Кінематографічний твір як об'єкт права інтелектуальної власності : Дис... канд. наук: 12.00.03 - 2008.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. З відродженням українського кіно та збільшенням кількості національних кінематографічних творів відчутно розширилася сфера майнових відносин, пов’язаних з цими творами.

Аналіз механізму правового регулювання відносин з приводу створення та використання таких складних об’єктів авторського права як кінематографічні твори обумовлює потребу в осмисленні механізму регулювання відносин, пов’язаних з кінотвором. Ситуація ускладнюється існуванням різних нормативно-правових підходів з точки зору права до врегулювання одних і тих же правовідносин.

Книгу IV ЦК України розроблено на прогресивній теорії виключних (інтелектуальних) прав, а Закон України „Про авторське право та суміжні права” було засновано на засадах пропрієтарної теорії права інтелектуальної власності. Такі доктринальні суперечності відобразились на системі законодавства у галузі авторського права та суміжних прав. Тому все це складає перший рівень проблем цивільно-правового регулювання суспільних відносин у галузі права інтелектуальної власності. Друга група проблем існує на рівні об’єктів та суб’єктів цивільно-правових відносин з приводу створення та використання кінематографічних творів при введенні їх до цивільного обороту.

Кінематографічний твір як синтетичний об’єкт авторського права включає в себе низку результатів творчої діяльності, що мають самостійне значення та можуть використовуватися їх авторами окремо, та одночасно відносяться до різних інститутів права інтелектуальної власності (авторського права, суміжних прав). Процес створення кінематографічного твору принципово відрізняється від створення інших об’єктів авторського права. При спробі врегулювати відносини між творчими учасниками (авторами, кіноакторами тощо), технічними робітниками (монтажерами, освітлювачами тощо) та організаторами кіновиробництва (кіностудіями, кінопродюсерами) виявляється недосконалість у нормативно-правовому забезпеченні вказаних відносин. Більше того, у кінематографії застосовуються формальні договірні конструкції, що не відповідають суті відносин, які склалися між їх учасниками.

У зв’язку з цим виникає потреба щодо розроблення теоретично обґрунтованої та адаптованої відповідно до практичних потреб конструкції правового регулювання відносин, що виникають з приводу кінематографічного твору як об’єкта права інтелектуальної власності.

Наведене вище зумовлює актуальність дисертаційного дослідження і наголошує на необхідності наукового осмислення, узагальнення і ґрунтовного аналізу законодавства та практики його застосування, розроблення ефективного цивільно-правового механізму регулювання відносин, що виникають при створенні та використанні кінематографічного твору як об’єкта авторського права з урахуванням потреб сучасності та загальносвітових тенденцій у розвитку правової думки.

До числа аналогів цієї роботи варто віднести наукові праці Мееровского В.Б. „Организационные и правовые вопросы производства кинокартин” (1947 г.), Орлова Б.П. „Основные вопросы киноавторского права в СССР” (1954 г.), Райгородского Н.А. „Авторское право на кинематографическое произведение” (1958 г.), Ваксберга А.И., Грингольц И.А. „Автор в кино” (1961 г.), Ландкофа С.Н. „Киноавторское право” (1963 г.), Павлова А.И. „Авторское право на кинематографическое произведение в СССР” (1972 г.), Петрова М.В. „Авторское право на произведения кино и телевидения” (1981 г.), Чернышевой С.А. „Правовое регулирование авторских отношений в кинематографии и телевидении” (1984 г.). Окремі проблеми охорони, обігу та захисту прав інтелектуальної власності на кінематографічний твір підіймалися в наукових працях Ч.Н. Азімова, Б.С. Антимонова, І.Е. Берестової, А.І. Вексберга, Е.П. Гаврилова, І.А. Грінгольца,
М.В. Гордона, В.П. Грибанова, Галянтич М.К., В.А. Дозорцева, В.І. Жукова,
О.С. Іоффе, В.О. Калятіна, О.В. Кохановської, С.М. Ландкофа, В.В. Луця,
Н.М. Мироненко, В.Л. Мусіяки, Б.П. Орлова, А.І. Павлова, М.В. Петрова,
О.А. Підопригори, О.О. Підопригори, Н.А. Райгородського, О.П. Сергеєва,
Ю.О. Сергеєва, В.І. Серебровського, О.Д. Святоцького, К.А. Флейшиц, С.А. Чернишевої, В.Л. Черткова, К.Е. Чуковської, О.О. Стефан тощо. Однак слід зазначити, що більшість з робіт вказаних авторів проводилися на підвалинах чинного законодавства СРСР та при існуванні економічних відносин у галузі кінематографії, що базувалися на адміністративно-командних засадах та при повному невизнанні приватних інтересів. Дослідження сучасників торкалися лише окремих аспектів цивільно-правового регулювання обігу результатів інтелектуальної, творчої діяльності та прав інтелектуальної власності на них. Таким чином, серед аналогів немає жодного прототипу даної роботи на підґрунті законодавства України, комплексних наукових досліджень цієї проблеми в Україні до сьогодні не проводилося.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконання роботи ґрунтувалося на Законі України „Про Загальнодержавну програму розвитку національної кіноіндустрії на 2003-2007 роки” від 25 грудня 2002 року № 361-IV, Постанові Кабінету Міністрів України „Про затвердження Державної програми розвитку культури на період до 2007 року” від 6 серпня 2003 року № 1235 та виконувалася відповідно до „Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001-2006 роки”, розділу 9 „Пріоритетних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006 – 2010 роки”, комплексної наукової теми юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна „Охорона цивільних прав та інтересів в громадянському суспільстві”.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розв’язання проблем цивільно-правових відносин, що виникають між суб’єктами права інтелектуальної власності на кінематографічний твір, його користувачами при створенні та використанні кінематографічного твору; проблем захисту прав указаних суб’єктів, а також одержання науково обґрунтованих висновків та формулювання пропозицій, спрямованих на вдосконалення цивільно-правового регулювання зазначених відносин та чинного законодавства.

Для досягнення мети дослідження в якості завдань поставлені такі питання:

  1. визначення поняття та ознак кінематографічного твору, з’ясування правового статусу цього твору та умов надання йому правової охорони, а також виявлення особливостей охорони кінематографічних творів та меж їх забезпечення;

  2. дослідження юридичної природи результатів інтелектуальної, творчої діяльності, що входять до складу кінематографічного твору як складові елементи та виявлення особливостей їх правової охорони;

  3. визначення кола осіб, що є творцями кінематографічного твору як об’єкта права інтелектуальної власності; визначення особливостей правового положення інших суб’єктів права інтелектуальної власності на кінематографічний твір;

  4. дослідження, виявлення та вдосконалення цивільно-правових форм реалізації суб’єктивних цивільних прав на кінематографічний твір;

  5. розроблення дієвого універсального механізму, який би збалансовано захищав права інтелектуальної власності та інтереси як творців, так й інших суб’єктів кінематографії;

  6. приведення спеціального національного законодавства України в галузі охорони прав авторів кінематографічного твору та інших суб’єктів кінематографії у відповідність до вимог ЦК України, угоди ТРІПС, директив ЄС, міжнародних договорів, учасником яких є або має намір стати Україна шляхом підготовки, обґрунтування пропозицій та рекомендацій з удосконалення вітчизняного законодавства у галузі права інтелектуальної власності на кінематографічний твір.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають при створенні, використанні кінематографічного твору як об’єкта права інтелектуальної власності, розпоряджанні правами інтелектуальної власності на кінематографічний твір та захисті прав інтелектуальної власності на нього при їх порушенні або невизнанні.

Предметом дослідження є кінематографічний твір як об’єкт права інтелектуальної власності, суб’єктивні права інтелектуальної власності на кінематографічний твір, цивільно-правові відносини, що складаються між творцями та іншими суб’єктами кінематографії, законодавство України й законодавство іноземних країн, яке регламентує суспільні відносини, що виникають при створенні, використанні кінематографічного твору як об’єкта права інтелектуальної власності, розпоряджанні правами інтелектуальної власності на кінематографічний твір та захисті прав інтелектуальної власності на нього при їх порушенні або невизнанні.

Методи дослідження складають загальноприйняті в юридичній науці методи пізнання державно-правових явищ. За допомогою формально-логічного методу тлумачення права було з’ясовано зміст правових норм, що регулюють відносини, які складаються між авторами творів, що увійшли до кінематографічного твору. За допомогою методу збору та вивчення одиничних фактів було вивчено практику застосування зазначених правових норм, письмові джерела (акти застосування правових норм, статистичні дані та звіти, наукові джерела), обумовлені об’єктом та предметом дослідження. Узагальнення і аналіз результатів, отриманих на емпіричному рівні дослідження, за допомогою методу діалектично-історичного матеріалізму дозволили з’ясувати проблеми цивільно-правових відносин, що виникають з приводу створення та використання кінематографічного твору, а також визначити шляхи і правові засоби їх вирішення. За допомогою методу сходження від конкретного до абстрактного були сформульовані поняття кінематографічного твору як об’єкта авторського права, договору про створення кінематографічного твору. За допомогою методу сходження від абстрактного до конкретного було сформульовано необхідні поняття і зроблено обґрунтування висновків. Системний метод дозволив вивчити об’єкт дослідження як єдине ціле, виявити різноманітні типи зв’язків у ньому й об’єднати їх у теоретичні положення. Методом порівняльно-правового аналізу досліджувалися нормативно-правові акти України й інших країн світу. На підставі методу прогнозування зроблено висновок щодо тенденцій удосконалення правової охорони кінематографічного твору в Україні з наближенням до світової практики.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у таких наукових положеннях та висновках:

1. Уперше сформульовано визначення інституту права інтелектуальної власності на кінематографічний твір, під яким необхідно розуміти систему правових норм, що регулюють особисті немайнові та квазіабсолютні виключні майнові відносини щодо створення та використання кінематографічного твору та пов’язані з нетілесними об’єктами як результатами сумісної діяльності, що носять творчий характер, мають економічну цінність та здатні вільно відчужуватися з урахуванням обмежень, що встановлені в інтересах захисту особистих прав авторів такого твору та суб’єктів суміжних прав в цілому і об’єктами-елементами, що входять до складу кінематографічного твору.

2. Уперше доводиться необхідність законодавчого закріплення єдиного строку правової охорони як кінематографічного твору в цілому, так і об’єктів-елементів, що до нього входять. Слід встановити, що авторське право на кінематографічний твір та суміжні права кіноакторів-виконавців повинні отримати єдиний строк правової охорони, який передбачено для об’єктів авторського права.

3. Уперше доводиться, що у кінематографічному творі слід виділяти зовнішньо виражені елементи та його внутрішній зміст. Внутрішні елементи кінематографічного твору класифікуються на юридично значущі (образна система, систему засобів художньої виразності) та юридично необов’язкові (тема, матеріал, сюжетне ядро (сюжет).

4. Уперше доводиться, що у випадку відступлення виключних прав на об’єкт-елемент, продюсер набуває виключних прав на використання внеску будь-яким способом при створенні кінотвору, а також з іншою метою. У ліцензійному договорі слід зазначати, що цей об’єкт-елемент передається для використання виключно для його використання у кінотворі.

5. Дістала подальшого розвитку позиція, що реалізацією суб’єктивних авторських прав на кінематографічний твір доцільно вважати будь-які правомірні дії, що вчиняються їх правоволодільцями і спрямовані на використання кінотвору як об’єкта авторського права та розпоряджання правами інтелектуальної власності на нього.

6. Дістало подальшого розвитку наукове положення, що договір про створення кіносценарію більш доцільно конструювати як ліцензійний договір про використання неоприлюдненого твору (кіносценарію) у кінематографічному творі. Об’єктом договору про створення кіносценарію є кіносценарій, а предметом договору – визначені в договорі виключні майнові авторські права, що надаються для використання у кінотворі певним способом або відступаються (повністю або частково).

7. Дістала подальшого розвитку позиція, що безпосереднє посягання на особисті немайнові та виключні майнові права інтелектуальної власності на кінематографічний твір, тобто дії, що суперечать нормам закону або договору, створює пряме порушення. При непрямому порушенні прав інтелектуальної власності кінотвір безпосередньо не використовується і не розповсюджується.

8. Дістало подальшого розвитку розуміння того, що захист цілісності та недоторканості твору не може ставитись у залежність від наявності немайнової шкоди, оскільки жодна особа не може змінювати форму твору без дозволу автора.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані у науково-дослідній діяльності в якості підґрунтя для наукового пошуку, правозастосовчій діяльності кіностудій, кінопродюсерів та інших суб’єктів кінематографії, судовій практиці. Автором сформульовані конкретні пропозиції стосовно внесення змін та доповнень до ст.ст.435, 439 ЦК України, ст.ст.28, 30, 48, 49 Закону України „Про авторське право та суміжні права”, ст.15 Закону України „Про рекламу”, які впроваджені у законотворчу діяльність Верховної ради України. Одержані результати впроваджені у навчальний процес кафедри цивільно-правових дисциплін ХНУ імені В.Н. Каразіна шляхом використання їх у навчальних програмах, лекціях, семінарських заняттях з дисциплін „Цивільне право”, „Інтелектуальні права”, „Захист прав інтелектуальної власності”.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації, висновки і пропозиції доповідалися та обговорювалися на таких конференціях: Науково-практична конференція „Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених” (23 квітня 2004 р., м. Харків); Науково-практична конференція „Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених” (12 травня 2006 р., м. Харків); II Міжнародна науково-практична конференція студентів та аспірантів „Проблемні питання цивільного та господарського права” (16 лютого 2007 р., м. Харків), Международная научно-практическая конференция „Развитие гражданского законодательства стран-участниц Содружества Независимых Государств на современном этапе” (15-16 ноября 2007 г., г. Белгород, Россия).

Публікації. Основні теоретичні і практичні результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення в семи наукових статтях, п’ять з яких опубліковано у виданнях, визначених ВАК України фаховими для юридичних наук, а також у тезах виступів на чотирьох науково-практичних конференціях.

Структура дисертації визначені метою і завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять шість підрозділів, висновків до кожного розділу, а також загальних висновків, трьох додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 227 сторінок, з яких 171 сторінок основного тексту. Список використаних джерел нараховує 260 позицій і викладений на 23 сторінках. Обсяг трьох додатків – 14 сторінок.

Подобные работы
Денисова Римма Олександрівна
"Право інтелектуальної власності на твір науки (авторсько-правовий аспект)"
Посполітак Володимир Володимирович
Передача права власності на цінні папери та прав за цінними паперами в Україні (цивільно-правовий аспект)
Алданов Юрій Валентинович
Приватизація державного майна як спеціальна підстава набуття права власності
Розгон Ольга Володимирівна
Межі та обмеження права власності
Соловйов Олексій Миколайович
Право власності професійних спілок України
Болокан Інна Віторівна
Зобов'язально-правові та спеціальні засоби захисту права власності в підприємницькій діяльності
Дзера Ірина Олександрівна
Цивільно-правові засоби захисту права власності в Україні
Калаур Іван Романович
Цивільно-правовий договір як підстава виникнення права власності юридичної особи
Воронова Ольга Василівна
Підстави набуття права власності на житло
Мандрика Любомир Михайлович
Право власності політичних партій в Україні

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net