Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Історія України

Диссертационная работа:

Олянич Лариса Володимирівна. Створення та діяльність Всеукраїнського товариства “Друзі дітей” (1924-1936 рр.): організаційний статус, структура та функції : Дис... канд. наук: 07.00.01 - 2008.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність дослідження. Для історичної науки поняття актуальності передусім означає виявлення та з’ясування стану наукової розробки малодосліджених проблем, особливостей використання ученими модерних теоретико-методологічних підходів, а не формальна констатація того чи іншого історичного досвіду або його адаптації до сучасних умов. Наукове знання про минуле завжди є актуальним, якщо воно поповнює скарбницю інтелектуальної історії.

Сучасне українське суспільство переживає стадію політичної структуризації, лібералізації відносин власності та укладів економічно-господарської діяльності, докорінної реорганізації системи державного забезпечення населення, впливу інтеграційних та глобалізаційних процесів у світі на соціальні процеси, які вирізняються наявністю небувалих форм девіантної поведінки значних груп людей, гострими соціальними аномаліями – масовою дитячою бездоглядністю та безпритульністю, наркоманією та алкоголізмом, злочинністю серед неповнолітніх. Бездоглядність породжує безпритульність, яка має приховані і відкриті форми масового існування в суспільстві, свідченням його недосконалості і гуманістичної неспроможності.

Подолання дитячої безпритульності як загрозливої соціальної аномалії вимагає невідкладних заходів, матеріально-фінансових, організаційно-правових, соціально-психологічних дій з боку державних органів влади та широкої громадськості. У зв’язку з цим важливо вивчити причини безпритульності дітей, форми і рівень її поширення, а для цього потрібна науково обґрунтована державна програма здійснення соціально-правових, морально-виховних, організаційно-педагогічних та профілактичних заходів.

В УСРР 20-30-х рр. ХХ ст. була створена і діяла система державних та громадських організацій, які переймалися проблемами дитячої безпритульності, маючи густу мережу соціально-виховних установ. Тому дослідження історичного досвіду їхньої діяльності має не лише наукове, а й практичне значення для вирішення сучасних питань. Минуле не дає готових рецептів, але допомагає виявити ефективні форми і методи роботи, уникнути помилок та прорахунків.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у відповідності з науковою проблематикою кафедри історії України Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна („Соціально-економічна та політична історія України ХХ ст.”).

Об’єктом дослідження є аномальне соціальне явище суспільного розвитку – масова дитяча безпритульність, її рівень та форми поширення, участь громадськості та державних органів влади у її подоланні.

Предметом дослідження є організаційна структура та функції громадської організації Всеукраїнського товариства “Друзі дітей”, його стосунки з державними установами, соціально-економічні причини дитячої безпритульності, координація діяльності державних та громадських інститутів, спрямованих на подолання соціальної аномалії розвитку радянського суспільства.

Метою дослідження є об’єктивне з’ясування оптимальних форм взаємодії держави та громадськості в галузі оперативно-організаційної та соціально-профілактичної діяльності по усуненню масової безпритульності дітей в Українській Соціалістичній Радянській Республіці, науково-історична реконструкція особливостей становлення структури та виконання профілактично-реабілітаційних функцій товариством “Друзі дітей”, узагальнення історичного досвіду боротьби з асоціальними явищами суспільного розвитку.

Для досягнення поставленої мети визначено наступні наукові завдання:

проаналізувати історичну, соціологічну, педагогічну літературу та з’ясувати наукові тлумачення поняття і явища “дитяча безпритульність”;

виявити стан наукової розробки проблеми шляхом вивчення проблемно-тематичних пріоритетів та концептуальних засад радянської, сучасної української та зарубіжної історіографії;

показати основні етапи формування організаційної структури та еволюцію соціальних функцій громадського об’єднання “Друзі дітей”;

дослідити організаційний та суспільно-функціональний статус центральних управлінських органів товариства, показати відносини державних установ з громадською інституцією;

з’ясувати соціально-економічні причини, рівень та форми існування дитячої безпритульності, її динамічність поширення в містах і селах України;

встановити дієвість суспільно-організаційної та просвітницько-агітаційної роботи осередків;

виділити особливості здійснення товариством оперативно-профілактичних заходів боротьби з причинами та наслідками масової безпритульності дітей;

визначити роль і місце дитячих установ інтернатного типу (дитбудинки, дитмістечка, колонії, комуни) для здійснення ними соціально-реабілітаційних функцій;

узагальнити історичний досвід подолання дитячої безпритульності в УСРР та сформулювати наукові рекомендації для відповідних державних органів, які займаються соціальними питаннями сім’ї та молоді.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють 1924-1936 рр. Нижня його межа стосується початку виникнення та організаційного оформлення осередків “Друзі дітей” на підприємствах та в установах, тобто їх офіційного визнання Центральною комісією допомоги дітям при ВУЦВКу та Головним управлінням соціального виховання Наркомосу УСРР. Верхню межу визначає дата 20 січня 1936 р., коли згідно урядової постанови відбулася ліквідація Всеукраїнського товариства “Друзі дітей” згідно урядової постанови.

Територіальні рамки дослідження – УСРР в межах 1924-1936 рр.

При написанні роботи використані спеціальні та загальні методи науково-історичного пізнання. Використання структурно-системного методу дозволило вичерпно показати організаційну структуру товариства “Друзі дітей”, еволюцію його форм, місцевого та центрального управління, а генетичного виявити основні етапи розвитку громадського об’єднання: становлення, розвитку, трансформації та обставин ліквідації. Хронологічний метод виокремлює період діяльності товариства із загального контексту історичного розвитку фіксує появу та поширення дитячої безпритульності. Метод описування допоміг показати внутрішні властивості соціальної аномалії, її деструктивні наслідки для суспільства, розкрити конкретні форми подолання причин та наслідків безпритульності дітей. Статистичний метод розкрив кількісні характеристики об’єкту та предмету дослідження, тобто рівень дитячої безпритульності та бездоглядності в УСРР, наявність осередків товариства в регіонах, віковий склад безпритульних. Динамічний метод, завданням якого є виявлення змін того чи іншого соціального явища, його структурних складових, сприяв дослідженню історії виникнення самої ідеї створення громадської організації, основних етапів її реалізації – від оформлення осередків до обрання центральних управлінських структур. Порівняльний метод, розкриває зв’язок елементів соціальних систем, реконструкції феномену асоціального явища розвитку радянського суспільства – дитячої безпритульності.

Методологічну основу дисертації становлять принципи історизму та об’єктивності, які реалізуються через системний та конкретно-історичний аналіз, тобто перелічені методи історичних досліджень застосовуються комбіновано: динамічний із структурно-системним, генетичний з хронологічним.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що вперше історія становлення та функціонування Всеукраїнського товариства “Друзі дітей” стала предметом наукового кваліфікаційного дослідження. В історіографії висвітлено роль і місце надзвичайних органів влади, підрозділів системи освіти у боротьбі з безпритульністю дітей, тобто виокремлюється вплив держави. У дисертації досліджується громадська ініціатива в радянському суспільстві 20-30-х рр. при вирішенні гострої соціальної проблеми, з’ясовується оптимальність системного поєднання державних і громадських форм боротьби з безпритульністю, досліджується їх організаційної та соціальної ефективності. Науковці розглядали проблему дитячої безпритульності в контексті її соціально-педагогічного висвітлення, абсолютизації ролі державних органів, а предметом даного дисертаційного дослідження обрано історію становлення та діяльності громадської організації.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що її теоретичні узагальнення, фактичний матеріал, висновки можна використати не лише для написання наукових та популярних праць з соціальної історії України 20-30-х рр. ХХ ст., а також для підготовки нормативно-правових актів з важливих проблем сім’ї та молоді, для удосконалення роботи дитячих установ інтернатного типу та профілактики дитячої безпритульності. Результати дослідження сприятимуть науковому обґрунтуванню державної політики в галузі соціально-правової охорони дитинства, актуалізації ідеї відродження громадських організацій для подолання безпритульності дітей, унеможливлення девіантних форм їх соціальної поведінки.

Апробація основних положень дисертації відбувалася через виголошення її основного змісту та висновків на Міжнародній науковій конференції „Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій” (м. Суми 20-21 лютого 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Спадщина А.С. Макаренка і педагогічні пріоритети сучасності” присвяченої 120-й річниці з дня народження видатного педагога (13-14 березня 2008 р. м. Полтава), „Матеріали круглого столу, присвяченого 50-річчю кафедри історії України” (ХНУ ім. В.Н. Каразіна, грудень 2007 р.), Міжнародній науковій конференції „Сучасна україністика: наукові парадигми мови, історії, філософії” (Харківський національний економічний університет, 16-18 квітня 2008 р.).

За темою дисертаційної роботи опубліковано 3 наукових статті.

Структура дисертаційного дослідження відтворює його мету та основні завдання. Вона складається із вступу, трьох розділів (9 підрозділів), висновків, списку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг роботи становить 199 сторінок, основний її зміст – 167 сторінок. Список використаних джерел та літератури має 326 назв на 32 сторінках.

Подобные работы
Кісіль Зоряна Романівна
Створення та діяльність Українського воєнно-історичного товариства (1920- 1939 рр.)
Чугаєвська Людмила Віталіївна
Створення та діяльність українських студентських організацій в еміграції (1920-1939 рр.)
Костик Євгеній Петрович
Створення та діяльність кооперативних видавництв в УСРР 1922-1930 рр.
Баличева Лариса Вікторівна
Створення, організація та діяльність системи пожежної безпеки в Україні (ХІХ - початок ХХ ст.)
Зелений Володимир Миколайович
Становлення та діяльність товариств "Просвіта" Катеринославської губернії у 1905-1922рр.
Шевчук Ганна Йосипівна
Фахово-господарська та культурно-освітня діяльність товариства "Сільський господар" (1899-1944)
Зуляк Іван Степанович
Товариство "Просвіта" у Західній Україні в міжвоєнний період: організаційні засади, господарське становище та культурно-просвітня діяльність
Доманова Ганна Сергіївна
Чернігівський магістрат: статус, структура та основні напрями діяльності (друга половина XVII-XVIII ст.)
Дірявка Юрій Павлович
Українська комуністична партія (укапістів): утворення, діяльність та ліквідація (1920-1925 р.р.)
Гриб Оксана Іванівна
Громадсько-просвітницька діяльність та історична спадщина Олександра Барвінського

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net