Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Історія України

Диссертационная работа:

Галуха Василь Левкович. Комасація у Волинському воєводстві (1921–1939 рр.) : Дис... канд. наук: 07.00.01 - 2008.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. Розбудова економіки незалежної України, її реструктуризація, зокрема, проведення аграрної реформи і формування нового земельного устрою базуються сьогодні на утвердженні та розвиткові різноманітних форм власності. Реформуванню села і форм землеволодіння в Україні може послужити використання історичного досвіду ліквідації черезсмужжя, вузькосмужжя і багатосмужжя (комасації земельних наділів), які стримували ефективний розвиток та зростання продуктивності селянських господарств. Основні комасаційні роботи на українських теренах здійснено владою Польської держави в 1921–1939 рр., хоча такі заходи на Волині розпочато ще до Першої світової війни адміністрацією царської Росії.

Комасація на території Волинського воєводства мала свої регіональні особливості, що обумовлювалися необхідністю зменшення великих землеволодінь шляхом парцеляції, ліквідації сервітутів та анклавів, а також проведення вкрай невідкладних меліоративних робіт.

У 20–30 роках ХХ ст. на території Волині офіційна влада і селяни прагнули вдало провести комасацію. Сьогодні в Україні, як підказує історичний досвід Волині у складі міжвоєнної Польської держави, необхідно в ході надання селянам землі у приватну власність уникнути роздрібненості. У нинішній системі землекористування зустрічаються факти, коли селяни одержують землю в декількох місцях, внаслідок чого господарювання є недостатньо ефективним. Не виключена можливість, що у перспективі селяни-фермери захочуть виокремитися на хутори, як це було в 1921–1939 рр. у Волинському воєводстві. Подібність процесів, що проходили на українських теренах в умовах міжвоєнної Польщі і в Українській державі сьогодні надає дослідженню комасації у Волинському воєводстві 20–30 років ХХ ст. особливої актуальності.

Актуальність дослідження зумовлюється й недостатнім рівнем наукової розробки проблеми. Радянські історики у своїх працях основну увагу зосереджували на тому, щоб довести негативний вплив комасації та пов’язаних із нею ліквідації сервітутів і меліорації на соціальне становище селян та економічний розвиток Волині як регіону Польської держави. На сьогоднішній день проблеми комасаційного процесу на Волині та його наслідків потребують окремого комплексного наукового дослідження. Залучення автором широкого кола архівних джерел та опублікованих в Україні і Польщі збірників документів і матеріалів, наукових праць польських та українських авторів уможливило об’єктивне висвітлення ходу комасації на терені Волинського воєводства.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною наукових програм і планів кафедр історичного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки: «Західне Полісся: історія та культура» (реєстраційний номер 0103U000656).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексний аналіз і об’єктивне висвітлення особливостей комасаційного процесу у Волинському воєводстві та його наслідків. У контексті поставленої мети дисертаційного дослідження автор поставив такі завдання:

охарактеризувати передумови та правове забезпечення комасації;

висвітлити ставлення політичних партій і громадських організацій до проведення комасації в краї;

простежити взаємозв’язок комасаційних процесів із ліквідацією сервітутів, меліорацією та кредитною допомогою;

з’ясувати суть, методи, особливості і темпи комасаційного процесу в південних та північних повітах Волинського воєводства;

виявити ставлення селянства Волині до проведення комасації;

проаналізувати та узагальнити соціально-економічні наслідки комасації на терені Волинського воєводства.

Об’єкт дослідження – комасація у Волинському воєводстві в міжвоєнний період як складова аграрної реформи Другої Речі Посполитої.

Предмет дослідження – передумови, сутність, методи і специфіка проведення комасації та її соціально-економічні наслідки.

Методи дослідження. Методологічна основа роботи базується на загальнонауковому методі історизму, принципі об’єктивності в підході до явищ минулого, використанні ретроспективного методу. У дослідженні знайшли належне використання методи аналізу та синтезу. Огляд наукової літератури автор здійснив за хронологічним та структурно-тематичним принципами історіографії.

Хронологічні рамки роботи охоплюють 1921–1939 рр. Нижньою хронологічною межею є 1921 р., коли Західна Волинь за Ризьким мирним договором стала складовою Другої Речі Посполитої. Верхня межа дослідження обумовлена початком Другої світової війни, коли регіон відійшов до радянської України. Саме у ці роки офіційна влада Польщі проводила специфічну аграрну реформу в цьому регіоні, враховуючи і національний фактор. Хоча комасаційні роботи уряди санації проводили більш енергійно і наполегливо, ніж це було до травневого перевороту 1926 р., комасація почала законодавчо унормовуватися ще на початку 20-х рр. ХХ ст.

Враховуючи, що комасаційні роботи на території Волині здійснювалися в роки столипінської аграрної реформи владою царської Росії, дослідження окремих історичних чинників аграрної перебудови зумовлює вихід за хронологічні межі з метою глибшого аналізу передумов комасації та її особливостей.

Територіальні межі дослідження визначені адміністративно-територіальним поділом та економічними особливостями Волинського воєводства. Завдяки діяльності адміністрації воєводи Г. Юзевського аграрні зміни, що найбільше проявилися у 30-х рр. ХХ ст., тут набрали регіональної особливості. Визначаючи територіальні межі в яких проводилася комасація, автор врахував і те, що національна політика польської влади на Волині мала специфічні риси.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному дослідженні комасації у Волинському воєводстві. На основі систематизації джерел зроблено аналіз передумов та законодавчого забезпечення комасації, підготовки до її проведення шляхом реалізації таких напрямів аграрної реформи, як ліквідація сервітутів та меліорація.

Дисертант ввів до наукового обігу значну кількість невідомих раніше дослідникам важливих джерел, що зберігаються у Державних архівах Волинської (ДАВО), Рівненської (ДАРО), Тернопільської (ДАТО) областей, Центрального державного архіву громадських об’єднань України (ЦДАГО України), Архіві нових актів (ААN) у Варшаві. Використання таких джерел уможливило всебічний аналіз механізму комасації і сприяло достовірному відтворенню особливостей комасаційного процесу у південних та північних повітах Волинського воєводства. Залучення широкого кола статистичних матеріалів дало можливість з’ясувати вплив комасації на соціально-економічний розвиток краю.

Теоретичне значення дослідження полягає в розширенні й поглибленні рівня розробки проблем аграрних перетворень на Волині, обґрунтуванні доцільності проведення комасації, а також у висвітленні її соціально-економічних наслідків для господарства краю. Основні положення дисертаційного дослідження та зібраний фактичний матеріал можуть бути використані фахівцями для подальшої наукової розробки соціально-економічних та аграрних проблем 20–30-х рр. ХХ ст. з історії України та Польщі. Дослідження може бути корисним фахівцям, які працюють над підготовкою нових концептуальних підходів щодо висвітлення історії України.

Практичне значення одержаних результатів дисертації полягає у можливості використання фактологічного і концептуального матеріалу викладачами навчальних закладів у ході викладання курсів «Новітня історія України», «Історія України», «Історія Польщі», «Економічна історія», розробки спецкурсів та спецсемінарів з історії Західної України та Волині 20–30-х років ХХ століття. Зібрані матеріали можуть бути корисними краєзнавцям, працівникам музеїв і вчителям шкіл. У зв’язку з новим землекористуванням і землеволодінням, що утверджується в незалежній Україні, матеріалами дослідження можуть скористатися працівники державних і самоврядних установ у ході реалізації земельної реформи.

Впровадження результатів дослідження здійснювалося у навчальному процесі Рівненського державного гуманітарного університету під час викладання курсу «Економічна історія», а також у формі наукових публікацій дисертанта у фахових виданнях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації апробовано здобувачем на 13 наукових конференціях. Зокрема, чотирьох Міжнародних наукових конференціях («Україна і Польща в ХХ ст.: проблеми історії і політології» (16–18 травня 2002 р., Київ, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова); «Україна і Польща у світовій історії: політика, економіка, культура» (29 травня 2002 р., Острог, Національний університет «Острозька академія»); «Українці Холмщини та Підляшшя: історична доля, духовна і матеріальна культура впродовж віків» (23–24 листопада 2004 р., Луцьк, ВДУ); «Західний регіон України у Другій світовій війні 1939–1945 рр.» (6–7 травня 2005 р., Луцьк, ВДУ), двох регіональних наукових конференціях («Актуальні проблеми історії західноукраїнських земель першої половини ХХ ст.» (15 лютого 2006 р., Рівне, РДГУ; 27 лютого 2007 р., Рівне, РДГУ), та восьми звітних наукових конференціях викладачів, співробітників, докторантів, аспірантів та студентів Рівненського державного гуманітарного університету (квітень 2001 р., Рівне; 17–19 квітня 2002 р., Рівне; 22–24 квітня 2003 р., Рівне; 20–22 квітня 2004 р., Рівне; 20–22 квітня 2005 р., Рівне; 18–20 квітня 2006 р., Рівне; 23–24 квітня 2007 р., Рівне; 25–27 лютого 2008 р., Рівне).

Результати дослідження також апробовано шляхом щорічних звітів здобувача на кафедрі новітньої історії України Волинського національного університету імені Лесі Українки та кафедрі економіки і менеджменту Рівненського державного гуманітарного університету.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження оприлюднено у 9 публікаціях, із яких 5 статей опубліковано у фахових виданнях та 4 у інших наукових збірниках.

Структура дисертаційного дослідження побудована за проблемно-хронологічним принципом. Загальний обсяг роботи становить 252 сторінки (основний текст – 184 сторінки) і складається із вступу, чотирьох розділів, поділених на підрозділи, висновків, списку використаних джерел і літератури, що нараховує 633 позицій, а також 3 додатків.

Подобные работы
Литвинюк Валентина Іванівна
Економічний розвиток Волинського воєводства в міжвоєнний період (1921- 1939)
Литвинюк Валентина Iванiвна
Економiчний розвиток Волинського воїводства в мiжвоїнний перiод (1921_1939)
Гнот Cоломія Іванівна
Доброчинна діяльність Греко-католицької церкви у 1921- 1939 рр. (за матеріалами Галицької митрополії).

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net