Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Педагогічні науки
Загальна педагогіка, історія педагогіки і освіти

Диссертационная работа:

Вавілова Ірина Володимирівна. Дитяча література як засіб формування особистості дитини (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) : Дис... канд. наук: 13.00.01 - 2008.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність і доцільність дослідження проблеми. У сучасних умовах трансформації суспільного устрою і розвитку національної системи освіти в Україні підвищуються вимоги до духовного зростання дітей і молоді: формування в них національної свідомості, планетарного світогляду, моральної самостійності та стійкості, соціальної активності. Методологічною основою реалізації означених завдань є головні державні документи про освіту, зокрема Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті, де визначено пріоритетні напрями створення дієвої системи навчання й виховання, яка б забезпечувала «всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдарувань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності й культури».

Успішне досягнення означених пріоритетів у формуванні особистісних якостей підростаючих поколінь вимагає творчого вдосконалення існуючих форм, методів, способів і засобів виховного впливу на дитину, починаючи з раннього віку, бо, за справедливим висловом Я.Корчака, «реформи в житті дорослих слід починати в душах дітей».

У цьому зв’язку незаперечне значення має доцільне використання естетико-гуманістичної сутності художніх творів для дітей як суттєвого засобу розвитку особистості дитини: її інтелекту, загальнолюдських цінностей, збагачення її знань та уявлень про світ і людину, виховання духовно-естетичних потреб, засвоєння гуманістичних основ міжособистісного спілкування, формування устремлінь до пізнання здобутих народом національних цінностей тощо.

Реалізація вказаних завдань ініціює необхідність перегляду й вдумливого осмислення минулого та його об’єктивної оцінки, ґрунтовного вивчення історичного досвіду попередніх поколінь стосовно використання в навчально-виховній діяльності загальноосвітньої школи і в родині кращих зразків дитячої літератури відповідно до нинішніх соціально-економічних умов та державотворчих процесів.

Аналіз історико-педагогічних джерел і наукових досліджень, з огляду на вищеозначену проблему, дозволив з’ясувати, що різні аспекти використання дитячої літератури як засобу формування особистості дитини розглядалися за такими напрямами: активізація процесу морального виховання старшокласників під час вивчення зарубіжної літератури (В.Болотіна); розвиток в учнів здатності до естетичного сприймання літератури як комплексу індивідуально-психологічних якостей людини, методи формування художніх смаків, естетичних здібностей учнів та їхньої спроможності до самостійного аналізу й оцінки художнього твору (К.Бабенко і Л.Башманівська); педагогічна система формування ціннісних орієнтацій підлітків засобами художньої літератури в навчальний час, зокрема оптимальне поєднання загальнолюдських, національних, громадянських та особистісних якостей (А.Богуш).

Разом з тим аналіз історико-педагогічних джерел дозволив з’ясувати, що серед наукових праць, пов’язаних з дитячою літературою минулого, переважна більшість має опосередкований характер і присвячена дотичним питанням. Серед них слід назвати наукові доробки, які пов’язані із впливом дитячої літератури на розвиток особистості, але мають літературознавчий характер (І.Голубєва, О.Кравецька та інші); розкривають конкретний внесок у розвиток вищеозначеної проблеми відомих революційних демократів В.Бєлінського, М.Добролюбова, М.Чернишевського (А.Красноусов, М.Познанський, Є.Привалова, Я.Роткович, С.Шіллегородський та інші); обґрунтовують педагогічні засади укладання шкільних підручників (І.Бай, Я.Кодлюк, І.Козак, Н.Кузьменко, О.Фізеші та інші); аналізують становлення і розвиток шкільної літературної освіти в Україні й української поезії для дітей (Г.Атрошенко, Л.Базиль, В.Зарва та інші).

Значною мірою розвитку вказаної проблеми сприяли наукові дослідження, які прямо чи опосередковано торкалися громадської та просвітницької діяльності прогресивної інтелігенції, найбільш активні представники якої у вирішенні теоретичних чи практичних освітніх завдань великого значення надавали книзі, вважаючи її могутнім чинником формування дитячої особистості (А.Богуш, Л.Вовк, В.Гуменна, Л.Дрофань, М.Євтух, С.Золотухіна, М.Малиш, Б.Якимович та інші).

Отже, вивчення науково-педагогічних праць з теми дослідження переконує, що науковці приділяли значну увагу різноаспектним питанням дитячої літератури. Проте малодослідженими є ще теорія і практика використання дитячої літератури як засобу формування дитячої особистості, визначення вимог до створення літератури для дітей, здатної розвивати світогляд дітей, їхню уяву, фантазію, творчість.

Таким чином, вагомість і значущість розв’язання проблеми використання дитячої літератури для вдосконалення існуючих форм і методів виховного впливу на особистість дитини й недостатня її розробленість в історико-педагогічній літературі зумовили вибір теми дослідження – «Дитяча література як засіб формування особистості дитини (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)»

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертація виконана відповідно до планів науково-дослідницької роботи кафедри загальної педагогіки: «Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх та вищих педагогічних закладах» й історії педагогіки та порівняльної педагогіки: «Підготовка викладацьких кадрів для середньої і вищої школи в науково-педагогічній спадщині вітчизняних та зарубіжних педагогів, діячів освіти й культури ХІХ – початку ХХ століття» Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди (протокол №7 від 19.12.2003 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 5 від 26.05.2004 р.).

Мета дослідження: вивчити, проаналізувати й систематизувати теоретичні ідеї, узагальнити набутий позитивний досвід з використання дитячої літератури як засобу формування особистості в досліджуваний період та розкрити можливості його використання в сучасних умовах.

Відповідно до мети визначені завдання дослідження:

  1. Проаналізувати стан наукової розробки проблеми дослідження.

  2. Виявити теоретичні ідеї прогресивних українських педагогів і просвітителів зазначеного періоду стосовно впливу дитячої літератури на формування особистості дитини й виокремити вимоги до художніх текстів книг для позакласного читання та навчальної літератури.

  3. Розкрити вплив дитячої періодики на розвиток дитячої літератури.

  4. Узагальнити досвід використання дитячої літератури як засобу формування особистості дитини в навчальних закладах досліджуваного періоду.

  5. Накреслити перспективні напрями творчого використання матеріалів дослідження в сучасних загальноосвітніх закладах.

Об'єктом дослідження є формування особистості дитини засобами дитячої літератури.

Предмет дослідження: зміст, форми, методи впливу на особистість дитини засобами дитячої літератури.

Методологічні основи дослідження: філософські положення про закони й категорії наукового пізнання; діалектична теорія про взаємозв’язок, взаємозумовленість і цілісність явищ та процесів у суспільстві й необхідність їх вивчення в конкретно-історичних умовах; підхід до навчання, виховання й розвитку особистості як взаємопов’язаного й цілісного процесу; принципи пріоритету загальнолюдських цінностей, розвитку, науковості, цілепокладання, історизму, детермінізму, єдності теорії й практики, які забезпечують об’єктивність у вивченні предметів і явищ існуючої дійсності. Особливе значення в дослідженні мають також теоретичні положення про зв'язок історії з сьогоденням і обґрунтування можливості й доцільності творчого використання позитивного історико-педагогічного досвіду минулого в сучасній освітньо-виховній практиці.

Теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження є:

державні документи про стратегію розвитку освіти в Україні;

наукові положення філософії освіти та виховання (І.Зязюн, М.Култаєва, І.Прокопенко, Л.Сохань та інші);

педагогічні ідеї й концепції відомих учених із загальних питань виховання особистості (Б.Ананьєв, Г.Балл, І.Бех, А.Бодальов, О.Киричук та інші);

теоретичні положення про сутність і зміст виховання й навчання, їх соціальну зумовленість (А.Бойко, В.Гриньова, В.Євдокимов, О.Іонова, В.Лозова, Г.Троцко та інші);

сучасні історико-педагогічні дослідження, в яких аналізуються питання теорії та історії розвитку національної системи освіти й педагогічної думки України (А.Алексюк, В.Вихрущ, Л.Вовк, Н.Дем'яненко, М.Євтух, Л.Журенко, С.Золотухіна, В.Майборода, Н.Побірченко, О.Попова, А.Сбруєва, О.Сухомлинська, Л.Штефан та інші).

Методи дослідження. У процесі реалізації завдань дослідження використано адекватний їм комплекс методів:

аналітичний, історико-зіставний, ретроспективний, історико-генетичний, порівняльний та проблемно-цільовий аналіз науково-педагогічної літератури, періодичних видань, архівних матеріалів, різноаспектних освітніх документів та законодавчих актів з метою вивчення, систематизації й узагальнення теоретичних ідей і досвіду становлення й розвитку вимог до дитячої літератури як засобу формування особистості дитини;

хронологічний, що дав можливість розглядати використання дитячої літератури як чинника формування особистості дитини в теорії й практиці вітчизняної педагогічної думки в динаміці, часовому просторі й послідовності.

Джерельна база дослідження. Джерелами дослідження стали твори прогресивних представників вітчизняної педагогічної думки вказаного періоду, в яких висвітлювався вплив дитячої літератури на формування особистості дитини; законодавчі урядові акти й циркуляри Міністерства народної освіти; матеріали з’їздів, конференцій, нарад, присвячені питанням дитячої літератури; нормативно-методичні документи; матеріали навчальних закладів різного типу (зокрема звіти й протоколи засідань педагогічних рад повітових училищ, гімназій); монографічні й дисертаційні дослідження; психолого-педагогічна література.

Фактичний педагогічний матеріал отримано внаслідок поглибленого аналізу архівних матеріалів Центрального державного історичного архіву України м. Києва (використано фонди 442, 707, 855, 1617, 2052, 2162); Державного архіву м. Києва (вивчено фонди 59, 168; Державного архіву Харківської області (задіяно фонди 45, 200, 266); науково-педагогічних матеріалів ЦНБ НАН України імені В.Вернадського (виокремлено конкретні матеріали, з огляду на проблему дослідження, з фонду 1174 – Б.Грінченка), зокрема й рукописні; Харківської державної наукової бібліотеки ім.В.Короленка, Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна.

У ході дослідження опрацьовано публікації таких періодичних педагогічних видань, як: «Вестник воспитания», «Воспитание», «Воспитание и обучение», «Журнал Министерства Народного Просвещения», «Земский сборник Черниговской губернии», «Народная школа», «Наша начальная школа», «Нова школа», «Образование», «Педагогический листок», «Педагогический музей», «Педагогический сборник», «Русская школа», «Рідна школа», «Семья и школа», «Учитель» та інші. Окремо аналізувались художні твори видатних українських письменників, які торкались проблеми дослідження.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період другої половини XIX – початку XX століття.

Нижня межа – друга половина ХІХ століття – визначається кардинальними змінами в економіко-політичній, соціально-культурній сферах країни, зародженням і розвитком громадсько-педагогічного руху, що викликало піднесення уваги педагогічного та прогресивного громадського загалу до найбільш дієвих чинників формування особистості дитини, зокрема виокремлення в цьому процесі ролі дитячої літератури й завдань з організації дитячого читання.

Верхня хронологічна межа – початок ХХ століття – визнається вітчизняною історичною наукою як якісно новий період, за яким настає зміна суспільно-політичного ладу, економічних умов, світоглядних позицій, ліквідація усталеної системи освіти.

Наукова новизна і теоретична значущість одержаних результатів дослідження полягає в тому, що в ньому вперше:

проаналізовано можливості дитячої літератури в процесі формування особистості дитини в другій половині ХІХ – початку ХХ ст.;

узагальнено прогресивні ідеї відомих вітчизняних педагогів стосовно змісту й специфіки дитячої літератури в її впливові на особистість дитини (високохудожність і доступність для дитячого розуміння; з правдивим відтворенням світу в змалюванні картин життя, близьких до уявлень дитини; із зображенням «простих характерів і простих відносин»; широке введення до змісту фольклорного матеріалу; використання всіх багатств рідної мови з метою зміцнення почуття національної приналежності й духовного зв’язку зі своїм народом);

систематизовано практичний досвід організації дитячого читання як на уроках, так і в позаурочний час навчальними закладами в окреслений історичний період (виокремлено методи, форми, засоби, способи роботи з художнім текстом книг для позакласного читання та навчальних книг; розкрито напрями освітньо-просвітницької діяльності педагогічної громадськості у вирішенні досліджуваної проблеми);

визначено перспективи творчого використання позитивного доробку минулого стосовно використання дитячої літератури як засобу формування особистості в сучасних умовах.

Подальшого розвитку набули положення стосовно напрямів педагогічного керівництва процесом ознайомлення школярів з літературною класикою як чинником їхнього морально-естетичного, духовного розвитку (розширення прав попечителів та керівників навчальних закладів у виборі підручників, книг для позакласного читання, керівництв дитячим читанням, які дозволили «створювати виховуючу атмосферу при їх вивченні»; активна участь учителів-словесників у комплектуванні шкільних бібліотек; залучення батьків до благодійності у поповненні книжкового фонду школи «зразками найкращого, що є у всесвітній літературі»; поширення серед батьків необхідних знань з питань організації дитячого читання та контролю за ним тощо).

Конкретизовано визначення змісту понять «дитяча література», «дитяча книга», «дитяче читання».

Уточнено функції позитивного впливу художніх творів для дітей на виховання духовних якостей у підростаючого покоління (навчальну, виховну, розвивальну).

Введено до наукового обігу значну кількість невідомих раніше і маловідомих матеріалів, архівних документів (125), окремих фактів, пов’язаних із проблемами дитячої літератури й організації дитячого читання.

Практичне значення здобутих результатів. Результати дисертаційного дослідження, зокрема його висновки й рекомендації, втілено в розробку спецкурсу «Роль дитячої літератури як засобу формування особистості дитини» для студентів вищих педагогічних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, матеріали якого впроваджено в навчально-виховний процес педагогічного факультету Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (довідка № 265 від 29.05.08), Харківського гуманітарно-педагогічного інституту (довідка № 01-12/324 від 04.07.08), Харківського навчально-виховного комплексу №153 «Школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок» з естетичним профілем навчання (довідка №259 від 19.05.08).

Дисертаційні матеріали та висновки можуть бути використані в педагогічних закладах різного рівня акредитації, інститутах удосконалення кваліфікації вчителів, закладах післядипломної освіти, у процесі підготовки лекційних курсів з історії педагогіки, дитячої літератури, методики виховної роботи, розробки спецкурсів та спецсемінарів, тематики курсових і дипломних робіт для ВНЗ. Зібраний та узагальнений матеріал може бути використаний і для написання підручників, навчальних посібників й іншої навчально-методичної літератури, а також з метою розширення інформаційного простору для батьків, вихователів дошкільних закладів, учителів.

Вірогідність та аргументованість результатів дослідження забезпечується чіткими теоретико-методологічними позиціями; цілеспрямованим історико-педагогічним аналізом фактичного матеріалу в історико-генетичному, логічному й проблемному аспектах; опорою на принципи історизму, науковості, об’єктивності; застосуванням різнопланових взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних його об’єкту, предмету, меті й завданням; апробацією матеріалів дослідження на конференціях; упровадженням результатів дослідження в практику роботи вищих педагогічних навчальних закладів.

Апробація основних результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження доповідалися на міжнародних, всеукраїнських та регіональних конференціях, а саме: «Наука і освіта «2004» (Дніпропетровськ, 2004); «До витоків становлення української педагогічної науки» (Умань-Київ, 2002); «Професіоналізм педагога. Проективна педагогіка: питання теорії та практики» (Ялта, 2004); «Всеукраїнські науково-практичні читання студентів і молодих науковців, присвячені спадщині великого вітчизняного педагога К.Д.Ушинського» (м. Одеса, 2003); на Сковородинівських читаннях (Харків, 2004).

Основні результати і висновки виконаного дослідження були оприлюднені і дістали позитивну оцінку на засіданнях кафедри історії педагогіки та порівняльної педагогіки, на щорічних звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу; науково-практичних конференціях молодих учених Харківського національного педагогічного університета імені Г.С.Сковороди (2003-2007).

Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження оприлюднено у 18 одноосібних публікаціях автора, серед яких: 12 статей у провідних наукових фахових виданнях; 6 – матеріалах конференцій.

Подобные работы
Сипченко Ольга Миколаївна
Навчально-педагогічна література в системі професійної підготовки вчителя (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)
Цвігун Оксана Анатоліївна
Розвиток музичної освіти в навчальних закладах Києва (друга половина XIX- початок XX ст.)
Довженко Ольга Олегівна
Проблема спілкування учителя з учнем у педагогічній теорії та практиці України другої половини XIX - початку XX ст.
Шумська Ольга Олександрівна
Естетична підготовка майбутніх учителів у Харківському університеті (друга половина XIX - початок XX ст.)
Панасенко Елліна Анатоліївна
Ідеал вчителя у вітчизняній педагогічній журналістиці другої половини ХІХ - початку ХХ ст.
Рудічєва Наталія Костянтинівна
Теорія та практика навчання співу у початкових школах Слобожанщини (друга половина ХІХ –початок ХХ ст.)
Чупахіна Світлана Василівна
Проблеми оцінювання навчальних досягнень дітей 6-7 річного віку у закладах освіти України (друга половина ХХ - початок ХХІ ст.).
Лисенко Світлана Андріївна
Психолого-педагогічна підготовка вчителів початкового навчання на педагогічних курсах в Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)
Кравченко Ірина Миколаївна
Учительські інститути в системі підготовки педагогічних кадрів в Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.).
Приходько Ганна Іванівна
Проблема фізичного виховання особистості у вітчизняній педагогічній журналістиці /друга половина XIX- початок XX ст./

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net