Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Філологічні науки
Українська мова

Диссертационная работа:

Третяк Наталія Володимирівна. Жаргонна лексика в друкованих ЗМІ (номінативно-експресивна функція). : Дис... канд. наук: 10.02.01 - 2008.

смотреть введение
Введение к работе:

Сучасні ЗМІ стали основним джерелом вивчення стану розвитку мови на певному історичному етапі, оскільки саме ця функціональна ніша дає змогу простежити механізми складного взаємозв’язку мови, суспільства та особистості. У просторі цього взаємозв’язку виникають нові нормативні критерії, що свідчить про формування нових уявлень про мовну норму: від норми як правила для всіх – до норми, яка враховує динамічність комунікативних ролей, розмаїття ілокутивних установок суб’єктів спілкування в усіх сферах. Тому основним завданням українського мовознавства сьогодні є потреба відновити природні форми функціонування мови, що сприятиме підвищенню її комунікативної потужності.

Мова сучасних газет характеризується підвищеною експресивністю. Експресивна функція мови набуває нових проявів у вживанні стилістично зниженої лексики, яка має потужний експресивно-емоційний потенціал. Дослідженню цього шару лексики, умовам її функціонування в сучасному газетно-публіцистичному дискурсі присвячені численні праці вітчизняних та зарубіжних учених. Цей напрям репрезентують в україністиці, зокрема, праці В.В. Балабіна, Р.В. Бесаги, Б.О. Коваленка, С.А. Мартос, А.Р. Семіва, Л.О. Ставицької, О.О. Тараненка; на матеріалі російської мови в Україні – Л.А. Кудрявцевої, Л.М. Синельникової, І.О. Соболєвої, у русистиці цій темі присвячені дослідження О.І. Бєглової, О.В. Какоріної, В.Г. Костомарова, О.А. Земської, У. Хао та ін.

Незважаючи на велику кількість досліджень жаргонної лексики, її функціональна природа ще до кінця не розкрита. Проблеми номінативно-експресивної функції жаргонної лексики в структурі газетного тексту почасти відбиті у працях О.А. Сербенської, Л.М. Синельникової, І.О. Соболєвої, Л.О. Ставицької, О.О. Тараненка, В.Р. Товстенко та ін., проте вказана проблема ще не стала предметом спеціального дослідження в українському мовознавстві, що й спричинило вибір теми дисертації.

Актуальність дослідження зумовлена загальною настановою сучасної лінгвістики вивчати мову, зважаючи як на лінгвальні, так і екстралінгвальні фактори, а також недостатнім вивченням проблем, пов’язаних з функціонуванням сучасного жаргоновживання як номінативно-експресивного засобу в дискурсі друкованих ЗМІ. З’ясування специфіки відтворення реального узусу „живого” мовлення, компонентом якого є жаргонна лексика (ЖЛ), у конкретно текстовій реалізації друкованими ЗМІ, а також кореляції між динамікою росту жаргонізованого поля в медіа та розширенням меж норми української мови власне й зумовили обраний напрям роботи. Актуальними видаються також такі проблеми, як зростання питомої ваги ЖЛ у текстах ЗМІ, загальна експансія досліджуваного лексичного пласту в загальнорозмовну мову та супровідні лексико-семантичні процеси, мовний смак і мовна особистість авторів статей, культуромовний аспект ЖЛ.

Зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в межах тематики науково-дослідної роботи кафедри української мови Кам’янець-Подільського національного університету „Функціонування української мови як державної” (номер державної реєстрації 0100U000791), яка передбачає вивчення лексики сучасної української мови, джерел її поповнення та функціонування в різних стилях мови.

Мета роботи – з’ясувати семантичну та функціональну специфіку жаргонного лексикону, виявити жаргонні лексико-тематичні групи в мові друкованих ЗМІ, установити функціональне навантаження жаргонізованих одиниць та факторів, що впливають на актуалізацію іманентних особливостей ЖЛ.

Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких основних завдань:

1) установити соціолінгвальні та соціокультурні чинники активізації жаргонного лексикону в тексті ЗМІ;

2) розглянути лексичний склад жаргонних одиниць (ЖО), що функціонують у ЗМІ, як джерело поповнення жаргонного вокабуляру;

3) описати мовну й прагматичну варіативність, а також експресивну, образну функцію жаргонних одиниць у сучасному газетно-публіцистичному дискурсі;

4) ідентифікувати функції ЖО, пов’язані з реалізацією комунікативної інтенції авторів текстів ЗМІ, тобто прагматику ЖО в медіа-текстах, а також відповідний ракурс мовної особистості журналіста;

5) простежити шляхи лексико-граматичного входження ЖЛ до системи сучасної мови (словотвірний потенціал, зміна морфологічних властивостей, розширення сполучуваності, розвиток синонімічних зв’язків та ін.);

6) обґрунтувати соціопсихологічну вмотивованість та комунікативні функції ЖО у ЗМІ.

Об’єктом дисертаційної праці є мова сучасного українського газетного дискурсу на матеріалі загальнонаціональних газетних видань та регіональних, що виходять у Львівській, Івано-Франківській та Хмельницькій областях.

Предметом наукового аналізу є функціонування жаргонної та жаргонізованої лексики в мові сучасної української газети в соціолінгвістичному і структурно-семантичному аспектах.

Поставлені завдання визначили основні методи дослідження. З традиційних лінгвістичних методів у дисертаційній праці використано: метод спостереження та опису мовних явищ на основі лексикографічних і текстових даних для інвентаризації, систематизації та класифікації лексичних одиниць, а також для інтерпретації їхніх структурних та функціональних особливостей. Необхідність порівняння певних ЖО в плані їх реєстру різними лексикографічними виданнями зумовили застосування методики словникових дефініцій, а визначення жаргонних соціосем пов’язане з використанням методу компонентного аналізу. У роботі застосовано функціональний метод контекстуально-інтерпретаційного аналізу, а також метод дедуктивного аналізу – для підтвердження висунутих теоретичних гіпотез щодо закономірностей функціонування ЖЛ у мові преси.

Джерельною базою роботи слугували українські друковані періодичні видання – газети і журнали, переважно обмежені часовими рамками 2000-2006 рр., зокрема центральні видання: газети „Україна молода”, „Слово України”, „Українське слово”, „День”, „Вечірній Київ”, „Товариш”, „Демократична Україна”, „Без цензури”, „Київські відомості”, „Газета по-українськи”, „Кримінальний огляд”, „Світ молоді”, „Книжник-review”; тижневики „Дзеркало тижня”, „Високий замок”, журнал „Політика і культура”; регіональні видання: „Арґумент газета”, „Львівська газета”, „Експрес” (Львів); „Аргумент Хмельницький”, „Всім”, „Моя газета+” (Хмельницький); „Вісник”, „Подолянин”, „Фортеця” (Кам’янець-Подільський) та ін. Проаналізовано різножанрові тексти ЗМІ: аналітичні статті, коментарі, інтерв’ю. Використано також матеріали словників жаргонної лексики української мови. Дослідження охоплює і мовні одиниці – узуальні словесні знаки, і мовленнєві, що функціонують в окремих типах слововживання. Загалом проаналізовано близько 2000 жаргонних одиниць.

Наукова новизна дослідження визначається тим, що воно є першою спробою комплексного, цілісного соціостилістичного аналізу жаргонної лексики на основі вивчення її функціонування в медіа-текстах, а також у визначенні низки соціолінгвістичних та прагмастилістичних чинників, які сукупно чи окремо впливають на частоту появи ЖО в дискурсі ЗМІ.

Теоретичне значення. Матеріали дослідження можуть сприяти подальшому розвиткові положень соціолінгвістики та комунікативної лінгвістики в аспекті інтеграційного вивчення мови сучасної української преси, мовної особистості продуцента жаргонного коду в газетно-публіцистичному дискурсі. Діалогічна природа газетного дискурсу, зокрема в жанрі інтерв’ю, дає змогу повніше дослідити особливості жаргонізованого мовлення комунікантів, наділених певними соціальними і професійними ролями.

Практична цінність дослідження полягає в можливості використання його положень та висновків під час викладання лексикології, стилістики та соціолінгвістики, для написання методичних і навчальних посібників із цих дисциплін, у лекційних та практичних заняттях з комунікативної лінгвістики, у спецкурсах і спецсемінарах з вивчення розмовної мови. Результати дисертації прислужаться також у роботі з автентичним медіа-текстом і тематичним вокабуляром.

Ілюстративний матеріал дисертації, який ґрунтується на широкій вибірці із сучасних друкованих медіа, може слугувати джерельною базою для укладання словників субстандартної лексики та лексичних інновацій, глосаріїв української мови.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення роботи обговорено на засіданнях кафедри української мови Кам’янець-Подільського національного університету, на засіданнях відділу соціолінгвістики Інституту української мови НАН України, а також на звітних науково-теоретичних конференціях професорсько-викладацького складу Кам’янець-Подільського національного університету (2002 – 2008 рр.), на міжнародній конференції „Актуальні проблеми сучасного мовознавства” (м. Кам’янець-Подільський, 2005 р.), всеукраїнських науково-практичних конференціях „Культура мови і сучасність” (Тернопіль, 2004 р.), „Актуальні проблеми слов’янської філології” (Бердянськ, 2005 р.). Положення і висновки дисертації викладено в розділах посібника „Українська мова. Лексика. Фразеологія. Словотвір” (Кам’янець-Подільський, 2007 р., рекомендовано МОН України).

Матеріали дисертаційної роботи впроваджено на заняттях із сучасної української літературної мови на факультеті української філології та журналістики Кам’янець-Подільського національного університету.

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 12 публікаціях, з них – 8 у фахових виданнях, затверджених ВАК.

Подобные работы
Бевз Тамара Олексіївна
Семантичні інновації, структурні моделі та функції педагогічної лексики
Попович Наталія Григорівна
Семантико-граматичні функції загальнонаукової та загальновживаної лексики у філологічному тексті
Попович Наталія Григорівна
Семантико-граматичні функції загально-наукової та загальновживаної лексики у філологічному тексті
Каленюк Світлана Олександрівна
Лексика творів Уласа Самчука: народнорозмовні джерела, семантична структура та стилістичні функції.
Пасюрківська Марія Вікторівна
Зоонімічна лексика в польській фразеології: склад, семантика, функції

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net