Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Філологічні науки
Українська література

Диссертационная работа:

Кудря Надія Борисівна. "Поетика прози Аркадія Любченка: структурно-семантичний аспект" : Дис... канд. наук: 10.01.01 - 2008.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми дослідження. Творчість Аркадія Любченка довгий час залишалася поза контекстом вітчизняної історії літератури і була відомою лише вузькому колу спеціалістів. Радянське літературознавство, за винятком поодиноких згадок, фактично викреслило ім’я письменника з літературного процесу. Його творчість та непересічна особистість викликали неабиякий інтерес серед дослідників тільки наприкінці ХХ ст. у зв’язку зі зверненням до літературного життя 1920-х рр. після здобуття Україною незалежності. Тому художня спадщина митця стала об’єктом літературознавчих студій в Україні лише в 1990-х рр. ХХ ст.

Повернення вітчизняному читачеві доробку А. Любченка, безперечно, збагатило українську літературу талановитими прозовими творами. На сьогодні існує вже чимало літературних розвідок про творчість цього майстра слова (В. Агеєва, Ю. Барабаш, О. Боярчук, Г. Костюк, Ю. Луцький, Ю. Мариненко, І. Михайлин, Л. Пізнюк, М. Ткачук, Г. Хоменко, Ю. Шерех та ін.). Однак, попри великий інтерес до художньої прози А. Любченка, досі немає ґрунтовної літературознавчої праці, у якій би було приділено належну увагу особливостям поетики творів письменника. Тому дослідження поетики А. Любченка, зокрема в структурно-семантичному аспекті в межах таких категорій, як заголовковий комплекс, мотивна структура, бінарні опозиції, хронотоп, символіка, інтертекстуальний зв’язок творів автора з іншими текстами є перспективним науковим завданням. Не менш актуальним є аналіз ігрових засад та колористичної складової художнього світу письменника. З огляду на виняткову музичність творчого доробку А. Любченка, доцільно також аналізувати його прозу з урахуванням і цього аспекту. Так, до цього часу в українському літературознавстві не було спроб проаналізувати новелу „Via dolorosa” під музичним кутом зору та дослідити її в контексті гри кольору та світла / тіні. До елементів художньої структури творів А. Любченка, які засвідчують його талант письменника-новеліста, належить і художня деталь.

Повість „Вертеп” є одним із найбільш відомих інтелектуальних та філософських творів у прозовому доробку А. Любченка, його своєрідною візитівкою. Про цей твір писали Г. Майфет, Ю. Шерех, Ю. Клиновий, Ю. Гаморак, В. Агеєва, Л. Пізнюк, О. Боярчук, Ю. Мариненко, І. Михайлин, М. Ткачук та ін. Створена автором у складні часи політичних утисків та переслідувань (1929 р.), повість надає можливості багатоваріантних інтерпретацій. На сьогодні чимало суперечок відбувається і навколо жанрового визначення твору та його структури. Надзвичайна глибина символічного підтексту, поліфонічність і метафоричність повісті „Вертеп” зумовлюють співіснування багатьох точок зору на сутність твору.

Попри те, що сучасні українські літературознавці, говорячи про творчість А. Любченка, поціновують її по-різному, ніхто з них не заперечує змістової глибини переважної більшості його творів та довершеності їх художньої форми.

Таким чином, актуальність дисертації зумовлена необхідністю поглиблення знань про структурно-семантичну своєрідність прози А. Любченка. Зазначений аспект дослідження поетики художніх творів А. Любченка є важливим завданням сучасного літературознавства.

Мета роботи. Мета дисертації полягає у висвітленні особливостей основних рис поетики художньої прози А. Любченка з погляду їх семантичної наповненості. Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

з’ясувати особливості рецепції аналізованих творів А. Любченка в критиці й літературознавстві;

виявити функціонально-типологічні особливості заголовків художньої прози А. Любченка; послідовно та комплексно осмислити й обґрунтувати приналежність назви творів до того чи іншого типу заголовка;

проаналізувати провідні мотиви творів письменника, особливості конфлікту та хронотопу, а також символіку останнього;

з’ясувати музичний контекст, значення численних символів та метафор, включаючи символіку кольорів, що забезпечить глибше розуміння змісту творів А. Любченка, допоможе розкрити авторський задум;

схарактеризувати художнє втілення і функції гри як прийому у прозі письменника;

обґрунтувати на підставі здійсненого аналізу приналежність творів А. Любченка до модернізму.

Об’єктом наукового дослідження є прозові твори А. Любченка, що увійшли до збірок „Буремна путь” (1926 р.), „Вона” (1929 р.), „Вітрила тривог” (1932 р.), „Власність” (1933), а також новела „Остання ніч” (1943). Для більш ґрунтовного та комплексного дослідження особливостей творів письменника залучалися епістолярна спадщина та „Щоденник” митця.

Предметом дослідження в роботі є характерні ознаки поетики художньої прози А. Любченка та їх семантична функція.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну базу дисертації складають праці вітчизняних та зарубіжних учених, присвячені висвітленню теоретичних проблем поетики (М. Бахтін, Р. Барт, В. Виноградов, О. Галич, Р. Гром’як, Б. Ейхенбаум, У. Еко, В. Жирмунський, І. Ільїн, Г. Клочек, М. Кодак, М. Ласло-Куцюк, В. Лукін, В. Пахаренко, О. Потебня, Н. Рудяков, Ю. Тинянов, А. Ткаченко, Ц. Тодоров, Б. Томашевський, В. Шкловський, Р. Якобсон та ін.), семантики художнього твору (Р. Барт, А.-Ж. Греймас, Ю. Степанов, Ц. Тодоров, Р. Інгарден, В. Маринчак, П. Яньшин та ін.), мотивного аналізу (О. Веселовський, Б. Гаспаров, Р. Гром’як, Ю. Ковалів, Г. Краснов, В. Пропп, О. Реформатський, І. Сілантьєв, Н. Тамарченко, Б. Томашевський, О. Фрейденберг, В. Халізєв, Л. Целкова, Л. Щемелєва та ін.), поетики заголовкового комплексу (О. Арнольд, Р. Барт, Є. Джанджакова, У. Еко, Н. Кожина, А. Колганова, С. Кржижановський, В. Кухаренко, А. Ламзіна, Ю. Лотман, Н. Тамарченко). У дослідженні також використовувалися філософські роботи (Г.-Ґ. Ґадамер, Й. Гейзінґа, О. Шпенглер, К.-Г. Юнг), історичні студії (І. Качуровський, В. Чапленко та ін.), психоаналітичні праці (Е. Берн, Н. Зборовська, К.П. Естес, Ж. Лакан, та ін.). Використано такі методи дослідження, як структурно-семіотичний, культурно-історичний, типологічний, мотивний аналіз, методики неоміфологічної школи, елементи інтертекстуального підходу, психоаналітичного, компаративістського й біографічного методів.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що в дисертації:

уперше здійснено спробу комплексного дослідження поетики художніх творів А. Любченка в межах категорій заголовкового комплексу, мотивної структури, бінарних опозицій, хронотопу, символіки, актуалізуючи при цьому різні підходи до аналізу ключових образів;

уперше проведений системний аналіз, подано функціонально-типологічну характеристику заголовків прозових творів письменника з позицій сучасних методологій;

запропоновано оригінальну інтерпретацію творів А. Любченка;

з’ясовано основні формальні прийоми, за допомогою яких письменник досягає естетичного ефекту, а також розкрито принципи їх функціонування;

простежено інтертекстуальні паралелі художніх творів А. Любченка.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі історії української літератури філологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна й пов’язана з основним напрямком її роботи за проблемою „Жанрово-стильові особливості та поетика української літератури ХІХ-ХХ століть”.

Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання для подальшого вивчення спадщини А. Любченка; у вузівських курсах історії української літератури; при підготовці спецкурсів і семінарських занять, навчальних посібників; під час написання курсових і дипломних робіт.

Апробація результатів дисертаціЇ здійснена на засіданнях кафедри історії української літератури Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Основні положення й результати роботи викладені в доповідях на таких конференціях: Міжнародна наукова конференція „Підсумки і перспективи розвитку літератури та літературознавчої думки ХХ ст. До 200-річчя Харківського університету і філологічної школи факультету (Харків, 1-3 жовтня 2003 р.)”; Міжнародна наукова конференція „Актуальні проблеми і історії і теорії української літератури” (Львів, 7-8 червня 2005 р); V Всеукраїнська науково-теоретична конференція „Українська література: духовність і ментальність (Кривий Ріг, 14-15 жовтня 2005 р.)”; Міжнародна наукова конференція „Творчість І. Багряного як культурний феномен. До 100-річчя від дня народження” (Харків, 27-28 вересня 2006 року); Міжнародна наукова конференція „Етнопростір мови та культури: актуальні проблеми етнолінгвістики й лінгвокультурології” (Харків, 5-6 жовтня 2007 року).

Публікації. Результати дослідження відображені в 6 наукових статтях, 4 з яких опубліковано у фахових виданнях, ліцензованих ВАК України.

Структура дисертації обумовлена її метою та завданнями. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури. Обсяг дисертації становить 187 сторінок основного тексту та 24 сторінок списку використаних джерел, що містить 267 позицій.

Подобные работы
Брайко Олександр Валентинович
Поетика прози Володимира Винниченка 1900-1910-х років
АЛЕКСАНДРОВИЧ Тетяна Зігфридівна
Поетика прози Григорія Сковороди.
Дзюрман Світлана Степанівна
Поетика історичної прози Юліана Опільського
Беліченко Маргарита Анатоліївна
Поетика історичної прози Романа Іваничука (особливості часопросторових концепцій).
Колядич Юлія Володимирівна
Особливості поетики малої прози Романа Іваничука
Гонюк Олександра Валеріївна
Поетика малої прози Осипа Маковея
Александрова Ганна Олександрівна
Поетика художньої прози В.Будзиновського
Навроцька Наталія Павлівна
Мала проза Євгена Гуцала. Поетика жанру
Мрищук (Навроцька )Наталія Павлівна
Мала проза Євгена Гуцала. Поетика жанру.
Козачук Ніна Володимирівна
Поетика української інтелектуальної прози 1960-90 рр.

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net