Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Педагогічні науки
Загальна педагогіка, історія педагогіки і освіти

Диссертационная работа:

Сипченко Ольга Миколаївна. Навчально-педагогічна література в системі професійної підготовки вчителя (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) : Дис... канд. наук: 13.00.01 - 2008.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність дослідження. Формування нової генерації висококваліфікованих педагогічних кадрів з інноваційним типом мислення, розвиненою світоглядною культурою, здатних усвідомлювати місце та роль освітніх процесів у світовому культурному просторі є стратегічним орієнтиром розвитку українського суспільства. Саме через діяльність педагога реалізується державна політика, спрямована на зміцнення інтелектуального й духовного потенціалу народу, розвиток вітчизняної науки й техніки, збереження й примноження національно-культурної спадщини.

У Державній національній програмі “Освіта (Україна. ХХІ століття)”, Національній доктрині розвитку освіти, Концепції педагогічної освіти підкреслюється необхідність суттєвого зростання наукової, виховної й предметної компетентності вчителів, їхньої професійної відповідальності за результативність своєї діяльності.

Суспільна потреба в ініціативних, усебічно освічених фахівцях зумовлює пошуки ефективних шляхів удосконалення професійно-педагогічної підготовки, що можливо передусім на основі синтезу сучасних досягнень педагогічної теорії й вивчення досвіду минулого. У зв’язку з цим особливого значення набуває розвиток змісту освіти як системоутворювального чинника професійної підготовки.

Оскільки зміст освіти визначено навчальними планами і програмами, а розкрито в підручниках та посібниках, навчально-педагогічна література перебирає на себе роль провідного дидактичного засобу професійної підготовки вчителя. Зокрема, підручник як носій змісту освіти відображає свою епоху, рівень знань, світогляд і стереотипи, що панують у країні, служить своєрідним підсумком розвитку суспільства. Таким чином, навчально-педагогічна література є втіленням певної системи цінностей, ідеології та культури, через що історія навчальної книги є невід’ємним і надзвичайно важливим складником усіх періодів розвитку історико-педагогічного процесу. Доцільність обраного періоду (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) обумовлено масштабністю пошуків щодо забезпечення й конструювання навчально-педагогічної літератури, інтенсивністю у зв’язку з цим розвитку вітчизняної педагогічної теорії, зверненням до зарубіжного педагогічного досвіду, а отже, піднесенням значення підготовки вчителя.

У цьому контексті аналізувалися різні за концептуальними підходами, змістом та якістю навчальні підручники, посібники з педагогіки та монографічні праці досліджуваного періоду, авторами яких були видатні вчені: П. Блонський, В. Вахтеров, Б. Грінченко, М. Демков, О. Духнович, П. Каптерєв, М. Корф, С. Миропольський, С. Русова, К. Ушинський, П. Юркевич, а також маловідомі педагоги М. Бжезинський, М. Вайсфельд, В. Гольцев, Є. Джунковська, П. Солонін, С. Шевирєв, К. Ярош та ін.

Питання становлення й розвитку педагогічної освіти в Україні та її забезпечення навчально-педагогічною літературою в певні історичні періоди розглядалися в працях О. Адаменко, В. Вихрущ, Л. Вовк, Н. Дем’яненко, М. Євтуха, Т. Завгородньої, С. Золотухіної, В. Лугового, В. Майбороди, О. Мартиненка, О. Микитюка, Н. Побірченко, С. Сірополка, Б. Ступарика, О. Сухомлинської, М. Ярмаченка та ін.

Актуальні аспекти проблеми забезпечення та розробки підручника знайшли відображення в дослідженнях вітчизняних і зарубіжних науковців: П. Буги, А. Вербицького, О. Гречихіна, М. Тупальського, Л. Тюріної та ін., – присвячених теорії створення підручника для вищих педагогічних навчальних закладів; у роботах В. Бейлінсона, В. Беспалька, Д. Зуєва, І. Лернера, І. Товпинець, В. Цетлін та ін. здійснено аналіз сутності, структури та змісту підручника, його функціонального забезпечення; Ю. Бабанський, І. Лернер, Н. Тализіна та ін. розкрили роль і місце книги в навчальному процесі; у працях І. Журавльова, Л. Зоріної, В. Мадзігона та ін. висвітлено зміст освіти з урахуванням особливостей навчального предмета. До аналізу історії шкільного підручника як соціально-педагогічного феномену зверталися І. Бай, Я. Кодлюк, Л. Пироженко, О. Фізеші; суттєвий внесок у дослідження тенденцій структурування змісту шкільних підручників зробили М.-В. Савчин, Б. Фуртак та ін.

Сучасні підходи до розробки теоретичних підвалин, модульного розподілу змісту навчального матеріалу, специфіки структури навчально-педагогічної літератури репрезентовано в працях: А. Алексюка, Л. Артемової, А. Бойко, С. Вітвицької, О. Вишневського, В. Галузинського, І. Зайченка, А. Кузьмінського, В. Лозової, О. Любара, В. Мадзігона, С. Максимюк, Н. Мойсеюк, В. Омеляненка, С. Пальчевського, О. Савченко, А. Сбруєвої, Г. Троцко, М. Фіцули, А. Фурмана, В. Ягупова та ін.

Значний інтерес для нашої роботи становлять дисертації сучасних авторів, присвячені досліджуваній проблемі (Н. Бєлкіна, Л. Березівська, Г. Білавич, М. Головкова, Л. Журенко, Т. Ільїна, О. Машталер, О. Неживий, Е. Панасенко, І. Пінчук, С. Саяпіна, Л. Семеновська, Т. Стоян).

Аналіз навчально-педагогічної літератури, наукових праць, матеріалів дисертаційних досліджень, що розкривають окремі аспекти історіографії проблеми, теоретичні засади конструювання навчально-педагогічної літератури, її змістового та процесуального забезпечення свідчить про те, що наразі теорія підручника з педагогіки потребує подальшої розробки, зокрема, бракує спеціальних праць з теорії побудови навчальних книг, їх забезпечення та досвіду використання в процесі професійної підготовки вчителя. Відсутність цілісних досліджень з проблеми в поєднанні з її актуальністю на сучасному етапі реформування освіти в Україні зумовили вибір теми дисертації: “Навчально-педагогічна література в системі професійної підготовки вчителя (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)”.

Зв’язок роботи з науковими планами та темами. Дисертацію виконано відповідно до плану наукової роботи кафедри педагогіки Слов’янського державного педагогічного університету “Гуманізація навчально-виховного процесу”. Тему дисертації затверджено Вченою радою Слов’янського державного педагогічного університету (протокол № 8 від 11.01.2005 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 4 від 26.04.2005 р.).

Мета дослідження полягає у виявленні забезпечення навчально-педагогічною літературою та специфіки її конструювання в системі професійної підготовки вчителя другої половини ХІХ – початку ХХ століття, а також засобів творчого використання історико-педагогічної спадщини підручникотворення в сучасних умовах.

Завдання дослідження.

  1. Проаналізувати стан розробки досліджуваної проблеми в історії вітчизняної педагогічної думки та визначити основні її періоди.

  2. Схарактеризувати систему професійно-педагогічної підготовки вчителя другої половини ХІХ – початку ХХ ст. та виявити етапи забезпечення навчально-педагогічною літературою і специфіки її конструювання.

  3. Систематизувати досягнення, обґрунтувати тенденції та особливості розвитку вітчизняної педагогічної теорії другої половини ХІХ – початку ХХ ст., що стали основою для забезпечення навчально-педагогічною літературою та її конструювання в системі професійної підготовки вчителя досліджуваного періоду.

  4. Обґрунтувати роль зарубіжної науково-педагогічної думки в розробці вітчизняної навчально-педагогічної літератури другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

  5. Визначити принципи, розкрити зміст, структуру та функції навчально-педагогічної літератури досліджуваного періоду.

  6. Розробити спецкурс “Навчально-педагогічна література в професійній підготовці сучасного вчителя” та проект змісту підручника з педагогіки за модульним розподілом навчального матеріалу як засоби використання в сучасних умовах історико-педагогічної спадщини підручникотворення.

Об’єкт дослідження – професійна підготовка вчителя другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Предмет дослідження – забезпечення навчально-педагогічною літературою та специфіка її конструювання в системі професійної підготовки вчителя другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Методологічну основу дослідження становлять: теорія наукового пізнання й діалектичного розуміння сутності історико-педагогічного процесу, ідеї антропологічного вчення про людину як предмет навчання й виховання, наукові концепції взаємозв’язку історії із сучасністю, взаємозумовленості соціально-педагогічних явищ і процесів та необхідність їх вивчення в конкретних історичних умовах; сучасні підходи до професійної підготовки майбутнього вчителя; науковий плюралізм у оцінці педагогічних теорій та ідей. У дослідженні дотримано принципи гуманізації, наукової об’єктивності, доказовості, суб’єктності, історичного детермінізму, єдності теорії і практики.

Теоретичною основою дослідження є досягнення педагогічної науки, що містять:

– теоретичні узагальнення та висновки про стан вітчизняної педагогічної освіти в досліджуваний період (М. Демков, О. Духнович, П. Каптерєв, М. Корф, С. Миропольський, М. Пирогов, К. Ушинський, П. Юркевич та ін.);

– теорію підручника як провідного дидактичного засобу професійно-педагогічної підготовки вчителя (В. Бейлінсон, В. Беспалько, П. Буга, Н. Буринська, А. Вербицький, О. Гречихін, Д. Зуєв, В. Краєвський, І. Лернер, М. Тупальський, Л. Тюріна та ін.);

– концептуальні ідеї історико-педагогічних досліджень щодо проблем розвитку педагогічної освіти та її забезпечення навчально-педагогічною літературою (А. Бойко, Л. Вовк, Б. Год, Н. Дем’яненко, М. Євтух, С. Золотухіна, В. Майборода, О. Сухомлинська, М. Ярмаченко та ін.).

У процесі реалізації завдань дослідження було застосовано такі методи: аналіз, синтез, класифікація, інтерпретація наукових джерел, що сприяли узагальненню та систематизації поглядів вітчизняних педагогів на проблему, розкриттю забезпечення й досвіду конструювання навчально-педагогічної літератури другої половини ХІХ – початку ХХ ст.; порівняльного аналізу, що уможливило співвіднесення й зіставлення явищ, процесів, підходів, фактів щодо означеної проблеми та обґрунтування на цій основі певних результатів і висновків дослідження; хронологічний, ретроспективний, історико-типологічний, логіко-системний методи, які дозволили розкрити систему професійно-педагогічної підготовки вчителів другої половини ХІХ – початку ХХ ст., виявити періоди, етапи й тенденції конструювання і забезпечення навчально-педагогічною літературою, обґрунтувати роль зарубіжної науково-педагогічної думки в розробці вітчизняної навчально-педагогічної літератури, виявити й розкрити засоби творчого використання спадщини підручникотворення в сучасних умовах.

Джерельна база дослідження. У процесі історико-педагогічного пошуку використано матеріали Центрального державного історичного архіву м. Києва (ЦДІА України): ф. 707 “Управление Киевским учебным округом”; Центрального архіву Полтавської області, м. Полтава (ЦАПО): ф. 512 “Полтавська єпархіальна училищна рада”; Державного архіву Харківської області, м. Харків (ДАХО): ф. 45 “Харківська міська управа”, ф. 266 “Дирекція народних училищ Харківської губернії”. Досліджувалися фонди, зокрема відділів колекцій та рідкісної книги, Національної наукової бібліотеки України імені В. Вернадського, Державної науково-педагогічної бібліотеки АПН України імені В. Сухомлинського (Київ), Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Короленка, Педагогічного музею АПН України, Російської державної бібліотеки (Москва).

Джерелами дослідження стали підручники, навчальні посібники, монографічні праці вітчизняних і зарубіжних філософів та педагогів досліджуваного періоду: М. Бердяєв “Судьба России” (1990), В. Соловйов “Три разговора” (1991), П. Блонський “Курс педагогики” (1916), Б. Грінченко “Народні вчителі і вкраїнська школа” (1906), О. Духнович “Народная педагогия в пользу училищ и учителей сельских” (1857), П. Каптерєв “Дидактические очерки. Теория образования” (1915), М. Корф “Русская начальная школа” (1879), С. Миропольський “План и основы устройства нашей народной школы” (1875), С. Русова “Нова школа” (1914), К. Ушинський “Человек как предмет воспитания. Опыт педагогической антропологии” (1895-1896), Я. Чепіга “Проблеми виховання й навчання в світлі науки й практики” (1913), П. Юркевич “Курс общей педагогики” (1869) та ін.; наукові монографії сучасних українських і російських науковців: Л. Артемова “Історія педагогіки України” (2006), В. Беспалько “Теория учебника: Дидактический аспект” (1988), А. Бойко “Педагогіка. Інтегрований курс теорії та історії” (2004), П. Буга “Вузовский учебник: создание, выпуск, распространение” (1987), Н. Дем’яненко “Загальнопедагогічна підготовка вчителя в Україні (ХІХ – перша третина ХХ ст.)” (1998), С. Золотухіна “Тенденції розвитку виховуючого навчання” (1995), О. Сухомлинська “Українська педагогіка в персоналіях” (2005), М. Тупальський “Основные проблемы вузовского учебника” (1976) та ін.); дореволюційні періодичні видання: “Вільна українська школа”, “Русская школа”, “Світло” та ін.; сучасні періодичні видання: “Підручник ХХІ ст.”, “Проблемы вузовского учебника”, “Проблеми сучасного підручника”, “Рідна школа”, “Университетская книга”, “Шлях освіти” та ін.

Хронологічні межі дослідження. Нижня межа – 60-ті роки ХІХ ст. – час трансформацій у соціально-економічній сфері країни, зародження громадсько-педагогічного руху, становлення системи педагогічної освіти та пошуку її забезпечення навчально-педагогічною літературою. Верхню межу дослідження обумовлено революційними подіями 1917 року, що позначили відлік нової епохи розвитку суспільства, внесли зміни до системи педагогічної освіти і змісту навчально-педагогічної літератури, вплинули на визначення якісно нових вимог до особистості вчителя, його професійно-педагогічної підготовки та її навчально-педагогічного забезпечення.

Наукова новизна і теоретичне значення роботи полягає в тому, що в ній уперше виявлено забезпечення навчально-педагогічною літературою підготовки вчителя другої половини ХІХ – початку ХХ ст. та специфіку її конструювання; виділено етапи забезпечення навчально-педагогічною літературою та специфіки її конструювання: основний (1860 – 1890 рр.) та дослідний (1890 – 1917 рр.); систематизовано досягнення вітчизняної педагогічної теорії, обґрунтовано її тенденції – пошуку в становленні вітчизняної педагогіки як науки й навчальної дисципліни, розвитку ідей народності у вихованні, зростання національного компоненту в підготовці вчителя тощо; обґрунтовано роль зарубіжної науково-педагогічної думки (реформаторської, прагматистської, вальдорфської педагогік та ін.) у розробці вітчизняної навчально-педагогічної літератури; визначено принципи: актуальності, науковості, фундаментальності, системності, поєднання національного та загальнолюдського, відповідності програмі, доступності та наочності, міжпредметних зв’язків, єдності теорії й практики, – розкрито зміст, структуру, функції навчально-педагогічної літератури досліджуваного періоду (загальні: інформаційно-освітня, розвивальна, виховна, трансформаційна, систематизувальна, самоосвітня – та часткові: інтегрувальна, стимулювальна, інтерпретаційна, функція самоконтролю).

Подальшого розвитку дістало дослідження системи професійно-педагогічної підготовки вчителя, становлення основних педагогічних ідей та тенденцій підручникотворення, що знайшли відображення в забезпеченні й конструюванні навчально-педагогічної літератури досліджуваного періоду.

Уведено до наукового обігу нові та маловідомі раніше архівні матеріали, підручники, навчальні посібники з педагогіки, що значно розширюють уявлення про навчально-педагогічну літературу другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у виявленні забезпечення і специфіки конструювання навчально-педагогічної літератури в системі професійної підготовки вчителя другої половини ХІХ – початку ХХ ст., що сприяє поповненню й розвитку історико-педагогічного знання; у визначенні та розкритті засобів використання історико-педагогічної спадщини підручникотворення через розробку й упровадження спецкурсу “Навчально-педагогічна література в професійній підготовці сучасного вчителя” для спеціалістів і магістрів у навчальний процес Слов’янського державного педагогічного університету (довідка № 132 від 20.02.2008), Харківського гуманітарно-педагогічного інституту (довідка № 01-13/120 від 20.02.2008), Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (довідка № 257 від 15.05.2008), Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 127/02 від 06.03.2008); розробка проекту змісту підручника з педагогіки за модульним розподілом навчального матеріалу. Зроблені узагальнення та висновки будуть сприяти розширенню теоретичних підвалин сучасного підручникотворення, удосконаленню системи професійно-педагогічної підготовки вчителя й конструюванню інноваційних підручників, навчальних посібників та створенню довідкових видань з педагогіки. Результати дослідження доцільно використовувати під час складання навчальних планів і програм, викладання нормативних та елективних курсів з педагогіки та історії педагогіки, що забезпечить піднесення рівня підготовки фахівців педагогічних закладів освіти всіх рівнів акредитації.

Вірогідність та аргументованість результатів дослідження і його наукових висновків забезпечується чітким методолого-теоретичним обґрунтуванням, застосуванням комплексу методів, адекватних меті, завданням, об’єкту і предмету дослідження; опорою на сучасні досягнення історико-педагогічної науки, цілеспрямованим аналізом значного обсягу науково-педагогічних, архівних, теоретичних, емпіричних, документальних та інших джерел; науковою апробацією та виявленими засобами впровадження історико-педагогічної спадщини в сучасне підручникотворення.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й висновки проведеного дослідження обговорювалися на семінарах кафедри педагогіки, оприлюднювалися на науково-теоретичних, науково-методичних конференціях викладачів, аспірантів і студентів Слов’янського державного педагогічного університету (2004 – 2008 рр.), І Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасна молодь: крок у майбутнє” (Суми, 2006 р.), на науково-практичній конференції “Проблеми сучасної педагогічної освіти” (Ялта, 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Реалізація принципу наступності дошкільної та початкової ланок у контексті суб’єктної парадигми освіти” (Слов’янськ, 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Викладач і студент: перспективи професійного зростання”, (Черкаси, 2007 р.), Всеукраїнському науково-практичному семінарі “Шляхи вдосконалення професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів” (Донецьк, 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції, присвяченій пам’яті М. О. Корфа “І Корфовські педагогічні читання” (Бердянськ, 2007 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображено у 8 одноосібних публікаціях автора, з них 7 – у наукових фахових виданнях.

Подобные работы
Цвігун Оксана Анатоліївна
Розвиток музичної освіти в навчальних закладах Києва (друга половина XIX- початок XX ст.)
Довженко Ольга Олегівна
Проблема спілкування учителя з учнем у педагогічній теорії та практиці України другої половини XIX - початку XX ст.
Шумська Ольга Олександрівна
Естетична підготовка майбутніх учителів у Харківському університеті (друга половина XIX - початок XX ст.)
Панасенко Елліна Анатоліївна
Ідеал вчителя у вітчизняній педагогічній журналістиці другої половини ХІХ - початку ХХ ст.
Рудічєва Наталія Костянтинівна
Теорія та практика навчання співу у початкових школах Слобожанщини (друга половина ХІХ –початок ХХ ст.)
Чупахіна Світлана Василівна
Проблеми оцінювання навчальних досягнень дітей 6-7 річного віку у закладах освіти України (друга половина ХХ - початок ХХІ ст.).
Лисенко Світлана Андріївна
Психолого-педагогічна підготовка вчителів початкового навчання на педагогічних курсах в Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)
Кравченко Ірина Миколаївна
Учительські інститути в системі підготовки педагогічних кадрів в Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.).
Вавілова Ірина Володимирівна
Дитяча література як засіб формування особистості дитини (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)
Приходько Ганна Іванівна
Проблема фізичного виховання особистості у вітчизняній педагогічній журналістиці /друга половина XIX- початок XX ст./

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net