Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Політичні науки
Політичні інститути, етнополітична конфліктологія, національні та політичні процеси і технології

Диссертационная работа:

Зелінська Марина Ігорівна. Інститут президентства в Україні: етапи трансформації. : Дис... канд. наук: 23.00.02 - 2008.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми дослідження. Проблема трансформації політичної системи України протягом останніх років стала актуальною для суспільства в цілому, органів влади, політичних інститутів тощо. Необхідним стало удосконалення відносин між гілками влади (законодавчої, виконавчої і судової) у напрямі підвищення їх ефективності. Важливу роль у цих взаєминах відіграє Президент, як один з основних акторів у процесі перерозподілу повноважень. Проте цей перерозподіл, за ініціативою глави держави, відбувався з метою поширення саме президентських повноважень. Відсутність достатнього правового регулювання відносин між гілками влади, неспроможність політичних партій брати на себе відповідальність за наслідки управління в країні і та політико-правова традиція, яка вбачала в Президенті головну постать в процесі прийняття важливих державних рішень, сприяли тому, що цей процес мав великий вплив на політичне життя держави і визначав характер владних відносин.

Запровадження інституту президентства має велике значення для політико-правового розвитку України як суверенної, незалежної, демократичної та правової держави, оскільки закріплення на законодавчому рівні посади Президента свідчить про врахування міжнародного досвіду функціонування демократичних інститутів, головне місце серед яких посідає президентура.

Протягом усього періоду існування незалежної України форма владного механізму суттєво змінювалася та набувала нового змісту. Процес зміни інституту президентства в Україні триває і досі, пройшовши складні періоди становлення та реформування через прийняття Конституції та різних законодавчих актів. Це було пов’язано з багатьма факторами, зокрема із трансформацією політичної системи взагалі, чинного законодавства країни, необхідністю відповідати на кризові політичні ситуації, постійним перетягуванням повноважень між гілками влади.

Можна довго дискутувати про те, чи є проведення політичної реформи в 2004 році наслідком природних еволюційних процесів (відлік політичної реформи можна вести з 2000 року, коли був проведений Всеукраїнський референдум з приводу внесення змін до Конституції), чи це, можливо, був лише крок тодішнього Президента Л. Кучми до збільшення повноважень для себе, але ця подія безумовно вплинула на політичні процеси в державі і мала суттєві приводи для глибинного аналізу не лише запропонованих змін до Конституції, а й усіх наслідків змінювання обсягу повноважень виконавчої та законодавчої гілок влади.

Взагалі, дискусії щодо доцільності реформи в такому вигляді тривають і досі, різні політичні сили пропонують свої варіанти або скасування прийнятих змін, або оновлення конституційних засад діяльності Президента. Запровадження конституційної реформи не лише змінює функціональну змістовність інституту президентського правління, надаючи більшість повноважень в руки парламенту, а й звільняє уряд від цілковитої залежності від президентської волі. Цей процес має більш глибинні наслідки, які відгукнуться на відносинах між гілками влади, принципі функціонування основних політичних інститутів та виявлять, наскільки
спроможна Україна як держава діяти за демократичними правилами і відповідати
європейським стандартам конституційного права.

Зв'язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Тему дисертаційної роботи затверджено Вченою радою Донецького національного університету. Дисертаційне дослідження пов’язане з розробкою госпдоговірної теми (номер державної реєстрації 02 – 157 – 40) «Методологія аналізу комунікативних процесів в соціально-політичній сфері українського суспільства».

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є виявлення сутності та особливостей основних етапів трансформації інституту президентства в Україні.

Для досягнення мети автором поставлені такі завдання:

- проаналізувати моделі інституту президентського правління (президентську та напівпрезидентську) на прикладі країн світу;

- виявити та систематизувати основні теоретико-методологічні підходи до аналізу інституту президентства;

- проаналізувати роль інституту президентства в політичній системі України, виокремити етапи функціонування президентури в контексті трансформаційних процесів в державі;

- окреслити змістовне наповнення конституційного статусу Президента України на різних етапах розвитку інституту президентства;

- окреслити обсяг повноважень Президента України після прийняття змін до Конституції України 8 грудня 2004 р., визначити позитивні та негативні сторони прийнятих змін, змоделювати їх подальший вплив на взаємодію гілок влади між собою;

- визначити основні можливі напрями трансформації президентури в Україні, спираючись на вітчизняний та зарубіжний досвід, окреслити оптимальні шляхи розвитку інституту президентства з урахуванням всіх важливих чинників (власної історії, досвіду інших держав, світових тенденцій розвитку політичних інститутів).

Об’єктом дослідження є інститут президентства в системі державно-політичних інститутів України.

Предмет дослідження – особливості трансформації президентури на різних етапах розвитку політичної системи незалежної України.

Методи дослідження. Основними методами наукового пізнання, які використовуються в рамках дослідження, є системний (президентура розглядається як окрема система, яка існує серед інших державних систем), структурно-функціональний (інститут президентства досліджується з урахуванням усіх його складників, які визначають його функціональність і взаємодіють між собою), порівняльний (для виявлення загально значущих рис в різних правових системах та їх інститутах), соціокультурний метод (функціонування президентури залежить від типу політичної культури в суспільстві, в якому цей інститут існує), конкретно-соціологічний (аналіз роботи інституту президентства через призму його ефективності у реальному житті), інституціональний та неоінституціональний методи наукового пізнання (дослідження роботи президентури як формального інституту та її існування в межах неформальних відносин між основними суб’єктами політики) та метод прогнозування (надання моделі подальшого розвитку
інституту президентства в Україні).

Наукова новизна отриманих результатів. Запропонована робота є одним з перших у вітчизняній політології комплексним дослідженням інституту президентства в контексті всіх змін у політичній системі України, які відбулися за роки незалежності в межах 1991-2007 років.

Наукова новизна дисертації полягає в наступному:

- запропоновано авторську класифікацію систем президентського правління, що розроблена на основі світового досвіду їх моделювання, яку екстрапольовано на українську дійсність;

- визначено шість етапів трансформації інституту президентства в Україні, кожен з яких характеризується подіями, які вплинули на особливості функціонування інституту президентства та його взаємодію з іншими гілками влади;

- вперше використано індексну методологію, розроблену західними та російськими дослідниками, для аналізу обсягу повноважень Президента України та їх застосування за текстом Конституції і на практиці у періоди дії Основного Закону 1996-2006 рр. та після того, як зміни до нього набули чинності у 2006 р.;

- обґрунтовано концепцію української президентури, котра, виходячи зі світового та власного досвіду державного будівництва, передбачає в якості ефективної моделі інституту президентства парламентсько-президентську модель, щодо якої надано рекомендації з удосконалення конституційних норм.

Наукова новизна результатів дослідження викладена у заключних положеннях дисертаційної роботи, в яких узагальнені основні теоретичні та науково-практичні висновки щодо проблем трансформації та функціонування інституту президентства в політичній системі суспільства взагалі та українського зокрема.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що сформульовані в дисертації положення, критичні зауваження, висновки можуть бути використані для стабілізації роботи інституту президентства в Україні через удосконалення конституційно-правового регулювання діяльності гілок влади; в законотворчій і науково-дослідній роботі, в організації роботи державних інститутів провідними фахівцями. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані при підготовці лекцій і проведенні семінарських занять з курсів
“Основи політології”, “Історія держави і права”, “Політичні процеси в Україні”, “Політичні системи світу” тощо.

Особистий внесок здобувача. Основні теоретичні положення та розробки в межах дисертаційного дослідження, зокрема ті, які характеризують її наукову новизну і практичне значення результатів, одержано дисертантом особисто. За темою дослідження автором одноосібно підготовлено 10 публікацій.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження доповідалися на практичних семінарах на засіданнях кафедри політології Донецького національного університету. Окремі положення досліджувальної проблеми висвітлювалися на таких науково-практичних конференціях: наукова конференція Донецького національного університету за підсумками науково-дослідної роботи за період 2003-2004 рр. (18 – 22 квітня 2005 р., м. Донецьк), XVI Міжнародна науково-практична конференція Донецького державного інституту штучного інтелекту (26 листопада 2004 р., м. Донецьк); 58 конференція молодих вчених “Каразінські читання” Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (21 квітня 2005 р., м. Харків); XVIІІ Міжнародна науково-практична конференція Донецького державного інституту штучного інтелекту (25 листопада 2005 р., м. Донецьк); наукова конференція Донецького національного університету за підсумками науково-дослідної роботи за період 2005-2006 рр. (24 – 25 квітня 2007р., м. Донецьк).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 статей, з яких 5 – в провідних наукових фахових виданнях з політичних наук, затверджених переліком ВАК України. Загальний обсяг публікацій сягає 3,5 авт. арк.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, семи підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг дисертації становить 247 сторінок, з них основного тексту – 182 сторінки.

Подобные работы
Наумов Андрій Сергійович
Інститут глави держави як чинник внутрішньополітичних трансформацій в Росії: перше президентство Володимира Путіна.
Кононенко Наталія Вікторівна
Інститут Президентства в Україні: політологічний аналіз
Стасюк Юрій Євдокимович
Інститут президентства в контексті досвіду України та Росії
Меркотан Катерина Пилипівна
Трансформація інституту багатопартійності країн Європи в умовах сучасного політичного процесу.
Алєлсєєнко Ірина Вікторівна
Трансформація інституту національної держави в умовах глобалізації
Алєксєєнко Ірина Вікторівна
Трансформація інституту національної держави в умовах глобалізації
Лесняк Віталій Юрійович
Трансформація системи владних інститутів в Іспанії при переході від франкізму до демократії
Скребець Олена Володимирівна
Інститут парламентаризму в контексті досвіду демократичної трансформації сучасних суспільств
Зуєва Вікторія Олександрівна
Інститути і механізми регіонального розвитку в умовах політичної трансформації українського суспільства
Батракова Ірина Вікторівна
Інститут президентства як суб'єкт концептуальної влади в демократичних політичних системах

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net