Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Філологічні науки
Українська мова

Диссертационная работа:

Фєдотова Наталія Михайлівна. Сучасні прізвиська Луганщини: когнітивна прагматика творення тексту оніма : Дис... канд. наук: 10.02.01 - 2008.

смотреть введение
Введение к работе:

Прізвиська завжди були невід’ємною ознакою українського антропонімікону. Сприйняття такого символічного знака активізує у свідомості комунікаторів однієї культури певні архетипні образи, що закріплені на нейролінгвістичному рівні у вигляді клішованих структур, крізь призму яких сприймається кожне нове явище освоюваної дійсності. Таким чином, зберігаючи свою семантику, прізвиська в закодованому вигляді несуть інформацію не тільки про особу, якій воно надане, але й про особливості певної епохи, чим створюють культурний портрет нації. Саме за такими особливостями прізвиська ми можемо відстежувати мовні, культурні та історичні зміни в житті українського народу від давнини до сучасності.

Актуальність дослідження. В українському мовознавстві відсутні комплексні й системні, зокрема монографічні, дослідження, присвячені виявленню номенклатури, мотиваційної бази та структури сучасних прізвиськ. В українській антропоніміці відомі дослідження І.Д. Сухомлина, М.Л. Худаша, П.П. Чучки, Л.Т. Масенко, проте в них провідним є історичний аспект вивчення прізвиськ. Набагато ширше сучасні прізвиська досліджені в російському мовознавстві, підтвердженням чого є праці Л.О. Сергєєвої, М.М. Ушакова, П.Т. Поротнікова, Г.Я. Симіної, Є.Ф. Даниліної, З.П. Нікуліної й ін. З огляду на вищесказане, можна констатувати недостатню розробленість теоретичної бази дослідження саме у вітчизняному мовознавстві.

Сучасні прізвиська є не тільки ідентифікаційними знаками людини, що вирізняють її з кола інших людей, а й такими, що компресують у собі мотиваційний текст, який передує появі неофіційного найменування людини, тобто можуть бути пояснені, інтерпретовані в процесі мовлення у вигляді розгорнутого тексту. Питання функціонування антропонімів у контексті когнітивного аспекту на сучасному етапі є актуальним і маловивченим. Крім того, у дослідженнях з антропонімії до сьогодні ще не було зроблено жодної спроби розгляду прізвиська як тексту, чинника переродження мовлення, свідомо спланованої мовцями ланки комунікації, тобто в аспектах текстознавства та теорії комунікації. Пропонований підхід до прізвиськ як класу антропонімів допоможе перевести дослідження наукової проблеми з позицій констатації факту існування прізвиська та опису його характеристик у сферу вивчення функціонування цього оніма на рівні свідомості.

Мета наукової праці – дослідити сучасні прізвиська Луганщини в аспектах текстотворення й теорії комунікації та з’ясувати специфіку їх функціонування як стислих текстів – реалізується в низці завдань:

вивчити внутрішню структуру сучасних прізвиськ Луганщини з метою з’ясування їх потенційних можливостей текстотворення;

з урахуванням досягнень новітньої наукової парадигми систематизувати різні визначення поняття «тексту» й сформувати дефініцію «текст прізвиська»;

довести, що прізвиська є стислими текстами, які компресують в собі мотиваційний / інтерпретаційний зміст антропоніма;

розглянути деривацію прізвиська як складник процесу творення тексту, що інтерпретує значення образів, покладених в основу семантики індивідуальної власної назви;

узагальнити й описати провідні мотиви творення текстів прізвиськ Луганщини;

проаналізувати структуру та специфіку лексичної бази й конотативного компонента регіональних прізвиськ;

залучивши метод психолінгвістичного експерименту, відтворити процеси розуміння та інтерпретації прізвиськ;

з метою з’ясування прагматики стислих текстів прізвиськ проаналізувати інтерпретаційну парадигму їх сприйняття;

розкрити особливості функціонування стислих текстів прізвиськ;

установити закономірності функціонування тексту прізвиська як цілісного знака;

простежити реалізації когнітивного потенціалу інтертекстуальних прізвиськ як елементів дискурсу їх текстів;

визначити особливості творення прізвиськових текстів Луганщини в соціокультурному аспекті;

подати найбільш повну класифікацію сучасних прізвиськ Луганщини.

Об’єктом дослідження є прізвиська населення Луганської області.

Предметом дослідження є когнітивний аспект творення, сприйняття та інтерпретації прізвиськ Луганщини як процес розкодування стислої інформації тексту прізвиська.

Наукова новизна дисертаційної праці зумовлена актуальністю теми та специфікою аналізованого матеріалу. Уперше в дослідженні:

прізвисько розглянуто в аспекті текстотворення;

здійснено комплексний підхід з урахуванням синергетичного принципу, що дозволяє розкрити загальні основи структурно-семантичної теорії прізвиська, яка базується на врахуванні мовленнєвого простору породження та функціонування цього класу онімів;

проведено класифікацію сучасних прізвиськ Луганщини та визначено мотиви їхньої номінації на сучасному етапі;

з використанням психолінгвістичних методів вивчено процеси сприйняття, розуміння та інтерпретації текстів прізвиськ, що дозволило дійти висновку про розвиток самосвідомості та самоідентифікації особистості, зумовленість семантичних моделей прізвиськ особливостями ментальності, історією та культурою регіону;

зроблено спробу проаналізувати сучасні прізвиська Луганщини в психо- і соціолінгвальному аспектах в контексті проблеми розвитку людської свідомості та у світлі сучасної теорії тексту й комунікації.

Методи та прийоми дослідження зумовлені складністю наукового предмета. У дисертації використано такі загальнонаукові методи: історико-генетичний, термінологічного аналізу, порівняльно-історичний та добору й систематизації матеріалу; спеціальні методи дослідження мови: описовий метод та методи дистрибутивного, компонентного, трансформаційного аналізів, моделювання семантичної структури прізвиська та його знакової природи; експериментальні методи дослідження: психолінгвістичного експерименту та вільних асоціацій; квантитативні (статистичні) методи: кількісний аналіз відповідей учасників експерименту та їх інтерпретація; соціологічні прийоми: анкетування й інтерв’ювання.

Методологічну та теоретичну основу дисертації становлять: основоположні праці з питань теорії ономастики, зокрема антропоніміки, що стосуються вивчення прізвиськ у синхронії та діахронії, фундаментальні дослідження з теорії тексту та його значення в процесі комунікації, а також семіотики та семасіології. Для реалізації поставлених завдань у основу наукової роботи покладені праці з теоретичних проблем ономастики таких дослідників, як В.М. Галич, В.М. Калинкіна, Ю.О. Карпенка, Є.С. Отіна, Н.В. Подольської, А.В. Суперанської. Аналізуючи структурно-семантичні особливості творення сучасних прізвиськ Луганщини ми скористалися науковими розвідками П.П. Чучки, Л.Т. Масенко, М.Л. Худаша, Л.О. Сергєєвої, М.М. Ушакова, В.М. Галич, П.Т. Поротнікова, Г.Я. Симіної, Є.Ф. Даниліної, З.П. Нікуліної та ін. Вивчення прізвиськ в аспектах текстознавства та психології творчості базується на теоретичних положеннях досліджень вітчизняних та зарубіжних учених – Т.М. Ніколаєвої, І.Р. Гальперіна, М.І. Жинкіна, Ю.А. Сорокіна, Т.М. Дридзе, А.А. Залевської, Є.С. Кубрякової, О.О. Леонтьєва, А.І. Новикова, О.О. Потебні, Р. Стернберга, Є. Григоренко, Н.А. Фатєєвої, М.М. Бахтіна, Ю.М. Лотмана, Т.А. ван Дейка, С.В. Кондратьєвої, А.А. Бодалева, В.Н. Панферова та ін. Розглянути прізвисько з позицій мовленнєвого акту та прагматики тексту нам допомогли праці М.І. Жинкіна, О.О. Залевської, І.О. Зимньої, О.Ю. Карпенко, О.І. Клімкіної, В.А. Кухаренка, А.Р. Лурія, К.С. Серажим, О.О. Селіванової, Ч. Філлмора, І.Б. Штерн та ін. Усвідомлення знакової природи прізвиська побудоване на основі наукових здобутків М.М. Бахтіна, Ф. де Соссюра, О.О. Потебні, Т.М. Дридзе, О.О. Леонтьєва, Ю.М. Лотмана, О.С. Кубрякової, Л.С. Павлюка, І.П. Сусова та ін.

Наукове значення дослідження. До наукового простору ономастики введений новий лексичний матеріал, зібраний здобувачем. Основні положення й висновки дисертації допоможуть сформувати уявлення про своєрідність когнітивної прагматики прізвиськ та їх функціонування як стислих текстів. Одержані результати є самостійними й сприятимуть подальшому розвитку запропонованого напряму дослідження в ономастиці й теорії тексту.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що їх теоретичні положення та підсумки, а також зібраний антропонімний матеріал можуть бути використані у викладанні низки вузівських курсів: «Сучасна українська літературна мова», «Текстознавство», «Психолінгвістика»; розробці спецкурсів та спецсемінарів, присвячених актуальним питанням ономастики та написанні навчальних посібників з теорії тексту для студентів філологічних спеціальностей, у лексикографічній практиці укладання «Конотативного словника сучасних прізвиськ Луганщини». Результати дослідження були впроваджені до навчального процесу в Луганському національному педагогічному університеті.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження узгоджена з науковим напрямом і плановою темою кафедри філологічних дисциплін Луганського національного університету імені Тараса Шевченка «Актуальні проблеми мовознавства». Тему затверджено на засіданні бюро Наукової ради НАН України з проблеми «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності» від 21 жовтня 2004 р. (протокол № 4).

Матеріалом для написання наукового дослідження послужили 5000 прізвиськ, зібраних протягом 2001-2007 років у Луганській області.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлені в 11 статтях, з них 4 – опубліковані у фахових виданнях.

Робота пройшла апробацію на міжнародних наукових конференціях: «Проблеми загальномовної та ареальної семантики» (Луганськ 2003); «Слобожанщина: літературний вимір» (Луганськ 2003); «Традиційне і нове у вивченні власних імен» (Донецьк-Горлівка-Святогірськ 2005); «ІІ Святогірські ономастичні читання» (Святогірськ 2007); всеукраїнських наукових конференціях та семінарах: «Регіональна ономастика в синхронії та діахронії» (Київ 2002); «Українська ономастика на порозі ІІІ тисячоліття: стан і перспективи розвитку» (Тернопіль 2003); «Документалістика на порозі ХХІ століття» (Луганськ 2003, 2006); регіональних: «Образне слово Луганщини» (Луганськ 2002, 2003, 2004); Регіональній науково-практичній конференції з ономастики (Луганськ 2005, 2006, 2007); на теоретичних семінарах кафедри філологічних дисциплін ЛНПУ імені Тараса Шевченка.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, загальних висновків та додатків. Додаток А – «Словник прізвиськ Луганщини». Список використаної літератури нараховує 198 позицій. Загальний обсяг дисертації – 208 сторінок, з яких 191 сторінка основного тексту. Ілюстративний матеріал охоплює 2 таблиці, 12 схем та 7 діаграм, які дублюються в додатках (додаток Б).


© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net