Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Педагогічні науки
Теорія і методика навчання та виховання (по областях і рівню освіти)

Диссертационная работа:

Новицька Людмила Іванівна. Формування вмінь розв'язувати прикладні задачі в процесі вивчення математики студентами аграрного університету : Дис... канд. наук: 13.00.02 - 2008.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. Соціально-економічні зміни в суспільстві, становлення України як самостійної держави вимагають оновлених підходів до вдосконалення підготовки кадрів і для сільського господарства, адже проблеми вищої аграрної освіти завжди тісно поєднані з проблемами села. Аграрна складова економіки зараз в центрі інтересів держави. Активно проводиться реформування земельних відносин, прискорюються темпи виробництва сільськогосподарської продукції. У результаті реформ традиційні професії зникають, з’являються нові. Змінюються і вимоги до фахівця-аграрія: його кваліфікації, знань прогресивних технологій вирощува-ння конкурентноздатної продукції, вмінь швидко адаптуватися до нових умов господарювання, здібностей ефективно керувати сільськогосподар-ськими колективами, підприємствами.

У Законах України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті зазначено необхідність підвищення професійного та загальнокультурного рівня випускників. Важливим і актуальним сьогодні є створення системи неперервного навчання й виховання для досягнення високих освітніх стандартів, формування інтелектуального потенціалу нації, забезпечення можливостей духовного збагачення особистості.

Вдосконалення навчального процесу, підвищення якості підготовки фахівців у нових умовах розвитку аграрних вищих навчальних закладів вимагають ґрунтовної математичної підготовки. Сучасного фахівця-аграрія не можна уявити без оволодіння ним знаннями в галузі математичного моделювання виробничих процесів та інформаційних технологій, без уміння аналізувати явища, узагальнювати закономірності, обґрунтовувати власні міркування, приймати виважені рішення.

Крім того, математика необхідна для успішного засвоєння фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін. Але її зміст ще не достатньо адаптований до нової ситуації, що склалась в останні десятиріччя, коли виникли принципово нові наукоємні технології та виробництва і математика перетворилася у повсякденний інструмент досліджень для всіх галузей науки, техніки.

Усе це значно підсилює значущість прикладної спрямованості курсу математики аграрних вищих навчальних закладів, важливим засобом реалізації якої є прикладні задачі. Ці задачі описують реальні виробничі ситуації, а їх розв’язання сприяє виробленню вмінь будувати та досліджувати математичні моделі, застосовувати математичні методи для аналізу і прогнозу агрономічних, економічних процесів.

У традиційному курсі математики основна увага приділяється етапу проведення математичного дослідження i вочевидь недостатньо уваги іншим – найпростішим методам, прийомам складання математичної моделі, аналізу та інтерпретації одержаних результатів. А саме ці питання становлять основні труднощі у процесі розв’язування прикладних задач як для студентів, так i для багатьох молодих фахівців.

Проблемі формування вмінь розв’язувати прикладні задачі присвячена значна кількість праць.

Значний внесок у розв’язання цієї проблеми належить вітчизняним і зарубіжним психологам: Г.О. Баллу, Л.С. Виготському, П.Я. Гальперіну, Л.Л. Гуровій, А.Ф. Есаулову, О.М. Кабановій-Меллер, Г.С. Костюку, О.М. Леонтьєву, Н.О. Менчинській, С.Л. Рубінштейну, Н.Ф. Тализіній, Л.М. Фрідману, П.О. Шеварьову, І.С. Якиманській. Вченими з’ясовано психологічні закономірності мислительного процесу, механізми пошуку та прийняття рішення.

Основні ідеї, пов’язані з роллю i місцем задач, прикладною спрямованістю курсу математики, математичним моделюванням як методом пізнання, способами розв’язання, викладені в роботах П.Т. Апанасова, М.М. Ашурова, М.П. Балка, Г.П. Бевза, М.І. Бурди, М.І. Жалдака, М.Я. Ігнатенка, Ю.М. Колягіна, Т.В. Крилової, Г.О. Михаліна, А.Д. Мишкіса, Л.Л. Панченко, М.В. Працьовитого, З.І. Слєпкань, М.О. Терешина, В.О. Швеця, М.І. Шкіля.

Питаннями принципів добору системи прикладних задач, вимог до їх розв’язання займалися дослідники Г.Я. Дутка, Л.О. Соколенко, І.Г. Стрельченко, Й.М. Шапіро.

Проблемі формування вмінь розв’язувати прикладні задачі переважно шкільного курсу математики присвячені дисертаційні дослідження М.В. Крутіхіної, Г.М. Морозова.

Відзначаючи високу теоретичну i практичну значущість робіт з даної проблеми, слід відмітити низький рівень математичної підготовки та сформованості вмінь розв’язувати прикладні задачі у першокурсників агрономічних спеціальностей.

Констатуючий експеримент засвідчив, що більше половини студентів мають серйозні прогалини у знаннях і вміннях за шкільний курс математики, не вміють застосовувати математичний апарат в нестандартних ситуаціях, не володіють стратегіями пошуку нової інформації, з труднощами розв’язують прикладні задачі базового рівня складності. Близько 80 % не знайомі зі структурою прикладних задач, етапами, методами, прийомами їх розв’язання. Спостерігається знижений рівень активності навчально-пізнавальної діяльності, слабка мотивація до вивчення математики.

Причинами такого стану є: традиційна методика навчання, яка не передбачає засвоєння теоретичних знань про прикладну задачу, її структуру, етапи розв’язання, і нерідко спрямована на формування вмінь лише досліджувати математичну модель прикладної задачі. Вміння аналізувати задачі, інтерпретувати одержані результати формуються стихійно, вони не розчленовуються на окремі вміння.

Крім того, більшість абітурієнтів агрономічних спеціальностей – випускники сільських шкіл, і рівень їх математичної підготовки значно нижчий порівняно з випускниками міських шкіл; вступні іспити на ці спеціальності не пов’язані з математикою, а тому необхідні ефективні методики навчання математики в аграрних університетах на відповідних факультетах взагалі та формування вмінь розв’язувати прикладні задачі зокрема.

Аналіз навчальної літератури з курсу математики для вказаних спеціальностей свідчить про те, що існуючі підручники та посібники містять в основному формалізовані математичні задачі, а прикладні задачі – в обмеженій кількості. Практично відсутні методичні розробки, що стосуються проблеми формування вмінь розв’язувати прикладні задачі при вивченні математики в аграрних вищих навчальних закладах.

Наведені міркування обумовили актуальність виконаного дисертацій-ного дослідження: “Формування вмінь розв’язувати прикладні задачі в процесі вивчення математики студентами аграрного університету”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язано з реалізацією основних положень Законів України “Про освіту” та “Про вищу освіту”, Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті.

Тему дисертації затверджено Вченою радою Інституту педагогіки АПН України (протокол №7 від 13.09.2004 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 8 від 26.10.2004 р.).

Об’єкт дослідження – процес навчання математики студентів агрономічних спеціальностей аграрних університетів.

Предмет дослідження – методика формування вмінь розв’язувати прикладні задачі у студентів агрономічних спеціальностей аграрних університетів.

Мета дослідження – на основі аналізу науково-методичної, навчальної літератури, вивчення та узагальнення педагогічного досвіду розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити методику формування вмінь розв’язувати прикладні задачі студентами аграрних університетів.

В основу дослідження покладено гіпотезу: якщо в процесі навчання математики враховувати:

1) зміст і структуру прикладних задач та етапи їх розв’язання;

2) математичні моделі, які лежать в основі найважливіших груп задач;

3) психолого-педагогічні засади вироблення вмінь, принципи добору прикладних задач, – то це підвищить ефективність формування вмінь студентів розв’язувати прикладні задачі, а, отже, їх математичну і професійну підготовку.

Відповідно до мети і гіпотези дослідження визначено такі завдання:

1) проаналізувати стан досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній і методичній літературі та в практиці навчання математики;

2) визначити роль і місце прикладних задач у системі професійної підготовки студентів агрономічних спеціальностей аграрних вищих навчальних закладів;

3) з’ясувати психолого-педагогічні засади ефективного формування вмінь студентів розв’язувати прикладні задачі;

4) розробити систему диференційованих прикладних професійно-орієнтованих задач з урахуванням обґрунтованих принципів відбору задач;

5) розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методику формування вмінь розв’язувати прикладні задачі.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використано такі методи дослідження:

теоретичні – системний та порівняльний аналіз психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури з проблеми дослідження (уточнення понятійного апарату, змісту вмінь розв’язувати прикладні задачі, виділення психолого-педагогічних закономірностей формування вмінь); моделювання педагогічних процесів (розробка вимог до організаційних форм, методів і прийомів формування вмінь студентів розв’язувати прикладні задачі, виявлення орієнтовних основ діяльності з розв’язання прикладних задач); методи математичної статистики (підтвердження гіпотези дослідження);

емпіричні – спостереження за процесом навчання студентів, аналіз їх навчальної діяльності; анкетування, бесіди з викладачами і студентами; систематизація й узагальнення передового досвіду викладачів, методистів (визначення змісту та операційного складу вмінь розв’язувати прикладні задачі, принципів побудови системи задач); констатуючий, пошуковий і формуючий експерименти (з’ясування недоліків традиційного формування вмінь, визначення дидактичних функцій прикладних задач, розробка класифікації прикладних задач, апробація запропонованої методики).

Методологічною основою дослідження є теорія наукового пізнання, а саме: про взаємозв’язок теорії та практики, про пізнання як активну перетворюючу і відображаючу діяльність людини; концепція навчальної діяльності; психологічна теорія мислення; теорія поетапного формування розумових дій та понять; теорія проблемного та розвивального навчання; результати досліджень відомих вітчизняних і зарубіжних психологів, дидактів, методистів про роль задач і вправ у навчальному процесі; про прикладну спрямованість математики.

Дослідження ґрунтується на основних положеннях Законів України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, галузевого стандарту вищої освіти України з напряму підготовки “Агрономія”, Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що:

– вперше виділено групи прикладних задач, що описують виробничі ситуації, і відповідні математичні моделі, які лежать в основі розв’язання цих груп задач;

– узагальнено і систематизовано методичні вимоги і принципи добору прикладних задач;

– розроблено систему диференційованих прикладних професійно- орієнтованих задач;

– доповнено зміст та операційний склад умінь розв’язувати прикладні задачі;

– дістали подальший розвиток методичні підходи до виявлення орієнтовних основ діяльності з розв’язання прикладних задач.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що:

– з’ясовано місце та роль прикладних задач у системі професійної освіти майбутнього фахівця-аграрія;

– визначено психолого-педагогічні засади формування вмінь розв’язувати прикладні задачі студентами аграрного університету;

– розроблено методику поетапного формування вмінь (мета, зміст, організаційні форми, методи і засоби).

Практичне значення дослідження визначається тим, що розроблена методика забезпечує ефективне формування вмінь розв’язувати прикладні задачі, свідоме й активне засвоєння студентами навчального матеріалу. Обґрунтовані та експериментально перевірені результати проведеного дослідження можуть бути використані викладачами аграрних вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації, вчителями профільних шкіл, ліцеїв, гімназій (природничого, економічного спрямування), авторами підручників, навчально-методичних посібників, укладачами збірників задач.

Обґрунтованість і вірогідність результатів та висновків дослідження забезпечуються теоретико-методологічною обґрунтованістю вихідних положень; використанням основних психологічних концепцій навчання; застосуванням теоретичних і емпіричних методів, які доповнюють один одного та адекватні предмету, меті й завданням дослідження; результатами проведеного протягом 2000-2007 рр. педагогічного експерименту, достатнім обсягом вибірки, математичними методами опрацювання даних, отриманих у результаті дослідження, а також впровадженням результатів дослідження в практику роботи викладачів математики.

Особистий внесок здобувача. Основні результати дисертаційного дослідження одержані автором одноосібно. У працях, написаних у співавторстві, всі ідеї та розробки, що стосуються проблеми дослідження, належать здобувачеві.

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювались упродовж 2000-2007 років. Основні результати дослідження доповідалися на VII Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта, 2004” (Дніпропетровськ, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Освітнє середовище як методична проблема” (Херсон, 2006), Третій міжнародній науково-практичній конференції “Наукові дослідження – теорія та експеримент, 2007” (Полтава, 2007).

Повідомлення з теми дисертації заслуховувались й обговорювались на Всеукраїнському науково-методичному семінарі з проблем методики навчання математики у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова (Київ, 2004), засіданнях лабораторії математичної і фізичної освіти Інституту педагогіки АПН України (2004-2007 рр.), засіданнях кафедри вищої математики, фізики та математичних методів в економіці Вінницького державного аграрного університету (2000-2007 рр.).

Висновки і рекомендації, зроблені за результатами дослідження, впроваджені в навчальний процес у Вінницькому державному аграрному університеті (довідка від 11.06.2007 № 01-710); Уманському державному аграрному університеті (довідка від 31.05.2005 № 263); Полтавській державній аграрній академії (довідка від 8.06.2007 № 8-01-478); Таврійській державній агротехнічній академії (довідка від 18.06.2007 № 01-283).

Публікації. Основні положення дисертації викладено в 13 публікаціях, 8 з яких надруковані у виданнях, затверджених ВАК України як фахові, 1 – у збірнику наукових праць, 3 – у матеріалах науково-практичних конференцій та видано збірник завдань.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (216 найменувань). Основний текст дисертації викладено на 177 сторінках, робота містить 18 таблиць, 23 рисунки, 1 схему, обсяг додатків – 21 сторінка. Загальний обсяг дисертації становить 217 сторінок.

Подобные работы
Марченко Тіна Миколаївна
Методика формування математичного мислення студентів технічного університету в процесі вивчення дисципліни "Теорія коливань"
Карлащук Анжеліка Юріївна
Формування дослідницьких умінь школярів у процесі розв'язування математичних задач з параметрами.
Божко Віра Геннадіївна
Формування комбінаторних знань та вмінь у процесі вивчення математики в основній школі
Скафа Олена Іванівна
Теоретико-методичні основи формування прийомів евристичної діяльності в процесі вивчення математики в умовах впровадження сучасних технологій навчання
Яценко Світлана Євгенівна
Організація навчально-виховного процесу на уроках математики в класах з поглибленим вивченням предмета основної школи.
Душний Андрій Іванович
Методика активізації творчої діяльності студентів педагогічних університетів у процесі музично-інструментальної підготовки
Праворська Наталія Іванівна
Система задач як засіб формування професійно значущих знань з інформатики студентів економічних спеціальностей
Горчакова Ірина Анатоліївна
Система математичних задач як засіб формування евристичної діяльності учнів основної школи.
Віднічук Микола Антонович
Формування вмінь розв'язувати винахідницькі задачі в курсі фізики загальноосвітньої школи
Дутка Ганна Яківна
Формування вмінь студентів розв'язувати прикладні задачі при навчанні математики в коледжах економічного профілю

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net