Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Педагогічні науки
Загальна педагогіка, історія педагогіки і освіти

Диссертационная работа:

Фаннінгер Людмила Павлівна. Особливості профільного навчання в основній школі Австрії : Дис... канд. наук: 13.00.01 - 2008.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність дослідження. На сучасному етапі розбудови національної системи освіти проблема організації профільного навчання в старшій загальноосвітній школі, розв’язання якої повинно забезпечити виконання Закону України «Про загальну середню освіту», є особливо актуальною. Профілізація навчання створює сприятливі умови для врахування природних задатків та інтересів школярів, їх орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності.

Останнім часом організація профільного навчання привертає увагу багатьох науковців. Зокрема, питання професійного самовизначення і професійної орієнтації досліджували такі українські й російські вчені, як О. Вітковська, О. Дещенко; вибір профілю вивчали Н. Бібік, Н. Ладнушкіна, Л. Липова; зміст допрофільної підготовки у своїх працях аналізували І. Артюхова, Е. Мороз, О. Петунін, Л. Серебренников та ін. Теоретико-методологічні засади профільного навчання розробляли Н. Аніскіна, Н. Десятниченко, В. Кизенко, В. Крупник, Е. Полат, Н. Шиян та ін. Психологічні основи профільного навчання визначали П. Лернер, Г. Логінова, В. Огнев’юк, Ю. Рассадкін, Л. Філатова, Н. Харитонов та ін. Організаційні аспекти профілізації школи досліджували Н. Аніскіна, Б. Біляк, С. Волянська, С. Ковпак, Г. Москалик, Е. Огородников, С. Чиж та ін. Проблеми і перспективи розвитку профільного навчання в Україні та Росії вивчали В. Болотов, М. Віднічук, Г. Мемега, Т. Ремех, І. Щербо та ін. Структуру, особливості, проблеми і перспективи сільської профільної школи визначали А. Вифлеємський, Г. Іванюк, А. Остапенко та ін.

Вагомі висновки про профільне навчання знаходимо в дисертаційних дослідженнях Є. Богомолової, Є. Болотова, Н. Гривенко, І. Даніліної, Т. Захарової, В. Люльки, С. Мазуренко, Г. Мельник, Л. Новікової, О. Пінаєвої, А. Самодрина та ін. Водночас варто зазначити, що впровадження профільного навчання є новою і недостатньо дослідженою проблемою. Відкритими залишаються питання формування теоретичних засад і технології його практичної реалізації у вітчизняній школі. Тому виникає необхідність звернутися до окремих зразків зарубіжного досвіду.

Зокрема, особливий інтерес викликає досвід організації профільного навчання в Австрії. Це зумовлено низкою причин, серед яких домінують такі: по-перше, високий рейтинг у Європі австрійської освіти, в якій акцентуються питання професійної орієнтації молоді, морального, соціального, інтеркультурного виховання, креативності; по-друге, в цій країні найнижчий в Європі рівень безробіття серед молоді.

Аналіз наукової літератури та досліджень, тематично близьких з нашим, засвідчує, що окремі аспекти проблеми організації профільної освіти в Австрії досліджували вітчизняні науковці: К. Корсак (тривалість первинної і середньої освіти), О. Локшина, О. Матвієнко, А. Сбруєва (теоретичні засади реформування освіти; проблеми управління освітою), Л. Пуховська (професійна підготовка вчителів), О. Сухомлинська (австрійський педагогічний досвід в Україні в 20-ті роки); російські дослідники: Ю. Алферов, Б. Вульфсон, В. Пилиповський (розвиток освіти в Західній Європі в кінці ХХ на поч. ХХІ ст.), О. Першукова (методи та мотивація вивчення англійської мови в австрійській школі) та ін.

Усі ці дослідження стосуються питань освітньої системи Австрії в загальноєвропейському контексті загалом чи порівняно з іншими країнами Західної Європи. Виокремлено австрійську середню освіту аналізувала незначна кількість науковців: у 70-х рр. – М. Соколова, в 90-х рр. окремі аспекти досліджували А. Карпов (фізичне виховання школярів Австрії), Т. Гордієнко (соціалізація учнів австрійських шкіл) та ін.

Із останніх наукових розробок актуальними є праці Л. Антонюк, К. Корсака (характеристика системи шкільної освіти Австрії, з’ясування причин освітніх реформ, еволюції освітніх моделей, аналіз реформ у системі обов’язкової освіти Австрії в європейському векторі), М. М’ястковського (підготовка педагогічних кадрів, зокрема для основної школи), Б. Фуртак (порівняльний аналіз структурування змісту сучасних австрійських та українських підручників з математики і фізики для середньої школи). Окремі характеристики профільного навчання в основній школі високорозвинених європейських країн (серед яких і Австрія) визначила О. Локшина: інтеграція загальної та професійної освіти, зникнення жорсткого розподілу між зазначеними напрямами, гнучке взаємодоповнення змісту, можливість переходу учнів з одного профільного класу до іншого.

Деякі питання історії становлення австрійської системи освіти знайшли відображення у працях австрійського історика Е. Цьольнера – розвиток освіти як компонента духовно-культурного історичного процесу австрійського народу з найдавніших часів до 1988 р., а також української дослідниці Г. Кемінь – комплексне навчання в освітніх реформах Австрії у першій чверті ХХ століття.

Окремі аспекти профільного навчання в основній школі Австрії також досліджували педагоги німецькомовного середовища (переважно австрійські вчені). Так, профілізацію шкіл у рамках упровадження автономії в основних школах вивчали: В. Шпехт, Р. Олеховскі, Е. Бьонель, К. Кьотл, Н. Северінскі, Р. Анетте, Ф.-О. Радтке, Х. Пашен, Б. Наттер, Р. Ґанде, П. Дашнер, Г. Бахман, Х. Кралль, Р. Астер, В. Вайдінгер. Цінні матеріали для нашого дослідження містяться в наукових працях німецькомовних, переважно австрійських, учених, які працювали над питаннями теорії школи: основна школа і гімназія – Т. Вільгельм, П. Штрук, Н. Брандауер; принципи заняття – К. Блюмл; регіональний розвиток шкіл – Х. Юнгвірт, М. Бахмайир, Й. Амстлер та ін. Зміст, засоби, форми, методи роботи на заняттях в основній школі аналізували А. Хельмке, Г.-К. Райхель, А. Вайнберґер, С. Туммер, С. Ельмауер, Г. Кламке, Ф. Бухбергер, М. Коле-Шіндлер, М. Доннер, В. Вайнхойпл. Психологічні засади середньої освіти вивчали Л. Ґіомпі, Х. Гекхаузен, Ф. Біттман, М. Пфойфер, Ґ. Махо, історичні дослідження про середню освіту в Австрії здійснювали Г. Енґельбрехт, О. Сімон, А. Абсенґер, Г. Сеель, Й. Шайпл.

Водночас недостатньо висвітленими в українській педагогічній науці залишаються питання, які стосуються організації профільного навчання в основній школі Австрії, зокрема, його змісту, форм і методів.

Таким чином, актуальність проблеми профільного навчання на сучасному етапі, недостатня його дослідженість у вітчизняній педагогіці та необхідність урахування вже наявного досвіду Австрії зумовили вибір теми дисертаційного дослідження в такому формулюванні: «Особливості профільного навчання в основній школі Австрії».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою програми науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського «Зміст педагогічної підготовки вчителів в умовах формування загальноєвропейського простору вищої освіти» (державний реєстраційний номер 0105U000942).

Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол № 2 від 28.10.2004 р.) та Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 22.02.2005 р.).

Об’єкт дослідження – організація педагогічного процесу в основній школі Австрії.

Предмет дослідження – зміст, форми і методи організації профільного навчання в основній школі Австрії.

Мета дослідження – з’ясувати теоретичні основи і технологію організації профільного навчання в основній школі Австрії з урахуванням історичного аспекту її розвитку, окреслити перспективи реалізації позитивних ідей австрійського досвіду в загальноосвітній школі України.

Завдання дослідження:

- здійснити історико-педагогічний аналіз становлення профільного навчання в основній школі Австрії;

- охарактеризувати сучасні умови і теоретичні концепції профільного навчання основної школи Австрії;

- виявити й охарактеризувати організаційно-педагогічні умови профільного навчання в основній школі Австрії, що забезпечують розвиток його змістових і технологічних компонентів;

- розробити методичні рекомендації щодо використання позитивних ідей організації профільного навчання основної школи Австрії в загальноосвітній школі України.

Теоретико-методологічною основою дослідження є: концептуальні положення вітчизняної та зарубіжної педагогіки про досвід організації в зарубіжних країнах професійно орієнтованого навчання як етапу безперервної освіти (Ю. Алферов, Б. Вульфсон, О. Матвієнко, Н. Ничкало, А. Сбруєва, А. Турчин); дослідження про історичні етапи розвитку основної школи Австрії (Г. Енгельбрехт, Г. Сеель), зокрема, про розвиток автономії (Х. Бахман, М. Едер, Р. Анетте); дидактичні положення про організацію середньої освіти (В. Вайнхойпл, І. Подласий, М. Скаткін); теоретичні засади диференціації в навчанні (Д. Беннер, В. Їза, Р. Кнолльмюллер, Х.-Й. Лінзер, Ф. Освальд, Л. Парадіз); наукові узагальнення педагогічних технологій профільного навчання (М. Гузик, С. Ковпак, Й. Дрьоґе); узагальнення досвіду створення умов для професійного самовизначення підлітків (Г. Брукер, О. Вітковська, Й. Енґлейтнер, М. Янцур); теоретичні положення (H. Brenn, Ф. Енціґер, К. Клемент, А. Лобенданц, Х. Темл) та узагальнення досвіду (М. М’ястковський, В. Пилиповський, Л. Пуховська, Ґ. Хайдер) підготовки педагогічних кадрів до роботи у профільних класах основної школи Австрії; дидактичні засади розробки змісту освіти (О. Корсакова, О. Скальська, М. Сметанський, Б. Фуртак, В. Сидоренко), освітніх стандартів (Х. Фройденхаллер, Е. Кліме, В. Шпехт), особистісно-орієнтованої освіти (Р. Астер та ін).

Важливе значення для наукового пошуку мали положення, викладені в Законі України «Про загальну середню освіту», Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті, Концепції профільної освіти.

Для досягнення визначеної у дисертації мети та розв’язання завдань було використано:

порівняльно-історичний метод з метою виявлення тенденцій розвитку ідей організації профільного навчання в основній школі Австрії і сучасного його стану;

конкретно-пошукові методи: аналіз (історіографічний, порівняльний, ретроспективний) і синтез для визначення змісту, форм, методів і засобів профільної освіти в основній школі Австрії, напрямів підготовки педагогів;

порівняння, узагальнення й систематизація наукових фактів для визначення сутності профільного навчання, об’єктивних педагогічних умов і принципів його організації, осмислення досвіду освітян Австрії з метою творчого використання перспективних ідей в середніх навчальних закладах України;

вірогіднісна вибірка фактів на регіональному рівні;

емпіричні методи: спостереження конкретних обставин, мікросередовища реальної основної школи у нормальних робочих умовах: опитування у формі індивідуальних бесід з відкритими запитаннями, інтерв’ю за питаннями, зорієнтованими на досягнення мети дисертаційного дослідження (респонденти – директор, заступник директора з навчальної роботи, учителі німецької та англійської мов, математики, образотворчого виховання, харчування і домашнього господарства, географії й економіки, історії, хімії й фізики, біології й екології);

узагальнення незалежних характеристик процесу навчання за профільними напрямами (від різних учителів); фактографія і статистична обробка цифрових даних, вивчення первинної документації – для наукового узагальнення регіонального практичного досвіду щодо структури, змісту, навчально-методичного та кадрового забезпечення профільного навчання в основних школах Австрії.

Основними джерелами дослідження були матеріали наукових бібліотек: Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського (м. Вінниця), Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В.О. Сухомлинського, Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Київського центру науково-технічної інформації (м. Київ), Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка (м. Тернопіль), педагогічної академії федеральної землі Зальцбург, Бібліотек університету м. Зальцбург (Австрія) (основної наукової бібліотеки та бібліотеки Інституту педагогічних наук):

- наукові статті, праці вітчизняних і зарубіжних учених, педагогів, психологів;

- інформаційна база Міністерства освіти, науки і культури Австрії: шкільні закони, розпорядження, документи про освітні стандарти, освітня програма для основної школи Австрії, історичні документи, статистичні дані про роботу загальноосвітніх австрійських шкіл, звіти про конфереції, тренінги, акції, профільні (фахові) проекти;

- методична література: посібники для підготовки вчителів основної школи;

- навчально-педагогічна документація основної школи Геррнау (м. Зальцбург, Австрія): поточні плани роботи вчителів, конспекти уроків, розклад, шкільні підручники з фахових дисциплін, результати діяльності учнів – письмові, графічні і творчі роботи (малюнки, вироби, моделі, зразки технічної творчості), зроблені на заняттях з профільних напрямів, матеріальна основа для викладання профільних предметів.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження полягає в тому, що в роботі вперше в педагогічній науці України здійснено комплексне дослідження профільного навчання в основній школі Австрії:

- здійснено його історико-педагогічний аналіз;

- охарактеризовано сучасні умови і теоретичні засади;

- цілісно визначено й обґрунтовано особливості змісту та організаційно-педагогічні умови;

- окреслено напрями реалізації позитивних науково-практичних ідей досвіду профільного навчання основної школи Австрії в систему середньої освіти України.

Дістало подальшого розвитку дослідження системи освіти Австрії в суспільно-історичному та педагогічно-теоретичному ракурсах.

Практичне значення дослідження визначається тим, що отримані в ході наукового пошуку результати втілено в розробку методичних рекомендацій щодо вдосконалення організації профільного навчання в загальноосвітній школі України. Джерельна база дисертації може бути використана дослідниками в різних галузях педагогічних знань – теорії та історії педагогіки, філософії освіти, порівняльній педагогіці, а основні положення, результати і висновки можуть використовуватись для подальшого компаративного вивчення системи освіти в Австрії.

Окремі аспекти дисертаційного дослідження можуть творчо використовуватись в умовах реформування освіти в Україні під час розгляду та вивчення проблем особистісно орієнтованого навчання, в практиці роботи середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів для вдосконалення організації профільного навчання, а також у професійній підготовці студентів в педагогічних навчальних закладах.

Вірогідність результатів і висновків дослідження забезпечується обґрунтованістю вихідних принципів об’єктивності, системності, історизму; використанням комплексу методів, адекватних меті, об’єкту, предмету й завданням дослідження, всебічним аналізом проблеми, теоретико-методичним обґрунтуванням вихідних положень на підставі вивчення науково-педагогічної літератури та нормативних документів.

Апробація результатів дослідження. Окремі положення та матеріали дослідження були представлені й обговорювались на Міжнародній науковій конференції «Менеджмент за умов трансформаційних інновацій: виклики, реформи, досягнення» (Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, м. Суми, 10-12 травня 2007 року); Всеукраїнській науково-методичній конференції «Актуальні проблеми інтегрованого викладання лінгводидактичних і мистецьких дисциплін у закладах освіти» (Житомирський державний університет ім. І. Франка, м. Житомир, 20-21 квітня 2005 року); на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України» (Кримський гуманітарний університет, м. Ялта, 25-28 вересня 2006 року), «Педагогічні та соціально-психологічні аспекти виховання у контексті сучасного європейського виміру» (Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка, м. Полтава, 4-6 жовтня 2006 року), «Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка» (Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, м. Суми, 18-19 квітня 2007 року); на науково-практичних конференціях Інституту філології й журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (25-26 квітня 2005 року, 11-13 квітня 2006 року, 10-11 квітня 2007 року).

Публікації. Результати дослідження представлено в одинадцяти одноосібних публікаціях, з яких дев’ять наукових статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та дві публікації тез у збірниках конференцій.

Подобные работы
Кміт Ярослав Михайлович
Дидактичні особливості інтеграції знань і вмінь з природничих дисциплін у процесі підготовки студентів-іноземців до навчання у вищій медичній школі
Хоменко Тетяна Анатоліївна
Тенденції розвитку форм навчання середньої школи Німеччини в другій половині XX ст.
Вольянська Світлана Євгенівна
Організація профільного навчання в загальноосвітній школі в умовах регіону
Шуневич Богдан Іванович
Розвиток дистанційного навчання у вищій школі країн Європи та Північної Америки
Саад Халаф Сулейман Альхунетті
Зміст і методи навчання історії у школах Йорданії
Авраменко Мирослава Миколаївна
Профільне навчання в середній школі Федеративної Республіки Німеччини
Мазуренко Світлана Григорівна
Трудова спрямованість навчання в загальноосвітніх школах України (1920- 1937рр.)
Мазуренко Світлана Гнригорівна
Трудова спрямованість навчання в загальноосвітніх школах України (1920-1937рр.)
Борисова Наталія Василівна
Теоретичні й методичні засади навчання іноземних мов у школах України (1917-1933 рр.)
Шиян Надія Іванівна
Технологія модульно- рейтингового навчання у вищій педагогічній школі

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net