Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Історія України

Диссертационная работа:

Кучеров Геннадій Геннадійович. Становлення і діяльність сільських товариств "Просвіта" Правобережної України (1905 1923 рр.). : Дис... канд. наук: 07.00.01 - 2007.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. Україна вступила на складний і тривалий шлях реформування усіх сфер суспільного життя. Йде процес розбудови державності, демократизації суспільства, проведення соціально-економічних і політичних перетворень, національно-культурного відродження. Такі доленосні події активізували дослідження історичного минулого нашого народу. Сприяло цьому здобуття Україною незалежності і виникнення у зв’язку із цим реальної можливості відтворити історичну істину про сфальсифіковані, замовчувані події. До них належить діяльність культурно-освітніх товариств “Просвіта”. Про неабиякий науковий інтерес до витоків формування і становлення, різних аспектів подвижництва, зокрема на Київщині, Волині й Поділлі, стало широке відзначення в Україні у 2005–2006 рр. ювілею 100-річчя їх фундації.

Актуальність теми визначається також необхідністю детального й комплексного вивчення процесу становлення і діяльності саме сільських просвітницьких товариств. Будучи низовими осередками, вони становили основу культурно-просвітницького руху в регіоні. Дослідження специфіки діяльності “Просвіт” на селі дозволить з’ясувати наскільки вагомим був їх внесок у процес національно-культурного відродження в історії України, відновити раніше замовчувану історичну правду щодо їх діяльності.

Функціонування просвітницьких товариств у регіонах України другої половини ХІХ – початку ХХ ст. викликає значний інтерес серед науковців, усіх тих, хто цікавиться історією культури українського народу. Значною мірою він обумовлений бажанням учених з’ясувати насамперед особливості діяльності губернських та міських “Просвіт”. Проте окреслена проблема ґрунтовно та всебічно не розглядалася. В українській історіографії відсутні праці, в яких докладно висвітлювалася би історія сільських осередків, їх порівняльна характеристика у контексті окремих регіонів. Водночас є потреба в дослідженні діяльності конкретних сільських діячів товариств багатьох історичних фактів, пов’язаних із діяльністю “Просвіт”.

На нинішньому етапі розвитку України існують проблеми статусу української мови, розвитку культурно-освітніх можливостей сільського населення, становища культурної і освітньої сфери і т. п. Ці ж питання були у полі зору просвітницьких товариств початку ХХ століття. Стимулюючи реалізацію їх досвіду, можна забезпечити здійснення національно-культурного відродження України у сучасних умовах, удосконалити діяльність нинішніх українських товариств “Просвіта”. Отже, наукове осмислення досвіду діяльності сільських товариств “Просвіта”, зокрема, Правобережної України, є винятково важливим і актуальним завданням української історіографії. Сприяти його розв’язанню покликане дане дисертаційне дослідження.

Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось у межах наукового напряму кафедри історії України Кам’янець-Подільського державного університету, Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України при цьому ж вищому навчальному закладі, є складовою частиною науково-дослідної програми “Актуальні питання історії, історіографії та культури ХVII-XX ст.” (номер державної реєстрації 0199U001874).

Об’єктом дослідження є діяльність сільських культурно-освітніх товариств “Просвіта” Правобережної України у 1905-1923 рр.

Предметом дослідження є процес становлення і функціонування громадських просвітницьких осередків у селах Правобережної України, їх структура, статути, форми культурно-освітньої діяльності у досліджуваний період.

Хронологічні рамки дослідження зумовлені його тематичною спрямованістю, охоплюють 1905–1923 рр., тобто період від утворення на території Правобережної України сільських просвітницьких товариств до їх ліквідації радянською владою.

Територіальні межі дослідження охоплюють землі Правобережної України. Згідно з адміністративно-територіальним устроєм Російської імперії початку ХХ ст. серцевиною Правобережної України, яку тоді офіційно йменували “Південно-Західний край”, “Південно-Західна Росія”, були Київська, Волинська та Подільська губернії. Дана територія є великим за розмірами історико-географічним регіоном у складі України. Тепер на цьому просторі розташовані правобережжя Київської, Волинська, Рівненська, Житомирська, Вінницька, Хмельницька і частина Одеської області. Для порівняння у дисертаційному дослідженні побіжно використані факти діяльності “Просвіт” в інших регіонах України.

Мета роботи полягає в тому, щоб на основі комплексного та об’єктивного аналізу різноманітних джерел всебічно дослідити, проаналізувати і узагальнити процес становлення, форми, методи та особливості діяльності сільських товариств “Просвіта” Правобережної України з 1905 до 1923 рр., визначити їх внесок у національно-культурне відродження українців, роль і значення товариств в історії вітчизняної культури.

Для реалізації мети визначені такі дослідницькі завдання:

- з’ясувати історіографію проблеми та проаналізувати джерельну базу;

- висвітлити передумови виникнення просвітницьких осередків в губерніях Правобережної України;

- простежити процес становлення просвітницьких осередків у сільській місцевості у добу революції 1905–1907 рр.;

- розкрити специфіку діяльності сільських просвітницьких осередків, їх труднощі у період з 1908 по 1914 рр.;

- розглянути процес відновлення діяльності сільських “Просвіт” Правобережної України за часів Центральної Ради та їх становище при Українській державі П. Скоропадського;

- охарактеризувати умови функціонування сільських “Просвіт” та їх внесок у піднесення національної свідомості населення за часів Директорії УНР (1919–1920 рр.);

- визначити особливості діяльності сільських “Просвіт” та їх причини занепаду в умовах перших років радянської влади (1921–1923 рр.);

- з’ясувати внесок сільських просвітян у процес національного відродження держави, їх роль у поширенні серед населення Правобережної України національної ідеї.

Методологічні засади дослідження ґрунтуються на принципах історизму, наукового об’єктивного підходу до висвітлення теми, системності, діалектичного розуміння історичного процесу. В сукупності вони дали змогу охарактеризувати становлення і розвиток сільських “Просвіт” у Правобережній Україні перших десятиліть ХХ ст. у динаміці та тісному зв’язку з конкретними умовами суспільно-політичного життя.

Методи дослідження. Відповідно до мети і завдань дисертації використовувалися загальнонаукові та спеціальні історичні методи. З числа міждисциплінарних застосовано структурно-системний метод, який дозволив розглянути об’єкт дослідження з усіма його основними рисами як єдине ціле. Вагоме місце мало застосування функціонального та культурологічного методів, за допомогою яких вдалося проаналізувати зв’язок реального суспільно-політичного та культурного життя в Правобережній Україні зі станом розвитку і розбудови сільських “Просвіт”. Із загальнологічних методів застосовано метод аналізу і синтезу, з емпіричних – метод аналізу доступних джерел і наукової літератури.

У ході підготовки дисертації перевага надавалася конкретним історичним методам – історико-порівняльному, синхронному, хронологічному та діахронному (періодизації). Історико-порівняльний метод дозволив співставити різні часи із предметом дослідження. Застосування синхронного методу дало можливість з’ясувати як загальні закономірності, притаманні просвітницькому руху другої половини ХІХ – перших десятиліть ХХ ст., так і певні регіональні особливості. Хронологічний метод дав змогу прослідкувати становлення сільських “Просвіт” у Правобережній Україні, метод періодизації – виділити якісні зміни, новизну форм при проведенні просвітницької роботи, статистичний – з’ясувати кількісні показники діяльності просвітницьких осередків. Застосовувалися біографічний, ретроспективний методи, а також методи класифікації. В останньому випадку головна увага зверталася на опрацювання й осмислення невідомих до цього часу фактів. Застосування названих методів допомогло з’ясувати всю сукупність аспектів, пов’язаних із науковою проблемою.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є однією з перших робіт в українській історичній науці, що присвячена системному дослідженню сільських “Просвіт” Правобережної України зазначеного періоду. Саме їх роль у поширенні серед населення національної самосвідомості, участь у культурно-освітніх процесах краю, внесок сільських просвітян у процес культурно-національного відродження держави, їх здобутки і недоліки у роботі є новим аспектом дослідження в українській історіографії. На основі використання різноманітних джерел у дисертації вперше:

- введено у науковий обіг велику кількість архівних документів і матеріалів, низку маловідомих фактів з життя сільських “Просвіт”;

- здійснено реконструкцію процесу виникнення і трансформації сільського просвітницького руху на всіх етапах його розвитку;

- зроблено порівняльний аналіз діяльності сільських просвітницьких осередків в умовах різних режимів;

- встановлено кількісний і якісний склад осередків на різних етапах діяльності “Просвіт”;

- проведено комплексне дослідження форм і методів культурно-освітньої діяльності сільських товариств;

- з’ясовано особливості взаємовідносин “Просвіт” краю із органами влади;

- здійснено наукову реабілітацію діячів сільських просвітницьких осередків;

- визначено місце і роль сільських “Просвіт” у загальноукраїнському просвітницькому русі, в культурно-освітній сфері.

Достовірність результатів дослідження ґрунтується на глибокому вивченні історіографії проблеми та неупередженому аналізі широкого кола джерел.

Практичне значення одержаних результатів полягає у збагаченні історії та культури України, значному доповненню знань про всеукраїнське товариство “Просвіта” імені Тараса Шевченка новим матеріалом про діяльність сільського просвітницького руху Правобережної України впродовж 1905–1923 рр. Результати дослідження можуть бути враховані і творчо використані при розробці тематичних розділів з історії України, включені у відповідні навчальні культурологічні курси, підручники і посібники, використанні, а також впроваджені як здобутий досвід для нинішніх потреб національно-культурного ренесансу України та діяльності “Просвіт”.

Особистий внесок здобувача. Дві публікації, здійснені у співавторстві з Л.В. Баженовим: 1) Подільська “Просвіта” у дослідженнях вітчизняних істориків (відповідно 50% і 0,37 др. арк.), 2) Друга Подільська “Просвіта” та її внесок у поширення просвітництва у сільській місцевості (1908–1914 рр.) (відповідно 50 % і 0,24 др. арк.).

Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалася на спільному засіданні кафедр історії України і всесвітньої історії Кам’янець-Подільського державного університету та на засіданні кафедри історії України Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Результати дисертаційного дослідження доповідалися на ІІ-му Міжнародному науковому конгресі українських істориків “Українська історична наука на сучасному етапі розвитку” (Кам’янець-Подільський, 2003 р.), другій Міжнародній науково-практичній конференції “Кам’янець-Подільський у контексті українсько-європейських культурних зв’язків: історія та сучасність” (Кам’янець-Подільський, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Iван Франко і Буковина” (Чернівці, 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Юхим Сіцінський в історії та культурі Поділля” (Кам’янець-Подільський, 2002 р.), ХІ-й Подільській історико-краєзнавчій конференції (Кам’янець-Подільський, 2004 р.), Другій Могилів-Подільській краєзнавчій конференції (2006 р.), звітних наукових конференціях викладачів і аспірантів Кам’янець-Подільського державного університету (2003, 2005 рр.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображено в 16 публікаціях автора, у тому числі 6, опублікованих у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації обумовлена логікою проблеми та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів (9 параграфів), висновків, списку умовних скорочень, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 259 сторінок, у тому числі обсяг тексту – 180 сторінок, список використаних джерел – 65 сторінок (657 позицій), додатки – 14 сторінок.

Подобные работы
Зелений Володимир Миколайович
Становлення та діяльність товариств "Просвіта" Катеринославської губернії у 1905-1922рр.
Масюк Світлана Олександрівна
Діяльність товариств "Просвіта" в Україні (березень 1917 - 1920 рр.)
Цапко Олег Михайлович
Діяльність товариства "Просвіта" в Україні (1891-1914 рр.)
Бадєєва Людмила Іванівна
Діяльність товариства "Просвіта" на Лівобережній Україні у ХХ столітті
Зуляк Іван Степанович
Товариство "Просвіта" у Західній Україні в міжвоєнний період: організаційні засади, господарське становище та культурно-просвітня діяльність
Грицан Анатолій Васильович
Діяльність товариства "Просвіта" на Прикарпатті в 1920-1939 рр.
Зуляк Іван Степанович
Діяльність товариства "Просвіта" у національно- культурному відродженні українського народу Східної Галичини (друга половина XIX - початок ХХ ст.)
Гарат Роман Михайлович
Діяльність товариства "Просвіта" в Галичині (1868-1921 рр.)
Лисенко Олександр Васильович
"Просвіти" у суспільно-політичному і культурному житті Наддніпрянської України (1905-1916 рр.)
Поляруш Світлана Іванівна
Становлення і діяльність органів державної опіки та громадської благодійності на Лівобережній Україні (1775-1918 рр.)

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net