Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Історичні науки
Історія України

Диссертационная работа:

Кінд-Войтюк Наталія Василівна. Історико-краєзнавчі дослідження і пам'яткоохоронна робота на Волині у 1920-х - 1930-х роках. : Дис... канд. наук: 07.00.01 - 2007.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. Для сучасної української історичної науки характерним явищем є помітне зростання інтересу до ґрунтовного краєзнавчого дослідження регіонів та населених пунктів України, в тому числі Волині, показу внеску наукових та громадських закладів, окремих краєзнавців у вивчення їх минувшини та збереження місцевих пам’яток. Таке звернення до історичних коренів українського народу, відновлення призабутих вікових традицій і духовних цінностей сприяють відродженню його національної самосвідомості. Вивчення минулого України, Волині, зусиль з охорони їх культурної спадщини допомагає українській владі будувати державну політику в галузі культури, зберігати і примножувати національні духовні надбання.

Вагоме місце у вирішенні завдань охорони національних історичних пам’яток належить узагальненню досвіду краєзнавчої роботи, вивчення і збереження культурної спадщини у минулому, в тому числі протягом 1920-х – 1930-х років у межах Західної Волині, яка у зазначений період перебувала під владою Другої Речі Посполитої. Історична спадщина цього регіону засвідчувала приналежність його минувшини і культури корінному населенню – українцям, переплетення і взаємовплив їх культури з культурою інших народів, представники яких населяли край.

Суспільно-політична ситуація, що склалася у Західній Волині внаслідок специфічної політики польських властей, не була сприятливою для збереження етнічної самобутності українського населення. Проте воно зуміло вистояти і передати нащадкам рідну мову, звичаї, почуття етнічної єдності з іншими українськими землями. І одну з провідних ролей у цьому відіграли знання рідної історії, пам’ятки, збережені зусиллями шанувальників старовини, історико-краєзнавчою діяльністю, проведеною науково-громадськими товариствами, музеями, окремими вченими у 1920-х – 1930-х роках.

В ході такої діяльності тодішні установи і товариства, музейні заклади, науковці накопичили чималий досвід роботи, який не втратив значення і сьогодні. Їх подвижницька краєзнавча робота ознаменувалася також вагомими науковими здобутками, які часто невідомі широкому загалові шанувальників історії краю. Тому залучення до наукового обігу цих матеріалів сприятиме подальшому розвитку краєзнавства, історичної науки як у регіоні, так і в Україні загалом. Дослідження теми дає змогу підкреслити значущість історико-краєзнавчої і пам’яткознавчої діяльності для збереження національної культурної спадщини, потребу підтримки в незалежній Україні цілісної системи такої роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в руслі наукової тематики історичного факультету Волинського державного університету імені Лесі Українки „Історія культури Волині”, „Археологічні, джерелознавчі, етнологічні та краєзнавчі студії історії Волині”, навчальних програм факультету.

Мета і завдання дослідження. Враховуючи наукову новизну і практичну значимість теми, спираючись на комплексний аналіз і систематизацію різноманітних джерел, насамперед архівних збірок та історико-краєзнавчих досліджень 1920-х – 1930-х років, автор поставила за мету на їх основі охарактеризувати становлення й розвиток історико-краєзнавчої роботи і пам’яткоохоронної діяльності на теренах Західної Волині у міжвоєнний період.

Відповідно до поставленої мети виділено наступні завдання:

проаналізувати вплив політичних, суспільних, культурних та інших чинників, зумовлених відповідною лінією польських властей стосовно Волині, на вивчення її минулого і пам’яток;

окреслити і обґрунтувати етапи та показати зміст історико-краєзнавчих досліджень і пам’яткоохоронної роботи на Волині у 1920-х – 1930-х роках;

висвітлити роль науково-громадських товариств і музейних закладів Волинського воєводства у дослідженні історії регіону, виявленні та збереженні його пам’яток;

охарактеризувати внесок науковців та місцевих громадських діячів – активних учасників історико-краєзнавчої і пам’яткоохоронної роботи на Волині – у дослідження і популяризацію минувшини краю, збереження його культурної спадщини;

на основі вивчення тодішніх науково-популярних праць та пам’яткознавчої діяльності, що належали українським дослідникам, прослідкувати їх значущість для піднесення національної самосвідомості корінного населення Волині;

проаналізувати здобутки історико-краєзнавчих досліджень і пам’яткоохоронної роботи у Волинському воєводстві, засвідчивши їх вагому роль як дієвого фактора ознайомлення з минувшиною краю та збереження багатьох його історико-культурних реліквій.

Об’єктом дослідження виступають історико-краєзнавче вивчення і пам’яткоохоронна робота у Західній Волині 1920-х – 1930-х років як сфера суспільної діяльності, спрямована на дослідження минувшини регіону, а також пошук, вивчення і збереження культурної спадщини.

Предметом дослідження є форми, методи і зміст роботи державних установ, науково-громадських товариств, музеїв, фахівців і краєзнавців-аматорів у галузі історико-краєзнавчих досліджень і пам’яткоохоронної діяльності, спрямовані на вивчення історії Волині, пошук і збереження протягом 1920-х – 1930-х років культурної спадщини Волинського воєводства. Аналізуються суспільно-політичні умови такої діяльності, внесок її учасників у популяризацію історії та старожитностей регіону, зокрема, через видання історико-краєзнавчих та пам’яткознавчих праць.

Територіальні межі дослідження охоплюють терени Західної Волині, які після укладення 18 березня 1921 року Ризького мирного договору увійшли до складу Другої Речі Посполитої і на яких з 1921 по 1939 роки функціонувало Волинське воєводство. Сьогодні на цій території розташовані сучасні Волинська (не враховуючи Камінь-Каширського і Любешівського районів) та Рівненська області, а також Кременецький, Лановецький та Шумський райони Тернопільської області.

Хронологічні межі дисертації охоплюють 1921–1939 роки – час перебування Західної Волині у складі Другої Речі Посполитої. Зазначений період – відповідно до особливостей змісту історико-краєзнавчих досліджень і пам’яткоохоронної роботи – розділений на кілька менших періодів.

Методологічні засади дисертації ґрунтуються на принципах історизму, наукового об’єктивного підходу до висвітлення теми, системності, діалектичного розуміння історичного процесу.

Методи дослідження. Відповідно до мети і завдань дисертації використовувалися загальнонаукові та спеціальні історичні методи. З числа міждисциплінарних застосовано структурно-системний, функціональний та культурологічний методи. За їх допомогою вдалося проаналізувати зв’язок реалій суспільно-політичного і культурного життя Другої Речі Посполитої із станом історико-краєзнавчих досліджень і пам’яткоохоронної роботи. Із загальнологічних методів застосовувався метод аналізу і синтезу, з емпіричних – метод аналізу доступних джерел і наукової літератури.

Для розв’язання дослідницьких завдань використано конкретні історичні методи – синхронний, хронологічний, діахронний (періодизації). Застосовувалися порівняльно-історичний, біографічний, ретроспективний методи, а також метод класифікації. У своїй сукупності вони сприяли виявленню маловідомих аспектів проблеми і досягненно поставленої мети.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній історичній науці комплексно вивчено процес становлення й розвитку історико-краєзнавчої і пам’яткоохоронної роботи на Волині у 1920-х – 1930-х роках. Її результати стали помітним здобутком українських і польських науковців та аматорів краєзнавства у дослідженні історії та збереженні культурної спадщини регіону. Визначено внесок науково-громадських осередків, музеїв, окремих дослідників у вивчення минулого Волині і збереження старожитностей краю. Шляхом критичного аналізу зібраного матеріалу суттєво доповнено раніше невідомими фактами історичні відомості з проблеми. Простежено хід і наслідки реставрації давніх архітектурних споруд, що дозволило зберегти для прийдешніх поколінь окремі безцінні пам’ятки зодчества Волині. На підставі архівних джерел, видань наукових товариств, музейних закладів, праць учасників історико-краєзнавчої і пам’яткознавчої діяльності, матеріалів преси доведено вагому роль регіональних історико-краєзнавчих досліджень і пам’яткоохоронної роботи 1920-х – 1930-х років у вивченні минулого Волині і збереженні її пам’яток. До наукового вжитку введено значний масив невідомих і невикористаних до цих пір документів центральних і регіональних архівів, музеїв та бібліотек України і Польщі.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що наведені в дисертації факти, висновки і узагальнення можуть бути використані при подальшій розробці питань історичного краєзнавства Волині, створенні спеціальних праць, навчальних посібників з історичного краєзнавства, історії музейної та пам’яткоохоронної справи. Узагальнений досвід учасників вивчення історії краю і збереження його пам’яток у міжвоєнний період може стати корисним в діяльності сучасних краєзнавчих організацій і товариств, які продовжують вивчати проблеми історії та культури України загалом, і Волині зокрема. Наведені у дисертації матеріали можуть бути використані у лекціях та спецкурсах з історії України, історичного краєзнавства, історіографії, етнографії, археології та історичної географії, для навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах. Матеріали дисертації стануть у нагоді краєзнавцям, педагогам, іншим працівникам культурно-освітньої сфери при написанні історії окремих населених пунктів, створенні краєзнавчих музеїв, підготовці науково-популярних матеріалів про пам’ятки Волині.

Апробація результатів дисертації здійснена шляхом її обговорення на спільному засіданні кафедри давньої і нової історії України та кафедри новітньої історії України Волинського державного університету імені Лесі Українки, засіданні кафедри історії України Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Положення дисертації доповідалися на 20 наукових конференціях різних рівнів, зокрема: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (Київ, квітень 1998 р.), Всеукраїнській конференції молодих науковців, аспірантів і студентів “Українська діаспора: історія та сучасність” (Луцьк, листопад 2000 р.), Міжнародній науковій конференції “Українська історіографія на рубежі століть” (Кам’янець-Подільський, жовтень 2001 р.), Всеукраїнській науковій конференції “Історія міст і сіл Великої Волині в контексті регіональних досліджень” (Коростень, травень 2002 р.), ХІІІ Міжнародній науковій конференції “Історія релігій в Україні” (Львів, травень 2003 р.), ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю Волинського краєзнавчого музею та 55-річчю Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки (Луцьк, травень 2004 р.), ІІІ Міжнародному науковому конгресі українських істориків (Луцьк, травень 2006 р.), ІІІ Міжнародній науковій конференції “Знаки питання в історії України: регіональний вимір української історії” (Ніжин, квітень 2007 р.), ХVIІ Міжнародній науковій конференції “Історія релігій в Україні” (Львів, травень 2007 р.), протягом 1998–2007 років – на наукових конференціях професорсько-викладацького складу та студентів Волинського державного університету імені Лесі Українки.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображені у брошурі (у співавторстві), 6 статтях у наукових фахових виданнях, що входять до переліків ВАК України, 6 статтях в інших наукових виданнях та публікаціях матеріалів наукових конференцій.

Структура дисертації визначена метою та завданнями дослідження. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (324 позиції). Загальний обсяг дисертації 198 сторінок, з них 165 сторінок основного тексту.

Подобные работы
Литвин Наталя Миколаївна
Політичні репресії проти наукової інтелігенції в радянській Україні в 1920- 1930роках (ідеологічні аспекти проблеми)
Струченков Олександр Вікторович
Інженерно-технічна інтелігенція Донбасу (кінець 1920-х – 1930роки): формування, умови життя, діяльність.
Гнітько Світлана Петрівна
Інженерно- технічна інтелігенція Донбасу в 1920-ті - на початку 1930років
Марчук Микола Васильович
Освіта в Україні в роки національного відродження (1917 - поч. 1930-х рр.)
Трухманова Світлана Леонідівна
Соціокультурні та політичні процеси у містах Східного Поділля, 1920-ті – початок 1930-х рр.
Трубенок Оксана Миколаївна
Матеріально- економічне становище та умови праці робітників України (друга половина 1920-х- початок 1930-х рр.)
Волосник Юрій Петрович
Зародження нової буржуазії та розвиток приватнопідприємницької діяльності в Україні в 1920-ті - на початку 1930-х рр.
Крикун Юлія Сергіївна
Звичаєве право українців у наукових дослідженнях 1920-х - на початку 1930років.
Ващенко Ігор Владиславович
Політика українізації 1920-х - початку 1930років в Україні: проблеми історіографії
Парфіненко Анатолій Юрійович
Проблема "ліквідації" університетів України в радянській журнальній публіцистиці 1920-х - початку 1930років

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net