Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Медичні науки
Оториноларингологія

Диссертационная работа:

Шушляпіна Наталія Олегівна. Особливості діагностики та лікування хронічного фарингіту у ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанціїї : Дис... канд. наук: 14.01.19 - 2007.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. Хронічний фарингіт через свою медичну та соціальну значущість упродовж багатьох років перебуває в центрі уваги отоларингологів та лікарів інших спеціальностей (В.Ю. Хмелевский, 1985; Ф.Д. Евчев, 1990; В.Ф.Антонив, 1999; Д.И. Заболотный, 2000; О.Л. Купчик, 2001; Н.А. Графская, 2003; М.С. Плужников, 2004; К.Г. Селезнев, 2004; Ю.В. Митин, 2004; J. Moser, 1995; N.D. Fairman, 1998).

Аналіз даних наукової літератури стосовно проблеми вивчення наслідків аварії на ЧАЕС свідчить про те, що різні патологічні процеси, переважно інфекційно-запального характеру, що виникають в структурах верхніх дихальних шляхів, мають радіаційний генез (В.Р. Гофман, 1993; О.Р. Волков, 1994; М.Б. Самбур, 1994; Ю.В. Поваров, 1997; А.А. Ярилин, 2006; В.В Золотухін, 2006). Одним з таких захворювань, автори вважають фарингіт, який розвинувся у 95 % ліквідаторів аварії ЧАЕС як в найближчі роки після неї, так і збережений у більшості з них у хронічній формі до цього часу (Д.И. Заболотный, 1993, 1996; О.М. Науменко, 2001; Ю.В. Митин, 2004).

Незважаючи на те, що з моменту аварії на ЧАЕС минуло більше 20 років, багато питань, що пов’язані із впливом її наслідків, залишаються невирішеними, та очікують на подальші дослідження за всіма аспектами радіаційної медицини взагалі та отоларингології зокрема. Одним із основних питань є оцінка впливу малих доз випромінювання на стан імунної системи учасників ліквідації наслідків аварії у віддалений період. Тому вивчення стану механізмів імунітету у ліквідаторів ЧАЕС у віддалений період диктує нагальну потребу більш поглибленого вивчення патологічних процесів з позиції сучасної імунології для створення ефективних методів лікування захворювань глотки (А.В. Цымар, 1994; О.Ф. Мельников, 1996; Ю.В. Митин, 2004). Тим більше, що, враховуючи сучасні дані щодо ролі цього органу, у рамках появи нових теорій мукозального імунітету набуває значення розроблення імунокоректорів із ефективними модулюючими властивостями відносно імунокомпетентних клітин (В.И. Троян, 1999; В.В. Кищук, 2000; О.Ф. Мельников, 2002). Іншим, не менш важливим питанням, що потребує відповіді, протягом багатьох років є питання щодо того, чи є реакція ЛОР-органів місцевим проявом загального впливу комплексу уражальних факторів, що виникають після аварії на ЧАЕС, або це локальне ураження, що пов’язано із тим, що слизова оболонка ротового відділу глотки однією із перших стикалася із дією радіонуклідів, які проникали до організму як інгаляційним, так й аліментарним шляхом. Вирішення цих складних питань пов’язано із недостатнім вивченням клініко-морфологічних показників хронічного фарингіту у ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Тому виникає необхідність більш поглибленого вивчення механізмів розвитку патологічного процесу, як в клініці, так і в умовах проведення експерименту. Тут особливо важливий теоретичний та практичний інтерес становить питання щодо особливості перебігу запалення на тлі іншої патології, зокрема - в опроміненому організмі (О.М. Науменко, 2001; В.П. Терещенко, 2003; В.И. Лупальцов, 2004).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертація виконана згідно з планом науково–дослідницької роботи Харківського державного медичного університету МОЗ України “Вивчення загальних закономірностей патогенетичних процесів та розробка їх корекції” (шифр держреєстрації 0198U002619) та є фрагментом наукової роботи кафедри оториноларингології ХДМУ “Можливості використання імуномоделюючих комплексів у реабілітації хворих з патологією ЛОР - органів” (шифр держреєстрації 0103U4004541).

Мета дослідження: оптимізація діагностичних і лікувальних заходів у хворих на хронічний фарингіт, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Завдання дослідження:

  1. Оцінити морфогістохімічну характеристику стану тканини задньої стінки глотки і імунних органів експериментальних тварин, що підлягали загальному опромінюванню, а також при подальшому лікуванні тіотріазоліном.

  2. Вивчити частоту, особливості клінічних проявів і перебіг хронічного фарингіту у ліквідаторів аварії на ЧАЕС.

  3. Вивчити характер локальних і системних змін в імунологічному статусі ліквідаторів аварії на ЧАЕС з хронічним атрофічним фарингітом.

  4. Вивчити особливості цитологічних змін слизової оболонки глотки у ліквідаторів аварії на ЧАЕС з хронічним атрофічним фарингітом у порівнянні з даними, одержаними в осіб, які не брали участі в ліквідації аварії на ЧАЕС.

  5. Оптимізувати методику комплексного лікування ХАФ у ліквідаторів аварії на ЧАЕС.

Об'єкт дослідження: хронічний фарингіт. Органи імуногенезу і тканина глотки експериментальних тварин.

Предмет дослідження: клінічні прояви ХФ у ліквідаторів аварії на ЧАЕС у віддалений період, а також в умовах застосування комплексного лікування тіотріазоліном.

Методи дослідження:

  1. Морфологічні і морфометричні дослідження експериментальних тварин.

  2. Загально-клінічні та інструментальні методи дослідження.

  3. Лабораторні методи дослідження (імунологічні, цитологічні).

4. Статистичний аналіз.

Наукова новизна отриманих результатів. В результаті вивчення особливостей перебігу хронічного фарингіту у ліквідаторів аварії на ЧАЕС уперше встановлено, що переважаючою клініко - морфологічною формою ураження слизової оболонки глотки у ліквідаторів аварії на ЧАЕС є атрофія. Крім того, при цитологічному дослідженні глотки у ліквідаторів виявлено значне ороговіння, на тлі якого з'являються ознаки слабко вираженої дисплазії, при якій вже відбувається порушення диференціювання клітин з ознаками атипії. Доведено, що вторинний імунодефіцит при хронічному фарингіті у ліквідаторів, через 20 років після аварії на ЧАЕС, характеризується вагомими змінами як з боку місцевого імунітету так і системного імунітету.

Уперше в експерименті доведено, що серед основних морфологічних змін в глотці при загальному опромінюванні превалюють атрофічні і дистрофічні зміни слизової оболонки глотки тварини. Крім того, морфогістохімічно обґрунтовано й апробовано терапію з локальним застосуванням імуномодулятора тіотріазоліну у вигляді 2 % мазевої форми.

На підставі комплексного аналізу отриманих клініко – імунологічних, цитологічних результатів досліджень оптимізованo лікувально – діагностичні засоби і встановлена висока терапевтична ефективність лікування тіотріазоліну при комплексному його застосуванні у ліквідаторів аварії на ЧАЕС, страждаючих на хронічний атрофічний фарингіт.

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення проведених клінічних, імунологічних та цитологічних досліджень підвищує рівень діагностики хронічного фарингіту у ліквідаторів аварії на ЧАЕС і є основою для формування схем фармакологічної корекції. Запропоновано метод комплексного лікування хронічного атрофічного фарингіту препаратом тіотріазоліну у вигляді 2 % мазевої форми та парентерального введення 1% розчину.

За допомогою сучасних імунологічних досліджень, включаючи визначення параметрів місцевого і системного імунітету, доведено головну роль погіршення специфічних і неспецифічних чинників мукозального імунітету, що призводить до більш вагомих змін з боку місцевого імунітету і свідчить про наявність вторинного імунодефіциту, а також підтверджується дослідженнями у ліквідаторів аварії на ЧАЕС вже понад 20 років. Простота застосування і економічна доступність запропонованого комплексного лікування хронічного фарингіту у ліквідаторів аварії на ЧАЕС робить методику готовою до використання та впровадження в практичну роботу.

Результати дослідження впроваджені в роботу оториноларингологічного відділення Харківської обласної клінічної лікарні, оториноларингологічного відділення міської поліклініки №10 м. Харкова, обласного диспансеру радіаційного захисту населення м. Харкова. Основні положення роботи використані в педагогічному процесі Харківського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора. Головна ідея дисертаційної роботи була запропонована науковим керівником, а її практичне здійснення належить дисертанту. Автором дисертаційної роботи самостійно виконано інформаційний пошук і аналіз вітчизняної та закордонної наукової літератури за даною проблемою. Самостійно поетапно відібрані та клінічно обстежені усі тематичні хворі, сплановані клініко–інструментальні, імунологічні, цитологічні методи дослідження, із розподілом хворих на групи, із подальшим аналізом отриманих результатів. Самостійно був проведений аналіз одержаного первинного матеріалу, статистична його обробка, сформульовані основні положення, висновки роботи та розроблені рекомендації медикаментозної корекції даної патології.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на засіданні Харківського наукового товариства оториноларингологів (Харків, 2004, 2005); ХІ щорічній традиційній конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів “Сучасні технології діагностики та лікування захворювань верхніх дихальних шляхів та вуха” (Київ, 2004); Х з'їзді оториноларингологів України (Судак, 2005); щорічній традиційній осінній конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів “Фармакотерапія в оториноларингології” (Одеса, 2005); щорічній традиційній осінній конференції Українського наукового медичного товариства отоларингологів (Харків, 2004); ХI конгресі Світової федерації українських лікарських товариств (Полтава, 2006); щорічній традиційній весняній конференції Українського наукового медичного товариства отоларингологів “Невідкладні стани в отоларінгології” (Місхор, 2006); V ювілейній науково-практичній конференції, присвяченії 110-річчю Харківської обласної клінічної лікарні (Харків, 2006); щорічній традиційній осінній конференції Українського наукового медичного товариства отоларингологів “ЛОР – онкологія і хірургія голови і шиї”(Яремче, 2006).

Апробація роботи відбулася на засіданні кафедри оториноларингології Харківського державного медичного університету МОЗ України 24 листопада 2006 року, протокол № 18.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 робіт, в тому числі 7 наукових статей у рекомендованих наукових виданнях (згідно Переліку ВАК України), з них 2 – одноосібні; 8 робіт – в матеріалах з’їздів та конференцій. Отримано 1 деклараційний патент України (№ 15341 від 15.06.2006 р.).

Подобные работы
Заболотна Діана Дмитрівна
Клініко-імунологічні особливості діагностики та лікування хворих на хронічний риніт при патології піднебінних мигдаликів
Кривша Віталій Вікторович
Особливості діагностики та лікування різних форм тимпаногенних лабіринтитів
Самойленко Сергій Сергійович
Особливості клініки, діагностики та лікування хворих на ранніх стадіях інфільтративного раку гортані
Дідковський Вячеслав Леонідович
Вестибулярна дисфункцiя при нейросенсорній приглухуватості (особливості діагностики та підходів до лікування)
Дідковський Вячеслав Леонідович
Вестибулярна дисфункція при нейросенсорній приглухуватості (особливості діагностики та підходів до лікування)
Александрова Марія Геннадіївна
Діагностика та лікування алергічного риніту у шахтарів Донбасу
Чащева Олена Георгіївна
Клініко-імунологічні аспекти в діагностиці та лікуванні дітей з сенсоневральною приглухуватістю
Сидоренко Наталія Миколаївна
Хронічні риносинусити хламідійної етіології: діагностика та лікування
Кіщук Василь Васильович
Клініко-імунологічні підходи до оцінки функціонального стану піднебінних мигдаликів для діагностики та лікування хворих на хронічний тонзиліт
Євчев Федір Дмитрович
Удосконалення діагностики та лікування хворих з рецидивними пухлинами і регіонарними метастазами раку гортані

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net