Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Філологічні науки
Германські мови

Диссертационная работа:

Лисейко Лариса Володимирівна. Лексико-семантична група "всесвіт" у німецькій мові: діахронічне дослідження : Дис... канд. наук: 10.02.04 - 2007.

смотреть введение
Введение к работе:

Лінгвістична семантика, зокрема лексична семантика протягом декількох десятиліть перебуває в центрі уваги вчених-мовознавців. Розвиток семасіологічних досліджень пов’язаний з усвідомленням того факту, що аналіз значення представляє собою загальнонаукову проблему, від розв’язання якої залежить успішний розвиток лінгвістики. Об’єктом вивчення лексичної семантики є означувальне в слові, розглянуте як знак. До фундаментальних досліджень в галузі семантики належать роботи таких учених, як Ю.Д. Апресян, І.В. Арнольд, Н.Д. Арутюнова, P.О. Будагов, В.В. Виноградов, В.Г. Гак, Б.Ю. Городецький, A.A. Залевська, О.С. Кубрякова, М.В. Нікітін, М.Д. Степанова, Г.А.Уфімцева, А. Шафф. В Україні цією проблематикою займаються В.І. Каравашкін, І.Г. Кулина, В.В. Левицький, О.Д. Огуй, О.О. Селіванова, В.Г. Таранець. Серед німецьких дослідників відомі імена M. Бірвіш, Г. Бланк, Х. Брекл, П. Ернст, Ф. Хундснуршер, Д. Кастовський, Е. Лейсі, В. Шмідт, T. Вегст, С. Віхтер.

Р. Берндт пов’язує виникнення лінгвістичної семасіології з роботами X.Райзіга, який вважав, що її завданням є дослідження питань, що стосуюються розвитку значення. У вітчизняному мовознавстві цих поглядів дотримуються О. Кровицька, О.О.Селіванова, Ж.П. Соколовська, В.Г. Таранець та ін.

Семантика як наука про значення слова робить великий внесок у теорію системності лексики. М.П. Кочерган стверджує, слова в семантичному розвитку орієнтуються на своїх системних партнерів. Лексико-семантична система базується на відношеннях, головними серед яких є синтагматичні, парадигматичні та епідигматичні. Слова перебувають між собою в різних опозиціях і об’єднуються в різні парадигми, зокрема, у лексико-семантичні поля (ЛСП), лексико-семантичні групи (ЛСГ), лексико-семантичні категорії (ЛСКр).

Лексико-семантична система (ЛСС) – це результат тривалого розвитку історії, культури народу, відображених у мові. При дослідженні ЛСС мови важливим фактом є зв’язок діахронічного і синхронічного. В.М. Жирмунський писав, що діахронія – це не послідовність синхронних зрізів, а процес безперервного руху, в якому всі елементи системи розвиваються в різний час і з різною швидкістю. Історія слова охоплює не лише окремі моменти історії мови, але й загальні закономірності історичного розвитку. Етимолого-семантичні дослідження відтворюють розмаїтість значеннєвих зв’язків і відносин слова в лексико-семантичній системі мови різних періодів її розвитку, реконструюють “семантичний рух” слова. Значення слова, форма слова, сфера його вживання змінюються разом із мовою. Зміни в загальній системі відображаються й на використанні значень окремих слів. Для того, щоб відновити повноту значень слова та його відтінків, всю широту його вживання в різних стилях і в різні періоди розвитку мови, необхідні знання не тільки всіх семантичних процесів, які відбуваються в слові, але й культурно-історичних умов, відображених у значеннях. Інакше кажучи, тут варто орієнтуватися на ідеал цілісного знання, на наукові здобутки різних галузей.

Дослідження, присвячені вивченню функціонування лексики в діахронії, проводяться такими вченими як М.О. Бородіна, В.Г. Гак, Т.В. Гамкрелідзе, В.В. Іванов, В.В. Левицький, О.Д. Огуй, Ж.П. Соколовська, В.Г.Таранець, Т.В. Топорова, В.М. Топоров, Г.A. Уфімцева, A. Буркгардт, Д. Буссе, E. Косеріу, Х. Eндерс, Х. Глінц, В.П. Леман, Х. Віганд.

Темою нашого дисертаційного дослідження є лексико-семантична група “всесвіт”, її розвиток, зміна і відображення в німецькій мові протягом 9-ти століть, а саме з VIII по XVII ст.

Як відзначає Ю.М. Караулов, у сучасній лінгвістиці недостатньо досліджені групи слів, які позначають “всесвіт”.

Діахронічне дослідження іменників групи “всесвіт”, здійснене в дисертаційній роботі, дає змогу крізь призму мовних фактів з’ясувати особливості мислення давньої людини в дописемний період існування мови, дослідити становлення та розвиток відповідних німецькомовних лексем у писемний час, проаналізувати синтагматичні, парадигматичні та епідигматичні відношення словоформ виокремленої семантичної групи в різні періоди існування німецької мови, проаналізувати лексико-семантичні варіанти досліджуваних лексем, а також реконструювати давні форми і значення.

Актуальність нашої роботи полягає у своєчасності глибокого й системного опису окремого фрагменту мовної картини світу німецькомовного соціуму в його діахронічній динаміці від давніх часів до сьогодення. Як вже було зазначено, в лінгвістиці майже відсутні діахронічні дослідження слів, які позначають “всесвіт”. Так, Г.А. Уфімцева досліджувала англійські імена зі значенням “Земля”, в результаті був визначений значеннєвий обсяг цієї лексеми, її функціонування в системі англійської мови. Д.М. Шмельов вивчив лексему “Земля” у російській мові, розглянув епідигматичні відношення номінацій зі значенням “Земля”. М.О. Новікова, І.М. Шама досліджували особливості функціонування символіки іменників зі значенням всесвіт у художньому тексті, виходячи з постулату про те, що багатозначність символу накопичується протягом століть за рахунок появи додаткових значень, при цьому вже наявні не зникають безслідно. В результаті, як вважають ці дослідниці, символ не є статичним, а ні в межах однієї культури, а ні в діахронії в цілому. Що стосується німецькомовних слів семантики “всесвіт”, то дотепер не було робіт, у яких вказане семантичне значення досліджували б як цілісну систему, де був би визначений якісний і кількісний склад відповідної групи у трьох періодах існування німецької мови, виявлені нові варіанти значень. Виконання всіх цих завдань у дисертаційному дослідженні свідчить про його своєчасність і доцільність.

Семантичний аспект мови становить сукупність відношень знаків до об’єктів позамовної дійсності. Тому, здійснюючи діахронічне мовне дослідження, необхідно звертатися до позамовної дійсності, до історії народу, до устрою суспільних відносин, до джерел зародження того або іншого поняття.

Зв'язок роботи з науковими, програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження входить до комплексної теми наукових досліджень кафедри німецької філології ОНУ імені І.І. Мечникова “Мовна комунікація та одиниці мовної комунікації” (номер державної реєстрації 0101 V 005251).

Об’єктом дослідження є ЛСГ “всесвіт”, яка поєднує лексеми die Welt ‘світ’, die Erde ‘земля’, der Himmel ‘небо’, die Sonne ‘сонце’, der Mond ‘місяць’, der Stern ‘зірка’, розглянута в динаміці розвитку їх формальних і семантичних характеристик на матеріалі німецьких писемних пам’яток і словників. Аналіз обмежено цими лексемами, оскільки саме вони належать до основного складу виокремленої групи, позначають найдавніші поняття, є трансцендентними, номінації яких наявні у всіх мовах.

Предметом аналізу є лексична семантика конституентів досліджуваної ЛСГ, розглянута у трьох діахронічних зрізах німецької мови – давньоверхньонімецькому (двн.), середньоверхньонімецькому (свн.), ранньоверхньонімецькому (рнвн.), а також формальні трансформації відповідних лексем у зазначений відрізок часу.

Метою роботи є визначення особливостей розвитку семантики слів ЛСГ “всесвіт” у двн., свн. та рнвн. мові, їх функціонування в мовній картині світу, яка змінюється протягом 9-ти століть, реконструкція давніх форм і значень. Реалізація мети дисертаційного дослідження передбачає розв’язання наступних конкретних завдань:

  1. інвентаризувати та систематизувати іменники ЛСГ “всесвіт”
    у двн., свн. та рнвн. мові;

  2. розглянути особливості міфологічного мислення, відображені в символіці всесвіту давніх германців;

3) дослідити семантику лексем die Welt, die Erde, der Himmel, die Sonne, der Mond, der Stern у різні періоди розвитку німецької мови на матеріалі двн., свн. та рнвн. текстів, а також даних двн., свн. та рнвн. словників;

  1. проаналізувати динаміку синтагматичних, парадигматичних, епідигматичних відношень досліджуваних лексем у діахронії;

  2. визначити кількість слововживань, відносну частоту використання та динаміку функціонування зазначених лексем у німецькій мові;

  3. реконструювати значення і форми слів групи “всесвіт” у
    німецькій мові на основі отриманих діахронічних ознак;

  1. уточнити номенклатуру ЛСВ досліджуваних лексем у різні періоди існування німецької мови.

Матеріалом дослідження є давньо-, середньо-, ранньонововерхньо-німецькі тексти, а також словникові статті, що містять різні значення і форми слів та входять в аналізовану групу (die Welt, die Erde, der Himmel, die Sonne, der Mond, der Stern), у різні періоди існування німецької мови. Загальний обсяг текстів становить 1 420 000 словоформ (із них: двн. тексти 440 000 слововживань; свн. – 480 000; рнвн. -500 000). При розгляді семантики й функціонування вищевказаних лексем у німецькій мові були використані етимологічні, тлумачні, двомовні та частотні словники.

Методологічною основою дослідження є системно-функціональний підхід до вивчення лексичних одиниць, який відображає теоретичні та практичні знання про мову, пізнання та об’єктивну реальність.

Методи дослідження. В дослідженні використовано наступні методи: порівняльно-історичний; ймовірнісно-статистичний; генетичний; описовий. Вибір методів дослідження та результати їх застосування докладніше викладено в спеціальному параграфі першого розділу.

Наукова новизна дисертаційної роботи визначена основною метою й завданнями дослідження, виконаного на великому текстовому й словниковому матеріалі. Новим у дисертації є:

  1. інвентаризація та систематизація ЛСГ “всесвіт”, у результаті
    якої з’ясовано якісний і кількісний склад виокремленої групи;

  2. аналіз динаміки синтагматичних, парадигматичних та епідигматичних зв’язків досліджуваних слів у двн., свн. і рнвн. мові, який засвідчив у більшості випадків розширення, а в окремих випадках, звуження семантики;

  3. аналіз семантики німецьких лексичних конституентів зазначеної групи на великому фактичному матеріалі, внаслідок чого встановлено структурно-семантичні співвідношення між лексемами досліджуваної ЛСГ, а також між ЛСВ зазначених лексем;

  4. визначення особливостей розвитку основних значень і виокремлення їх діахронічних ознак на семантичному рівні в різні періоди існування німецької мови;

  5. реконструкція праформ і первинних значень, яка дала змогу поглибити наявні дослідження аналізованих лексем на давніх етапах розвитку мови;

  6. аналіз зміни значень лексем досліджуваної ЛСГ як відображення зміни картини світу.

Теоретичне значення дослідження полягає в розширенні теоретичної бази знань про діахронічні параметри функціонування лексико-семантичних груп у цілому і зокрема ЛСГ “всесвіт”, у встановленні зв'язків між лексемами досліджуваної групи, між ЛСВ, які входять в ці лексеми.

Практичне значення роботи зумовлене тим, що результати дослідження можуть бути використані в лекційних курсах з історії й лексикології німецької мови, у лексикографічних довідниках, у науково-дослідній роботі аспірантів і студентів, у спецкурсах із семантики, словотвору, лінгвокультурології, дериватології.

Результати роботи будуть корисними в практиці навчання німецької мови як іноземної.

Апробація роботи. Окремі етапи роботи, а також загальні підсумки дослідження обговорювалися на засіданні кафедри німецької філології Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, на засіданнях кафедри сучасних мов і класичної філології, теорії та практики перекладу Миколаївського державного гуманітарного університету імені П. Могили (Миколаїв, 2000-2006), на науковій конференції “Проблеми сучасної лінгвістики” у Миколаївському державному педагогічному університеті імені В.Г. Бєлінського (Миколаїв, 1998), на міжнародній науковій конференції “Міжнародне співробітництво й університетська освіта” у Миколаївському державному університеті імені В.О. Сухомлинського (Миколаїв, 1999), на науковій конференції Києво-Могилянської академії “Мова. Культура” (Київ, 2002), на 5-й міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми науки та освіти” (Алушта, 2004), на науковій конференції “Міжкультурні комунікації: простір і час” (Алушта, 2004), на науково-методичній конференції “Могилянські читання” (Миколаїв, 2006).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладені в дев’яти публікаціях (з них п’ять у фахових виданнях, затверджених ВАК України). Всі публікації виконано без співавторів.

Подобные работы
Козак Тетяна Борисівна
Лексико-семантична група слів, які позначають колір у німецькій мові (діахронічне дослідження)
Романова Наталя Василівна
Лексико-семантична група слів з просторовим значенням у німецькій мові (діахронічне дослідження)
Тупікова Тетяна Валерїівна
Лексико-семантична група аудіовізуальних дієслів horen "чути"/ sehen "бачити" в німецькій мові (діахронічне дослідження)
Слободцова Ірина Віталіївна
Лексико-граматична група слів, яка виражає поняття viel "багато" /wenig "мало" в німецькій мові (діахронічне дослідження)
Зощенко Леся Михайлівна
Поняття часу та його реалізація у німецькій мові (діахронічне дослідження)
Гамзюк Микола Васильович
Емотивність фразеологічної системи німецької мови (досвід дослідження в синхронії та діахронії)
Гремалюк Тетяна Василівна
Фонетико-морфологічна структура кінця слова й особливості її функціонування в німецькій мові (діахронічне дослідження)
Пересада Ігор Валерійович
Фонетисна структура слова і особливості її розвиткув німецькій мові (діахронічне дослідження)
Пересада Віктор Валерійович
Фонетична структура слова і особливості розвитку в німецькій мові (діахронічне дослідження)
Бондаренко Віктор Олександрович
Фонетична структура інноваційних складних слів сучасної англійської мови (експериментально-фонетичне дослідження)

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net