Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Медичні науки
Педіатрія

Диссертационная работа:

Дараган Лариса Петрівна. Адаптаційні можливості дітей на етапах прогредієнтного перебігу перинатального ураження центральної нервової системи : Дис... канд. наук: 14.01.10 - 2007.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність проблеми. В умовах зниження рівня здоров'я населення й знижування народжуваності особливо актуальною є проблема народження здорової дитини та її гармонічного розвитку. Формування стану системи адаптації плоду залежить від стан здоров'я його матері. Різноманітні порушення материнської ланки системи «мати-плацента-плід» є основою формування неадекватних адаптаційних реакцій у немовлят у постнатальному періоді, створюючи передумови для різних захворювань, порушень психомоторного розвитку й постнатального морфогенезу (Якунин Ю.А. и соавт., 2000; Клименко Т.М. и соавт., 2001). Гіпоксично-ішемічні ураження (ГІУ) ЦНС у немовлят на тлі плацентарної недостатності під час вагітності в матері являють собою ті негативні патологічні фактори, які впливають на подальший розвиток дитячого організму в цілому і його адаптаційну реакцію особисто (Шунько Є.Є та співавт,2004; Сулима Е.Г. и соавт., 2004 ).

Якість формування термінової й довгострокової адаптації, у першу чергу, визначається адекватністю функціонування нейроендокринної реактивності, одна з основних - опіоідна система. Незважаючи на роль нейропептидів в розвитку та компенсації церебральних порушень, робіт, присвячених вивченню стану і динаміки -ендорфіну у новонароджених та дітей з наслідками ураження центральної нервової системи, вкрай мало (Arntzen K., Kjollesdal A.M., 2004). Останні є одними з найбільш значущих медіаторів, що координують роботу систем органів і тканин на рівні організму в цілому (Дегтярева М.В., Володин Н.Н., Медведев М.В., 2000).

Окрім цього відомо, що наявність у вагітної жінки латентної інфекції різної локалізації призводить до плацентарної недостатності, і є одним з факторів розвитку перинатальної патології й причиною розвитку ГІУ у немовлят (Лихачова А.С. и соавт., 2003; Мавропуло Т.К., 2003). Незважаючи на значну кількість робіт, присвячених цьому питанню, проблема ранньої діагностики реалізації внутрішньоутробного інфікування становить значні труднощі, й дотепер залишається актуальною для практичної охорони здоров'я.

Активізація клітин судинного ендотелію викликана ішемічним процесом, який здібний, з одного боку, в невеликій кількості виділяти опіоідні пептиди, а з іншого – неоптерин-піразино-піримідиновий дериват, що утворюється в процесі біотрансформації гуанозинтрифосфату. Вище зазначене являється підґрунтям вивчення динаміки неоптерину як маркера активації макрофагальної ланки імунітету в дітей з ГІУ ЦНС від матерів із плацентарною дисфункцією в залежності від стану фетоплацентарного комплексу, стадії церебральної ішеміі та наявності внутрішньоутробного інфікування (Волосовец О.П., Кривопустов С.П., 2003; 2005).

Дослідження, що стосуються нейроендокринового та неоптеринового стану дітей при ішемічному ураженні ЦНС, що народились в умовах плацентарної недостатності, можуть розкрити додаткові патогенетичні ланки розвитку віддалених наслідків церебральної ішемії й стати підґрунтям для розробки реабілітаційних заходів (Знаменская Т.К. та спіавт., 2004; Сенаторова А.С., 2006).

Численними дослідженнями показана ефективність використання препаратів, що мають антигіпоксичні й антиоксидантні властивості у немовлят з ГІУ ЦНС, стабілізаторів клітинних мембран для лікування перинатальної гіпоксії, засобів, що впливають на метаболізм нейромедіаторних систем (Курилина Т.В. и соавт., 2006). Незважаючи на наявність робіт, що стосуються вивчення впливу терапії з використанням тіотриазоліна на перебіг періоду адаптації немовляти (Виговський В.П., Олійник Т.С. та співав., 2004), внутрішньоутробний розвиток якого проходив в умовах гіпоксії, ми не знайшли робіт, що стосуються впливу даного препарату на характер віддалених наслідків у дітей з ГІУ ЦНС і на динаміку опіоідних пептидів та неоптерину.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом комплексної теми науково-дослідної роботи кафедри педіатрії з дитячими інфекціями Луганського державного медичного університету: «Вивчення характеру адаптаційних можливостей дітей під впливом стресових факторів в екологічно несприятливому регіоні Донбасу та шляхи корекції дезадаптаційних відхилень» (державний реєстраційний № 0104U004308).

Мета дослідження. Розробити систему медичних заходів щодо оптимізації розвитку дітей з перинатальним ураженням центральної нервової системи від матерів з плацентарною недостатністю на етапах прогредієнтного перебігу на підставі вивчення патогенетичного значення -ендорфіну та неоптерину, як показників адаптаційної системи.

Завдання дослідження:

1. Вивчити особливості клінічного перебігу й визначити морфофункціональні порушення ЦНС у дітей від матерів із ПН на етапах прогредієнтного перебігу (від народження до 1 року життя).

2. Дослідити вміст -ендорфінів у крові немовлят та у дітей від матерів із ПН на етапах прогредієнтного перебігу пренатального ураження ЦНС.

3. Визначити особливості вмісту неоптерину в крові немовлят та у дітей від матерів із ПН на етапах прогредієнтного перебігу пренатального ураження ЦНС.

4. Провести оцінку діагностичної й прогностичної інформативності клініко-нейросонографічних паттернів, показників -ендорфіну та неоптерину у дітей із перинатальним ураженням ЦНС гіпоксичного та інфекційного генезу в періоді новонародженності та грудного віку.

5. Розробити комплекс лікувальних заходів для підвищення адаптаційних можливостей немовлят з гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС від матерів із ПН та вивчити вплив цього комплексу на динаміку віддалених наслідків, нейрогуморальне забезпечення та рівень неоптерину.

Об’єкт дослідження - клініко-патогенетичні особливості нейрогуморального та макрофагального стану у дітей на етапах прогредієнтного перебігу; прогнозування розвитку віддалених наслідків та лікування гіпоксично-ішемічних уражень ЦНС у дітей, народжених від матерів із ПН.

Предмет дослідження – клініка, психо-соматичний стан здоров'я дітей, рівень -ендорфіну та неоптерину, ехографічні прояви гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС, результати лікування з використанням тіотриазоліну малюкам, вплив запропонованого лікування на клінічні та імунологічні показники у дітей із наявністю ГІУ ЦНС від матерів із ПН.

Методи дослідження - загально-клінічні, біохімічні, інструментальні та аналітико-статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше визначено, що ГІУ ЦНС в немовлят від матерів із ПН розвивалася в 2 рази частіше, чим без неї, і в 2,7 рази частіше при її сполученні з осередками вірусно-бактеріальних інфекцій.

Проведено аналіз патологічних станів і віддалених наслідків, що розвиваються в дітей, народжених із церебральною ішемією від матерів із ПН. При цьому показано, що важкий стан після народження в немовлят від матерів із ПН зустрічається в 2 рази частіше без ПН. Серед неврологічних синдромів у дітей з ГІУ ЦНС від матерів із ПН переважали: гідроцефальний синдром, що реєструвався в 2 рази частіше, синдром вегето-вісцеральних дисфункцій - в 1,5 рази частіше в дітей із церебральною ішемією від матерів із плацентарною дисфункцією, церебрастенічний синдром в 1,9 разів частіше. Постгіпоксичний синдром дезадаптації серцево-судинної системи зустрічався в 2,2 рази частіше в названої групи дітей. Уточнено, що частота ГРВІ й дисфункцій шлунково-кишкового тракту на першому році життя в дітей із церебральною ішемією від матерів із плацентарною дисфункцією вище на 50%. Встановлено, що розвиток локальних форм інфекції у вигляді: гнійного кон'юнктивіту, пневмонії, в 1,5-2 рази частіше реєструється в дітей, чий антенатальний розвиток проходив на тлі хронічної плацентарної недостатності.

Проведено аналіз особливостей ехографічних проявів у новонароджених з ГІУ ЦНС в залежності від наявності або відсутності плацентарної недостатності. Визначено, що наявність кістозних утворень у перивентрикулярній області бічних шлуночків була в 13 разів частіше, а перивентрикулярного фіброзу - в 7 разів частіше у новонароджених, матері яких в анамнезі мали ПН.

Вперше показано, що -ендорфін є критерієм адаптації новонародженого. На протязі першого року в дітей, котрі перенесли церебральну ішемію, антенатальний розвиток яких проходив на тлі фетоплацентарної недостатності, вміст -ендорфіну в сироватці крові був у 1,5 рази нижче, ніж при гармонічному функціонуванні фетоплацентарного комплексу й в 2 рази нижче, ніж у здорових дітей.

Вперше доказана інформативність неоптерину як одного із додаткових діагностичних критеріїв реалізації внутрішньоутробної інфекції та запропоновано визначення рівня концентрації його в сироватці крові новонародженого. Визначено, що якщо при церебральній ішемії при персистованій внутрішньоутробній інфекції його вміст перевищував нормативний в 1,5-2 рази, тоді як при клінічно розвиненій внутрішньоутробній інфекції - в 2,5-3,5 рази.

Науково обґрунтовано комплекс лікувальних заходів і доведена ефективність комбінації тіотриазоліну у дітей із церебральною ішемією на інволюцію несприятливих віддалених наслідків у немовлят, а також встановлення рівня -ендорфіну та неоптерину.

Практичне значення отриманих результатів. Результати роботи поглиблюють знання про значення впливу плацентарної недостатності на стан здоров'я майбутньої дитини. На підставі дослідження рівня -ендорфіну як показника адаптаційних можливостей нейрогуморальної системи немовля, зявилась можливість прогнозувати перебіг періоду новонародженості та формування віддалених наслідків.

У роботі запропонований метод вдосконалення ранньої діагностики внутрішньоутробних вірусно-бактеріальних інфекцій у новонароджених дітей. Визначення рівня неоптерину, як показника активізації макрофагальної системи, дає можливість діагностування внутрішньоутробної інфекції в інкубаційний та в продромальний періоди перинатального ураження ЦНС, коли клінічні ознаки захворювання ще не розвинулись. Данні про вміст рівню -ендорфіну при ГІУ ЦНС у новонароджених дозволяють вчасно почати адекватні реабілітаційні заходи.

Запропонований метод лікування дітей із гіпоксично-ішемічним та інфекційним ураженням ЦНС сприяє більш швидку реабілітацію дітей і скороченню частоти віддалених наслідків та відновленню нейрогуморального забезпечення організму дитини.

Запропоновані методи діагностики нейрогуморального стану новонароджених й лікування перинатальних уражень ЦНС впроваджені у відділенні патології новонароджених обласної дитячої клінічної лікарні м. Луганська, в 1-ій дитячій міській лікарні м. Донецька, в районній дитячий лікарні м. Бережани Тернопільської області, в 1-й дитячій міській лікарні м. Маріуполь.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено в повному обсязі клінічне обстеження та імунологічні дослідження за темою дисертації. Дисертантом здійснений інформаційно-патентний пошук по обраній проблемі. На підставі аналізу вітчизняної й закордонної літератури визначені теоретичні й практичні положення роботи, написаний літературний огляд. Проведено статистичну обробку матеріалу, проаналізовані результати досліджень й ефективність лікування, теоретичне узагальнення отриманих результатів роботи, їхнє впровадження в практику, сформульовані висновки, оформлена дисертація.

Запропоновані методи діагностики й лікування впроваджені у відділенні патології новонароджених обласної дитячої клінічної лікарні м. Луганська, в 1-ій дитячій міській лікарні м. Донецька, в районній дитячий лікарні м. Бережани Тернопільської області, в 1-й дитячій міській лікарні м. Маріуполь, і використовуються до педагогічного процесу Луганського, Донецького, Харківського, Тернопільського державних медичних університетів.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення дисертації доповідалися й обговорювалися на: науково-практичній конференціях: «Проблеми порушення мінерального обміну та способи їх корекції» (м. Луганськ, 2003 р.), науково-практичній конференції „Актуальні проблеми організації медичної допомоги новонародженим” (м. Київ, 2003), ювілейної науково-практичної конференції викладачів, присвяченої 10-річчю заснування ЛДМУ (м. Луганськ, 2004 р.), на 3-ій науково-практичній конференції «Проблемні питання лікування дітей» (м. Київ, 2006р.), на 7 з'їзді інфекціоністів України «Інфекційні хвороби – загально-медична проблема», (м. Запоріжжя, 2006 р), а також на засіданнях товариства неонатологів та педіатрів (м. Луганськ, 2003-2007рр.).

Публікації по темі дисертації. Результати дослідження опубліковані у 8 роботах, з них 6 статей у виданнях, рекомендованих ВАК України (у тому числі 4 статі одноосібні), 2 тези.

Подобные работы
Закревський Андрій Миколайович
Діагностика та прогнозування перебігу деструктивних гіпоксичних уражень центральної нервової системи у доношених новонароджених
Кончаковська Тетяна Валеріївна
Фактори ризику, клінічний перебіг та прогноз гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи доношених новонароджених
Вакуленко Людмила Іванівна
Адаптаційні можливості серцево- судинної системи у дітей шкільного віку в період ремісії рецидивуючого бронхіту та бронхіальної астми
Цодікова Ольга Анатоліївна
Оптимізація системи діагностики, прогнозування та корекції порушень адаптаційних можливостей у дітей з урахуванням стану резистентності організму
Логвінова Ольга Леонідівна
Клініко-параклінічна характеристика та особливості перебігу гострого бронхіту у дітей на сучасному етапі
Когутницька Марина Ігорівна
Стан оксидантно-антиоксидантної системи та вміст нейронспецифічної енолази у новонароджених з гіпоксичним ураженням центральної нервової системи.
Кривущев Борис Ісаєвич
Клініко-імунологічні порушення у часто хворіючих дітей з пре- і перинатальним ураженням центральної нервової системи і методи їх корекції
Тягло Юлія Петрівна
Клініко-функціональна характеристика та особливості адаптації дітей раннього віку при перинатальних ураженнях центральної нервової системи гіпоксичного генезу
Капліна Лариса Євгенівна
Особливості метаболічної адаптації новонароджених з гіпоксично- ішемічним ураженням центральної нервової системи та методи корекції її порушень
Мавропуло Тетяна Карлівна
Імунобіохімічні та клініко- нейросонографічні варіанти постгіпоксичних уражень центральної нервової системи у доношених новонароджених дітей

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net