Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Географічні науки
Фізична географія та біогеографія, географія грунтів та геохімія ландшафтів

Диссертационная работа:

Тамайчук Андрій Миколайович. Фізико-географічне районування Світового океану : Дис... канд. наук: 11.00.01 - 2007.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми. Проблема фізико-географічного районування Світового океану є однією з найбільш складних у фізичній географії. У науці немає єдності поглядів про шляхи систематизації різноманітності природних умов у Світовому океані.

Дані природного районування Світового океану необхідні у навігації, при розмежуванні економічних зон, організації наукової співпраці, розробці регіональних курсів навчальних дисциплін. Раціональне використання ресурсів океану вимагає точної оцінки потенціалу кожного району, що неможливо без розуміння характеру розподілу ресурсів на великих океанічних просторах. Однак, досвід фізико-географічного районування Світового океану невеликий. Відсутні докладні схеми такого районування навіть найбільш вивчених морів - Чорного і Азовського, притому, що їх галузевому районуванню присвячений цілий ряд робіт. У сучасній літературі ця тема освітлюеться на основі робіт середини 1980-х рр. За минулі 20 років запропоновано масу нових даних і нові концепції, перспективні для розробки фізико-географічного районування Світового океану на сучасному рівні. Усе це свідчить про важливість рішення проблеми фізико-географічного районування Світового океану, що зумовило вибір теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною досліджень кафедри фізичної географії і океанології географічного факультету ТНУ по держбюджетних темах «Ландшафтні, геоекологічні і океанологічні дослідження Кримського регіону і суміжних акваторій» (1.01.2001 - 12.12.2005 рр. № 0101U005500) і «Стійкий розвиток територій та акваторій» (01. 2006 - 12. 2010 рр. № 0106U003192).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи — провести науково-обгрунтоване комплексне фізико-географічне районування Світового океану, Чорного і Азовського морів, відповідне до сучасних уявлень про закономірности та механізми формування їх просторової різноманітності через процеси регіональній диференціації та інтеграції.

Для досягнення поставленої мети розв'язувалися такі завдання:

  1. Узагальнений, проаналізований і систематизований накопичений до теперішнього часу досвід природного районування океанів і морів.

  2. Виявлені основні труднощі, які перешкоджають вирішенню проблеми фізико-географічного районування Світового океану і запропоновані шляхи їх подолання.

  3. Проаналізовані основні механізми і фактори природної диференціації Світового океану.

  4. Запропонований методологічний підхід і сформульовані критерії науково-обгрунтованого районування Світового океану.

  5. На основі вибраних критеріїв досліджена просторова структура природних умов Світового океану, Чорного і Азовського морів.

  6. Проведено фізико-географічне районування Світового океану, Чорного і Азовського морів на основі новітніх даних про просторовий розподіл характеристик їх природи.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єкт дослідження — Світовий океан, Чорне і Азовське моря. Предмет дослідження — просторова неоднорідність природних умов Світового океану, Чорного і Азовського морів.

Методи дослідження. Теоретичною основою роботи послужило використання системного підходу і фізико-географічних методів досліджень: порівняльного, кількісного, якісного, картометричного, геоінформаційного аналізу і синтезу, провідного фактора, зв'язаного аналізу компонентів, класифікації, аналогії, інтерполяції і екстраполяції, статистичного. Використовувалися комп'ютерні програми Microsoft Excel 2000, Corel Draw 12.0, Corel Xara 2.0, MapInfo.

У роботі використаний зібраний автором матеріал досліджень Світового океану, Чорного і Азовського морів, супутникових вимірювань температури поверхні океану (ТПО) та інших характеристик Національного Центру досліджень Океану і Атмосфери (NOAA, Боулдер, США), Канадського Космічного Агентства, Інтерактивної Енциклопедії Глобальних змін - “Геоскоп” (Монреаль, Канада), Геоінформаційної системи ГІС “Чорне море” (BSEP), матеріали Московського Державного Університету (МДУ), Державної установи «Державний Океанографічний інститут» (ДУ «ДОІН», Москва), Інституту Океанології Російської академії наук (ІО РАН, Москва), Морського Гідрофізичного Інституту НАН України (МГІ, Севастополь), Інституту полярних досліджень ім. А.Вегенера (Бремерхафен, ФРН), Інституту Океанографії Альберта I (Париж), Інституту Океанографії Монако, Національної Бібліотеки Франції (Париж), Міжнародної Океанографічної Комісії ЮНЕСКО (Париж), Міжнародного Гідрографічного Бюро (Монако), Інституту Франції (Париж), Бібліотеки Св. Женевьєви (Париж), Італійського Інституту Географії (Рим), Іспанського Океанографічного інституту (Мадрид), Португальського інституту Гідрографії (Лісабон), Шведського Метеорологічного і Гідрологічного інституту (Норрчепінг), Морського Дослідницького інституту Ісландії (Рейк'явік), служб Гідрографії Великобританії, Норвегії, Франції, ФРН, Іспанії, Португалії та ін., опублікованих видань і картографічних джерел.

Наукова новизна отриманих результатів.

  1. Уперше систематизований і проаналізований досвід районування Світового океану від перших робіт, присвячених даній тематиці, до наших днів, включаючи сучасний етап. Вивчено багато маловідомих робіт і дана їх оцінка, виявлений ряд нетрадиційних підходів до районування Світового океану.

  2. Виявлені основні труднощі, які перешкоджають вирішенню проблеми фізико-географічного районування Світового океану, і запропоновані нові шляхи їх вирішення в ракурсі останніх досягнень теорії фізико-географічного районування суші та океану, а також новітніх даних про розподіл природних умов у Світовому океані.

  3. Побудована нова багаторядна система таксономічних одиниць фізико-географічного районування Землі, що упорядкувала відносини зв'язаності природних комплексів суші та океану відповідно співвідношенню провідних факторів фізико-географічної диференціації та інтеграції.

  4. Уперше до фізико-географічного районування Світового океану застосований системний підхід з одночасним обліком комплексу різнорідних факторів диференціації і зроблена спроба застосувати поняття про фізико-географічну інтеграцію до завдань районування.

5. Виконано докладне фізико-географічне районування Азовського моря, що вперше враховує широке коло показників, одержаних у ході його комплексних ландшафтних і гідрометеорологічних досліджень й уточнено його положення в загальній системі фізико-географічного районування Землі.

6. Уперше виконано детальне фізико-географічне районування Чорного моря на основі синтезу даних геоінформаційних систем (ГІС) по середньорічних значеннях, сезонній мінливості багатьох часткових показників і новітніх моделей циркуляції, що забезпечило виділення і характеристику комплексних природних районів.

7. Уперше виконано фізико-географічне районування Світового океану на основі супутникових вимірювань методом радіометричного аналізу температури поверхні океану (ТПО) та інших показників, що дозволило чітко розмежувати і класифікувати області переважання зонального механізму організації природних умов і райони домінування різноманітних азональних факторів природної диференціації та інтеграції.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати можуть бути використані при вирішенні наступних наукових і прикладних проблем: при комплексній оцінці природно-ресурсного потенціалу різних регіонів Світового океану, Чорного і Азовського морів; для оцінки екологічної ситуації і моніторингу екосистем в окремих районах Світового океану, Чорного і Азовського морів; для гнучкої організації структури і режиму природокористування (промислу, марикультури, рекреації) з урахуванням своєрідності природних умов різних регіонів Світового океану; при розробці програм ландшафтно-екологічних, океанологічних і біологічних досліджень, організації мережі ландшафтного моніторингу та ін; для прогнозу й порівняльного аналізу тимчасової мінливості океанологічних і біологічних характеристик у конкретних своєрідних районах Світового океану; для систематизації матеріалу при складанні курсів лекцій і посібників з регіональної океанографії, географії Світового океану, Чорного і Азовського морів; пропоновані схеми комплексного районування можуть послужити початковою основою для часткового (галузевого) районування, з прикладною інтерпретацією і деталізацією по окремих характеристиках природних умов.

Особистий внесок дисертанта. Автором самостійно сформульована основна концепція і розроблена методологія досліджень по темі дисертації. У ході роботи самостійно витримані всі етапи наукового дослідження: збір, обробка, аналіз й узагальнення одержаної інформації. Сформульовані критерії і відповідно до них проведено фізико-географічне районування даних акваторій, проведена класифікація підрозділів, охарактеризовані їх особливості.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і публікувались в матеріалах наступних наукових конференцій: VIII з'їзді Українського географічного суспільства (Луцьк,2000); “Глобальна система спостережень Чорного моря: фундаментальні і прикладні аспекти” (Ялта,1999); “Понт Євксинський 2000” (Севастополь,2000); Конференції молодих вчених ТНУ (Сімферополь,2000); I Всеукраїнської конференції молодих вчених “Актуальні питання сучасного природознавства” (Сімферополь,2001); I Всеукраїнської наукової конференції “Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія” (Київ,2001); II Міжнародної науково-практичної конференції “Географічна освіта і наука в Україні” (Київ,2003); II Всеукраїнської конференції молодих вчених “Актуальні питання сучасного природознавства” (Сімферополь,2003); XXXII Наукової конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів і студентів у рамках “Днів науки ТНУ” (Сімферополь,2003); Міжнародної наукової конференції “Геополітичні і географічні проблеми Криму в багатовекторному вимірюванні України, присвяченої 70-річчю географічного факультету ТНУ (Сімферополь,2004); „Декада ландшафтознавчих, регіональних і краєзнавчих досліджень на зламі тисячоліть”, до 10-ти річчя створення кафедри фізичної географії і геоекології та кафедри географії України Київського національного університету (Канів,2005); XI Міжнародної ландшафтної конференції МДУ ім. М.В.Ломоносова (Москва,2006).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 16 наукових робіт (3 навчальних посібника, 9 статей у наукових журналах і збірниках наукових праць, 4 - у матеріалах і тезах наукових конференцій) загальним обсягом 30 д. ар., зокрема 6 - статті в рекомендованих ВАК України наукових виданнях. Статті без співавторів, в яких передано зміст й основні положення дисертаційної роботи налічують обсяг 3,4 др. ар.


© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net