Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Філософські науки
Діалектика і методологія пізнання

Диссертационная работа:

Погорелова Олена Олександрівна. Трансформація гносеологічних концепцій науки ХХ століття: методологічний аналіз : Дис... канд. наук: 09.00.02 - 2007.

смотреть введение
Введение к работе:

Актуальність теми дослідження. Сучасна епоха характеризується потужньою динамікою різноманітних процесів, одним з яких є накопичення та розширення нової інформації, яка безперервно поступає з різноманітних сфер людського пізнання. При цьому, діяльність людини набуває настільки глобальних масштабів, що вже виходить за межі гармонійного існування в межах оточуючого її світу. Ще в епоху Просвітництва висловлювалася думка, що гносеологічно витлумачена людина, маючи на “озброєнні” розум, зможе гармонійно впорядкувати власне та соціальне життя. Віра в силу і можливості розуму вселяла віру в безмежність прогресу і науки. Але XX століття своїми світовими війнами, техногенними катастрофами принесло результати, котрі стали зворотніми до цих сподівань. Через критику класичних уявлень про місце людини в оточуючому її світі, сучасна філософія спробувала виробити нові підходи до зясування взаємовідносин людини і науки, людини і суспільства, людини і оточуючої природи. Заперечення раціоналізму, науки та наукових підходів обертається поширенням неосхоластичного світосприймання, що часто перетворює людину на руйнівника науки та наукового розуму. Тому перед гносеологією постає прикладне завдання - здійснити самообгрунтування, як сучасного типу філософствування, адекватного історичній епосі.

Вирішення такої задачі потребує дослідження фундаментальних змін в рефлексіях новітніх наукових і технологічних відкриттів, які формують сучасні уявлення про науку та її місце в суспільстві. Вивчення спеціальної наукової літератури з цієї проблеми показало, що в умовах, коли суспільство починає самовизначатися поняттям “інформаційне”, виникають ідеологічно вмотивовані спроби ототожнити науку з іншими феноменами культури, підвести під поняття “наука” такі явища, які раніше визначалися поняттям “антинаука”. Ці зміни безпосередньо пов’язані з процесами поглиблення диференціації наук, що усвідомлюється як розширення та розмивання демаркаційних характеристик науки та загроза її самоідентичності.

Актуальність, соціальна значущість даної проблеми і її недостатня дослідженість зумовлюють необхідність вирішення наукової задачі, що виявляється в осмисленні аналізу трансформації наукових концепцій ХХ століття у методологічному аспекті, та визначення теми дисертаційного дослідження “Трансформації гносеологічних концепцій науки ХХ століття: методологічний аналіз”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана робота виконувалася в межах планової науково-дослідної тематики кафедри філософії і соціології Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського “Інноваційність у методології і технології наукового і соціального пізнання” (затверджена на засіданні вченої ради університету 25.12.2003 року, протокол №5) і є одним із аспектів філософського осмислення розвитку наукових теорій.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є осмислення трансформаційних процесів гносеологічних концепцій науки ХХ століття у методологічному ракурсі.

Поставлена мета вимагала вирішення низки таких конкретних задач:

  1. Здійснити аналіз трансформаційних процесів у гносеологічних теоріях ХХ століття щодо методології та логіки науки.

  2. Шляхом реконструкції процесів формування систем наукового знання проаналізувати основні моделі пізнання.

  3. Виокремити наявні методологічні рефлексії систем наукового знання таким чином, щоб вони відповідали змістовному, а не формальному вирізненню гносеологічного аспекту наукового аналізу від методологічного.

  4. Здійснити аналіз трансформації поняття “суб’єкт пізнання” та провести його загальнофілософське обґрунтування.

  5. Розглянути необхідність узагальнення суперечливих процесів трансформації сучасної гносеології в контексті вирішення проблеми людиномірного існування науки.

  6. Провести критичний аналіз спроб концептуального ототожнення знання і методу.

  7. Зясувати взаємовпливи наукового пізнання та мислення як основи когітологічного процесу.

Обєкт дослідження - концепції наукового пізнання навколишньої реальності.

Предмет дослідження – методологічні аспекти трансформації гносеологічних концепцій науки ХХ століття.

Методи дослідження: у процесі роботи над дисертацією використовувався комплексний підхід, який включає в себе системний метод дослідження наукового пізнання навколишнього світу і містить значні евристичні можливості, що сприяло простеженню трансформаційних процесів у науковому пізнанні не як випадкове явище, а як одну із закономірностей розвитку науки в цілому і її методологічних засад. Даний метод має не тільки теоретичну значущість, але й практичну, сутність якої полягає у розумінні законів взаємозвязків у трансформаційних процесах суспільства і науки. Використовувалися також історико-філософський, конкретно-історичний, логіко-історичний, порівняльний методи, які сприяли виявленню особливостей трансформації науки у різні періоди її розвитку та в залежності від соціальних змін.

Наукова новизна одержаних результатів: Вперше в сучасній філософській думці в Україні проведено методологічне осмислення трансформаційних процесів гносеологічних концепцій науки ХХ століття в методологічному аспекті.

Результатом дослідження стали також положення, які мають певну наукову новизну і значущість:

1) за допомогою аналізу трансформацій гносеології в ХХ столітті обґрунтовано, що методологія, логіка науки є допоміжним та альтернативним знанням для створення умов більш жорсткого обґрунтовування теоретичної системи та забезпечення її теоретико-когнітивної еволюції, що не може розглядатися як складова знань про властивості об’єктивної дійсності, а має визначитися як знання про знання;

2) здійснено характеристику основних моделей пізнання, серед яких особливо виділяється модель, згідно якої людина може досліджувати та перетворювати світ, керуючись власними цілями та потребами, а також модель наукового пізнання, яка підтверджує, що у взаємозв’язку “суб’єкт наукового пізнання – мова науки” реалізується не гносеологічне, а методологічне відношення людини до дійсності;

3) виявлено, що методологічні рефлексії наукового знання відповідають змістовному, а не формальному виокремленню гносеологічного аспекту наукового аналізу від методологічного;

4) внаслідок здійснення аналізу трансформації поняття “суб’єкт пізнання” виявлено, що при дослідженні такого глобального еволюційного об’єкта як Всесвіт суб’єкт постає вже не як абсолютно суверенний, різко відмежований від цього об’єкта, а як його підсистема. Об’єкт стає умовою існування самого суб’єкта. У сучасному пізнанні глобальних об’єктів ця теза дістала назву „принципу інтроспективності”;

5) усвідомлення людиномірних чинників у розумінні наукового пізнання є засадою епістемологічної концепції доповнення об’єктивного факту смисловими значеннями, що реалізуються у формі тези про теоретичну завантаженість фактів;

6) здійснений критичний аналіз спроб ототожнення знання і методу виявив, що удосконалення системи методів пізнання на підставі онтологічної орієнтації самообмежена у своїх можливостях і потребує постійного гносеологічного уточнення;

7) розширено розуміння того, що науково-пізнавальна діяльність має розглядатися як процес забезпечення інтелекту та мислення необхідними для їх існування засобами. Існування науки є умовою існування інтелекту, а соціуму та практики.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження дозволяють визначати основні тенденції сучасної гносеології, зрозуміти природу пов’язаних з кризою науки проблем у соціокультурному контексті.

Концепція дисертації, її теоретичні положення та фактологічний матеріал можуть застосовуватися при підготовці навчальних програм для викладання філософських дисциплін, зокрема в розділах, пов’язаних з вивченням проблем пізнання, свідомості, мислення, історії сучасної філософії, а також відповідних спецкурсів для студентів, магістрів, аспірантів. Також матеріали даного дослідження можуть використовуватися як змістовна основа для роботи методологічних семінарів, присвячених актуальним проблемам розвитку сучасної науки.

Висновки з даної роботи можуть бути підґрунтям для подальших досліджень проблем пізнання, трансформації раціональності в сучасній науці.

Апробація результатів дослідження. Розроблені дисертанткою основні положення та результати проведеного дослідження відображені в теоретичних статтях, вміщених у наукових часописах, доповідались автором на міжнародній науковій конференції “Інновації в технології та методології наукового пізнання” (26 – 27 жовтня 2006 року ), присвяченій 190-річчю з дня заснування Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського; неодноразово доповідались і обговорювались на засіданнях методологічного семінару кафедри філософії та соціології Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано три статті у фахових наукових виданнях.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які містять вісім підрозділів, висновки, список використаних джерел. Загальний обсяг роботи - 156 сторінок основного тексту та 11 сторінок бібліографії, що нараховує 209 найменувань.

Подобные работы
Погорелова Олена Олександрівна
Трансформації гносеологічних концепцій науки ХХ ст.: методологічний аналіз
Поздняков Володимир Михайлович
Наука і освіта в ноосферній концепції В.І.Вернадського
Левченко Ніна Олександрівна
Образні трансформації в художній культурі XX століття: естетичний аналіз
Мурашкін Михайло Георгійович
Досвід самодостатності в містицизмі ХХ століття (релігієзнавчий аналіз)
Ємельянова Тетяна В'ячеславівна
Абстракціонізм в контексті культуротворчих процесів ХХ століття (естетико- мистецтвознавчий аналіз)
Розумна Оксана Петрівна
Аскетичний ідеал в українській православній проповіді сімнадцятого століття: релігієзнавчо-філософський аналіз
Савченко Ольга Олександрівна
Західна парадигма освіти на початку ХХІ століття (соціально-філософський аналіз)
Кондратик Леонід Йосипович
Філософсько-соціологічний аналіз релігієзнавчої спадщини діячів українського національного відродження початку ХХ століття
Корсак Костянтин Віталійович
Соціально-філософський аналіз тенденцій розвитку тріади "людина - суспільство - освіта" на початку XXI століття
Вальчук Анатолій Миколайович
Релігієзнавчий аналіз проблеми життя та сметрі в українській думці ХІ-ХV століть

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net