Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Юридичні науки
Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень

Диссертационная работа:

Сокіл Андрій Олексійович. Податковий апарат УСРР в період непу (1921-1928 рр.): дисертація канд. юрид. наук: 12.00.01 / Національний ун-т внутрішніх справ. - Х., 2003.

смотреть содержание
смотреть введение
смотреть аннотацию
смотреть литературу
Содержание к работе:

Список скорочень 3

Вступ 4

Розділ І. Історіографія та джерельна база дослідження 12

1.1. Історіографія проблеми... 12

1.2. Джерельна база дослідження... 20

Розділ ІІ. Податкова політика в УСРР у роки непу як чинник діяльності податкового апарату24

2.1. Радянська податкова політика в УСРР у роки непу як чинник діяльності податкового апарату 24

2.2. Відновлення і становлення податкового апарату в УСРР 35

Розділ ІІІ. Структура податкових органів УСРР в роки непу, взаємозв’язки її елементів 45

3.1. Центральний республіканський податковий апарат: структура і штати.. 45

3.2. Структура місцевого податкового апарату в УСРР 70

Розділ ІV. Кадрове забезпечення податкових органів УСРР в роки непу 98

4.1. Кадрова характеристика податкових органів 98

4.2. Підготовка податкових працівників. Українізація податкового апарату 114

Розділ V. Компетенція податкових органів УСРР та її зміни. Основні напрями діяльності податкового апарату республіки 134

5.1. Компетенція податкових органів УСРР та її зміни в роки непу...134

5.2. Правозастосовча та правоохоронна діяльність податкових органів.155

5.3. Правовідносини податкових органів та інших структур державного управління163

Висновки .191

Список джерел та літератури .196

Додатки .213 

Введение к работе:

Актуальність теми. Сучасну історію української державності важко уявити без звернення до питань оподаткування. Податковий кодекс України протягом тривалого часу є предметом гарячих дискусій у Верховній Раді, а також за її стінами – в усьому українському суспільстві. Чимало говориться сьогодні про реформу, упорядкування податкової системи в нашій державі, зміну й уточнення пріоритетів податкової політики, надання їй характеру, що забезпечував би як економічне зростання (а отже підвищення наповнюваності доходної частини державного бюджету), так і поліпшення добробуту окремих громадян.

У сучасних умовах, коли від пропрацьованості організаційно-правових засад функціонування та ефективності діяльності Державної податкової адміністрації України в істотній мірі залежить стан вітчизняної економіки, нехтування історичним досвідом таїть небезпеку повторення старих помилок. Так сталося, що українська історія не знає достатнього досвіду сталих, стабільних, існуючих хоча б протягом століття ринкових форм. Ті, порівняно нетривалі (за історичними мірками), періоди, коли ринкова економіка розвивалась більш-менш вільно були саме часами становлення, визначення форм і методів роботи. Одним з таких періодів став неп – доба, коли утопічна економічна політика військового комунізму змінилась поверненням до нормалізації господарських механізмів, хоча і в умовах збереження вкрай заідеологізованої і фактично позбавленої скільки-небудь суттєвих плюралістичних рис політичної надбудови.

У цей час податковий апарат УСРР постав перед необхідністю не тільки вирішувати складні завдання державного регулювання ринку і забезпечення надходження коштів у бюджет, а й формуватися наново, працювати в складних умовах багатоукладності економіки. Злам старого, дореволюційного державного механізму, ліквідація органів державної влади, створених національними державними утвореннями в Україні, панування в роки воєнного комунізму ідеологічних установок на відмову від цивільного обігу, грошей, а відтак і податків, ставили перед відтвореною при переході до непу податковою службою унікальні за своєю складністю завдання. Зміни в структурі, підходи до комплектування податкових органів, правові основи їх діяльності та їх реалізація – це той досвід, накопичений в роки нової економічної політики, який необхідно проаналізувати і використати сьогодні.

Зваживши при цьому, що саме період непу в силу його ринкових рис є найбільш важливим і повчальним для сьогодення з усієї радянської епохи вітчизняної історії, вкажемо, що теорія і практика організаційно-правового забезпечення податкової діяльності в сучасній незалежній Україні вже давно потребує врахування цього досвіду.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності з п.1.1 “Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001-2005 роки”.

Мета і задачі дослідження. Об’єктом дослідження є державний апарат УСРР у роки нової економічної політики.

Предметом дослідження є центральний та місцевий податковий апарат УСРР у період непу.

Хронологічні рамки дослідження визначені періодом дії в республіці нової економічної політики. Нижньою хронологічною межею є 1921 р., тобто перехід керівництва більшовицької партії та радянської держави від політики воєнного комунізму до непу, що виражалось зокрема в заміні продовольчої розкладки продовольчим податком. Верхня хронологічна межа роботи менш чітко визначена. Зважаючи, що 1929 р. став не лише роком “великого перелому”, переходу до форсованої індустріалізації та масової примусової колективізації, а й перемоги планових засад в економіці, широкого застосування в цій сфері державного примусу, автор приєднується до точки зору науковців, що “останнім роком” непу став 1928-й рік. Це не суперечить і позиції авторів Академічного курсу “Історії держави і права України”, які визначають часом завершення періоду непу початок 1929 р. Автор при необхідності дещо виходить за межі окресленого хронологічного періоду.

Територіальні рамки дослідження – територія УСРР у період 1921 – 1928 рр.

Метою дослідження є всебічна характеристика податкового апарату УСРР у період непу, його організації та правових засад функціонування, соціальних наслідків правозастосовчої діяльності.

У відповідності з метою визначені основні задачі дослідження:

виявити основні закономірності радянської податкової політики в УСРР та її вплив на завдання і функції податкового апарату в республіці;

простежити розвиток системи податкових органів в УСРР, зміни її структури та взаємовідносини її елементів;

дослідити підходи та заходи щодо кадрового забезпечення податкових органів;

простежити компетенцію органів оподаткування в УСРР та її зміни протягом періоду непу;

з’ясувати основні напрями практичної діяльності податкових органів, особливості їх взаємодії з іншими елементами державного механізму УСРР періоду непу.

Методологічну базу дослідження побудовано на засадах плюралізму склали загально- та спеціально-наукові методи. При цьому широко застосовувався універсальний метод філософської діалектики в дослідженні історико-правових явищ. Обумовленість закономірностей розвитку податкового апарату в УСРР, визначення його компетенції, організаційних засад соціальними реаліями і потребами досліджувались в контексті сходження від абстрактного до конкретного, від простого до складного, діалектики аналізу та синтезу, єдності логічного та історичного в пізнанні історико-правових явищ. Звернення до податкового апарату УСРР як складної системи, що поєднувала в собі ієрархічно побудовані елементи, і водночас підсистеми фінансового апарату, і в цілому, механізму держави в УСРР обумовило ефективність використання структурно-системного методу. У той же час поєднання організаційних характеристик податкових органів і системи правових норм, що регулювали їх діяльність, складність міжсистемних зв’язків з іншими органами державного управління республіки та СРСР вимагали застосування синергетичного методу.

З’ясування соціальної відповідності організаційної будови та правової регламентації діяльності податкових органів республіки, результативності та адекватності суспільним потребам їх правозастосовчої діяльності здійснювалось завдяки соціологічному методові. Мотиваційну сутність певних змін в організаційно-правових засадах діяльності податкового апарату УСРР, вплив специфіки правосвідомості певних груп його працівників, що поділялися за соціальними, особистісними, професійними, ідеологічними та психологічними особливостями на податкову діяльність в республіці автор прагнув реконструювати із залученням методології школи “Анналів”. Правові основи діяльності податкових органів досліджувались з використанням формально-юридичного та порівняльно-правового методів, розвиток відповідних організаційних засад – на ґрунті структурно-функціонального та історико-генетичного методів.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше у вітчизняній історії держави і права доведено наступне:

  1. Внаслідок соціально-політичних експериментів доби воєнного комунізму податковий апарат УСРР, як і інших радянських республік, був фактично ліквідований і з переходом до непу зазнав відтворення, результатом чого стало проходження ним за кілька років всіх етапів історичного розвитку, на які в історії держав світу витрачались десятки і сотні років – від реквізицій і збору натуральних податків до доволі ефективної спеціалізованої системи забезпечення надходження прямих, непрямих і місцевих податків.

  2. Ідейно-політичний вплив більшовицької партії, класовий характер економічної політики стали негативним чинником розвитку податкового апарату в УСРР; перехід до витіснення капіталістичних елементів, згортання ринку завдали суттєвого удару по податкових органах, знизили кваліфікацію працівників, суспільне значення роботи, примітивізували організацію та правові основи діяльності.

  3. Організація й управління податковим апаратом у роки непу відрізнялись порівняно з іншими сферами державного управління високою мірою централізації в загальносоюзному масштабі; у податковій сфері федеральна влада нерідко дозволяла собі ігнорувати суверенітет УСРР.

  4. Поставши перед необхідністю відтворювати податковий апарат, більшовицька партія була змушена тимчасово відмовитись від класового підходу щодо його комплектування; тут у великій кількості працювали висококваліфіковані фахівці – представники дореволюційних податкових органів; “кадрову революцію” – заповнення посад в апараті ідейно свідомими, більшовицькі налаштованими вихованцями радянської системи вдалось провести тільки на схилі непу та після його згортання.

  1. Вимоги якісної організації збирання податків спеціально уповноваженими органами держави стали об’єктивним чинником того, що, незважаючи на класово-ідеологічне відкидання будь-якого позитивного значення державного механізму часів Російської імперії та Тимчасового уряду, радянська держава була змушена (без щонайменшого афішування) будувати свій податковий апарат як спадкоємний щодо дореволюційного у правовому, організаційному, кадровому сенсі.

  2. Досягнення Російської імперії останніх дореволюційних десятиріч щодо підвищення ефективності правових засад організації та компетенції податкового апарату були органічно розвинені в УСРР у роки непу, головним з цих досягнень стало створення єдиного податкового апарату, подолання правових та організаційних відмінностей між органами прямого та непрямого оподаткування.

  3. Організаційний розвиток системи податкових органів в УСРР був складним, суперечливим і сповненим вад; структура невиправдано часто зазнавала змін, котрі, як правило, не відбивались позитивно на роботі податкового апарату; разом з тим, швидко і успішно було пройдено шлях від натуральної до грошової форми оподаткування, подолано суттєві організаційні вади, коли податкові органи були роз’єднані не лише всередині самого фінансового відомства (пряме і непряме оподаткування), а й між наркоматами продовольчих справ і фінансів (до листопада 1923 р. – управлінням Уповноваженого Народного комісаріату фінансів РСФРР при РНК УСРР).

  4. У силу класової спрямованості діяльності податкових органів УСРР надмірну питому вагу в ній відігравали каральні дії; надання у перші роки непу податковим працівникам права здійснювати досудове слідство та дізнання (використовувались і оперативно-розшукові засоби) у справах про злочини в податковій сфері, створення централізованих відділень по стягненню недоїмок стало суттєвим фактором для розвитку правоохоронної компоненти в роботі податкового апарату, хоча організаційно і не завершилось формуванням спеціалізованої правоохоронної структури в його складі.

Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що його матеріали, положення і висновки можуть бути використані при визначенні теоретичних основ адміністративної реформи в Україні на сучасному етапі, удосконаленні структури, організаційних та правових засад діяльності Державної податкової адміністрації України, при читанні вузівських курсів з історії держави і права України, історії державного управління, історії України, при підготовці спецкурсів, навчальних посібників та підручників. Можливим є і використання результатів дисертаційної роботи при проведенні подальших наукових досліджень з вітчизняної історії держави і права 20-х рр. ХХ ст.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки і рекомендації дисертаційного дослідження апробовані на засіданнях кафедри теорії та історії держави і права Національного університету внутрішніх справ, доповідались на VІ щорічних історико-правових читаннях “Наступність у праві та юридичній науці”, що проводились Міжнародною асоціацією істориків права, Національним університетом внутрішніх справ, Інститутом держави і права ім. В.М. Корецького НАН України (м.Львів, 28-30 вересня 2001 р.) та VІІІ історико-правовій конференції “Юридична біографістика: історія, сучасність та перспективи”, яка пройшла під егідою Міжнародною асоціацією істориків права, Національним університетом внутрішніх справ, Інститутом держави і права ім. В.М. Корецького НАН України (м. Феодосія, 15-18 вересня 2002 р.).

Публікації. Основні положення і висновки дисертації вміщені автором у чотирьох статтях, виконаних одноосібно і опублікованих у виданнях, визнаних ВАК України фаховими з юридичних наук.

Структура дисертації. Матеріал роботи викладено згідно з проблемним принципом. Дисертацію склали вступ, п’ять розділів, котрі складаються з одинадцяти підрозділів, висновків, списку джерел та літератури (238 назв), додатків. Повний обсяг дисертації становить 195 сторінок.

Подобные работы
Твердомед Катерина Миколаївна
Законодавство про страхування в Україні в період НЕПУ (1921-1929 рр.)
Сушко Олександр Олександрович
Становлення та функціонування приватного підприємництва в Україні періоду НЕПу (1921 - 1928 рр.): історико-теоретичний аспект
Демидович Людмила Степанівна
Політика радянської влади щодо православної церкви в Україні в період НЕПу (1921-1928 рр.)
Морозов Руслан Миколайович
Формування українсько-білоруських економічних і культурних зв’язків у період НЕПу (1921-1928 рр.).
Іщенко Ігор Васильович
Державна політика у сфері боротьби з соціальними аномаліями періоду непу (1921-1928 рр.): досвід, протиріччя, уроки (за матеріалами Півдня України)
Маслов Анатолій Олександрович
Внутрішня торгівля України в період НЕПу (1921-1929 рр.)
Міхеєва Оксана Костянтинівна
Кримінальна злочинність і боротьба з нею в Донбасі (1921- 1928)
Лантух Ігор Валерійович
Формування інфраструктури ринку в Україні в роки нової економічної політики (1921 - 1928 рр.)
Смірнова Тамара Василівна
Розвиток та становлення топографії слізного апарату в ранньому періоді онтогенезу людини

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net