|
ВСТУП .-4
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ПРАВА ДЕРЖАВИ НА САМООБОРОНУ:
ФОРМУВАННЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН -
1.1.-Історичні форми правового обмеження збройного насильства в міжнародних відносинах 11
1.2.-Становлення сучасного інституту права на самооборону відповідно до розвитку принципу незастосування сили або загрози силою .-24
1.3.-Право держав на самооборону в контексті юридичного поняття "право на захист" -44
1.4.-Узгодження договірних та звичаєвих норм міжнародного права, що регулюють здійснення права на самооборону -66
РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРА ІНСТИТУТУ ПРАВА ДЕРЖАВИ
НА САМООБОРОНУ В СУЧАСНОМУ
МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ -
2.1.-Визначення правових підстав реалізації права на самооборону .-80
2.1.1. Зміст поняття "збройний напад" .-80
2.1.2. Звернення потерпілої держави – підстава реалізації права
на колективну оборону -92
2.1.3. Непревентивність самооборони -97
2.2.-Визначення меж здійснення права на самооборону -103
2.2.1. Пропорційність/ цільова спрямованість дій в самообороні -103
2.2.2. Характер повноважень головних органів ООН щодо
самооборони держав -114
РОЗДІЛ 3.-МІЖНАРОДНО-ПРАВОВА ПРАКТИКА ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВА НА САМООБОРОНУ ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ (В ПЕРІОД 1990-2001 рр)-
3.1.-Становлення нових форм участі ООН у застосуванні військового примусу до держав-порушницьміжнародного миру і безпеки -128
3.2.-Зростання ролі НАТО в застосуванні міжнародно-правового примусу -142
3.3.-Міжнародно-правові аспекти застосування збройної сили у відповідь
на терористичні акти-155
3.4.-Міжнародно-правова позиція України щодо реалізації державами права на самооборону174
ВИСНОВКИ- -185
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .-190
| 
