Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Юридичні науки
Міжнародне право, європейське право

Диссертационная работа:

Дяченко Валерій Іванович. Ефективність дії норм міжнародного гуманітарного права в їх еволюційному розвитку: дисертація канд. юрид. наук: 12.00.11 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. - К., 2003.

смотреть содержание
смотреть введение
смотреть аннотацию
смотреть литературу
Содержание к работе:

Вступ 4-12

Розділ І. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА 13-73

1.1. Початок цивілізованого регулювання війн і збройних сутичок

нормами первісного права і бойової моралі 15-26

1.2. Зіткнення гуманітарно-правових концепцій ведення війн у

Європі першого тисячоліття 27-34

1.3. Воєнна необхідність і гуманітарна традиція – перші суперечності

в Нові часи 34-49

1.4. Кульмінація юридичного позитивізму в становленні

міжнародного гуманітарного права в другій половині XIX- першій половині XX століття .50-57

1.5. Розвиток міжнародного гуманітарного права в другій половині

ХХ століття: боротьба доктрин і компроміси 57-60

1.6. Проблеми ефективності норм сучасного міжнародного гуманітарного

права і правових шляхів її вирішення 60-73

РОЗДІЛ ІІ. ЕТНОНАЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВОЄННО-ТЕОРЕТИЧНОЇ І ПРАВОВОЇ ДУМКИ ЩОДО МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА .74-112

2.1. Становлення вітчизняної воєнно-гуманітарної традиції

регулювання збройної боротьби 75-81

2.2. Гуманітарно-правові аспекти розвитку класичного етапу

вітчизняної воєнно-теоретичної і правової думки .81-90

2.3. Етнонаціональні гуманітарні звичаї як фактор підвищення

ефективності виконання норм міжнародного гуманітарного права...90-103

2.4. Сучасні доктрини міжнародного гуманітарного права та їх

вплив на формування законодавства України .104-112

РОЗДІЛ ІІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА В НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ 113-154

3.1. Аналіз теоретичних поглядів щодо ефективного регулювання

збройних конфліктів міжнародним гуманітарним правом .114-129

3.2. Теоретичні основи створення механізму ефективного виконання

норм міжнародного гуманітарного права у правових поняттях:

апроксимація, гармонізація, імплементація .130-142

3.3. Національне законодавство та питання імплементації

міжнародного гуманітарного права 142-154

Висновки 155-162

Список використаних джерел 163-177 

Введение к работе:

Актуальність теми дослідження. Принцип сумлінного виконання державами своїх міжнародних зобов’язань сягає своїми коріннями у римське право з його максимою "pacta sunt servanda". Сьогодні цей принцип належить до загальновизнаних норм міжнародного права, дотримання якого є важливим обов’язком держав і сферою контролю інституційної системи міжнародного співтовариства.

Однак проблема ефективності дії норм міжнародного гуманітарного права залишається однією з центральних як у міжнародному праві загалом, так і в міжнародному гуманітарному праві зокрема. Саме проблема ефективності останнього була в центрі уваги спільного семінару Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ) і Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) для України, який проводився ще у 1996 р. в м. Києві. На семінарі обговорювалися заходи щодо імплементації норм міжнародного гуманітарного права в законодавство України і звернута особлива увага на важливість подальшого об’єднання зусиль вчених з міжнародного права та правників-практиків для досягнення цієї мети. На жаль, практика проведення таких семінарів поки ще не отримала подальшого розвитку.

У сфері міжнародного гуманітарного права Україна як незалежна держава має великий комплекс міжнародних договірних зобов’язань, котрі ще недостатньо імплементовані в її національне законодавство. Тому дослідження цієї проблематики, як в загальнотеоретичному плані, так і стосовно України, має важливе значення.

Однак у вітчизняній юридичній науці питання імплементації міжнародного права в національне законодавство держав, включаючи Україну, досліджено ще недостатньо. Ті чи інші її аспекти розглядалися, зокрема, у працях В.Н. Денисова, А.І. Дмитрієва, В.І. Євінтова, Л.Г. Заблоцької, С.В. Ісаковича, О.О. Мережка, Л.Д. Тимченка, В.В. Фуркала, Є.М. Цибуленка та ін.

Дослідженню природи та змісту законів та звичаїв війни, що традиційно відносилося до регулювання збройних конфліктів, присвячені роботи таких радянських юристів-міжнародників, як І.М. Арцибасов, І.П. Бліщенко, І.І. Карпець, А.П. Мовчан, Г.І. Тункін, Д.І. Фельдман та ін. Гуманітарно-правові механізми міжнародно-правового захисту прав людини знайшли відповідне відображення в працях сучасних російських вчених, таких як Г.В. Ігнатенко, Ю.Д. Ільїн, Ю.М. Колосов, О.П. Коротков, В.І. Кузнєцов, І.І. Лукашук, О.І. Полторак, В.В. Пустогаров та ін.

У зарубіжній літературі питання ефективності міжнародного гуманітарного права висвітлювалися у працях відомих юристів-міжнародників: Р. Бакстера, Я. Броунлі, Ф. Буньйона, Х.-П. Гассера, Фр. Кальсховена, Фр. де Мулінена, С. Нахліка, Л. Оппенгейма, Ж. Пікте, В. Сломансона, Л. Фуллера, Ч. Хайда, Ф. Хайєка, Д. Харші, Р. Хігінса, А. Шлезінгера та ін.

Все це й зумовило необхідність проведення даного дослідження, присвяченого проблемам ефективності норм міжнародного гуманітарного права.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Обраний напрям дослідження відповідає плану наукової роботи Відділу миротворчих операцій Міністерства Оборони України, із яким співпрацював дисертант, та є елементом Програми Міністерства освіти і науки України "Ідеологічне і правове поле освіти в Україні", а також темі науково-дослідної роботи відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України “Застосування норм міжнародного права в комплексних галузях законодавства України” (номер державної реєстрації RK0100U000800).

Мета дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у розкритті еволюції міжнародного гуманітарного права і визначенні ефективності дії його норм на міжнародному і національному рівні.

Мета дисертаційного дослідження зумовлює його завдання:

– виявити закономірності у переході від гуманітарних традицій до законів та звичаїв війни і сучасних норм міжнародного гуманітарного права, що застосовуються у період збройних конфліктів;

– розкрити тенденції розвитку міжнародного гуманітарного права у світлі підвищення ефективності дії його норм;

– проаналізувати ступінь імплементації міжнародного гуманітарного права в національне законодавство України;

– дати оцінку сучасним доктринам міжнародного гуманітарного права перш за все з точки зору методологічних підходів до визначення природи останнього та ефективності в ньому захисту прав людини під час збройних конфліктів;

– показати вплив імплементації конвенційних норм Ради Європи у сфері захисту прав людини та підвищення ефективності виконання Україною своїх зобов’язань у сфері міжнародного гуманітарного права;

– розробити Програму і Тематичний план навчальної дисципліни "Міжнародне гуманітарне право" для системи цивільної і військової освіти України з врахуванням конвенційних вимог міжнародного гуманітарного права та рекомендацій МКЧХ.

Об’єктом дослідження є норми міжнародного гуманітарного права, що застосовуються в період збройних конфліктів.

Предметом дослідження є визначення ступеня ефективності дії норм міжнародного гуманітарного права, включаючи їх імплементацію в законодавство України.

Методи дослідження. Для досягнення зазначеної мети та розв’язання поставлених задач при проведенні даного наукового дослідження дисертант використовував діалектичний метод, який дозволив комплексно дослідити ефективність дії норм міжнародного гуманітарного права. У процесі дослідження були використані сучасні загальнонаукові методи пізнання (системний підхід, історичний метод, аналіз, синтез) та методи конкретно-наукових досліджень, які застосовуються в юридичній науці. Зокрема, в роботі використано:

– історичний і логічний аналіз доктрини міжнародного права, а також міжнародного гуманітарного права як його складової;

– принцип єдності аналізу мілітаристської практики суб’єктів міжнародного права з діяльністю міжнародних гуманітарних і миротворчих інституцій;

– метод порівняльного аналізу різних правових систем, “силових” і правових засобів захисту прав людини;

– метод емпірично-статистичної обробки міжнародно-правових документів, угод, статутів, резолюцій ООН і доповідей Генерального Секретаря ООН, фактичного аналізу перебігу збройних конфліктів впродовж 1996-2001 років.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в сукупності поставлених завдань та в підходах до їх розв’язання. Запропонована авторська концепція ефективності норм міжнародного гуманітарного права в їх еволюційному розвитку. У межах проведеного дослідження сформульовано наступні положення і висновки, що мають наукову новизну:

1. Проблема ефективності виконання норм міжнародного гуманітарного права постала закономірним етапом прогресивного розвитку і водночас свідченням вичерпності шляхів нарощування правових приписів, нагальною потребою переходу до нової концепції розвитку, яка забезпечує належне виконання норм, необхідністю поєднання різних доктрин міжнародного гуманітарного права (права Гааги зі статусом "jus cogens" і права Женеви) з правом Нью-Йорка, кодифікованих норм з історично виправданими гуманітарними традиціями.

2. Етапи розвитку міжнародного гуманітарного права пов’язані з підвищенням ефективності дії його норм в період збройних конфліктів, а саме з прийняттям Гаагських конвенцій 1899 і 1907 рр., 4-х Женевських конвенцій із захисту жертв війни 1949 року, Загальної Декларації прав людини 1948 року і Конвенцій ООН з прав людини, Додаткових протоколів до Женевських конвенцій 1949 року та інших міжнародно-правових актів.

3. У міжнародно-правовому сенсі ефективність дії норм міжнародного гуманітарного права закладена в конвенційних нормах і пов’язана із захистом прав людини в період збройних конфліктів і ступінь цієї ефективності базується на імплементації цих норм як на міжнародному, так і національному рівні.

4. Підвищення ефективності дії норм міжнародного гуманітарного права у внутрішньому правопорядку держав вимагає існування спеціальних інституційних та інших механізмів, розроблення комплексу заходів на рівні силових структур держав.

5. В сучасний період норми міжнародного гуманітарного права детермінуються: ступенем розвитку цивілізованості суспільства, дієвістю у свідомості людства гуманітарних традицій, участю держави в конвенціях з міжнародного гуманітарного права, імплементацією їх норм у внутрішній правопорядок держави, що є складовими правової культури такого суспільства.

6. Ефективне застосування міжнародного гуманітарного права передбачає відповідальність держави за поширення знань його норм у відповідних військових і цивільних структурах; реальне виконання державними службовцями імплементаційних заходів.

7. Дослідження правової і гуманітарної спадщини різних суспільств підтверджують універсальний характер основоположних принципів міжнародного гуманітарного права, а збереження етнонаціональних гуманітарних звичаїв є фактором підвищення ефективності дії його норм, так само, як і включення звичаєвих норм міжнародного права в морально-правові кодекси поведінки вояків.

8. Особливістю української гуманітарно-правової спадщини є усталена традиція гуманного ставлення до ворожої сторони, відсутність проявів жорстокої поведінки з полоненими, цивільним населенням, особливе піклування про захист дітей, гуманітарний досвід сучасного врегулювання збройних конфліктів, що використовується контингентами Збройних Сил України в миротворчих операціях ООН.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що автором запропоновано заходи щодо імплементації норм міжнародного гуманітарного права в національне законодавство України згідно із загальними настановами ОБСЄ з уточненням положень, які отримані в результаті проведеної роботи; розроблено та апробовано навчальний блок (програма, тематичний план, підручник, словник термінів) для системи освіти, рекомендовано видати науково-практичні коментарі до основних джерел міжнародного гуманітарного права.

Апробація результатів дисертаційного дослідження була здійснена в процесі роботи 5-ї Міжнародної науково-практичної конференції "Творчість як спосіб буття дійсного гуманізму" (м. Київ, Київський національний технічний університет України "КПІ", травень 1999 р., тези опубліковано) та на науково-практичному семінарі "Довкілля життя: шляхи оптимізації" (м. Чернівці, Центр гуманітарної освіти НАН України, Чернівецька обласна державна адміністрація, липень 1999 р., тези опубліковано).

Результати досліджень були опубліковані автором у чотирьох статтях у наукових фахових виданнях.

Структура дисертації відповідає його меті та завданням і складається зі вступу, трьох розділів, які мають тринадцять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 177 сторінок, у тому числі список використаних джерел – 15 сторінок (284 посилань).

Подобные работы
Мохаммад Халаф Абдель Фатах Аль-Бкур
Розвиток принципу рівноправності держав у галузевих принципах і нормах сучасного міжнародного права
Буткевич Ольга Володимирівна
Становлення і розвиток міжнародного права в стародавній період
Рекха Рані Дебнатх
Розвиток механізмів і процедур захисту прав жінок у рамках міжнародних організацій
Корнійчук Євген Володимирович
Юрисдикційні імунітети держав та їхньої власності: тенденції розвитку в міжнародному та внутрішньому праві
Ржевська Валентина Сергіївна
Право держави на самооборону в світлі розвитку юридичних гарантій міжнародної безпеки
Гіждіван Любомир Юзефович
Становлення та розвиток співробітництва України з Радою Європи у сфері прав людини
Блажиєвська Марина Валеріївна
Імплементація норм міжнародного права: правова теорія і практика України
Мухаммед Абу-Хеджлех
Особливості застосування норм міжнародного права у внутрішньому праві Йорданії і Ізраїлю (порівняльно-правовий аналіз)
Блажиєвська Марина Валеріївна
Імплементація норм міжнародного права: правова теорія і практика України
Сергієнко Наталія Миколаївна
Застосування норм міжнародного права органами конституційної юрисдикції (європейський досвід)

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net