Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Юридичні науки
Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень

Диссертационная работа:

Єфремова Наталя Володимирівна. Розвиток конституційного законодавства в Україні (1917-1920): Дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Одеська національна юридична академія. - О., 2002. - 256арк. - Бібліогр.: арк. 179-187.

смотреть содержание
смотреть введение
смотреть аннотацию
смотреть литературу
Содержание к работе:

В С Т У П Ст. 4-10

РОЗДІЛ І. Практичне і теоретичне підґрунтя дослідження

конституційного будівництва в Україні у 1917– 1920 рр.

1.1. Загальний огляд літератури за темою Ст.11-20

1.2. Розвиток національно-державницької ідеї та ідеї правової і

соціальної держави в українському суспільстві у XVII –

першій чверті ХХ ст. Ст.21-36

РОЗДІЛ ІІ. Конституційна діяльність Центральної Ради

2.1. Умови розробки і прийняття універсалів та інших конститу-

ційних актів УНР, їх політико-правова характеристика Ст.37-62

2.2. Розробка, основні положення та історико-правове

значення Конституції УНР 1918 р. Ст.63-72

РОЗДІЛ ІІІ. Конституційні акти Гетьманату та державна

діяльність П. Скоропадського

3.1. Особливості державотворення часів Гетьманату та акти

конституційного характеру від 29 квітня 1918 р. Ст.73-84

3.2. Розробка та аналіз проектів Конституції Української

Держави Ст.85-94

3.3. Інші законодавчі акти в галузі конституційного права

України періоду Гетьманату, їх аналіз і значення Ст.95-109

РОЗДІЛ ІV. Конституційне законодавство ЗУНР

4.1. Відродження державності в західних регіонах України та

розробка й аналіз перших проектів Конституції ЗУНР Ст.110-121

4.2. Тимчасовий Основний Закон і його доповнення та інші акти

конституційного законодавства ЗУНР, їх характеристика Ст.122-136

РОЗДІЛ V. Законодавча діяльність Директорії в галузі

конституційного права

5.1. Відновлення Української Народної Республіки та її

обўєднання із ЗУНР Ст.137-144

5.2. Основний Державний Закон УНР, його розробки та

характеристика Ст.145-160

5.3. Приватний проект Конституції УНР О. Ейхельмана та його

основні положення Ст.161-170

ВИСНОВКИ Ст.171-178

СПИСОК ВИКОРИСТОВАННИХ ДЖЕРЕЛ Ст.179-187

ДОДАТКИ:

А) Проект Конституції Української Держави Ст.188-191

Б.1.) Проект Основных законов Украинской Державы Ст.192-223

Б.2.) Висновок з почеркознавчого дослідження

рукописних записів у електрофотокопії документу

“Проект Основных законов Украинскої Державы” Ст.224-228

В) Основний Державний Закон Про устрій Української

Держави Ст.229-256 

Введение к работе:

Актуальність теми. 1-го грудня 1991 р. на Всеукраїнському референдумі народ України підтвердив проголошену парламентом незалежність, а 28 червня 1996 р. Верховна Рада, виражаючи волю українського народу, прийняла нову Конституцію України. З її прийняттям реформаторський процес в Україні перейшов у наступний етап, однією з основних рис якого є вирішення практичних проблем державотворення України, опираючись при цьому не тільки на досвід державотворення демократичних країн, а й насамперед на досягнення правової культури і правового менталітету українського народу.

Історія держави і права – це пам’ять сучасного покоління про державно-правові системи минулого, яка дозволяє краще орієнтуватися не лише в сучасному і минулому державно-правових систем, але і в їхньому розвиткові на близьку і далеку перспективу. Саме недостатнє використання об’єктивного історичного досвіду політиками, які у 1991 р. розпочинали відродження української державності, призвело до ряду негативних наслідків у різних сферах життя нашої держави.

Як у 1917 р. керівники Центральної Ради Української Народної Республіки, так само й у 1991 р. українські державотворці мали подібні проблеми щодо розбудови незалежної держави. Слід зауважити, що сьогодні в Україні питома вага в нормативно-правовому масиві законодавчих актів знижується, а підзаконних нормативно-правових актів – зростає. Така динаміка розвитку правової, зокрема законодавчої, бази України має викликати занепокоєння, адже побудова правової держави й громадянського суспільства в Україні, де юридичною основою регулювання суспільних відносин мають стати закони з нормами прямої дії, вимагає збільшення ваги останніх у загальному обсязі нормативно-правових актів. Відсутність прямої дії Конституції призводить до зниження довіри до неї з боку українського суспільства. Таке становище викликає в державі нестабільність, що може призвести до негативних наслідків, як це вже було у 1917-1920 рр. в Україні. Таким чином, ці та інші обставини обумовлюють необхідність подальшого конституційного реформування у сучасній Україні з урахуванням історичного досвіду розвитку конституційного законодавства нашої держави.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Обраний напрям дослідження перебуває у безпосередньому взаємозв’язку з програмою наукових досліджень, що виконуються Одеською національною юридичною академією відповідно до теми “Правові проблеми становлення й розвитку сучасної Української держави”


(державний реєстраційний номер 0101U001195), наукової програми Міністерства освіти і науки України “Актуальні проблеми розбудови демократичної соціальної правової держави відповідно до вимог Конституції України” та плану науково-дослідницької роботи Одеської національної юридичної академії на 1998-2002 рр.

Тема даного дослідження є складовою частиною наукових досліджень кафедри історії держави і права Одеської національної юридичної академії, яка сьогодні працює над розробкою наукової теми “Традиції і новації в правовому розвитку: історичний аспект”.

Мета і задачі дослідження. Мета цієї дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі історичного та правового аналізу архівних документів, у тому числі й маловідомих наукових праць та конституційних актів та їх проектів, виявити закономірності конституційного розвитку в Україні у 1917-1920 рр. та проаналізувати й уточнити деякі попередні оцінки щодо державотворчої діяльності керівників тогочасної України. Ця мета насамперед пов’язана з необхідністю вирішення комплексу практичних і теоретичних проблем подальшого розвитку української державності на основі порівняння виявлених аналогічних практичних проблем конституційного розвитку того часу із сьогоденням.

Зазначена мета дослідження обумовила постановку і вирішення таких завдань:

- проаналізувати процес формування таких конституційних ідей першої чверті ХХ ст. в українському суспільстві, як ідея правової держави, права на самовизначення народів, суверенітету українського народу, парламентаризму;

- проаналізувати архівні матеріали щодо конституційного та державного будівництва УНР, Української Держави, ЗУНР та УНР періоду Директорії;

- визначити й оцінити ефективність застосування та реалізації конституційних актів в Україні в зазначений період;

- проаналізувати проекти Конституції України, які появилися протягом 1918-1920 рр.;

- вивчити позитивні здобутки українських законодавців в галузі конституційного права та причини занепаду відродження української незалежності;

- узагальнити досвід конституційного будівництва в УНР, Українській Державі, ЗУНР та УНР періоду Директорії;

- з метою практичного використання результатів дослідження у процесі конституційної реформи у сучасній Україні виявити спільні та відмінні риси конституційного розвитку того часу із конституційним розвитком сьогодення.


Об’єктом дослідження є процес конституційного будівництва в Українській Народній Республіці, Українській Державі періоду Гетьманату, ЗУНР та Українській Народній Республіці періоду Директорії та їхня нормативно-правова та нормативно-проектна база до 1920 р. включно.

Слід зазначити, що конституційні акти Української Соціалістичної Радянської Республіки не були включені до об’єкту дисертаційного дослідження у зв’язку з тим, що з історико-правових позицій вони вже достатньо висвітлені науковцями.

Предметом дослідження є специфічні закономірності конституційного розвитку на території Української Народної Республіки, Української Держави періоду Гетьманату, ЗУНР та Української Народної Республіки періоду Директорії до 1920 р. включно.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є конкретно-історичний метод, який застосовується, починаючи з вивчення передумов досліджуваного у часовій послідовності державно-правового явища, а також діалектичний метод пізнання соціальних, у тому числі державно-правових явищ; головні положення й наукові висновки вивчення державно-правових явищ, історичні та сучасні загальнотеоретичні уявлення про державу і право. Аналіз конституційних актів та їх проектів здійснюється на основі принципів єдності логічного та історичного дослідження явищ у конкретних історичних умовах, переходу від конкретного до абстрактного й від абстрактного до конкретного, а також таких спеціально-наукових методів, як системно-структурний і порівняльне - правовий аналіз державно-правових явищ, та метод якісного аналізу документів.

Слід зазначити, що значне місце у дослідженні конституційного розвитку в Україні 1917-1920 рр. зайняли наукові праці М. Грушевського, В. Винниченка, Д. Дорошенка, П. Христюка, Б. Китяківського, С. Дністрянського, О. Ейхельмана, С. Шелухіна, А.Яковліва. Практично всі вони в різні часи брали безпосередню участь у розробці конституційних актів України з 1917 по 1920 рр., що робить їхні праці важливим джерелом для дослідження процесу розвитку української державності зазначеного періоду.

Не другорядне значення для розуміння конституційного розвитку мають періодична преса 1917-1920 рр., збірки законів, розпорядження УНР, Української Держави, Західноукраїнської Народної Республіки, УНР періоду Директорії, а також використання приватних щоденників, листів державних діячів і науковців 1917-1920 рр.

Значне місце в дослідженні зазначеної теми належить науковцям української діаспори, таким, наприклад, як: С. Волинцю (“Предвісники і творці Листопадового зриву”), М. Стахіву (“Західна Україна:


нарис історії державного будівництва та збройної і дипломатичної оборони” у шести томах), К. Костіву (“Конституційні акти відновленої української держави 1917-1919 рр. і їхня політично-державна якість”). Поряд із багатьма працями сучасних науковців у дисертації використовувались: “Українська Центральна Рада: документи і матеріали” у 2 томах, “Маловідомі конституційні акти України” Д. Яневського, “Держава і право України 1917-1920 рр.” О. Копиленка, М. Копиленко, “Історія Української Конституції” А. Слюсаренко, М. Томенко.

Дослідження здійснювалось також на основі аналізу змісту сучасної Конституції України та окремих конституційних актів.

Наукова новизна одержаних результатів даної дисертації полягає в тому, що вона є комплексним монографічним дослідженням практики конституційного розвитку на території Української Народної Республіки, Української Держави періоду Гетьманату, ЗУНР та Української Народної Республіки періоду Директорії по 1920 р. і конкретизується в наступних основних положеннях:

- особливості зародження, становлення та розвитку українського конституціоналізму на початку ХХ ст. полягали в тому, що він формувався у “недержавній” нації, в умовах ігнорування або часткового, поверхового врахування панівною елітою “державної” нації сподівань українського народу на національно-політичне самовизначення;

- Українська Центральна Рада законодавчо не визначила межі та компетенцію національних обєднань, адміністрацій автономних земель та органів і посадових осіб центральної державної влади. Крім того, у Конституції УНР так і не були зазначені основні принципи внутрішньої та зовнішньої політики, порядок обрання місцевих органів влади та управління, органів прокуратури;

- практично в усіх конституційних актах УНР, ЗУНР та УНР часів Директорії знайшли своє відображення прагнення керівників УНР до розбудови незалежної, самостійної України, де захист основних прав та свобод громадян гарантувався кожному громадянину України, а “трудовий принцип” у відносинах між державою і громадянином фактично відкидався. З перших часів відродження державності в Україні в 1917 р. людське життя та гідність вважались незаперечною цінністю;

- ідея суверенітету державної влади в УНР, Українській Державі, ЗУНР та УНР часів Директорії розглядалась її керівниками як історична, сучасна та перспективна. Як історична, ця ідея розширила межі пізнання у сфері державотворення, стала базовим компонентом теорії державного суверенітету, суверенітету нації, ідеєю державо-


творення і знайшла своє відображення фактично в усіх конституційних та конституційно-проектних актах в УНР, Українській Державі, ЗУНР та УНР часів Директорії;

- встановлення нового державного режиму часів Гетьманату не можна вважати занепадом української державності. Конституційна діяльність П.Скоропадського – це намагання відродження незалежної української державності з використанням тимчасової диктатури та історичної національної самобутності українського народу;

- серед головних похибок у розробці конституційних актів, конституцій та їх проектів часів УНР, ЗУНР, УНР періоду Директорії слід відзначити невирішеність аграрного питання, що негативно відбилось на процесі відродження української державності;

- історичний досвід державотворення і правотворення періоду відродження української державності 1917-1920 рр. має безпосередній зв’язок з державотворенням і правотворенням сучасної України і має бути використаний при реформуванні органів влади і управління, судової і правової системи.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що здійснений у роботі аналіз проектів конституцій та конституційних актів дозволяє виявити загальні особливості цих документів, простежити процес розвитку конституційного права, еволюцію ідеї державотворення в Україні у 1917-1920 рр. та з’ясувати можливості використання конституційних розробок того часу і досвіду конституційного розвитку в сучасному конституційному будівництві та законотворчості.

Звернення до процесів відродження української державності та функціонування конституційних актів України у 1917-1920 рр. має не тільки науково-теоретичне, але і практичне значення. Висновки дисертації можуть допомогти передбачити й уникнути негативних тенденцій та явищ під час розробки конституційних законів та проведення правової реформи в Україні. Крім того, матеріали дисертації можуть бути використані при підготовці навчально-методичної літератури, у навчальному процесі вищих навчальних закладів, при читанні лекцій та проведенні практичних занять з таких дисциплін, як “Історія держави і права України”, “Історія України”, “Історія політичної та правової думки України”. Деякі положення і висновки дисертації можуть стати темою наукових дискусій та подальших досліджень, наприклад: вплив конституційних актів України 1917-1920 рр. на процес розбудови української державності; конституційне забезпечення загальних прав людини та громадянина в Україні; розвиток конституційних ідей в Україні в першій чверті ХХ ст. тощо.


Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки, що містяться в роботі, обговорювались на кафедрах історії держави і права Одеської національної юридичної академії; теорії та історії держави і права юридичного факультету Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича; теорії та історії держави і права юридичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка. Окремі висновки дисертаційного дослідження обговорювалися на 3-й і 4-й звітних щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу ОНЮА та на міжнародній науково-практичній конференції “Конституційне будівництво в Україні: теорія та практика” (2000) у м. Ужгород, на 7-ій регіональній науково-практичній конференції Львівського національного університету ім. І. Франка “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (2001), міжнародній науково-практичній конференції “Парламентаризм в Україні: теорія та практика” Верховної Ради України (2001).

Деякі висновки роботи використовуються у навчальному процесі під час читання лекцій та проведення семінарських занять з дисципліни “Історія держави і права України” в ОНЮА.

Публікації. Основні положення дисертації знайшли свій відбиток у восьми статтях, що розміщені в спеціальних наукових виданнях, які входять у перелік, затверджений ВАК України, а також у двох тезах виступів на науково-практичних конференціях.

Подобные работы
Олійник Олександр Миколайович
Розвиток трудових відносин і законодавства про працю в Україні (1917-1929 рр.)
Акуленко Віктор Іванович
Становлення і розвиток законодавства про охорону і використання пам'яток культури в України (1917-1991 рр.)
Довбня Володимир Анатолійович
Організаційно-правові засади діяльності військового формування Січових Стрільців у визвольних змаганнях в Україні 1917 - 1920 років
Довгань Галина Віталіївна
Становлення та розвиток законодавства України про інтелектуальну власність (історико-правовий аспект)
Мицак Анна Петрівна
Становлення і розвиток митного законодавства на території України
Граціанов Анатолій Ігорович
Процес систематизації та уніфікації законодавства і розвиток правової системи України
Мозуляка Олексій Олександрович
Історичний досвід становлення та розвитку законодавства про вугледобувну промисловість в Україні (XVIII-XXI ст.)
Курило Тетяна Вячеславівна
Становлення і розвиток законодавства про охорону культурної спадщини в Україні: історико-правове дослідження
Подковенко Тетяна Олександрівна
Становлення системи законодавства України в 1917-1920 роках (Українська Центральна Рада, Гетьманат П.Скоропадського, Директорія УНР)
Вовк Юрій Євгенович
Судові органи Української Народної Республіки та Української держави (1917- 1920 рр.)

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net