Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций

Вы находитесь:
Дисертаційні роботи України
Юридичні науки
Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень

Диссертационная работа:

Білоконь Микола Васильович. Органи державного управління та місцеве самоврядування в Російській імперії у другій половині XIX ст. (на матеріалах Лівобережної України): історико- правове дослідження: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Національний ун-т внутрішніх справ. - Х., 2002. - 200арк. - Бібліогр.: арк. 177-200.

смотреть содержание
смотреть введение
смотреть аннотацию
смотреть литературу
Содержание к работе:

Вступ 3

Розділ І. Теоретичні питання співвідношення державного управління та місцевого самоврядування 14

1.1. Стан наукової розробки проблеми 14

1.2. Співвідношення місцевого рівня державного управління та місцевого самоврядування .28

Розділ ІІ. Губернська адміністрація і місцеве самоврядування: правове регулювання взаємовідносин .63

2.1. Адміністрація губернії і земство .63

2.2. Губернська адміністрація і самоврядування міст: правова регламентація відносин 108

2.3. Управлінські та наглядові функції губернської адміністрації щодо селянського самоврядування 125

Розділ ІІІ. Правове регулювання взаємовідносин повітової адміністрації та органів місцевого самоврядування 135

3.1. Загальна повітова адміністрація і органи земського самоврядування .135

3.2. Повітова адміністрація і органи селянського самоврядування: правові основи здійснення управлінських та наглядових функцій 148

Висновки .170

Список джерел та літератури .177 

Введение к работе:

Актуальність теми дослідження. Одинадцять років незалежності України нерозривно пов’язані з проблемою розвитку місцевого самоврядування. Вибір народу, котрий став на шлях побудови демократичної правової соціальної держави, означав, окрім іншого, створення оптимальної системи соціального управління, визначення і законодавче закріплення співвідношення інститутів державної влади та місцевого самоврядування. Місцеве самоврядування є невід’ємною складовою демократії. Як наслідок, цим питанням приділено значну увагу в Конституції України. Про гарантії місцевого самоврядування в Україні говорить ст.7, правовим основам функціонування цього інституту спеціально присвячено розділ ХІ чинної Конституції. Президент України Л.Д. Кучма наголосив: „Потрібно чітко розмежувати сфери компетенції місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, а також усунути можливості для протистояння...”

Україна має чималий досвід розвитку місцевого самоврядування. У багатьох випадках він відбувався в умовах відсутності власної державності, регулювався нормативно-правовими актами інших держав. У той же час, у таких умовах, органи місцевого самоврядування були чи не єдиними інституціями, де ті чи інші верстви населення України мали можливість брати участь у здійсненні управлінських функцій, не проходячи чиновницькими щаблями. У другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. органи земського і міського самоврядування стали місцем легального прояву об’єктивних демократичних тенденцій у поліцейській державі, якою в значній мірі була Російська імперія. Взаємовідносини органів державного управління та місцевого самоврядування у цей період були виразником антагонізму напівфеодального бюрократичного державного апарату і перших паростків громадянського суспільства, які прагнули хоча б якось політично самореалізуватись через органи місцевого самоврядування. Саме тоді й викристалізувався “подвійний” характер проблеми – теоретичний і практичний. Перший полягає в тому, що сформувалась світова теорія місцевого самоврядування, яка є незаперечним надбанням політико-правової думки. При цьому студії в галузі теорії місцевого самоврядування, питань його співвідношення з державної владою і управлінням активізуються саме в період, коли суспільство демократизується і починає розвивати місцеве самоврядування. Другий аспект проблеми виявився у вирішенні конкретних завдань життєдіяльності територіальної громади, їх об’єднань, держави в цілому. Саме меті створення оптимального механізму правового регулювання взаємовідносин місцевих органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування в незалежній Україні й має слугувати спеціальне дослідження багатого історичного досвіду, який було накопичено в другій половині ХІХ ст.

Хронологічні рамки дослідження визначені періодом активного реформування правових основ діяльності органів місцевого самоврядування та їх взаємодії з місцевими органами державного управління Російської імперії. Це друга половина ХІХ ст. У наступні роки мало місце посилення кризових явищ в суспільстві, зміни політико-правових характеристик, загострення соціально-політичних протиріч, започаткування елементів загальнодержавної представницької влади. Досліджуваний проміжок часу відповідає існуючій у вітчизняній історико-правовій науці періодизації.

Територіальні рамки дослідження обмежені трьома лівобережними губерніями України – Полтавською, Чернігівською та Харківською. Це обумовлено тим, що на Правобережжі земське самоврядування було введене тільки на початку ХХ ст., а на Півдні існувала власна специфіка взаємодії місцевої адміністрації та органів місцевого самоврядування внаслідок особливого правового статусу міст Одеси, Миколаєва, Севастополя, Керчі, які були виділені в окремі градоначальства.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності з Цільовою комплексною програмою НАН України “Актуальні проблеми історії Українського національного державотворення”, п.1 – “Історія держави, права і правоохоронних органів України” “Головних напрямків наукових досліджень Університету внутрішніх справ МВС України на 1996–2000 рр.”, п.1.1 “Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001-2005 роки”

Об’єктом дослідження є діалектичне співвідношення державної влади та самоврядування в суспільстві, яке склалося в Російській імперії в другій половині ХІХ ст., в його складності, багатовимірності, протиріччях і взаємозв’язках.

Предметом дослідження виступають теоретичні й практичні аспекти взаємовідносин місцевих органів державного управління та органів місцевого самоврядування в Російській імперії в другій половині ХІХ ст. та їх правового регулювання.

Метою роботи є комплексне дослідження та оцінка теоретичної бази взаємовідносин держави і місцевого самоврядування, її відповідності реальним потребам дійсності, вивчення правових характеристик вказаної взаємодії на практиці, узагальнення як позитивного, так і негативного досвіду визначення правового становища органів місцевого самоврядування, їх компетенції, впливу на них місцевої державної адміністрації. Вказана мета визначила наступні основні завдання дослідження:

подати загальну характеристику розвитку російської та української політичної і правової думки щодо питань співвідношення державної влади та місцевого самоврядування, взаємовідносин місцевих органів державного управління та самоврядних муніципальних інституцій;

висвітлити урядову політику щодо органів місцевого самоврядування в контексті їх взаємовідносин з місцевою коронною адміністрацією;

дослідити зміну компетенції губернатора, інших урядовців загальної адміністрації щодо органів місцевого самоврядування у другій половині ХІХ ст. за законодавчими актами, а також її уточнення підзаконними нормативними актами та роз’ясненнями Сенату;

висвітлити правові основи взаємовідносин галузевих місцевих органів державного управління та місцевого самоврядування;

з’ясувати механізм забезпечення законних прав органів місцевого самоврядування від посягань з боку місцевої адміністрації;

дослідити особливості правового статусу різних систем місцевого самоврядування по відношенню до місцевих органів державного управління.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є принципи об’єктивності та історизму. Складні соціально-правові процеси другої половини ХІХ ст. аналізувались з позицій матеріалістичної діалектики, з’ясування діалектичного зв’язку державного управління та місцевого самоврядування в різних його проявах. Об’єктивні потреби в організації публічної влади та відповідність їм встановлених державою правових основ взаємовідносин місцевої адміністрації та органів місцевого самоврядування з’ясовувались завдяки сходженню від простого до складного, від абстрактного до конкретного, на ґрунті єдності логічного та історичного. У першу чергу це стосується дослідження теоретичних питань взаємодії органів державного управління та місцевого самоврядування.

При аналізі систем місцевої адміністрації та місцевого самоврядування використовувався системно-структурний метод. Розглядалися ієрархічні особливості вказаних систем, специфіка їх взаємодії. Аналіз масиву нормативного матеріалу, який визначав правові основи взаємодії місцевих органів державного управління та місцевого самоврядування вимагало широкого застосування таких спеціально-наукових методів, як формально-юридичний та порівняльно-правовий. Висвітлення співвідношення форми та змісту вказаної взаємодії, впливу на неї організаційної будови як коронної адміністрації, так і місцевих самоврядних органів здійснювалось з використанням інституційного методу. Суспільні наслідки дій законодавця щодо регулювання відносин місцевих органів державного управління та самоврядування аналізувались з допомогою соціологічного методу.

Джерельна база дослідження. Її, в першу чергу, склав нормативно-правовий матеріал, який було видано з метою регулювання діяльності місцевих органів державного управління Російської імперії, земського, міського та селянського самоврядування. Це законодавчі акти, вміщені в “Повному зібранні законів Російської імперії” та “Зводі законів Російської імперії”. Важливе значення для висвітлення проблеми мають видані в дореволюційний період збірники законодавчих актів, спрямованих на розвиток правової бази діяльності органів місцевого самоврядування, місцевої загальної та галузевої адміністрації, опубліковані циркуляри та інші підзаконні нормативні акти Міністерства внутрішніх справ, інших міністерств Російської імперії, спрямовані на регламентацію правовідносин між місцевими органами державного управління та місцевого самоврядування. Особливим стало значення для дослідження проблеми судових рішень та роз’яснень норм права, оголошених Правительствуючим Сенатом щодо суперечностей губернської адміністрації та органів земського і міського самоврядування.Історія міського і особливо земського самоврядування у значній мірі відображена у виданих друком матеріалах земських зборів, управ, міських дум та управ лівобережних губерній. Вони дали можливість дослідити правозастосовчу практику органів місцевого самоврядування, їх реальні стосунки з губернаторами та іншими посадовими особами коронної адміністрації на місцях (у Полтавській, Харківській та Чернігівській губерніях).

Зважаючи на підцензурний характер вказаних видань, повноцінну картину правовідносин місцевих органів державного управління та самоврядування неможливо створити без залучення архівних матеріалів. У роботі використано матеріали справ, що зберігаються у фондах Державного архіву Російської Федерації (ф.102, ф.557), Російського державного історичного архіву (ф.1284), найбагатшого за зібранням (серед колишніх губернських центрів Лівобережжя) Державного архіву Харківської області (ф.3, ф. 16, ф.19, ф.45) – загалом 7 фондів. За необхідності в роботі використовувались матеріали періодичного друку, а також щоденники і спогади державних діячів (зокрема Д.О. Мілютіна та О.О. Половцова). Джерельна база є достатньою для висвітлення всіх основних аспектів проблеми.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що автором уперше у вітчизняній історико-правовій науці здійснено комплексне дослідження проблеми правових основ взаємовідносин місцевих органів державного управління Російської імперії та органів місцевого самоврядування у другій половині ХІХ ст. на матеріалах Лівобережної України. З метою цілісного висвітлення основних аспектів проблеми, автор надав роботі суттєвого історико-теоретичного забарвлення, проаналізував основні вітчизняні юридичні наукові парадигми другої половини ХІХ ст. щодо питань теорії співвідношення державної влади, державного управління (з одного боку) та місцевого самоврядування (з іншого), а також інституційного виміру цього співвідношення. Доведено, що в ряді праць найбільш визначних мислителів у галузі політичних та правових знань вже у досліджуваний період в значній мірі було подолано протиріччя між різними напрямами в теорії місцевого самоврядування, досягнуто сучасного рівня розуміння проблеми. Уперше спеціально досліджено зміни компетенції органів місцевого державного управління та місцевого самоврядування під кутом зору їх взаємовідносин. Доводиться, що органи місцевого самоврядування (земського і міського) розвивались більш динамічно, ніж місцевий адміністративний апарат; ця нерівномірність негативно відбивалась і на правових засадах їх взаємовідносин, і на реальних правовідносинах. Нормативно-правове забезпечення відносин місцевих органів державного управління, з одного боку, та земського і міського самоврядування, - з іншого, здійснювалось в умовах недемократичного самодержавного режиму; відтак, воно надто залежало від внутрішньополітичного курсу царату; звідси – надмірний вплив реформ 60-х-70-х рр. та контрреформ кінця 80-х–початку 90-х рр. ХІХ ст. В умовах становлення ринкової економіки особливого значення у правовідносинах місцевої державної адміністрації та органів самоврядування набували фінансово-правові питання – регулювання формування місцевих бюджетів, можливість місцевих урядовців впливати на ці процеси та ін.; вперше набули повноцінного звучання проблеми формування та використання комунальної (муніципальної) власності та правових основ цієї діяльності тощо. Розвиток правовідносин місцевої адміністрації та органів місцевого самоврядування здійснювався в умовах об’єктивного наростання визвольного руху в Україні – як соціального, так і національного, в умовах потужної тенденції до лібералізації суспільного життя і демократизації державного устрою, що не могло не відбиватись на вказаних відносинах і слугувало додатковою перевіркою того, наскільки відповідали соціальним потребам юридичні норми, які їх регулювали. Принципове значення в захисті прав органів місцевого самоврядування від тиску з боку місцевого апарату поліцейської держави, якою була Російська імперія у другій половині ХІХ ст., відіграла адміністративна юстиція, уособлена Правительствуючим Сенатом. Як правило, Сенат об’єктивно підходив до розгляду спірних питань, проводив лінію законності й здійснював реальний судовий захист прав земського і міського самоврядування, що виявилось вельми позитивним чинником в умовах дореволюційної Росії. У той же час держава свідомо перетворювала органи селянського самоврядування (сільського та волосного) на квазісамоврядування, будуючи відносини з ним на засадах безпосереднього підпорядкування усій місцевій вертикалі державної адміністрації. Бажаючи зберегти цей вплив на органи селянського самоврядування, законодавець намагався ізолювати їх від земств. Зі свого боку, останні в прагненні подолати вказане протиріччя розгорнули і теоретично обґрунтували рух за створення “дрібної земської одиниці” – волосного земства.

Наукова новизна дослідження полягає також у введенні в сучасний науковий обіг значної кількості джерел: як нормативного матеріалу, так і архівних документів.

Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані при розробці державної політики щодо місцевого самоврядування, при опрацюванні теоретичних підвалин адміністративної реформи в Україні, удосконаленні чинного законодавства, яке регламентує діяльність місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування і їх взаємодії.

Матеріали дисертації можуть стати в нагоді при проведенні подальших історико-правових та загальноісторичних досліджень проблематики місцевого управління в Російській імперії, зокрема в українських губерніях, у другій половині ХІХ ст., створенні узагальнюючих праць щодо вказаного періоду, при підготовці державних службовців та службовців місцевого самоврядування, розробці загальних та спеціальних курсів з історії держави і права України, історії державного управління, конституційного, адміністративного, муніципального права.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки і рекомендації дисертаційного дослідження апробовані на засіданнях кафедри теорії та історії держави і права Національного університету внутрішніх справ, доповідались на VI Міжнародних історико-правових читаннях “Наступність в праві та юридичній науці” (м. Львів, 28-30 вересня 2001 р.).

Публікації. Основні положення дисертації і наукові висновки викладені у чотирьох статтях, вміщених у фахових з юридичних наук виданнях.

Подобные работы
Мороз Ольга Володимирівна
Правове регулювання обігу цінних паперів у Російській імперії в другій половині XIX - на початку XX ст. (на матеріалах українських губерній
Неалов Олександр Павлович
Організаційно-правове забезпечення реалізації тюремної реформи в Російській імперії в другій половині XIX - на початку XX ст. (на матеріалах українських губерній)
Саміло Анна Олегівна
Правові засади становлення та розвитку політичних партій в Україні з кінця XIX ст. до 2001 р. (на матеріалах Запорізького регіону)
Саміло Ганна Олегівна
Правові засади становлення та розвитку політичних партій в Україні з кінця XIX ст. до 2001 р. (на матеріалах Запорізького регіону)
ЄРМОЛАЄВ ВІКТОР МИКОЛАЙОВИЧ
ВИЩІ ПРЕДСТАВНИЦЬКІ ОРГАНИ ВЛАДИ В УКРАЇНІ (ІСТОРИКО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)
Лизогуб Віталій Анатолійович
Законодавство про основні політичні і громадські права і свободи підданих Російської імперії у другій половині XIX - на початку XX століття
Талдикін Олександр Васильович
Адміністративно-поліцейський апарат царизму в Україні у ХVIII - першій половині XIX ст.
Копайгора Ірина Іванівна
Законодавство про оплату праці в Україні другої половини XIX-XX ст. (історико-правове дослідження)
Волошкевич Геннадій Андрійович
Розвиток споживчої кооперації на землях Наддніпрянської України у другій половині XIX - на початку ХХ ст. (історико-правове дослідження)
ПИСАРЄВА ЕЛЛА АНАТОЛІЇВНА
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ УНІВЕРСИТЕТІВ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ. (НА МАТЕРІАЛАХ УКРАЇНИ)

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2013.
info@lib.ua-ru.net