|
Актуальність теми. Зростаючий вплив суспільства на довкілля потребує проведення комплексних досліджень з метою аналізу та оцінки антропогенних змін в басейнах малих річок. Погіршення екологічного стану природного середовища басейнів малих річок, а в зв’язку з цим і якості води в річках басейну Прип’яті та Західного Бугу в останні 25-35 років, обумовлюється широкомасштабними гідротехнічними меліораціями, збільшенням розораності земель, вирубкою лісів, рекреацією, розвитком промисловості, ерозією ґрунтів, радіонуклідним забрудненням територій внаслідок Чорнобильської катастрофи та інше. Басейн малої річки є індикатором стану довкілля, що обумовлюється рівнем антропогенного навантаження, якого зазнають ландшафти, ґрунти, ліси, поверхневі і підземні води, рослинний і тваринний світ та атмосфера. У зв’язку з цим особливої актуальності набувають дослідження антропогенної трансформації в басейнах малих річок з метою встановлення залежності змін від інтенсивності антропогенних навантажень, які є індивідуальними для кожного ландшафтно-господарського району Волинської області. Лише детально вивчивши складові басейнів малих річок та дослідивши антропогенні зміни і спрямування, які відбуваються в них під час інтенсивного ведення господарсько-промислового комплексу, можна оцінити доцільність освоєння земель, збільшити продуктивність угідь, покращити їх рекреаційну здатність, вирішити екологічні проблеми і розробити методи господарювання, що так необхідні сьогодні в умовах реформування земельних відносин і економіки України. Зв’язок роботи з науковими програмами і темами. Тема дисертації є одним із напрямків науково-дослідних робіт кафедри екології та БЖД Луцького державного технічного університету “Охорона і раціональне використання природних ресурсів Волині”, а також досліджень, які пов’язані з державною науково-технічною програмою “Ерозійна деградація ґрунтів Волині та розробка рекомендацій для покращення екологічної ситуації на еродованих землях” (№ 0101U006042), яку проводить Поліська філія Інституту ґрунтознавства і агрохімії ім.О.Н.Соколовського Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у розробці інтегральних показників антропогенних змін в басейнах малих річок, комплексної оцінки сучасного стану і рівня антропогенного навантаження для обґрунтування заходів щодо покращення навколишнього середовища і здоров’я людей. Поставлена мета зумовлює такі завдання: здійснити аналіз існуючих теоретико-методологічних напрацювань з питання, яке розглядається; визначити основні складові природного середовища, що обумовлюють екологічний стан басейну малої річки; удосконалити методики для систематизації критеріїв оцінки екологічного стану басейнів малих річок за масштабами антропогенного впливу і його наслідками; розробити інтегральні індекси оцінки антропогенних змін та екологічного стану басейнів малих річок; дати гідрохімічну оцінку рівня антропогенного забруднення водотоків на основі екологічної класифікації якості води; встановити вагові коефіцієнти окремих показників, що визначають екологічний стан басейну для здійснення комплексної оцінки; оцінити роль господарсько-екологічних передумов у формуванні екологічного стану басейнів малих річок; проаналізувати та оцінити вплив осушувальних меліорацій, а також інших видів техногенної діяльності людини на заплавно–руслові комплекси басейнів малих річок; дослідити закономірності міграції й розподілу радіонуклідів та особливості змін хімічного складу вод; обґрунтувати виділення об’єктів для моніторингових спостережень в межах басейну і визначити їх види; використати виконані дослідження для вдосконалення методик розрахунку дощового стоку запропонованих СНиП 2.01.14-83. Об’єктом дослідження є басейни малих річок Волині, які розташовані в різних географічних зонах у межах адміністративних та господарських одиниць, що сформувались і функціонують під тривалим тиском антропогенного навантаження. Предметом дослідження є еколого-географічний аналіз і оцінка комплексу чинників, які визначають антропогенні зміни в басейнах малих річок та їх стан. Методи дослідження. Робота виконана на основі системного методичного підходу, а саме: використаний геосистемний, ландшафтний і оціночно-екологічний підхід. Застосовано методи досліджень: польовий, лабораторний, математичний аналіз та систематизація результатів для оцінки екологічного стану басейнів малих річок за наслідками антропогенного навантаження. Аналіз даних польових досліджень проводився за допомогою хіміко-аналітичних, математичних і картографічних методів. Використано також камеральний аналіз фондових даних, літературних джерел, польових і лабораторних досліджень. Робота містить матеріали польових досліджень автора (2000-2003рр) і результати хімічного аналізу зразків природних компонентів, фондові матеріали кафедри екології та БЖД, УкрНДІПР, “Укрземпроект”, державного управління екології та природних ресурсів у Волинській області, обласної санітарно-епідеміологічної станції (1985-2001рр), облздороввідділу, Волинського обласного управління статистики, тематичні великомасштабні карти, наукові публікації та нормативний матеріал. Наукова новизна одержаних результатів. Робота присвячена узагальненню наукових підходів до конструктивно-географічного вивчення антропогенних змін в басейнах малих річок для вирішення проблеми покращення екологічного стану Полісся і Лісостепу Волинської області. Наукова новизна роботи полягає в: розвитку теоретико-методичних положень аналізу та оцінки антропогенних змін в басейнах малих річок; виявленні закономірностей зниження протягом певного періоду вмісту радіоцезію в ґрунтах різних угідь та встановленні особливостей змін хімічного складу вод; встановленні та проведенні аналізу деградації ґрунтів; аналізі наслідків антропогенних змін в басейнах малих річок на здоров’я населення та вивченні причин, що їх зумовлюють; удосконаленні методів комплексного дослідження екологічного стану річкових басейнів в умовах антропогенних змін, які базуються на вивченні трьох блоків: просторово-часових змін заплав і терас, стану антропотехногенно трансформованих поверхонь водозбору та формуванні якості поверхневих вод; розробці інтегральних індексів оцінки антропогенних змін в басейнах малих річок; комплексному обґрунтуванні моніторингу для виявлення та аналізу антропогенних змін в басейнах малих річок; вперше виконано оцінку екологічного стану басейнів малих річок за допомогою комплексних досліджень територіальної структури сільськогосподарських та земельних угідь, меліорації, рекреації, деградації ґрунтів, зміни лісових масивів та ландшафтних систем; вперше розроблено районування басейнів малих річок за ступенем перетворення заплавно–руслових комплексів від впливу антропогенних навантажень; оцінці сучасного стану заплавно-руслових комплексів; розробці алгоритму та створенні програми для розв’язання на ЕОМ задач з врахуванням антропогенних змін під час розрахунків дощового стоку. Практичне значення одержаних результатів. Основні результати дисертації можуть бути використані для аналізу антропогенної трансформації інших регіонів, уніфікації методики екологічної оцінки стану природного середовища річкових басейнів, обґрунтування напрямків оптимізації використання територій в умовах зростаючого впливу на довкілля. Робота може запроваджуватись для створення системи екологічного моніторингу, формування заповідної мережі за басейновим принципом, ефективного управління якістю поверхневих вод, визначення пріоритетних напрямів розвитку господарств, нормування антропогенних навантажень у ландшафтно-господарських системах, встановленні конфліктної, сприятливої і задовільної екологічної ситуації та розробки основ регіональної соціоекологічної політики. Отримані дані дали можливість об’єднанню “Волиньліс” розширити площі зелених зон та внести корективи в удосконалення мереж рекреаційних об’єктів, а також розробити програми покращення навколишнього середовища Волині. Особистий внесок здобувача. Результати досліджень, які характеризуються постановкою та вирішенням проблеми, їх теоретичним обґрунтуванням, польовими і лабораторними дослідами, статистичним, картографічним та математичним аналізом, науковою новизною, належать особисто автору. Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на YIII з’їзді Українського географічного товариства (Київ - Луцьк, 2000), Міжнародних та Всеукраїнських науково-практичних конференціях (Мелітополь, 2000; Донецьк, 2001; Луцьк-Львів,2001,2002; Санкт-Петербург, 2001; Москва, 2001; Київ, 2001,2002; Полтава, 2002; Одеса, 2002; Кременчук, 2002; Вінниця, 2003), а також на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Луцького державного технічного університету в 2000-2003 роках. Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 17 наукових праць, у тому числі 9 статей у фахових виданнях.
| 
Вы находитесь:
